Розглянуто окремі випадки безвідповідального і шкідливого освітлення в засобах масової інформації проблем виховання і освіти людей з обмеженням слуху. Зокрема, це стосується вживання терміна “глухонімий”. На історичному матеріалі досліджено питання виникнення , розвитку та поширення термінів “глухонімий” , “нечуючих” , “глухий”, “приглухуватості” , “слабочуючих” і ін .
Наведено класифікацію порушень слуху, створена Л.В.Нейманом. Висловлюється думка на користь толерантного і шанобливого ставлення до людей , які мають ту чи іншу ступінь втрати слуху.
Останнім часом почастішала поява у різних засобах масової інформації публікацій, пов’язаних із життям людей з вадами слуху і проблемами, з якими вони зіштовхуються. Здавалося б, таке явище є цілком позитивним і потрібно лише схвалювати прагнення З
... Читати далі »
Проект "Городская среда" телеканала "Первый городской" рассказывает о культуре глухих в Кривом Роге Днепропетровской области (образование, культура жестового языка, общение).
На Всеукраїнській практичній конференції з міжнародною участю “Вплив та наслідки посттравматичного стресового розладу в осіб з порушеннями слуху та особливості надання їм психологічної допомоги”, яка відбулася 11-12 травня 2017 року у Навчально-відновлювальному центрі Українського товариства глухих (на Пущі-Водиці в м.Києві), отримала своє продовження тема, що розглядалася на семінарі 19 квітня цього року.
Як уже повідомлялося, ця робота була здійснена в рамках проекту, що проводився за підтримки ВГОІ “Українське товариство глухих”, ГО “Канадсько-український альянс для глухих та слабкочуючих”, ГО “Об’єднання нечуючих педагогів” та інших організацій.
У роботі конференції взяло участь понад 150 осіб, серед яких представники спецшкіл-інтернатів для дітей з порушеннями слуху, організацій Українського товариства глухих,
... Читати далі »
Полтавські діти з вадами слуху та мовлення продемонстрували свої таланти. Вони танцюють, співають, займаються спортом і беруть участь в обласних та всеукраїнських змаганнях. Свої здобутки вирішили презентувати на підсумковому концерті напередодні Міжнародного дня людей з обмеженими можливостями.
Своє ставлення до подій, які відбуваються в Україні, висловлює сама "мовчазна" категорія населення - діти з вадами слуху. Патріотичне ставлення до своєї Батьківщини глухі вихованці Черкаського навчально-виховного об'єднання "Дошкільний навчальний заклад - спеціальна загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №37" висловили за допомогою емоцій та жестів: виконали Державний гімн України жестами. Тож давайте підтримаємо їхнє прагнення жити у вільній, незалежній, неподільній державі!
История не баловала глухих. Наши предки их не любили. В Галлии глухонемых приносили в жертву языческому богу, в Спарте по закону Ликурга их сбрасывали в море с высокой скалы. В Древней Греции, как и в Риме, законы были жестокими. Из-за глухоты, даже приобретенной, человек лишался права завещать и наследовать. Глухих приравнивали к слабоумным. Только в V веке нашей эры в Риме для поздно оглохших были сняты некоторые из этих запретов. Но глухие от рождения по-прежнему оставались бесправными.
По свидетельству А.Г.Басовой, профессора Московского педагогического института, ссылающейся на исследования М.В.Богданова-Березовского, еще в начале XX века в российском захолустье варварски обращались с глухонемыми. Темные суеверные люди нередко считали их повинными в стихийных бедствиях. В деревне пожар — спроси с глухонемого, пала корова — накликал глухонемой. Известны случ
... Читати далі »
Важлива інформація! Сьогодні все частішають випадки порушення слуху у дітей. Як виявивити слухові порушення? Які основні причини порушення слуху? Чи можна вилікувати повну або часткову глухоту? Якої допомоги потребують діти з порушенням слуху?
Розкривається значення жестової мови для розвитку особистості нечуючої дитини. Порівнюються особливості медичного та особистісно-зорієнтованого підходів до феномену глухоти. Висвітлюється значення жестової мови як доступного і природного засобу, що забезпечує процес якісної комунікації нечуючої дитини зі світом, через призму розвитку складових особистості: пізнавальної, емоційної, потребнісно-мотиваційної сфер та процесу індивідуації.
Тривалий час в сурдопсихологічних дослідженнях домінував медичний підхід до розгляду феномену глухоти. Даному підходу притаманна концентрація навколо питання про наявність у нечуючої дитини "порушень"» первинного, вторинного та третинного характеру. Експериментальні сурдопсихологічні дослідження, що були проведені під впливом положень медичного підходу в основному стосувались вивчення окремих психічних процесів, зокрем
... Читати далі »
Працюючи перекладачем жестової мови у Державному професійно-технічному навчальному закладі “Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище” та маючи досвід роботи з нечуючими ще до училища, хочу поділитися власними спостереженнями та особливостями спілкування з людьми, які мають порушення слуху.
Перш за все зазначу, що люди з проблемами слуху дуже щирі, емоційні та полюбляють жарти. З ними легко та цікаво спілкуватися, адже вони відверті та креативні. Вони полюбляють спілкуватися з чуючими, це для них це новий досвід та обмін інформацією. Якщо вони помічають, що співрозмовник їх не розуміє, вони адаптуються під нього, намагаються пояснити за допомогою інших "зрозумілих" жестів, набирають текст на мобільному або ж пишуть (чи схематично малюють) на папері. На початку своєї перекладацької діяльності зі мною неодноразово траплялися такі моменти,
... Читати далі »
Розглянуто окремі випадки безвідповідального і шкідливого освітлення в засобах масової інформації проблем виховання і освіти людей з обмеженням слуху. Зокрема, це стосується вживання терміна “глухонімий”. На історичному матеріалі досліджено питання виникнення , розвитку та поширення термінів “глухонімий” , “нечуючих” , “глухий”, “приглухуватості” , “слабочуючих” і ін .
На Всеукраїнській практичній конференції з міжнародною участю “Вплив та наслідки посттравматичного стресового розладу в осіб з порушеннями слуху та особливості надання їм психологічної допомоги”, яка відбулася 11-12 травня 2017 року у Навчально-відновлювальному центрі Українського товариства глухих (на Пущі-Водиці в м.Києві), отримала своє продовження тема, що розглядалася на семінарі 19 квітня цього року.
История не баловала глухих. Наши предки их не любили. В Галлии глухонемых приносили в жертву языческому богу, в Спарте по закону Ликурга их сбрасывали в море с высокой скалы. В Древней Греции, как и в Риме, законы были жестокими. Из-за глухоты, даже приобретенной, человек лишался права завещать и наследовать. Глухих приравнивали к слабоумным. Только в V веке нашей эры в Риме для поздно оглохших были сняты некоторые из этих запретов. Но глухие от рождения по-прежнему оставались бесправными.
Розкривається значення жестової мови для розвитку особистості нечуючої дитини. Порівнюються особливості медичного та особистісно-зорієнтованого підходів до феномену глухоти. Висвітлюється значення жестової мови як доступного і природного засобу, що забезпечує процес якісної комунікації нечуючої дитини зі світом, через призму розвитку складових особистості: пізнавальної, емоційної, потребнісно-мотиваційної сфер та процесу індивідуації.
Працюючи перекладачем жестової мови у Державному професійно-технічному навчальному закладі “Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище” та маючи досвід роботи з нечуючими ще до училища, хочу поділитися власними спостереженнями та особливостями спілкування з людьми, які мають порушення слуху.