На Всеукраїнській практичній конференції з міжнародною участю “Вплив та наслідки посттравматичного стресового розладу в осіб з порушеннями слуху та особливості надання їм психологічної допомоги”, яка відбулася 11-12 травня 2017 року у Навчально-відновлювальному центрі Українського товариства глухих (на Пущі-Водиці в м.Києві), отримала своє продовження тема, що розглядалася на семінарі 19 квітня цього року.
Як уже повідомлялося, ця робота була здійснена в рамках проекту, що проводився за підтримки ВГОІ “Українське товариство глухих”, ГО “Канадсько-український альянс для глухих та слабкочуючих”, ГО “Об’єднання нечуючих педагогів” та інших організацій.
У роботі конференції взяло участь понад 150 осіб, серед яких представники спецшкіл-інтернатів для дітей з порушеннями слуху, організацій Українського товариства глухих, Канадсько-українського альянсу для глухих та слабкочуючих, Тернопільського медичного університету імені І.Я.Горбачевського, Об’єднання нечуючих педагогів та інших. Під час роботи конференції зі своїми доповідями та інформаціями виступило 35 осіб.
Конференція розпочалася з відеопривітання від одного з координаторів проекту — Світлани Ястремської, яка на той час перебувала за кордоном. Виступили також голова Товариства Ірина Чепчина і координатори від Канадсько-українського альянсу для глухих та слабкочуючих — Олександр Савченко та Ігор Кобель.
Далі слово було надано нечуючим закордонним гостям — Аморені Бартлетт, бакалавру соціології і психології, представнику університету МакЮена, (м.Едмонтон, Канада), яка розповіла про свою роботу з вивчення особливостей життя та діяльності глухих за кордоном, та Румбані Четтрі, представнику ООН, фахівцю у справі із захисту осіб з інвалідністю зі слуху, що виступила з доповіддю “Дотримання вимог Конвенції з прав інвалідів стосовно збереження здоров’я та життя”.
Румбані Четтрі, яка вже брала участь у семінарі 19 квітня, цього разу виступила з новою інформацією про життя нечуючих за кордоном, яка, як і виступ Аморени Бартлетт, викликала великий інтерес учасників конференції. Крім того, Румбані провела з учасниками конференції цікаве психологічне ігрове заняття “Значення тілесного дотику”.
З доповіддю “Стимулювання позитивного ставлення до навчання учнів-переселенців з порушеннями слуху в новому колективі” до учасників конференції звернулася Тетяна Кернякевич, методист вищої категорії відділу освіти дітей з особливими потребами ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти”.
Перший заступник голови Товариства Тетяна Кривко детально висвітлила роботу Українського товариства глухих з нечуючими переселенцями із зони АТО.
Науковці Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського: Володимир Білоус, Юрій Мисула, Олена Венгер та Олена Смашна виступили з циклом лекцій стосовно медичних аспектів за тематикою конференції.
З доповіддю “Специфіка забезпечення психологічної реабілітації учасників бойових дій з ознаками ПТСР, ускладнених порушеннями слуху” до учасників конференції звернулася доцент кафедри теоретичної та практичної психології Інституту права і психології НУ “Львівська політехніка” Лариса Малинович.
На конференції виступив також ще один зарубіжний гість — представник Всеросійського товариства глухих Володимир Базоєв, тема його доповіді — “Простір глухих та рівні можливості”.
Відбулася презентація підготовленого до конференції тематичного відеословника на допомогу спеціалістам, що працюють над подоланням наслідків стресових розладів в осіб з порушеннями слуху, з якою виступили голова Товариства Ірина Чепчина та старший науковий співробітник лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки НАПН України Наталія Адамюк.
Протягом усієї програми конференції виступи супроводжувалися перекладом на українську жестову мову та міжнародну жестову мову. Виконували цю відповідальну місію найкращі перекладачі жестової мови з різних куточків України. Ввечері першого дня конференції 17 перекладачів жестової мови взяли участь у Flash-фестивалі перекладачів “Золоті руки”, приуроченому до Дня перекладача жестової мови, який відзначається 20 травня.
При виконанні першого конкурсного завдання “Майстерність виконання перекладу на жестову мову” перекладачі по черзі перекладали виступи доповідачів тривалістю 30 хвилин та показали свої професійні вміння з перекладу змісту доповідей.
При виконанні другого конкурсного завдання “Сузір’я талантів” кожен учасник Flash-фестивалю у довільній формі розповідав про себе і свою перекладацьку діяльність та виступив з номером художньої самодіяльності (пісня у жестовому виконанні, художнє читання за вибором).
Другого дня, 12 травня 2017р., конференція продовжила свою роботу виступом Ігоря Кобеля, викладача Українського католицького університету, координатора Канадсько-українського альянсу для глухих та слабкочуючих в Україні, який розповів про історичні віхи у розвитку зарубіжної та вітчизняної сурдопедагогіки та про виклики, які стоять перед нею на сучасному етапі, зокрема про інклюзивне навчання глухих дітей.
Відбулася також презентація виданого посібника про вплив та наслідки посттравматичного стресового розладу в осіб з порушеннями слуху та особливостей надання їм психологічної допомоги, з якою виступила президент Об’єднання нечуючих педагогів, начальник інформаційно-видавничого відділу апарату ЦП Товариства Наталія Каменська.
Основну частину під час другого дня конференції було приділено виступам учасників конференції з Полтавської, Харківської, Житомирської, Запорізької областей, серед яких були переселенці із зони АТО, спеціалісти Товариства, педагоги та психологи спеціальних навчальних закладів, які працюють з ними.
Неможливо було без хвилювання слухати ці розповіді про пережите та про складнощі, з якими доводиться стикатися у роботі з дітьми і дорослими, які стали вимушеними переселенцями.
На завершення конференції її учасники прийняли резолюцію, у якій, перш за все, було зазначено, що в Україні існує нагальна проблема у зв’язку з тим, що сучасні реалії змушують нас уже сьогодні задуматися над вирішенням питання лікування посттравматичних розладів. Адже, як свідчить світовий досвід, ця проблема постане досить гостро вже у недалекому майбутньому. Важливе значення має надання допомоги особам з порушеннями слуху — через певні вимоги, які необхідно враховувати щодо застосування жестової мови, знання особливостей спілкування з нечуючими тощо.