Фашистська окупація України завдала значних збитків не тільки народному господарству республіки, але й культурі, освіті ій науці. За ці роки було знищено 8104 шкільних приміщень і частково зруйновано 10052. Тільки системі Міністерства освіти УРСР було завдано збитків майже на 6 млрд. карбованців.
За роки німецької окупації більшість приміщень спеціальних шкіл було зруйновано; підручники, науково-методичну та художню літературу навчальних закладів знищено; шкільне майно пограбовано. Вчителі і вихователі шкіл для глухих дітей частково були евакуйовані. Ті ж, що не змогли виїхати, використовувалися німцями як чорнороби.
Голод під час окупації призвів до загибелі 7 вчителів харківських спеціальних шкіл. В катівнях гестапо було замучено 30 кращих педагогів.
Лише окремі школи для глухих дітей під час німецької окупації мали змогу працювати, однак кількість учнів у них була мізе ... Читати далі »

Хочу рассказать о неизвестных многим сведениях, которые находятся в Музее истории Украинского общества глухих при Культурном центре УТОГ. Неслышащая соседка из нашего дома случайно обнаружила в купленной ею книге интересные сведения о школе глухонемых на Волыни и передала ее мне для музея. Книга эта - из серии "Зодчие России”, автор Тома де Томон, выпуск 1980 года.
На стр.57, в небольшом очерке под заголовком "Институт на Волыни”, описано, как создавалось и строилось первое учебное заведение для глухонемых в Украине.
Эта информация говорит о том, что са ... Читати далі »

Розвиток теорії і практики громадської опіки, виховання і навчання глухих дітей завершився на початку XIX ст. виникненням спеціально організованих навчально-виховних закладів (училищ). Це сталося тоді, коли в тогочасній Росії здійснювалися серйозні перетворення в галузі народної освіти, зумовлені змінами соціально-економічних умов. Розвиток капіталізму вимагав реорганізації народної освіти.
Почали створюватися перші спеціальні училища для глухих дітей. Як зазначає академік М.Д.Ярмаченко, спочатку виникали невеличкі приватні заклади, які порівняно швидко розпадалися. Наприклад, у 1805 році граф Ільїнський зробив спробу відкрити у своєму маєтку в м.Романово інститут для глухих і німих, але вона не увінчалася успіхом. В цей же час декілька спроб відкрити та ... Читати далі »

Питання про можливості розвитку пізнавальної діяльності глухих - одне з центральних у сурдопедагогіці і сурдопсихології. Від його вирішення в значній мірі залежить вирішення ряду конкретних педагогічних і методичних питань, пов'язаних із практикою спеціально організованого навчання і виховання глухих дітей. Актуальність проблеми зу¬мовлена і тим, що тривалий час існувало хибне уявлення про глухонімоту і про можливості розвитку глухонімих.
В епоху середньовіччя глухонімота визначалася як "кара божа”, тому навіть думка зробити щось для покращання стану глухонімих вважалося святотатством. Не розуміючи зумовленості німоти глухотою, здебільшого намагалися відшукати у глухонімих людей вади мовного апарату. Оперативне втручання (підрізування ... Читати далі »

У дореволюційний час в Україні становище глухонімих у суспільстві було дуже важким. На це впливали, насамперед, погляди й ставлення громадськості до людей цієї категорії. Навчання глухих дітей не було державним завданням.
Спеціальні школи для глухонімих дітей почали створюватись в дореволюційній Україні у першій половині XIX ст. Вони відкривалися за приватної ініціативи, утримувалися на кошти опікунства і були платними. На той час не було єдиного кваліфікованого керівництва навчально-виховною роботою закладів для глухонімих дітей. Кожна школа проводила цю роботу по-своєму. Навчальні програми розроблялися місцевими педагогічними колективами на основі власного досвіду. Єдиних навчальних планів, програм та підручників школи не мали. Навчання глухих в Україн ... Читати далі »

На сурдопедагогіку в часи Київської Русі впливала ментальність слов'янських народів. Про це свідчать пам'ятки історії, археології, культури. Зокрема, яскраву характеристику стосунків у слов'янських племенах того часу можна знайти у літописах візантійського імператора Маврикія (582-602 рр.): "...не правляться вони однією людиною, але з давніх часів живуть в народоправстві (демократії), а тому щастя та нещастя в житті вважається справою всіх”. Таким чином, можна зробити висновок, що в ментальності та суспільних відносинах слов'ян під впливом народної педагогіки визначалося співчутливе, людяне ставлення до людей "нещасних, убогих та калічних”.
Суспільне становище глухих у Київській Русі, порівняно з іншими країнами, хар ... Читати далі »

У дев’ятий раз випускники спеціальних навчальних закладів для глухих та зі зниженим слухом взяли участь у конкурсі "Ерудит”. Усього їх було 30 осіб з 21 школи.

І хоча все відбувалось за вже відпрацьованою програмою: спочатку - переказ (на цей раз - на тему "Про Батьківщину”), а потім - тестування з різних предметів шкільної програми, вистачало й нового. Зокрема, конкурсанти повинні були підготувати презентацію, розповівши про своє бачення власного майбутнього. ... Читати далі »

Нещодавно ще одна група нечуючих випуск­ників закінчила факультет інформаційно-обчислювальних технологій Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут”. Семеро випускників: Олександр Боцвін, Андрій Набока, Олексій Тимченко, Віталій Потапчук, Михайло Сідаков, Олександр Снежко та Ілля Шестак, отримали повну вищу освіту за спеціальністю "Комп’ютерні системи та мережі” та здобули кваліфікацію інженера з комп’ютерних систем.

До речі, у ц ... Читати далі »

12 лютого 2013 року склала останній державний іспит група нечуючих студентів-заочників факультету "Корекційна педагогіка” Київського національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

Ірина Васильченко (Харків), Алла Ковтун (Київ), Світлана Поліщук (Волинь), Жан Тарнавський (Чернівці) і Дмитро Федорченко (Київ) на­вчалися разом з групою чуючих студентів. Усі вони вже мали раніше диплом про вищу освіту, а тепер, за ініціативи Об'єднання нечуючих педагогів та за підпримки Центрального правління УТОГ і керівництва Університету, отримали другий диплом саме за педагогічним фахом.

У їхніх ди ... Читати далі »

Загальноосвітній навчальний за­клад II-III ступенів "Вечірня (змінна) спеціальна школа №27” м.Києва

Теми над якими працює школа:

"Концептуальні положення білінгвального навчання в контексті дитино-центризму”;

"Освіта осі ... Читати далі »