Поняття глухоти як відсутності сприймання і розпізнавання звуків вживається навіть в тих випадках, коли інструментальні дослідження показують наявність достатніх залишків слуху, що не використані для самостійного поповнення мовного запасу. Самоідентифікація людини як глухої являє собою відмову від користування залишками слуху та усним мовленням для спілкування. Однак, як відомо, тотально глухих людей серед осіб з вадами слуху лише невеликий відсоток.
Вітчизняна система навчання та виховання нечуючих дітей завжди визначала пріоритетним навчання усному мовленню, що відповідно ставило проблему розвитку слухового сприймання як запоруку ефективності формування усного мовлення.
Для потреб навчання довгі роки використовувалася педагогічна класифікація дітей з вадами слуху по рівню розвитку усного мовлення (Р.М.Боскіс та інші). Зрозуміло, що чим менше років нечуючій дитині, тим складніше віднести її до категорії глухих
...
Читати далі »