 Нормальна функція слухового аналізатора має вирішальне значення для загального розвитку людини. Це визначається тим, що слуховий аналізатор є одним з основних каналів, завдяки якому людина одержує інформацію про навколишній світ. Останнім часом збільшилась кількість дітей, що мають вроджені вади слуху. Доведено, що в подальшій соціальній адаптації таких дітей основну роль відіграє раннє слухопротезування та методична слухомовна робота. Однак, здебільшого ці заходи провадяться із запізненням через те, що порушення слуху в дітей лишаються невиявленими до 12-24 місяців.
Через це неабиякого значення набуває раннє виявлення порушень слуху за допомогою сучасних діагностичних методів та правильна оцінка потенційних можливостей слухової системи таких дітей. Діагностику має виконувати лікар-отоларинголог-аудіолог, оскільки від діагнозу та правильної оцінки стану слухової функції залежить успіх всіх подальших заходів з реабілітації вад слуху, а потім і успішного навчання.
Всі методики раннього дослідження слуху в дітей можна умовно поділити на групи:
методики, що грунтуються на реєстрації різноманітних проявів безумовного орієнтовного рефлексу на звук;
-умовнорефлекторні методики;
-методики, що базуються на реєстрації електричних сигналів, що виникають як відгук на певне подразнення у різних відділах слухової системи;
-реєстрація отоакустичної емісії.
Основна мета дослідження слуху - встановлення мінімальної інтенсивності звуку, який сприймає дитина. Тому для проведення досліджень потрібно застосовувати найчутливіші методики.
Методики безумовного орієнтовного рефлексу на звук є малочутливими. Для того, щоб одержати виразну відповідь дитини, потрібна сила звуку, що на 60-70 дБ перевищує пороги слуху нормальночуючих. Проте, незважаючи на низьку "чутливість” методики, вона може бути застосована в випадках, коли треба отримати чітку відповідь: "Чує - не чує?”.
Умовнорефлекторні методики є чутливішими. Можна зареєструвати відхилення порогів сприймання звуку від норми в середньому всього на 20-30 дБ. Тому ці методики дають більш достовірні відомості про стан слуху дитини.
Методики реєстрації електричних імпульсів, що виникають у слуховій системі під час дослідження слуху, дають можливість також зареєструвати відповідь при інтенсивності сигналу приблизно З0 дБ над порогом слуху в дорослих. Суттєвою перевагою цієї методики є можливість застосувати її для дослідження слуху дітей будь-якого віку та розвитку.
Надзвичайно важливим об'єктивним методом є такий, що реєструє отоакустичну емісію. Він грунтується на тому, що волоскові клітини внутрішнього вуха генерують акустичний сигнал у відповідь на звукове подразнення. За допомогою спеціальної апаратури на основі комп'ютера цей сигнал - відповідь реєструється і відповідно обробляється. Цей метод дуже чутливий, а його проведення займає близько трьох-п'яти хвилин. Тому він з успіхом може використовуватися при скринінгових дослідженнях слуху.
Дослідження слуху слід виконувати декілька разів. Порівнюючи аудіограми однієї дитини, зроблені кілька разів, виявляється, що слухові пороги при повторних дослідженнях були меншими, ніж під час першого обстеження. Це пояснюється тим, що виникає "установча реакція прислуховування”, яка забезпечує чутливіше слухове сприйняття. Тому для точного визначення порогів слуху треба дати дитині можливість постійно чути звуки. Про це свідчать і праці професора Веденберга, який наводить результати аудіометричних спостережень двох груп дітей віком від 12 до 14 років. Одна група була контрольною, діти ж другої групи проходили систематичне слухове тренування за допомогою звукопідсилюючої апаратури. Було встановлено, що в результаті трирічного слухового тренування у всіх дітей не тільки неабияк покращилась розбірливість мовлення, але й змінилися в кращий бік пороги тональних аудіограм. Таким чином, накопичення слухового досвіду сприяє мобілізації резервних можливостей залишкового слуху дитини. Тому для успішної реабілітації глухих дітей варто забезпечити їм постійне сприйняття навколишніх звуків за допомогою сучасних слухових апаратів.
Федорук В.Е., головний лікар Центру слухової реабілітації "Аврора”(Перша Всеукраїнська конференція з питань навчання глухих в Україні, 09-10.VI.2000)
|
