 Поїздку до Одеси Об’єднання нечуючих педагогів планувало давно, та все ніяк не виходило. І цього разу захід, чесно кажучи, був під загрозою зриву. Але, незважаючи на труднощі, з якими зіткнулися організатори, семінар відбувся і залишив яскраві, незабутні враження.
Здрастуй, Одесо!
Південна Пальміра зустріла нас чудовою погодою. Вранці на пероні групу членів ОНП, що прибули фірмовим столичним потягом, зустрічали голова Одеської обласної організації УТОГ Олександр Васильович Бабін і директор Одеського ЦКіД УТОГ Галина Яківна Гарипова, щоб показати дорогу до школи №97. Ще кілька групп членів ОНП, які їхали з інших міст, добиралися самі. Багато хто приїхав до Одеси вперше, тому із задоволенням спостерігали за видами з вікна старого радянського трамвайчика під номером 31, що близько години віз усіх нас від вокзалу до школи.
Ось вона, школа №97!
У дворі нас зустрічала невгамовна дітвора. Учні привітно віталися і з цікавістю поглядали на гостей. Перш за все, привертала увагу чистота і доглянутість будівель на досить великій території. І це незважаючи на те, що цим спорудам вже багато років. Раніше тут розташовувався пансіонат, потім у війну був госпіталь, а під школу для слабочуючих дітей ці приміщення були передані вже в 1959 році. Тому вона розташована не в звичному, стандартному будинку, а складається з багатьох різних споруд, у яких розміщені: адміністративно-навчальний корпус на 15 класів, 4 спальних корпуси, їдальня, спортивний зал, бібліотека.
Крім того, є кабінет праці для дівчаток і хлопчиків, комп’ютерний клас, кабінет ритміки та індивідуальні слухові кабінети. А з вікон спального корпусу можна побачити море, до якого - рукою подати.
Є чим пишатися!
Гордість школи - її випускники. Серед них такі загальновідомі особистості, як: В.М.Рухлєдєв (спортивний діяч, президент ВОГ); В.С.Скоморохов (видатний спортсмен); Г.О.Головкін (чемпіон світу з легкої атлетики); С.Я.Гончар (чемпіонка світу з шахів); призери Дефлімпійських ігор з боротьби Г.І. Коєв та Р.К.Білявський; художники, випускники Академії мистецтв - П.В.Шестопалов, К.В.Наумцев, С.Бабенко; заслужений працівник культури України Є.Є.Мазур-Волошина та багато інших.
У школі №97 працюють 10 її випускників, у тому числі: Л.О.Чепурненко, О.Б.Богуш, О.М.Костич, Т.А.Гайшун, С.П.Мазник та інші. До речі, у вчителя фізкультури, заслуженого тренера України Леоніда Олександровича Чепурненка 5 листопада був ювілейний День народження. Стрункий, бадьорий, по спортивному підтягнутий ветеран відсвяткував своє 75-річчя!
 Користуючись нагодою, передаємо шановному Леоніду Олександровичу вітання від колег і учнів, побажання міцного здоров’я, творчого довголіття, нових успіхів і радісті життя!
Дивує, що імя Л.О. Чепурненка досі не внесене до Книги рекордів УТОГ, адже він має вже 51 рік педагогічного стажу!
Ласкаво просимо, дорогі гості!
При вході в зал, де відбулося відкриття семінару, перш за все привернула увагу виставка дитячих робіт. Скільки їх ми вже бачили під час своїх поїздок, а не перестаємо дивуватися невичерпності дитячої фантазії та майстерності юних майстрів і художників!
Цю виставку всі оглянули, поки проходила реєстрація учасників семінару з врученям симпатичних тек з матеріалами (і про це подбали її організатори, за що їм велике спасибі!)
Привітна господиня - директор школи Світлана Степанівна Кукурузенко разом зі своїми заступниками тепло привітала гостей. Учасникам семінару подали хліб-сіль, вручили квіти і запросили переглянути невеликий концерт. Слід зазначити, що разом з членами Об’єднання нечуючих педагогів у семінарі-практикумі взяли участь і представники Одеського обласного інституту удосконалення вчителів Ж.І.Романчак та А.Б.Соколова.
 Концерт нас вразив тим, що майстерно були поставлені номери, а в концерті разом з маленькими артистами демонстрували таланти і дорослі співробітники школи. Кияни з радістю впізнали у стрункій дівчині, що керувала всім цим чарівним дійством, Тетяну Гайшун, яка виступала один час у складі театру міміки та жесту "Райдуга”. Тепер вона повернулася до рідної школи викладачем ритміки, а також займається з дітьми танцями і жестовим співом.
Під керівництвом Тетяни Анатоліївни (саме так шанобливо тепер звати-величати нашу чарівну Танечку!) діти і дорослі дійсно стали справжніми артистами. Особливо яскраво виділявся серед дівочого колективу Паша Бабін, який впевнено виконував різні номери.
Відразу видно: майбутня зірка великої сцени!
Порадувала своїм майстерним виконанням жестової пісні й сама Тетяна Гайшун.
Відкритий урок "Українська жестова мова”
 Цей урок проводила Олена Борисівна Богуш, вчитель вищої категорії, яка розробила свою методику викладання.
На уроці відбулося знайомство учнів з сімейними обов’язками дорослих і дітей, а також розглядалась актуальна тема про різні професії.
Клас був невеличкий і ледве вмістив усіх учасників семінару, які побажали подивитися цей відкритий урок. Деякі навіть сиділи за однією партою з учнями. Але, що дивно, діти абсолютно не розгубилися від присутності чужих людей у класі, відповідали жваво, і було видно, що їм подобається і цей урок, і енергійна, захоплена своєю справою Олена Борисівна. І приємно було бачити, що результат є, хоча і труднощів вистачало: були діти, які з різних причин відстають від усіх (одна учениця з кохлеарним імплантом нещодавно перейшла до інтернату з масової школи і ще не зовсім адаптувалася), а невгамовний жвавий хлопчисько доставляв клопоту своїм "всезнайством”, не даючи подумати над відповіддю слабкішим учням. І тут треба віддати належне вчительці, яка вміло керувала всім процесом навчання, активно застосовувала картинки і таблички, спонукала учнів мислити грамотно відповідати.
 Урок "Малювання”
Це був ще один відкритий урок Олени Борисівни Богуш. Раніше вона багато років викладала малювання, а в останні роки, після введення до шкільної програми "Української жестової мови”, їй, як носію УЖМ, стали доручати викладання і цього предмета.
Але, хоча годин з викладання малювання в Олени Борисівни залишилось мало, вона залюбки повертається до своєї першої справи. Треба було бачити, з яким захопленням навчала вона п’ятикласників використовувати нову для них техніку малювання, як раділа разом з ними їхнім успіхам! У результаті малюнки у дітей вийшли дуже красивими і яскравими, адже темою уроку була "Золота осінь", а прекрасним зразком для наслідування послужила однойменна картина відомого майстра пейзажу - І.Левітана.
Безумовно, саме такі предмети як малювання, праця тощо допомагають показати свої здібності учням, які з різних причин мають проблеми у спілкуванні з оточуючими. Часто це діти, які прийшли до спеціальної школи після так званого "інклюзивного навчання”. Навчаючись у масовій школі, вони ні знань не придбали, ні спілкуватись (усно чи жестами) не навчились... Є такий хлопчик і в 5 класі. Серед своїх слабочуючих ровесників він вирізнявся тим, що потребував особливої уваги вчителя у роз’ясненні матеріалу уроку. Там, де інші діти швидко все розуміли й схвачували буквально "на льоту”, він мав проблеми з розумінням матеріалу. Проте Олена Борисівна схвально відгукувалась про здібності хлопця, допомагала йому в роботі, а потім у розмові з колегами з ОНП розповіла його сумну історію.
 Хотілося б, щоб батьки, перш ніж віддати свою дитину з незначними залишками слуху до масової школи, ще й ще раз задумались над тим, а чи не опиниться їхній син чи донька у такому вкрай скрутному становищі - "чужий серед своїх”?
Урок "Ритміка”
Невеличкий клас з дзеркалами на стінах ледве вмістив усіх бажаючих побачити цей урок. Стрункі хлопчики і дівчатка вишикувались вздовж стін, а вчителька була під стать їм - така ж струнка, тоненька і гнучка. Вона легко показувала вправи і вміло спрямовувала енергію дітей у потрібне русло.
На цей урок усі учасники семінару-практикуму прийшли з великою цікавістю, адже проводила його молода вчителька - Тетяна Анатоліївна Гайшун, колишня артистка театру "Райдуга". І незважаючи на свій молодий вік і незначний досвід роботи, вона зуміла грамотно побудувати структуру уроку. Члени ОНП зі значним досвідом схвально відгукувались про побачене, а також підкреслили найважливіше: Тетяна зуміла знайти підхід до кожної дитини.
Круглий стіл
 Обговорення побаченого на відкритих уроках у школі продовжилось за круглим столом. Директор школи С.С.Кукурузенко з гордістю підкреслила, що школа славиться своїми випускниками. Розповіла вона й про проблеми, більшість з яких спільні для всіх спецшкіл: відсутність адаптованих програм і підручників, перевантаженість шкільної програми, нехватка звукопідсилюючої апаратури для колективної та індивідуальної роботи тощо.
Виступили і представники Одеського обласного інституту вдосконання вчителів - Ж.І.Романчак та А.Б.Соколова, які підкреслили, що їм було надзвичайно цікаво взяти участь у семінарі-практикумі, де вони могли збагатити свої знання про особливості навчання нечуючих. Безумовно, такі заходи сприятимуть подальшій співпраці інституту й школи.
Учасники семінару дізнались також про роботу, яку здійснює зараз Об’єднання нечуючих педагогів, та про подальші плани цієї громадської організації. У подарунок школі були передані дидактичні посібники, у розробці яких брали участь члени ОНП.
 Школа, море та Одеса
Після круглого столу учасники семінару продовжили знайомство зі школою, відвідали навчальний корпус, спальні, майстерні для уроків праці. Привертало увагу, з якою любов’ю тут дбають про зручність і затишок для вихованців.
Увечері члени ОНП зібрались для обговорення своїх справ і планів. Знайшли вони час, щоб пом’янути свою колегу з Володимир-Волинської школи - Поліщук Світлану... Біллю у серці кожного відізвалась згадка про цю світлу і сонячну людину...
Наступного дня, 26 жовтня, учасникам семінару була запропонована культурна програма, тож частина з них залишилась ще на один день - і не пошкодувала.
Відбулась і вечірня прогулянка до моря (адже ось воно, зовсім поруч, за будинками приватного сектора!), а також ще одне побачення з водною стихією - вже на світанку наступного дня. Це, звичайно ж, залишило незабутні враження, особливо у тих, хто взяв приклад з О.Б.Богуш і не побоявся скупатись!
І хоча не все було так, як планувалось за культурною програмою (зокрема, через аварійний стан стелі в Одеському ЦКіД УТОГ захід там не проводився), все ж Одеса - це Одеса! Учасники семінару мали змогу здійснити пішохідну екскурсію містом. Її провела для своїх колег наша невтомна Олена Борисівна.
Залишивши свій багаж в Одеському ЦКіД УТОГ (спасибі його працівникам за гостинність!), усі насолоджувались цією прогулянкою, оригінальною архітектурою міста, чудовою погодою і спілкуванням з друзями. А увечері, коли потяги повезли їх додому, у різні куточки нашої країни, вони з теплотою згадували події цих двох сонячних днів в Одесі.
Ще раз висловлюємо велику подяку колективу спецшколи-інтернату №97 за чудову організацію семінару-практикуму і бажаємо подальших успіхів!
|
