Продовження. Початок дивіться, будь-ласка, №1, 2, 3, 4

Згадавши кумедний лист друга, Надя усміхнулася.
- Дівчата, погляньте на Надію, - показала на неї Марійка, - не інакше, як закохалася...
- З нею таке буває, - взяла подругу під захист Рая, - вона іноді розмовляє зі своїми мріями. Глянеш на неї - шепче щось. Наче молиться.
- Горить, Марійко! - кинулася до столу Рая, схопила в руку праску.
Новісінька сукня Марійки диміла, як кадило. Поклала праску на вогку ганчірку, щоб улягалася складка на подолі - і забула. Жодного разу не вдягнена сукня була безнадійно зіпсована, а разом з нею і настрій у Марійки і її подруг.
Нарядів у дівчат було негусто, діставалися вони нелегко, часто ціною недоїдання. І як же могла подруги наряджатися і йти в парк, коли одну з них спіткало таке лихо? Усі вони залишилися вдома. Так-сяк розвеселили Марій ... Читати далі »