Продовження 3 частина. Початок статті подивитися тут "2 частина"

3. Методико-дидактичні аспекти застосування технічних засобів навчання.
Сучасні технічні засоби навчання надають вчителю небачені раніше технічні можливості. Проте, ефективне використання цих пристроїв можливе лише за наявності відповідного дидактичного забезпечення та продуманої методики їх застосування.
Використання сучасних ТЗН на уроках залежить від обраної вчителем методики подачі навчального матеріалу. З іншого боку, різні види ТЗН по різному впливають на методику викладання. Отже, має місце взаємний вплив – загальної методики вивчення матеріалу на методику застосування ТЗН і навпаки.
Ефективному застосуванню ТЗН передує ретельна підготовка. Вона передбачає підбір, виготовлення дидактичних матеріалів, визначення та підготовку умов демонстрації, аналіз і вибір методичних прийомів й послідовності демонстрації. Потрібно зважати, що у більшості випадків дидактичні матеріали не є вичерпним джерелом інформації, а ще й потребують пояснень вчителя.
Використання ТЗН в організаційно-вступній частині уроку вважається дієвим засобом підготовки учнів до сприйняття складної теми, загострення уваги на актуальності питань, які розглядаються, тобто формуванні мотивації глибокого вивчення теми. На цьому етапі доцільно демонструвати слайди презентації із зазначеною темою та переліком питань для вивчення. Ефективною є також методика демонстрації на початку занять коротких відео сюжетів або фільмів. Завдяки сильному емоційному впливу їх демонстрація відразу налаштовує учнів на робочий процес, скорочує до мінімуму момент необхідної психологічної адаптації, дає зорову основу для подальших логічних пояснень вчителя. Проте, на початку уроку варто уникати показу кадрів, які несуть значне емоційне навантаження.
Застосування ТЗН в кінці уроку за змістом є прийомом протилежним попередньому. Він спрямований на систематизацію та закріплення навчального матеріалу, на загострення уваги учнів на його ключових моментах або для швидкої та твердої зміни думки про неправильно засвоєний матеріал. Для реалізації цього прийому можуть використовуватись будь-які візуальні ТЗН.
Демонстрація відеоматеріалів на цьому етапі уроку також може спрямовуватись на показ практичної значущості питань, які на ньому розглядаються. Для цього показу доречними є навіть емоційно насичені кадри.
Застосування ТЗН у процесі опитування учнів спрямоване на формування у них вміння використовувати дидактичний матеріал для доказовості логічності своїх тверджень. Ефективність цього прийому значною мірою залежить від проблематичного характеру матеріалів, які пропонуються для обговорення. Його доцільно поєднувати з елементами ситуативно-проблемного навчання.
Застосування вчителем ТЗН у процесі викладу нового матеріалу дозволяє використовувати інформацію як зорову опору, що допомагає найбільш повно засвоювати навчальний матеріал. Демонстрація дидактичних матеріалів повинна органічно поєднувалась з їх поясненням, вона має стати наочним аргументом слів вчителя. Застосування ТЗН для цієї форми роботи може здійснюватись також з метою актуалізації опорних знань та мотиваційно-пізнавальної діяльності.
Використання відеоматеріалів на цьому етапі є найбільш ефективним у методичному розумінні. Однією з найважливіших методичних вимог є необхідність вступного і заключного слова вчителя до та після демонстрації відеосюжету або фільму. Така форма роботи є обов’язковою умовою під час навчання дітей з порушеннями слуху.
Вчителю важливо пам’ятати, що тривалість показу навчального фільму не повинна перевищувати часу демонстрації двох частин (одна частина розрахована до 10 хв.). Як виняток, фільм може складатися з трьох частин. За межами цього обсягу він перестає виконувати функції навчання та перетворюється на показ, який має суто просвітницьку мету.
На одному уроці можливо, і навіть доцільно, поєднувати декілька методичних прийомів використання ТЗН. У цьому випадку надзвичайно посилюється ефект переключення уваги, а отже, підвищується продуктивність розумової праці вчителя та учнів.
Використання на уроках слайдів.
Незалежно від обраної методики застосування ТЗН, під час роботи зі слайдами (окремими або з презентацій) потрібно пам’ятати:
- Слайд не є самодостатнім джерелом інформації, тому для повного його засвоєння потрібні пояснення вчителя.
- Під час підготовки до уроку необхідно чітко визначити послідовність демонстрації слайдів та розробити необхідні коментарі.
- Для сприйняття будь-якого, навіть найпростішого зображення потрібен час, адже учні з порушеннями слуху інформацію сприймають переважно візуально. Тому після проектування кожного слайда, перед початком пояснення, вчитель повинен зробити паузу.
- Необхідно максимально повно використовувати можливість їх повної заміни. Зображення на екрані повинно з’являтись лише в той момент, коли воно необхідне, а якщо потреби в цьому немає – проектор слід вимкнути або прикрити непрозорим папером.
Під час підготовки дидактичних матеріалів потрібно керуватись певними принципами, найважливішими з яких є:
1) Принцип лаконічності, який означає, що зображення має вміщувати лише необхідні елементи, які служать чіткому розумінню суті. Як правило, на слайді розміщують один об’єкт. Не можна розміщувати на слайді багато інформації (особливо це стосується таблиць), адже вони погано читаються. Краще розбити інформацію на декілька логічно завершених частин і демонструвати їх на окремих слайдах. Форма викладення інформації повинна відповідати рівню знань учнів. При розташуванні текстової інформації необхідно пам'ятати, що людина сприймає зорову інформацію зліва направо та зверху вниз.
2) Принцип уніфікації вказує на раціональний підхід до розмірів, шрифтів, кольорів, за допомогою яких створюється зображення.
Різнобарвність шрифтів робить текст важким для сприймання дітей з порушеннями слуху. Всі шрифти поділяються на три великі групи: серіфні (із завитками на кінчиках літер), несеріфні або рублені (без завитків на кінчиках літер) і шрифти вільного накреслення. Ефективність їх використання вказує на приблизно однаковий рівень читабельності шрифтів перших двох груп і набагато нижчий – читабельності “екзотичних”. При цьому рекомендується використовувати не більше двох шрифтів, які не мають тонких ліній.
Розмір шрифту повинен бути таким, щоб літери було чітко видно з останньої парти. Не рекомендується використовувати шрифти, висота яких менше 5 мм. Так, якщо для підготовки слайдів застосовувати текстовий редактор Microsoft Word, то цим вимогам відповідає напівжирний шрифт розміру 16. Також не варто часто використовувати заголовні букви – вони ускладнюють читання тексту.
В процесі підготовки слайдів доцільне використання кольору для виділення ключових моментів навчального матеріалу. Також важливим фактором є вдало підібрана кольорова гама. При використанні кольорів слід максимально близько дотримуватись природного кольору об’єкта, це забезпечить правильну уяву учнів про нього.
При підборі штучних кольорів доцільно дотримуватись наступних правил:
- не варто використовувати більше чотирьох різних кольорів на одному слайді;
- необхідно враховувати психологічний вплив кольорів:
- стимулюючі (теплі) відтінки діють як подразники (червоний, помаранчевий, жовтий);
- дезінтегровані (холодні) відтінки – приглушують збудження (фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений);
- статичні (заспокійливі) відтінки врівноважують, відволікають від збуджуючих кольорів (зелений (чистий), жовто-зелений, пурпуровий);
- глухі відтінки не викликають збудження, допомагають зосередитись (сірий, білий, чорний);
- тепло-темні (коричневі) відтінки пом’якшують, стабілізують збудження, діють інертно (коричнево-землистий, темно-коричневий);
- холодні темні відтінки ізолюють, приглушують збудження (темно-сірий, темно-синій, темно-зелено-синій).
3) Принцип звичних асоціацій полягає у використанні в графічних слайдах тих символів та позначень, які звичні для даної тематики і викликають стереотипну реакцію в учнів.
Таким чином, застосування мультимедійного обладнання дозволяє змінити деякі традиційні способи подання навчального матеріалу, розширює можливості контролю навчально-виховного процесу. Проте, ефективність застосування мультимедійного обладнання залежить від багатьох чинників, в т.ч. від рівня самої техніки, якості використовуваних навчальних програм та від методики навчання, яку використовує вчитель.
Завдяки використанню мультимедіа-технологій, навчальний матеріал стає наочнішим, зрозумілішим та легше запам’ятовується. Мультимедійні комплекси розширюють можливості в організації та управлінні навчальною діяльністю та дозволяють на практиці реалізувати величезний перелік перспективних методичних розробок, знайдених у рамках традиційного навчання, які залишилися незатребуваними або через певні об’єктивні причини не могли дати належного ефекту.
Не можна скидати з рахунків і психологічний чинник: сучасній дитині набагато цікавіше сприймати інформацію саме в такій формі, ніж за допомогою застарілих схем та таблиць. Під час використання мультимедійного проектора на уроках інформація подається не у вигляді статичної неозвученої картинки, а динамічними відео- та звукорядом, що значно підвищує пізнавальний інтерес учнів те впливає на ефективність засвоєння матеріалу. Інтерактивні ж елементи навчальних програм дозволяють перейти від пасивного засвоєння до активного, оскільки учні отримують можливість самостійно моделювати явища і процеси, сприймати інформацію не лінійно, а за необхідності з поверненням до будь-якого фрагмента віртуального експерименту з тими ж або іншими початковими параметрами.
Спеціальні комп’ютерні програми для навчання дітей з порушеннями слуху.
На даний час вже розроблена низка спеціалізованих програмнометодичних комплексів для використання в якості нових засобів корекції та загального розвитку дітей з порушеннями слуху.
Сучасні комп’ютерні сурдологопедичні програми побудовані таким чином, що корекція слухових і мовленнєвих порушень одночасно впливає на емоційну та комунікативну сфери, а також пізнавальну діяльність дитини. Такі програми сприяють збагаченню свідомості дітей уявленнями та поняттями про навколишній світ, розвивають мовлення на основі розвитку змістовної сторони мислення. При цьому, засвоєння мовного і мовленнєвого матеріалу відбувається як шляхом простого слухового або зорового відтворення, так і в умовах вирішення різноманітних розумових завдань.
Зміст комп’ютерних сурдологопедичних програм спрямований не лише на формування знань, умінь та подальше їх розширення, а й на розвиток важливих для становлення особистості дитини якостей: цілеспрямованості, самостійності, посидючості, вміння організовувати й оцінювати свою діяльність, на збагачення позитивних емоцій та підняття настрою, на виховання певних морально-етичних, вольових і естетичних якостей.
Комп’ютерна програма передбачає можливість індивідуального налаштування параметрів (модулів) залежно від віку, стану слухової функції і фонетичної сторони мовлення дитини. Наявний арсенал корекційнорозвивальних модулів у комп’ютерній програмі дозволяє вибирати їх залежно від рівня розвитку дитини, її мовленнєвих і когнітивних можливостей та сприяє задоволенню індивідуальних освітніх потреб.
Для реабілітації дітей з порушеннями слуху та мовлення створено Універсальний комп’ютерний навчально-розвиваючий корекційний комплекс “Живий звук” (УКК) для дітей з особливими освітніми потребами.
 
Комплекс має 3 модифікації:
1. Компютерний сурдотехнічний комплекс (КСК). Призначений для проведення корекційно-розвиткових занять з розвитку слухового сприймання і формування мовлення, комунікативних та когнітивних навичок у осіб з порушеннями слуху і мовлення для використання в сурдопедагогічних кабінетах для контролю за зміною стану слуху, вибору типів слухових апаратів та їх налаштування;
2. Компютерний комплекс з корекційно-розвитковою програмою “Живий звук” (КК1). Призначений для використання під час спеціально організованого реабілітаційного процесу в навчальних закладах для ефективного розвитку мовлення і когнітивних навичок (мислення, уваги, пам’яті);
3. Компютерний комплекс з корекційно-розвивальною програмою “Живий звук” з додатковими робочими місцями для учнів (КК2). Призначений для використання під час спеціально організованого навчального процесу (фронтальні заняття), а також під час інклюзивної форми навчання дітей з порушеннями слуху.
До складу УКК входить: комп’ютер (ноутбук), мультимедійний проектор, акустична система, мікрофон, підсилювач, цифрова відеокамера, мобільний інтернет-модем, Web-камера, принтер, сканер, програмове забезпечення “Живий звук” з набором спеціальних коригуючих та розвиваючих вправ (модулів) і тематичних додатків. УКК різних модифікацій дозволяє вести базу даних учнів, в якій фіксуються характеристики слухового сприймання та мовлення кожного учня, зберігаються зразки мовлення тощо.
УКК з навчально-розвитковою програмою “Живий звук” втілює вимоги до сучасних комп’ютерних технологій педагогічної корекції функціональних обмежень, пов’язаних з недорозвитком мовлення. Він націлений на ефективний розвиток мовлення дитини, яка має сенсорні та інтелектуальні порушення.
Особливе місце в ідеології технічного та методичного забезпечення вирішення проблеми розвитку мовлення займає розвиток наочно-дійового, наочно-образного та словесно-логічного мислення, ігрової та пізнавальної діяльності дитини.
“Живий звук” забезпечує сучасний підхід до реалізації інтелектуально полісенсорного принципу формування слухового сприймання та мовлення у дітей з порушенням слухової функції та заснований на одній з провідних гілок методології компенсаторно-корекційної діяльності – використанні неушкоджених аналізаторів дитини та активізації використання максимальних можливостей ушкодженого аналізатора.
Впровадження слухомовленнєвого комплексу “Живий звук” в освітню та корекційну практику дозволяє:
- створити базу даних про дітей з порушеннями слуху;
- складати й коригувати індивідуальну програму реабілітації для дитини;
- проводити індивідуальні заняття з розвитку слухомовленнєвих і когнітивних навичок дитини;
- проводити очні й дистанційні наради, семінари, консультації фахівців та батьків з розвитку слухомовленнєвих і когнітивних навичок дитини;
- шукати, одержувати, використовувати, поширювати та зберігати інформацію різного формату в електронній формі;
- проводити моніторинг стану слуху і слухового сприймання, оцінювати ефективність слухопротезування;
 - налаштовувати та обслуговувати слухові апарати для забезпечення їх функціонування на рівні, необхідному для навчання, отримання професійних навичок для активної трудової діяльності.
Алгоритм корекційного та педагогічного заняття з використанням УКК передбачає можливість проведення різних навчальних та розвиваючих вправ: для формування у дитини повноцінного слухового сприймання та розгорнутої мови, для розвитку когнітивних та комунікаційних навичок, образного і словесно логічного мислення, ігрової та пізнавальної діяльності дитини.
Структура та програмне забезпечення УКК дозволяє фахівцю підготувати індивідуальні плани занять з кожною дитиною, а також полегшити підготовку вчителя до заняття: систематизувати матеріал, який стосується кожного учня, спостерігати динаміку розвитку слухомовленнєвих навичок учня; враховувати статистику використання модулів програми при складанні скорегованого навчального плану. Навчальний матеріал, пропонований у яскравому цікавому и доступному виді, викликає інтерес та звертає до себе увагу. У цьому випадку застосування комп’ютерної технології стає особливо доцільним, тому що дозволяє надавати інформацію в привабливій формі, яка не лише прискорює запам’ятовування змісту, але й робить його осмисленим та довгостроковим.
Сурдопедагоги мають можливість самостійно записувати і відтворювати базу звуків, в тому числі й мовленнєвого матеріалу. Можливість зберігати зразки мовлення та відеозаписи занять допомагають їм відстежувати та фіксувати динаміку розвитку навичок дитини. Окремо потрібно сказати про користь використання відеокамери. Її можна використовувати як люстерко під час роботи над вимовою. Доречно записати на відеокамеру зразки артикуляційної гімнастики та потім використовувати їх під час заняття. За допомогою відео матеріалу можливо також вчити дитину читати з губ, за допомогою включення / вимкнення звуку під час перегляду відеозапису мовленнєвого матеріалу. Дітям, які ще не використовують голос, дуже цікаві пропедевтичні вправи з анімацією. Більш дорослі люблять аналізувати графічне зображення свого мовлення на звуковій доріжці, порівнюючи його зі зразком вчителя.
Слухомовленнєвий комплекс призначений для проведення індивідуальних і фронтальних занять з розвитку, корекції слуху і мовлення. Він включає в себе спеціально підготовлений набір навчально-корекційних та розвиваючих підпрограм, які спрямовані на допомогу дітям, що мають також порушення мовлення різного ступеню тяжкості та походження. За його допомогою важливо проводити роботу з дітьми, які слухопротезовані кохлеарними імплантами.
Функціональні характеристики слухомовленнєвого тренажеру “Живий звук”:
1. Ведення бази даних за підсумками вправ для кожного учня окремо.
2. Миттєве поточне відтворення мовлення учнів та педагога, відтворення раніше записаних зразків фонем та мовлення.
3. Фіксація результатів виконання кожної вправи та можливість їх внесення до текстового файлу учня.
4. Можливість диференціації двох, трьох, чотирьох фонем.
5. Запис та зберігання у пам’яті тренажера зразків усного мовлення у звукових файлах.
6. Запис та зберігання фонем у спектральному вигляді.
7. Графічне відтворення параметрів елементів мови: тривалості, гучності, висоти звучання, спектру та ін.
8. Запис та зберігання відео окремих фрагментів результатів занять.
9. Наявність в програмі тематичних додатків з різними дидактичними матеріалами (тексти, малюнки, графічні зображення, відеоматеріали та ін.).
10. Можливість запису та використання в процесі заняття з дитиною різної аудіо та відеоінформації з різних носіїв.
Процес корекційно-розвивального заняття включає наступні етапи:
1) розвиток полісенсорного сприймання;
2) розвиток слухового сприймання немовленнєвих та мовленнєвих звуків;
3) формування вимови (робота над вимовою та розвиток зв’язного мовлення);
4) розвиток слухової пам’яті та уваги;
5) розвиток зв’язного усного і писемного мовлення;
6) розвиток комунікативних навичок;
7) розвиток когнітивних функцій дитини;
8) підготовка дитини до засвоєння програмового матеріалу.
Тому програмне забезпечення корекційно-розвивального характеру “Живий звук” – дієвий інструмент підвищення ефективності процесу оволодіння мовленням людей з порушеннями слуху.
Його використання дозволяє:
- задіяти природні механізми формування мовлення;
- пришвидшити темпи оволодіння мовленням;
- зробити слухомовленнєві навички людини стійкими, тобто довести до автоматизму.
Він призначений для ефективного розвитку мовлення дітей з порушеннями слуху, які:
- протезовані СА у віці 2,5 роки та старше;
- проімплантовані у старшому дошкільному та шкільному віці;
- мають комплексні порушення.
УКК перебирає на себе значну частину зусиль педагога, дозволяючи перевести в ігрову форму рутинні навчальні вправи. В нього закладено розвивальні ідеї та технології формування і вдосконалення слухомовленнєвих та когнітивних навичок.
Корекційно-розвивальна спрямованість програми та її варіативність дозволяють застосовувати програму “Живий звук” для організації ефективного корекційно-компенсаторного навчання дітей з функціональними обмеженнями майже всіх типів. При цьому використання комп’ютера та програми вирішує ще й функцію мотивації учнів до навчання, урізноманітнює створені на занятті ситуації спілкування, привчає дитину до самонавчання та самоконтролю, розвиває дрібну моторику дитини і допомагає дитині оволодіти комп’ютерною грамотою. Крім того, робота з комп’ютерним комплексом “Живий звук” дозволяє полегшити підготовку вчителя (сурдопедагога, логопеда) до заняття: систематизувати матеріал, який стосується кожного учня; спостерігати динаміку розвитку слухомовленнєвих та когнітивних навичок, складати та контролювати виконання плану індивідуальних навчально-корекційних занять; враховувати статистику використання модулів програми при складанні навчального плану.
В програмі застосовано педагогічний підхід диференціації фонем за доступністю сприймання, розпізнання їх зором, слухом і тактильно, послідовності їх формування у дитини з порушенням слуху, враховуючи близькість (віддаленість) фонем за частотними характеристиками, пріоритетності сенсорних систем у сприйманні та розпізнаванні тих чи інших фонем. Програма передбачає можливість використання під час проведення занять з дитиною принципу полісенсорного впливу на її розвиток, ігрової стратегії навчання, доступності та послідовності навчання.
Програма дозволяє враховувати потреби в розвитку конкретної дитини та рівень її підготовки.
Використання комп’ютерної програми “Живий звук”:
- вирішує функцію мотивації до навчання;
- урізноманітнює створені на занятті ситуації спілкування;
- привчає дитину до самонавчання та самоконтролю;
- розвиває дрібну моторику дитини (під час управління мишкою);
- допомагає дитині оволодіти комп’ютерною грамотою.
При систематичному використанні програми, за рахунок бісенсорного (зорового та слухового) впливу, раніше запускаються процеси вокалізації, вироблення слухового контролю над голосом, прискорюється процес координації слухо-мовленнєвого та мовно-рухового аналізатора. Все разом це дає змогу пришвидшити процес оволодіння мовленням у дітей з порушеннями слуху.
В результаті щоденного використання програми “Живий звук” у дітей формується чітка вимова за рахунок вироблення правильного мовленнєвого дихання, роботи над ритміко-інтонаційними особливостями мовлення, відбувається формування фонематичного слуху та бісенсорного аналізу почутого та промовленого. Також значно успішніше проходить процес автоматизації засвоєного матеріалу за рахунок повторів.
Використання комп’ютерної програми “Живий звук” має важливе значення для компенсації та корекції розвитку дітей із порушенням слуху: сприяє розвитку слухового сприймання, покращення звуковимови, збагачення словникового запасу та використання засвоєного словника в усному мовленні.
Завдяки графічним зображенням учні успішно здійснюють формування та автоматизацію звуковимови у складах, словах, словосполученнях та коротких реченнях. Дитина може багаторазово повторювати мовленнєвий матеріал, підлаштовуючи свою вимову під зразок вимови вчителя.
Різноманітні вправи, закладені в “Живий звук”, спрямовані на розвиток у дитини мовленнєвого дихання, голосу, ритміко-інтонаційної сторони мовлення, здатності аналізувати отриману інформацію. Усі завдання програми пов’язані зі стимулюванням різноманітних операцій логічного мислення, активізують діяльність самої дитини.
За допомогою цікавих і рухливих малюнків діти навчаються керувати силою та висотою голосу, регулювати тривалий, спокійний видих, злиття звуків мови, темп і розподіл мовленнєвого потоку на синтагми. Програма забезпечує можливість використовувати її для постановки, диференціації та автоматизації звуків.
На індивідуальних заняттях під час роботи над вимовою використання програми створює психологічний і емоційний настрій дитини, необхідний для успішної роботи.
Використання програми в корекційній роботі з дітьми, які мають порушення слуху, вирішує ряд завдань на практиці, а саме:
- допомагає формувати вміння розрізняти звуки, слова на слух і відтворювати їх;
- вчить вслухатися в звуки, які промовляють дорослі, або свою власну вимову, записану на звукових доріжках, що мають візуальний малюнок вимовленого звуку;
- розвиває слухову пам’ять;
- формує навик самостійного диктанту й записування слів, які дитина запам’ятала;
- вчить дитину відтворювати ізольовані звуки, почуті від педагога або батьків;
- розвиває навички написання слів;
- вчить дитину уважно слухати слово, правильно читати, з пам’яті відтворювати окремі слова й фрази;
- на основі сприймання слів на слух вчить співвідносити почуте слово з предметом навколишнього середовища або за його зображенням.
Програма “Живий звук” включає в себе спеціально підготовлений набір навчально-корекційних підпрограм, які спрямовані на допомогу дітям, що мають порушення слуху та мовлення різного ступеню тяжкості й походження. Її умовно можна розділити на три функціональні частини:
1. База даних;
2. Графічна візуалізація мовлення;
3. Підпрограми-модулі з корекційно-розвивальним навантаженням.
База даних програми використовується для фіксації даних про учнів, характеристик слухового сприймання та мовлення кожного учня, зразків мовлення тощо. До того ж, до бази даних автоматично заносяться дата та тривалість заняття, види роботи, які були використані на уроці.
База даних дозволяє:
- систематизувати матеріал, який стосується одного учня;
- спостерігати динаміку розвитку слухомовленнєвих навичок учня;
- контролювати виконання плану індивідуальних занять;
- враховувати статистику використання модулів програми під час складання навчального плану.
В програмі є модулі, які дозволяють працювати над розвитком мовленнєвого дихання, голосом, ритмом, слуховим сприйманням ізольованих звуків, складів, слів.
Програма допомагає викликати мовленнєві звуки, робити їх автоматизацію та диференціацію, спостерігати за розташуванням органів артикуляційного апарату при вимові мовленнєвих звуків, контролювати правильність вимови складів, слів, речень за допомогою доріжок візуалізації.
Програма допомагає оволодіти читанням, письмом, розвиває слухову та зорову пам’ять, мислення, логіку. Розвиває навички розпізнавання опорних звуків в словах та їх місця у слові: на початку, в кінці чи в середині.
Програма дає можливість педагогам та батькам розширювати активний та пасивний словнички дитини, розвивати слухове сприймання слів шляхом проведення різних видів диктантів. Є модулі, які сприяють формуванню граматичного мовлення, навчають дитину робити опис предмета та писати твори; які сприяють подоланню моторних труднощів під час вимови голосних і приголосних звуків мови; які допомагають досягти якісного промовляння під час читання, в процесі вираження власної думки.
У дитини програма “Живий звук” викликає зацікавлення, оскільки її модулі дають змогу учню самостійно виконувати завдання за допомогою комп’ютера.
Графічна візуалізація дозволяє створити графічний образ мовленнєвого матеріалу. Вона призначена для роботи над вимовою методом візуального звірення зображень. За допомогою візуалізації можна відпрацьовувати силу голосу та тривалість звучання, працювати над ритміко-інтонаційною стороною мовлення. Використовувати графічну візуалізацію можна і працюючи над фразовим мовленням (графічно відділяючи логічно наголошене слово, інтонацію речення, наявність пауз, маленьких слів – сполучників, прийменників, тощо). Робота з графічною візуалізацією дозволяє розвивати образну та слухову пам’ять дитини, здатність дитини до аналізу та синтезу абстрактних графічних зображень і здатність робити самостійні висновки.
 Комп’ютерна програма “Живий звук” має “Базу даних учня” та коригуючі й навчаючі модулі.
Навантаження корекційно-розвивального характеру в програмі несуть 12 підпрограм-модулів:
1. Вчись казати звуки.
2. Профілі.
3. Автоматизація звуковимови.
4. Діалоги.
5. Водоспад.
6. Будинок.
7. Тварини.
8. Прояви емоцій.
9. Пори року.
10. Диктант.
11. Звуки природи.
12. Малюнковий словник.
Крім того, в програму входять тематичні додатки з різними дидактичними матеріалами. Частина модулів розрахована на дітей, які лише починають опанування мовлення, інші – на тих, хто вже має певні мовленнєво-слухові навички.
Всі модулі програми можна поділити на чотири групи:
- домовленнєві пропедевтичні вправи;
- вправи з розвитку слухового сприймання;
- мовленнєві вправи;
- розвивальні вправи.
Домовленнєві пропедевтичні вправи направлені на розвиток мовленнєвого дихання, голосу дитини, ритміко – інтонаційної сторони мовлення, здатності аналізувати отриману звукову інформацію. Ця група включає модулі “Водоспад”, “Тварини”, “Будинок”.
Вправи з розвитку слухового сприймання спрямовані на розвиток навичок виявляти, розпізнавати навколишні мовленнєві та немовленнєві звуки, орієнтуватися у просторі, розвиток слухової пам’яті та уваги, здатності ідентифікувати звук з предметом, об’єктом, що звучить, розпізнавати ритміко-інтонаційні особливості та фонетичні характеристики мовлення. Їх можна розділити на дві підгрупи. Вправи, які розвивають слухове сприймання немовленнєвих звуків (“Звуки природи”) та вправи, які розвивають слухове сприймання мовленнєвих звуків (“Профілі”, “Диктант”). Модулі цієї групи стимулюють дитину до вслуховування, допомагають формувати слухові образи немовленнєвих та мовленнєвих звуків, розвивають слухову орієнтацію дитини у просторі, слухову пам’ять та увагу, здатність ідентифікувати звук з предметом, об’єктом. До того ж, використовуючи матеріал модуля “Профілі” можна проводити фонематичний скринінг-тест “АМСУШІ”.
Мовленнєві вправи безпосередньо пов’язані з формуванням мовлення – звуковимови, говоріння за зразком, читання, розвитку самостійного мовлення (як монологічного так і діалогічного), спілкування. До цієї групи належать модулі “Профілі”, “Малюнковий словник”, “Вчись казати звуки”, “Автоматизація звуковимови”, “Пори року”, “Прояви емоцій”, “Діалоги”.
Докладніше зупинимося на модулі “Вчись казати звуки”. Мовленнєвий матеріал цього модуля містить різноманітні вправи для формування звуковимови та включення вивчених звуків у мовлення. При доборі матеріалу були дотримані наступні вимоги:
– мовленнєвий матеріал за своїм змістом простий та знайомий учням;
– мовленнєвий матеріал підібраний з урахуванням фонетико-морфологічного та граматичного принципів;
– запропоновані різні види мовленнєвої діяльності (читання, доповнення речень, відповіді на запитання, опис малюнків тощо) пов’язані з реалізацією принципу “від більш легкого до більш складного”.
Модуль “Вчись казати звуки” – це комп’ютерна книга. Вона викликає інтерес дитини тому, що “жива” – рухлива, дозволяє опановувати матеріал “порціями” в межах однієї сторінки, активізує пам’ять, сприймання, мислення та виконує цілу низку навчально-виховних функцій. Використання предметних та сюжетних малюнків, піктограм підвищує зацікавленість учнів та полегшує засвоєння матеріалу.
Завдання описати малюнки і доповнити речення малюнками допомагає контролювати ступінь засвоєння звуків у словах та реченнях. Складання розповіді за серією малюнків привчає учнів до самостійного мовлення.
До групи розвивальних вправ можна віднести всі без винятку модулі програми “Живий звук”. Особливої значимості набувають завдання, пов’язані зі стимулюванням різноманітних операцій логічного мислення. Практично в усі модулі закладена можливість працювати над розвитком пам’яті (образної, дійової, словесно-логічної) дитини.
Працюючи в будь-якому модулі педагог може поставити мету:
- ознайомлення з навколишнім;
- опанування грамотою та навичками читання;
- ознайомлення з елементарними математичними уявленнями;
- розвиток когнітивних функцій (пам’яті, уваги, мислення);
- розвиток емоційно-вольової сфери дитини.
Особливого значення у програмі “Живий звук” набувають завдання, пов’язані зі стимулюванням різноманітних операцій логічного мислення, а також ті, які активізують діяльність самої дитини, що забезпечує її стійкий інтерес до цієї програми. Значна увага приділяється такій інтелектуальній діяльності як формування здатності миттєво встановлювати асоціативні зв’язки між словами, прогнозувати мовлення.
Під час роботи з програмою у дитини розвивається здатність чути, розпізнавати, диференціювати природні звуки та мовленнєвий матеріал, розвивати фонематичний слух, ритміко-інтонаційну сторону мовлення, виправляти недоліки мовлення, накопичувати словниковий запас, формувати та автоматизувати вимову, власне мовлення, розвивати увагу, пам’ять, мислення та ознайомлюватися з оточуючим. Спектр застосування програми досить великий. До того ж, програма побудована таким чином, що дозволяє використання довільної послідовності модулів, є можливість доповнення графічного матеріалу, оскільки модулі з розвитку мовлення не прив’язані до конкретного мовленнєвого матеріалу. Це дає можливість вчителю орієнтуватися під час роботи з програмою на індивідуальні потреби конкретної дитини, рівень її підготовки та мету, яку ставить перед собою вчитель.
Завдяки графічним зображенням успішно здійснюється формування та автоматизація звуковимови у складах, словах, словосполученнях та коротких реченнях. Дитина може багаторазово повторювати мовленнєвий матеріал, підлаштовуючи його вимову під зразок вимови вчителя, який зображений за допомогою графіка на одній із смужок, а також підлаштовувати звуковимову, орієнтуючись на зразок, записаний з її власного голосу.
У процесі спеціально організованого навчання виявлено, що під час значних втрат слуху і звуженості “робочого” динамічного діапазону у дитини успішно формується особливий характер мовленнєвого мислення, який уможливлює її здатність сприймати доступні мовленнєві сигнали ураженим слухом, повноцінним зором та шкіро-тактильним аналізатором (вібраційні сигнали), приймати адекватні рішення щодо змісту зверненого мовлення.
Вправи до текстів орієнтовані на використання повноцінних інтелектуальних задатків дитини з порушенням слуху та мовлення, розвиток її унікальних можливостей (здатність до синхронності- послідовності сприймання сигналів специфічним слуховим та неспецифічними каналами – зоровим, тактильним, до миттєвого аналізу-синтезу, ідентифікації сигналів з варіантами мовленнєвих одиниць – фонем, складів, слів, словосполучень, речень, який є у досвіді дитини тощо).
Мовленнєвий матеріал подано таким чином, щоб у дитини була можливість мимовільного засвоєння певних мовленнєвих закономірностей (наприклад, позначення наголошених складів великими літерами вже початково сприяє опануванню ритму мовлення, виявлення відповідності одного ритму двом, трьом словам, цілому масиву слів).
Значна увага приділяється такій інтелектуальній діяльності як формування здатності миттєво встановлювати асоціативні зв’язки між словами, прогнозувати мовлення.
Особливого значення у програмі набувають завдання, які пов’язані із стимулюванням розвитку пам’яті (образної, дійової, словесно-логічної), різноманітних операцій логічного мислення та мовлення, а також такі, які активізують діяльність самої дитини, що забезпечує її стійкий інтерес до цієї програми.
Використання програми “Живий звук” вирішує ще й функцію мотивації учнів до навчання, урізноманітнює створені на занятті ситуації спілкування, привчає дитину до самонавчання та самоконтролю, розвиває дрібну моторику дитини та ще допомагає їй оволодіти комп’ютерною грамотою.
Універсальний комп’ютерний комплекс дозволяє під час спільної роботи сурдопедагога та батьків досягти такого рівня слухового сприймання та усного мовлення, при якому дитина сама усвідомлює, що гарний слух і усне мовлення для неї – це природний та необхідний засіб спілкування з людьми.
Таким чином, використання комп’ютерної корекційно-навчальної програми “Живий звук” стає вирішальним чинником для забезпечення всіх необхідних умов для успішного розвитку слухомовленнєвих та когнітивних навичок дитини з порушеннями слуху, її навчання в загальноосвітній школі та подальшої соціалізації.

Наступна частина 4 (остання)