Продовження 2 частина. Початок статті подивитися тут "1 частина"

2. Використання технічних засобів навчання.
Використання сучасних технічних засобів навчання в спеціальних закладах для дітей з порушеннями слуху відіграє важливу роль для компенсації та корекції порушень їх розвитку. Це дозволяє підвищити ефективність корекційного навчання, прискорити процес підготовки учнів, попередити появу вторинних розладів.
Наявність нової сучасної апаратури змінює традиційні методи проведення уроку, форми викладу навчального матеріалу, характер керівництва пізнавальною та практичною діяльністю учнів з порушеннями слуху.
При використанні ТЗН від сурдопедагога потрібна ретельна підготовка, яка передбачає знання змісту матеріалу, який буде демонструватися, чітке формулювання навчальних завдань, вирішенням яких служить екранний посібник; визначення мети використання посібника (для формування установки, мотиву навчальної діяльності або з пізнавальною метою); чітке планування уроку: визначення, в якій частині уроку і як буде використано посібник, як він буде поєднуватися з іншими методами (зі словом, дією); адаптування титрів, підготовка питань та завдань для учнів тощо.
Використання звукопідсилюючої апаратури (ЗПА).
Однією з умов ефективної роботи з розвитку слухового сприймання учнів з порушеннями слуху є використання ЗПА. Тому в школах для дітей з порушеннями слуху використовуються звукопідсилюючі прилади різного призначення (для колективної, фронтальної, групової, індивідуальної роботи).
При використанні ЗПА у навчальному процесі для вчителя важливим є ряд аспектів:
- використання ЗПА різного призначення;
- умови зміни одного типу апарату на інший;
- час використання;
- дотримання правил використання ЗПА. При використанні ЗПА потрібно дотримуватися таких основних вимог:
- вчитель повинен розмовляти спокійним, рівним, інтонаційно витриманим і емоційно забарвленим, розмовної сили голосом;
- слід уникати будь-яких сторонніх звуків, оскільки це заважає роботі учнів;
- не слід користуватися ЗПА під час загострення у дитини будь-яких хронічних захворювань вуха, при появі ознак втоми, больових відчуттів;
- важливим є правильний вибір виду ЗПА для конкретного типу уроку, відповідно до індивідуальних можливостей учнів.
Застосування ТЗН на уроках залежить від обраної вчителем методики подачі навчального матеріалу. З іншого боку, різні види ТЗН по різному впливають на методику навчання. Тобто має місце взаємний вплив – загальної методики вивчення матеріалу на методику застосування ТЗН і навпаки. Проте, вчитель повинен пам’ятати, що всі технічні засоби у своєму впливі на учнів взаємопов’язані, але не взаємозамінні.
Використання мультимедійного обладнання на уроках.
Одним із пріоритетних напрямів процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти. Завдання сучасної системи освіти – не перевантажувати учня фундаментальними знаннями, більшість з яких ніколи не буде затребувана, а сформувати навички успішної соціальної адаптації, здатність до самоосвіти. Це дуже важливо в умовах, коли відбувається швидка зміна інформації, а традиційні підручники не можуть відображати ці зміни.
В наш час особливого інтересу набувають питання, пов’язані з автоматизацією навчання, оскільки “ручні методи” без використання технічних засобів давно вичерпали свої можливості. Тому вчителю потрібно володіти інформацією щодо використання мультимедійного обладнання під час уроків, адже впровадження в освітній процес таких пристроїв дозволяє розвантажити його роботу, збільшити зацікавленість учнів у предметі, дає можливість вирішення міжпредметних завдань, більш наочної подачі матеріалу за рахунок мультимедіа.
Мультимедійні комплекси все частіше використовуються в освітньовиховному процесі наших шкіл. Вони допомагають учням покращити знання з різних предметів, адже здатні зробити нецікаві речі цікавими для дітей різного віку, підвищити їх інтерес до навчання. Тому сьогодні необхідно, щоб кожен вчитель міг підготувати та провести урок з використанням проектора, документ-камери, БФП, мультимедійної дошки та іншої техніки. Такий урок стає більш наочним, барвистішим, інформативнішим, інтерактивним, економить час вчителя та учня. Він дозволяє учню працювати у своєму темпі, а вчителю дає можливість оперативно проконтролювати та оцінити результати навчання.
Використання мультимедійного обладнання на уроках реалізує одне з найбільш перспективних застосувань нових інформаційних технологій у викладанні та вивченні шкільних предметів, дозволяє давати найважливіші поняття на більш високому рівні, що забезпечує якісні переваги у порівнянні з традиційними методами. Чим різноманітніше буде представлення інформації, тим ефективніше буде процес її засвоєння.
Вчитель на такому уроці виступає консультантом, який сприяє розвитку пізнавальної активності учнів, повнішому засвоєнню ними навчальної інформації. Для вчителя з’являється більше можливостей для індивідуальної роботи з учнями, що особливо актуально у процесі навчання дітей з порушеннями слуху.
Необхідними умовами для застосування мультимедійного обладнання на урокає є:
- наявність у школі мультимедійних комплексів або окремих його складників та можливість використання їх вчителем в традиційній методиці викладання як засобу підвищення наочності матеріалу, який вивчається;
- володіння вчителем основами інформаційно-комунікативних технологій;
- володіння учнями певним рівнем предметних знань та їх підготовка до роботи з необхідним програмним забезпеченням;
- відпрацювання механізмів спільної роботи вчителя інформатики та вчителів-предметників з метою проведення уроків із застосуванням комп’ютерних технологій;
- зміна ролі вчителя з позицій транслятора знань на позицію консультанта. Роль вчителя як носія та розповсюджувача інформації відходить на другий план, а домінуючою стає роль інтерпретатора знань. Головним стає завдання навчити користуватися новими знаннями, правильно впровадити їх в інтелектуальне середовище учнів, акцентувати тематичні та міжпредметні зв’язки, сформувати стійкі навички практичного застосування знань, розвинути на їх основі розумові та творчі здібності учнів, забезпечити вихід на вищий рівень освітнього процесу.
Для цього вчитель повинен вміти:
- обробляти текстову, цифрову, графічну та звукову інформацію за допомогою відповідних редакторів для підготовки дидактичних матеріалів, щоб працювати з ними на уроці;
- створювати слайди за цим навчальним матеріалом, використовуючи редактори для презентацій та демонструвати презентацію на уроці;
- використовувати наявні готові навчальні матеріали;
- організовувати роботу з електронним підручником на уроці;
- застосовувати навчальні програмні засоби;
- здійснювати пошук необхідної інформації в мережі Інтернет в процесі підготовки до уроків;
- організовувати роботу з учнями з пошуку необхідної інформації в Інтернеті безпосередньо на уроці;
- працювати на уроці з матеріалами Web-сайтів;
- розробляти тексти, використовуючи готові програми та проводити комп’ютерне тестування.
Використання мультимедійного обладнання допомагає вирішувати наступні завдання:
- розвиток в учнів навичок самоаналізу, самоконтролю, самоорганізації навчання;
- організація індивідуальної та групової творчої роботи учнів з навчальним матеріалом, розміщеним як на паперовому, так і на електронному носієві;
- збільшення наочності під час розгляду нової теми;
- полегшення діяльності педагога, звільнення його від рутинної роботи.
Дидактичні можливості застосування мультимедійного обладнання на уроках:
- представлення інформації в різній формі: текст, графіка, аудіо, відео, анімація, інтерактивні моделі та ін.;
- контроль тимчасових параметрів уроку для кожного учня;
- представлення великого обсягу інформації частинами;
- активізація процесів сприйняття, мислення, уяви та пам’яті; - мобілізація уваги учнів;
- значне скорочення часу вчителя на контроль знань;
- можливість друкувати, відтворювати та коментувати інформацію;
- використання світових інформаційних ресурсів.
Педагогічні цілі використання мультимедійного обладнання:
- розвиток особистості учнів, підготовка їх до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства;
- розвиток мислення (наприклад, наочно-дійового, наочно-образного, інтуїтивного, творчого, теоретичного);
- естетичне виховання (наприклад, за рахунок використання можливостей комп’ютерної графіки, технологій мультимедіа);
- розвиток комунікативних здібностей;
- розвиток умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність (наприклад, за рахунок використання документ-камери);
- формування інформаційної культури, вмінь здійснювати обробку інформації.
Способи застосування мультимедійного обладнання на уроках:
- підготовка друкованих роздаткових матеріалів (контрольні, самостійні роботи, дидактичні картки для індивідуальної роботи);
- мультимедійний супровід пояснення нового матеріалу (презентації, аудіозаписи, навчальні відеоролики, комп’ютерні моделі фізичних, хімічних, біологічних експериментів тощо);
- контроль рівня знань з використанням текстових завдань;
- використання інтернет-ресурсів на уроках та під час підготовки до них.
Використання в демонстраційному режимі:
- під час пояснення нового матеріалу, коли новий матеріал демонструється вчителем через мультимедійний проектор та документ-камеру;
- під час перевірки домашнього завдання та роботи над помилками через мультимедійний проектор та документ-камеру;
- друк необхідних роздаткових матеріалів на БНФ.
Використання в індивідуальному режимі:
- під час закріплення;
- під час тренування;
- під час повторення;
- під час контролю та ін.
Використання в дистанційно-індивідуальному режимі:
- у дослідницькій діяльності;
- у проектній діяльності учнів. Можливість проведення різних видів уроків із застосуванням мультимедійного обладнання:
- уроки-бесіди з використанням техніки як наочного засобу;
- уроки-постановки та проведення досліджень за допомогою документ-камери;
- уроки практичної роботи;
- уроки-заліки;
 - інтегровані уроки та ін.
Напрями використання мультимедійного обладнання вчителем:
- тематичне планування уроків;
- накопичення дидактичного матеріалу, його друк, створення банку інформації з предмету;
- використання нових технічних засобів навчання на уроках;
- використання нових технічних засобів навчання на позакласних заходах;
- використання у проектній та творчій роботі учнів.
Напрями використання мультимедійного обладнання учнями:
- під час вивчення текстового матеріалу (наприклад, знаходження відповідей на поставлені питання, коротке конспектування, заповнення таблиць та ін.);
- під час вивчення процесів, явищ, фундаментальних експериментів (наприклад, намалювати схему, внести зміни в параметри установки, змінити умови протікання явища, скласти графік протікання процесу та ін.).
Очікувані результати від використання на уроках мультимедійного обладнання;
- покращення якості навчання учнів на основі використання нових інформаційних технологій;
- зміни в методах та організаційних формах роботи учнів;
- готовність та здатність учнів ефективно працювати в новому інформаційному середовищі;
- формування в учнів уміння вчитися, готовності та здатності продуктивно працювати в колективі, вирішувати завдання, взяті з реального життя.
Використання комп’ютерів у навчанні дітей з порушеннями слуху.
Комп’ютерні телекомунікації у системі шкільної освіти дають змогу здійснити принципово новий підхід до навчання й виховання учнів. Вони дають змогу формувати необхідний рівень знань і вмінь, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, знаходити й опрацьовувати інформацію, пов’язувати її з питаннями, які вивчаються, тобто формувати інформаційну культуру школярів. Їх застосування підвищує ефективність самостійної діяльності учнів.
Існує чотири напрями використання комп’ютерів / ноутбуків:
1) комп’ютер як об’єкт вивчення;
2) комп’ютер як засіб навчання;
3) комп’ютер як складова частина системи управління освітою;
4) комп’ютер як елемент методики наукових досліджень.
За допомогою комп’ютера як засобу навчання можна реалізувати програмове і проблемне навчання. Комп’ютер використовують для навчального моделювання науково-технічних об’єктів і процесів. Використання комп’ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи та причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання – кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового “репертуарів”, доступу учнів до “банків інформації” (електронних бібліотек, каталогів, енциклопедій тощо), що дає можливість швидко отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об’єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
Комп’ютеризація сприяє активізації процесу навчання, дозволяє забезпечити диференційований підхід до дітей з порушеннями слуху. За допомогою комп’ютера може бути створена особлива (для кожного учня) особистісна форма спілкування, яка дозволяє зосередити увагу на найбільш суттєвих аспектах досліджуваного матеріалу та елементах навчальної діяльності. Завдяки раціональному використанню комп’ютерних технологій діти з порушенням слуху можуть користуватися інформацією, недоступною для них при традиційних формах навчання. Це сприяє компенсації порушення слухового аналізатора, корекції становлення особистості, її соціальних зв’язків, всіх сторін психіки. Комп’ютеризація забезпечує формування позитивної мотивації навчання, яка позначається на якості навчальної роботи.
Комп’ютерні технології в корекційно-реабілітаційній роботі з дітьми, які мають порушення слуху, пов’язані з такими специфічними напрямами як розвиток мовлення, формування вимови, розвиток слухового сприймання та ін. Вони є значним чинником та резервом розвитку дитини, формування у неї здатності до самостійності, самовдосконалення, самореалізації та самооцінки. Використання в корекційно-освітньому процесі комп’ютерних технологій, які враховують закономірності та особливості розвитку дітей, дозволяє підвищити ефективність корекційного навчання, прискорити процес навчання, попередити появу у них вторинних розладів усного і письмового мовлення та знизити ризик соціальної дезадаптації.
Комп’ютер і спеціальні комп’ютерні програми надають широкі можливості для використання різних систем аналізаторів у корекційній педагогіці. Зокрема, аудіо-візуалізація основних компонентів усного мовлення у вигляді доступних для дитини образів дозволяє при проведенні корекційних занять активізувати компенсаторні механізми на основі як звукового, так і зорового сприймання. Цьому сприяє спільна координована робота моторного, слухового та зорового аналізаторів у процесі виконання спеціальних завдань комп’ютерної програми.
Корекційний і навчальний матеріал, який демонструється на екрані комп’ютера в яскравому, цікавому та доступному для дитини вигляді, викликає інтерес та привертає її увагу. У цьому випадку застосування ІКТ стає особливо доцільним і корисним навчальним інструментом, оскільки дозволяє надавати дитині інформацію в привабливій та зрозумілій формі. Це прискорює запам’ятовування змісту, робить його осмисленим та довготривалим.
Використання комп’ютерних технологій у спеціальній школі відіграє важливу роль для компенсації та корекції розвитку дітей з порушенням слуху і забезпечує вирішення низки завдань:
- підвищення якості знань учнів, розвиток понятійного мислення. Комп’ютерні технології дозволяють показати окремі фази розвитку явища, виділити в складному понятті ті чи інші елементи, розкрити їх діалектичні зв’язки та закономірності;
- збільшення насиченості змісту уроків, раціональне використання навчального часу, підвищення продуктивності праці вчителя та учнів. Діти мають можливість працювати в індивідуальному режимі;
- забезпечення наочного навчання;
- створення умов для більш повного врахування психофізіологічних особливостей дітей;
- визначення можливостей розвитку їх пізнавальної діяльності;
- стимулювання самостійної творчої діяльності та підвищення мотивації навчання, пошук інформації, якої бракує, зіставлення, узагальнення, систематизація отриманих знань;
- формування інформаційної культури та компетентності;
- інтенсифікація освітнього процесу: автоматизація процесу контролю знань, зменшення часу подачі матеріалу, збільшення кількості пропонованої інформації.
Комп’ютер у навчальному процесі застосовується у двох аспектах: як об’єкт вивчення і як засіб навчання. Відповідно до першого аспекту передбачається засвоєння учнями знань, умінь та навичок, які дозволяють використовувати комп’ютер для вирішення різних завдань та для оволодіння комп’ютерною грамотністю.
Основні типи таких знань і умінь зводяться до наступного:
- вміння включати комп’ютер в роботу; вибирати робочу програму з бібліотеки програм; запускати програму і спілкуватися з комп’ютерною системою під час роботи програми. Цей рівень доступний навіть учням з порушеннями слуху молодших класів;
- вміння вирішувати навчальні завдання за допомогою комп’ютерів; писати і редагувати тексти, створювати схеми, креслення, вміти зберігати інформацію та здійснювати її пошук, складати прості програми з опорою на готові алгоритми, поєднувати робочу програму з програмним забезпеченням; складати алгоритм вирішення навчальних завдань;
- знання можливих областей застосування комп’ютера, а також загальних можливостей різних типів комп’ютерів.
Другий напрямок комп’ютеризації – застосування комп’ютера як засобу навчання, – пов’язаний з виконанням як суто навчальних функцій, так і функцій управління навчанням. Останнє є більш суттєвою характеристикою їх використання. У спеціальному навчальному процесі ставиться завдання використовувати комп’ютерні програми для корекції порушень і загального розвитку дітей з порушеннями слуху.
Програми враховують як специфічні, так і вікові особливості дітей. Частина програм, особливо для молодших класів, розроблена переважно в ігровій формі. Ці програми вимагають виконання різних практичних перетворень, попередньої пошукової, дослідницької активності дитини. Проте, правила гри оформлені сюжетно, щоб забезпечити позитивні емоції від ігрової ситуації. В ігровій ситуації зберігаються елементи умовності, свобода вибору вирішальних факторів, широкі можливості застосування методу проб та помилок.
Комп’ютерні програми забезпечують ефективну роботу молодших школярів із зображеннями на дисплеї. Сама ж програма дозволяє дитині провести кероване обстеження (функція 3D), зокрема огляд і розглядання представлених на екрані об'єктів, що є дуже важливим для дітей з порушеннями слуху.
Одним з головних аргументів на користь застосування комп’ютерних технологій на уроках є радість учнів, яку вони відчувають працюючи за комп’ютерами або ноутбуками. Помітно збільшується час, протягом якого діти готові та хочуть зосереджено й самостійно виконувати необхідні для засвоєння вправи. Учні починають розуміти, що будь-яке важке завдання може бути виконане вірно, оскільки комп’ютер обов’язково допоможе йому в цьому. Діти перестають боятися робити помилки, намагаються розмірковувати, відшукуючи правильну відповідь. Це є пошуководослідницька діяльність, яка слугує запорукою успішності в навчанні.
Використання комп’ютерних технологій на уроках підвищує якість знань учнів, розвиває когнітивну (пізнавальну) діяльність, весь процес спрямований на формування розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення.
Комп’ютерні системи надають широкі можливості використання різних аналізаторних систем у процесі виконання й контролю над діяльністю. Зокрема візуалізація основних компонентів усного мовлення у виді доступних для дитини образів дозволяє активувати компенсаторні механізми на основі зорового сприйняття. Цьому сприяє й спільна координована робота моторного, слухового та зорового аналізаторів під час виконання завдань комп’ютерної програми. В процесі виконання завдань на мовному матеріалі вирішуються найпростіші аналітичні та синтетичні завдання, розвивається абстрактне мислення. Наочне уявлення просторових відносин під час маніпулювання об’єктами на дисплеї дозволяє дітям міцніше закріплювати необхідні навички.
Комп’ютерні програми логопедичного спрямування мають на меті формування вимови дітей з порушеннями слуху, тому вони звернені до кінестетичного аналізатору кожної дитини, передбачають індивідуальну роботу над вимовою. Саме від дії кожного учня, його вимови залежить, як, наприклад, будуть рухатися фігурки на екрані, чи будуть вони досягати мети тощо. Також вони сприяють когнітивному розвитку дітей. Кожен модуль програми має свій зміст. В процесі виконання основного завдання – досягнення чистоти вимови, – дитина вирішує розумові завдання.
Комп’ютерні програми передбачають використання слухового аналізатора, є можливість підключення головних телефонів. Учень може прослухати не лише мову вчителя, а й свою власну мову в момент вимови. Також комп’ютерні програми звернені до зорового аналізатора. Кожен модуль програми має своє кольорове оформлення, на екрані рухаються фігурки людей, тварин, казкових персонажів і т.д.
Працюючи з комп’ютером, варто дотримуватися полісенсорного шляху навчання вимови, використовуючи всі збережені аналізатори дитини.
Загалом, робота з комп’ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу учнів, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати мету діяльності, формує охайність, точність і обов'язковість. Разом з беззаперечними позитивними моментами використання комп’ютерів у навчальному процесі, існують негативні ефекти, особливо під час навчання молодших школярів. Найбільш істотні серед них: адинамія, порушення спілкування та збіднення (формалізація) завдань.
Адинамія виникає через сам характер роботи на комп’ютері. Вона може негативно позначитися на фізичному розвитку і координації рухів, які відбуваються у цьому віці. Порушення спілкування може відбутися через те, що руйнується соціальна ситуація розвитку і комп’ютер стає основним партнером для спілкування. Збіднення знань є наслідком непорівнянності об’єктів, якими дитина оперує в реальному житті та на екрані дисплея. Матеріальні предмети, з якими має справу дитина, відчутні та наочні, їх елементи цілком конкретні та доступні розумінню, і головне – предмети включені в реальну діяльність. Процеси, які лежать за гранню руху екранних об’єктів, залишаються за межами розуміння дітей. Це може становити серйозну небезпеку.
Робота з комп’ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп’ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги. Здебільшого, інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає.
Негативні ефекти можуть бути невельовані за рахунок спеціальної організації педагогічного процесу. Чи стане комп’ютер засобом інтенсифікації навчання та інтелектуального розвитку молодших школярів або загальмує і спотворить це розвиток – залежить цілком від вчителя та системи навчання.

Наступна частина 3