Забезпечення можливостей у здобутті якісної освіти дітьми з порушеннями слуху є актуальною проблемою в Україні. В умовах реформування освіти в нашій державі сьогодення вимагає перегляду питання щодо виховання та навчання дітей цієї категорії.
В наслідок стрімкого зростання науково-технічного прогресу кожні десять років у світі відбувається подвоєння обсягу наукових знань. Цей фактор викликає істотне збільшення кількості інформації, яка використовується у сфері навчання та її ускладнення. Виникає об’єктивна необхідність вдосконалення навчального процесу і підвищення його ефективності та якості. Важлива роль у вирішенні цієї проблеми належить технічним засобам навчання, які на сьогодні є одними з головних компонентів дидактичної системи. Від рівня їх розвитку та раціональної організації застосування значно залежать ефективність і результати навчання.
Сучасна освіта характерна тим, що вперше за всю історію розвитку педагогіки з’явилося покоління технічних засобів навчання, які функціонують на базі інформаційних та комунікаційних технологій. Вони створюють передумови для потужної інтенсифікації освітнього процесу.
Одним із головних напрямів підвищення ефективності та якості корекційного процесу в умовах спеціальної та інклюзивної освіти дітей з порушеннями слуху є впровадження інноваційних методик та засобів, які базуються на основі сучасних технічних засобів навчання (ТЗН) та використання цифрових технологій. Все це поєднується в інформаційнокомунікаційні технології (ІКТ).
Інформаційно-комунікаційна технологія навчання (ІКТ) – це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж та засобів забезпечення ефективного процесу. Інформаційні технології є потужним багатофункціональним засобом навчання.

Сучасні комп’ютерні інформаційні та телекомунікаційні технології є тим засобом, який може допомогти учням стати успішними громадянами інформаційного суспільства. Володіння та доречне використання цих технологій вчителями та учнями характеризує цифрову грамотність, тобто предметну компетентність, практичні навички свідомого використання засобів сучасних інформаційно-комунікативних технологій у повсякденній навчально-пізнавальній, а потім і у професійній діяльності. ІКТ значно підвищують можливість доступу до освітніх та інформаційних ресурсів. Це сприяє отриманню учнями якісної освіти, а в подальшому успішній соціалізації та інтеграції їх в суспільство.
Сучасні засоби та технології навчання – одне з головних і обов’язкових умов якісної освіти. Широке застосування в школах нових технологій та використання сучасних технічних засобів навчання здатне різко підвищити ефективність навчання для всіх форм організації навчального процесу. Наявність нової сучасної апаратури змінює традиційні методи проведення уроку, форми викладу навчального матеріалу, характер керівництва пізнавальною і практичною діяльністю учнів з порушеннями слуху.
Сучасні високі технології, в тому числі комп’ютерні та інформаційні, надають більшості дітей можливість повноцінного розвитку та навчання. Реалізація можливостей нових інформаційних технологій багатоаспектна: це негайний зворотний зв’язок; комп’ютерна візуалізація навчальної інформації; архівне зберігання великих обсягів інформації та легкий доступ до неї; автоматизація обчислювальної та інформаційно-пошукової діяльності; інтерактивний діалог; керування відображеними на екрані моделями різних об'єктів, процесів та явищ; автоматизований контроль; тренінг і т.д. Це сприяє ефективній корекції як конкретних психічних або фізичних порушень, так і загальному розвитку дитини.
Сучасні адаптивні слухові пристрої та засоби слухопротезування (слухові апарати та системи кохлеарної імплантації) й ІКТ покликані компенсувати у дітей порушення природних функцій організму. Застосування цих технологій має на меті створити відповідні умови для повноцінної участі учнів з порушеннями слуху в загальноосвітньому просторі. Як інструмент, який дозволяє полегшити доступ до навчання протягом всього життя, зазначені пристрої й засоби та інформаційнокомунікативні технології надають дітям з порушеннями слуху нові можливості в навчанні, кар’єрі та подальшому працевлаштуванні.
Впровадження у навчально-корекційний процес сучасних ТЗН та ІКТ, насамперед, передбачає врахування механізмів існуючого порушення, закономірностей його прояву, а також особливостей розвитку дитини. Запорукою успішного навчання дітей з порушеннями слуху є спеціалізований технічний супровід: забезпечення адаптивними технічними засобами компенсації, корекції та спеціальними технологіями навчання. Це сприяє ефективному вирішенню наступних завдань: компенсації існуючих психофізичних порушень; створення сприятливих умов для ефективної корекційно-розвивальної роботи у процесі навчально-виховної роботи та подальшого професійного навчання; надання рівних можливостей для отримання інформації під час навчального процесу; надання можливості самостійно додатково навчатися поза навчальним закладом.
Застосування в корекційно-освітньому процесі ІКТ, які враховують закономірності та особливості розвитку дітей з порушеннями слуху, дозволяє істотно підвищити ефективність їх корекційного навчання, прискорити процес підготовки учнів до сприймання та засвоєння навчального матеріалу, а відтак знизити ризик соціальної дезадаптації школярів. Характерними дидактичними особливостями ТЗН є виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.

1. Технічні засоби навчання.
У практику навчального процесу міцно увійшли технічні засоби навчання (ТЗН), спрямовані на активізацію процесу навчання. Інша їх назва – аудіовізуальні засоби.
Технічні засоби навчання (ТЗН) – це сукупність апаратури і технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, які застосовуються в навчально-виховному процесі та самоосвіті з метою його оптимізації, для передачі і зберігання навчальної інформації, контролю за процесом її засвоєння, формування і закріплення знань, навичок та умінь.
Класифікація технічних засобів навчання.
Сьогодні у педагогічній літературі не існує єдиної загальноприйнятої класифікації ТЗН. Це пояснюється, перш за все, складністю завдання та застосування різних підходів до класифікації, які відрізняються між собою змістом принципів, покладених в основу класифікації.
Перерахуємо їх основні характеристики за:
1. функціональним призначенням (характером навчально-виховних завдань, які вирішуються);
2. принципом пристрою і роботи;
3. характером навчання;
4. логікою роботи;
5. характером дії на органи відчуттів;
6. характером подання інформації.
За функціональним призначенням ТЗН поділяють на: технічні засоби передачі навчальної інформації, контролю знань, тренажерні, навчання і самонавчання, допоміжні. Окрім того, існують технічні засоби, які поєднують функції різного призначення, тобто комбіновані.
ТЗН, об’єднані в певну групу, мають чітку спрямованість на вирішення конкретних завдань, завдяки чому за їх допомогою можна поступово відтворити структуру досліджуваного процесу або об'єкту. Завдяки активним технічним засобам навчання сам процес навчання стає більш швидким і ефективним. Група активних технічних засобів навчання передбачає опосередковане подання інформації. При цьому вона організовує та стимулює індивідуальні й колективні форми навчальної діяльності, проводить контроль цієї діяльності, значно прискорює процес отримання і засвоєння знань та підвищує якість навчання.
Слід пам’ятати, що дидактичні й виховні можливості аудіовізуальних засобів обмежені. Жоден із них, взятий окремо, не може забезпечити ефективності навчального процесу. Ефективність ТЗН, переважно, залежить від того, наскільки вдало вони поєднуються з комплексом інших засобів навчання, які застосовуються у навчальному процесі. Для досягнення оптимальних результатів необхідне їх поєднання згідно зі змістом, темою, метою й завданнями уроку та особливостями пізнавальної діяльності учнів. Їх підбір і послідовність поєднання з іншими засобами навчання (натуральними об’єктами, друкованими посібниками тощо) визначаються змістом навчального матеріалу та особливостями методики використання.
Сучасними технічними засобами навчання у школі є:
– комп’ютерні та предметні комплекси (у т.ч. робочі місця викладача та учня);
– навчальна техніка (принтер, сканер, проектор тощо), які розширюють спектр і ефективність застосування комп’ютерної техніки;
– програмно-методичні комплекси (комп’ютерні навчальні програми);
– мережеве та телекомунікаційне обладнання;
– екранно-звукові засоби навчання, в т.ч. інтерактивна дошка (SmartBoard);
– лабораторне обладнання;
– навчальні прилади та інструменти.
Широке застосування сучасних ТЗН в процесі навчання обумовлено, по-перше, сильним емоційним впливом на учнів; по-друге, необхідністю підвищення продуктивності праці вчителів та учнів у зв’язку з безперервним збільшенням обсягу знань, умінь і навичок, які необхідно засвоїти; по-третє – широким застосуванням нових педагогічних технологій, здійснення яких неможливе без відповідних технічних засобів навчання.
Технічні засоби навчання можна розглядати як комплекс технікотехнологічних пристроїв, які покликані за допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.
У навчально-виховному процесі ТЗН виконують наступні функції:
• комунікативну – передача інформації;
• керівну – підготовка учнів до виконання завдань та організація їх виконання (відбір, систематизація, впорядкування інформації); встановлення зворотного зв’язку в процесі сприймання й засвоєння інформації та корекція цих процесів;
• кумулятивну – збереження, документалізація й систематизація навчальної та навчально-методичної інформації (здійснюється через комплектування, нагромадження, зберігання та передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій);
• науково-дослідницьку – перетворення учнем інформації, отриманої за допомогою ТЗН, із дослідницькою метою; пошук варіантів використання ТЗН учителем, моделювання змісту й форм подачі інформації.
Вплив ТЗН на процес пізнання залежить від обраної моделі навчання та методичного підходу до викладу матеріалу. З точки зору інформаційного впливу вчителя на учня, можна виділити дві моделі навчання:
1. Модель, яка характеризується широким застосуванням ТЗН, які не об’єднуються в комплексну систему інформаційного впливу на слухача. Таку модель навчання можна прирівняти до класичної. В ній роль вчителя зводиться до традиційних функцій наставника.
2. Модель заняття з комплексним інформаційним впливом. Вона стала можливою із впровадженням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій: мультимедійної проекції, інтерактивних дощок, комп’ютернопрограмних засобів інтенсивного вивчення предмета, комп’ютеризованих комплексів, перспективних технологій навчання через Інтернет тощо. Фактично мова йде про нову модель системи передачі-отримання знань, заснованої на зовсім інших психологічних та педагогічних принципах і аспектах. В такій системі вчитель для учнів стає не наставником, а помічником, навігатором у світі інформації, що передбачає набагато більшу їх самостійність у пошуках і засвоєнні нових знань. Таким чином, досягається високий рівень інтенсифікації навчального процесу.
На сьогодні навчальний процес може бути забезпечений цілою гамою технічних засобів, які мають різні технічні характеристики, різну ефективність впливу на аудиторію та різні методики застосування. Тобто, сучасне обладнання – це широкий спектр високоефективних технічних засобів навчання. Окрім комп’ютерів, які дають можливість змоделювати багато процесів і тим самим дозволяють на практиці реалізувати знання учнів, це ще наступні: цифрові проектори – для відображення комп'ютерної інформації та відео; проекційні екрани різноманітних моделей; оверхедпроектори (графопроектори, кодоскопи); слайд-проектори; копі-дошки – для тиражування записаного на дошці; інтерактивні дошки (SmartBoard) – дають можливість відразу на дошці змінювати демонстраційні електронні матеріали; документ-камери – настільні відеокамери для демонстрації об’єктів та слайдів за допомогою цифрового проектора; відеоконференційні системи – для ефективного спілкування на відстані; маркерні та текстильні дошки; проекційні столики і т.п.
Умовно їх можна згрупувати наступним чином:
1. Статичні проекційні засоби навчання або технічні засоби статичної проекції.
Вони найпоширеніші, прості за конструкцією і доступні для користування. Сучасний проекційний апарат статичної проекції – це високотехнічний, оптикоелектромеханічний пристрій, призначений для проектування нерухомих світлових зображень з носіїв інформації на екран.
В залежності від призначення, розташування деталей і принципів проекції такі апарати поділяються на три групи: діапроекційні (слайдопроектор), епіпроекційні, графопроекційні (кодоскоп).
2. Динамічні проекційні засоби.
Вони подають інформацію завдяки проектуванню на екран динамічних світлових зображень. До них належать електронні (мультимедійні) проектори. Нові цифрові технології, які застосовуються в них, дозволяють проектувати на екран великих розмірів зображення з екрану комп'ютерного монітора, цифрової відео-, фотокамери, планшету тощо. Управління проектором здійснюється дистанційно за допомогою пульта, що дає змогу вчителеві вільно переміщуватися по класу.
Інформація для проектування з комп’ютерного монітора на великий екран може бути статичною (текстова, таблична, графічна), яка готується за допомогою популярних комп'ютерних програм Microsoft Word, Microsoft Excel, Corel Draw, Adobe Photoshop та ін., презентаційною (текстовографічна, динамічно змінна в часі інформація із звуковим супроводом та відеофрагментами, в т.ч. із YouTube), яка підготовлена з допомогою програм Microsoft PowerPoint, Adobe Premire та ін., анімаційною (мультиплікаційна), яка створена із застосуванням програм Macromedia Flash, Corel PhotoPaint та ін.
Новим кроком у візуалізації навчального матеріалу є використання презентацій MS Power Point та Prezi від Google. Вони дають змогу залучити всі фактори активізації уваги учнів: світло, рух, зображення ситуації, кольори, форми передачі змісту тощо.
Суттєвою перевагою презентацій є можливість перегляду слайдів у будь-якій послідовності, а також відповідної адаптації змісту зі зміною тенденцій чи статистичних показників, зручність збереження матеріалів (на різних носіях), що не потребує багато місця. Головною умовою використання презентацій є наявність в приміщенні комп’ютера й проектора, а за певних умов – екрану.
3. Мультимедіа – засіб навчання нового покоління.
Сучасна освіта вимагає зміни підходів до навчання. Перш за все, слід домогтися максимальної активізації та візуалізації навчання. Цьому сприяє застосування різних технічних засобів, які дозволяють скоротити час подачі потрібної інформації та сучасні технології в освіті, які полегшують викладення матеріалу.
На сьогодні найбільш значні зміни відбуваються в інформаційній області. Основою системи засобів навчання в сучасній школі мають стати мультимедійні засоби навчання нового покоління. Вони поєднують у собі всі переваги сучасних комп’ютерних технологій, виводять процес навчання на якісно новий рівень, відповідають тому способу сприйняття інформації, яким відрізняється нове покоління школярів, яке виросло на цифровому ТБ, комп’ютерах, мобільних телефонах, планшетах і т.п. У таких дітей набагато вища потреба у візуальній інформації та зоровій стимуляції.
Сучасні інтерактивні мультимедійні комплекси – незамінний помічник творчого вчителя та джерело нових знань для допитливих учнів. Використання такого комплексу дозволяє організувати цікаве навчання з будь-якого предмету.
Застосування мультимедіа в сфері освіти сьогодні йде вже досить успішно і має такі напрямки: відеоенциклопедії; інтерактивні путівники; тренажери; електронні лекторії; персональні інтелектуальні гіди з різних дисциплін; системи самотестування знань учня тощо.
При використанні мультимедіа з'являються нові навчальні методики, нова педагогіка, новий інструментарій. Медіаосвіта, інтегрована в навчальні предмети, збагачує навчальний процес новими формами, методами і прийомами роботи, які дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів. Об'єкти медіаосвіти, інтегровані в шкільні дисципліни це:
- навчальна інформація з тієї чи іншої дисципліни;
- інформація, передана різними комунікативними каналами;
- технічні засоби створення, перетворення, накопичення, передачі та використання інформації.
Важливою формою роботи є мультимедіа проекти. Працюючи над ними учні отримують досвід використання сучасних технічних засобів та набувають навичок індивідуальної й колективної роботи. Так, при читанні лекцій доцільне використання проектора, який дозволяє відобразити все, що відбувається на екрані комп'ютера на великому екрані. Таким чином, вчителі можуть читати лекції без малювання крейдою на дошці і помітно прискорити виклад матеріалу. Також вчителі можуть використовувати заздалегідь підготовлені, наприклад в текстовому редакторі Microsoft Word, документи, схеми та малюнки.
Крім того, кожна дисципліна має свою специфіку і відповідно для неї можна рекомендувати найбільш доцільне програмове забезпечення. Таким чином, кожна дисципліна може використовувати нові мультимедійні технології, методи та прийоми для підвищення рівня знань, прискорення і покращення подачі матеріалу, активізації навчання в сучасній школі.
Інтерактивний проектор.
Інтерактивний проектор – це проектор, що створює велике інтерактивне зображення на будь-якій пласкій поверхні. Такі проектори можуть використовуватись як стаціонарний комплекс для спеціально обладнаних інтерактивних класів, так і в якості мобільного комплекту, який можна швидко та зручно встановити перед початком уроку в будь-якому класі.
Інтерактивні проектори дозволяють не лише створювати велике зображення, але й проводити маніпуляції із зображенням безпосередньо з поверхні, на яку вони проектуються.
В якості поверхні можуть використовуватись: стандартна шкільна дошка (біла або зелена), магнітно-маркерна дошка або звичайна стіна. Головна вимога – це максимально рівна поверхня однотонного, бажано світлого, кольору. Розмір зображення регулюється проектором. Чим більша відстань від проектора, тим більше зображення.
Сучасні проектори поділяються на короткофокусні та ультра короткофокусні.
Короткофокусні проектори дозволяють отримувати велике зображення з малої відстані, що дає змогу учням та вчителям працювати із зображенням в безпосередній близькості від робочої поверхні екрану. При цьому, проектори не осліплюють користувача та не створюють тінь на робочій поверхні.
Ультракороткофокусні проектори відрізняються додатковими перевагами зі встановлення їх. Окрім стандартних режимів роботи “над дошкою” та “зі столу” такі проектори можна встановлювати вертикально на стіл за допомогою спеціального кріплення та створювати інтерактивне зображення на горизонтальній поверхні столу. Такий режим буде доречним для роботи в невеликих групах, особливо для роботи з графікою, схемами та картами.
Сучасні проектори дозволяють працювати із зображенням одночасно двом та більше користувачам. Всі маніпуляції виконуються за допомогою спеціальних ручок-маркерів, а деякі моделі розпізнають навіть дотики пальців та жести (наприклад, збільшення, поворот, гортання та інше).
Особливістю сучасних інтерактивних проекторів є універсальність їх використання. Проектор може працювати з будь-яким програмним забезпеченням, яке встановлене на ПК чи завантажене з мережі інтернет. Все, що вчитель може робити на комп’ютері за допомогою миші, можна робити і на самій поверхні зображення за допомогою ручки-маркера чи пальців, в залежності від моделі проекторів.
Важливо відзначити додаткові можливості та функції інтерактивних проекторів, до яких належать:
- робота з USB-накопичувачами (можливість роботи із зображенням без ПК, наприклад, для показу презентації);
- інтерактивні помітки без ПК (можливість використання інтерактивної панелі інструментів на будь-якому зображенні, наприклад, з USB та ін.);
- режим “фліпчарт” (вбудовані шаблони та інтерактивна панель інструментів доступні без підключення до будь-якого джерела сигналу, достатньо лише ввімкнути проектор);
- можливість проектувати зображення з мобільних пристроїв (смартфонів, планшетів), без дротів, за допомогою WI-FI підключення;
- можливість підключення проектора до комп’ютерної мережі (дротової або бездротової) для передачі зображення та управління проектором з будь-якого ПК в мережі;
- вбудований потужний динамік для озвучування навчальних фільмів та аудіо матеріалів без додаткових пристроїв та можливість підключення мікрофону, що є досить важливим для слабочуючих дітей;
- пряме підключення документ-камери.
Документ-камера.
Документ-камера – це спеціальна настільна камера, призначена для передачі зображення документів та об’єктів в цифровому вигляді на екран проектора або ПК.
Документ-камери є незамінними помічниками вчителів. За їх допомогою організувати інтерактивні уроки та навчальні ігри, а також багато іншого. Вони характеризуються високою якістю та простотою в користуванні, адже розроблені спеціально для освітніх установ і дозволяють без зусиль та з новою якістю демонструвати одночасно цілому класу об’ємні предмети, навчальні матеріали, експерименти, життя мікросвіту, а також створювати мультимедійні записи уроків. За допомогою документ-камери можна демонструвати учням різні об’єкти і їх рухи, що робить навчальновиховний процес динамічним, ефективним та цікавим.
Головне призначення документ-камери – це миттєва передача дво- або тривимірного зображення на великий екран. Зображення можна передавати на монітор комп’ютера або ноутбука, а також виводити на великий екран або шкільну дошку за допомогою проектора.
У разі підключення документ-камери до ПК можна здійснювати управління мультимедійними функціями, такими як запис фото та відео, сортування файлів, обробка зображення, зйомка в режимі сповільненого часу впродовж тривалого періоду (наприклад, запис процесу танення льоду, біологічних та хімічних процесів, реакцій та інше). За допомогою вбудованого мікрофону та функції додавання приміток до відеороликів і зображень можна додавати рукописні записи та аудіо коментарі.
Для максимально ефективного інтерактивного навчання документкамери можуть бути підключені до інтерактивних короткофокусних та ультра короткофокусних проекторів, що дозволяє демонструвати наступні функціональні можливості:
- велике якісне зображення за будь-якого освітлення;
- набір інтелектуальних функцій, завдяки яким підвищується інформативність та ефективність презентацій;
- простота в установці, налаштуванні та використанні, що дозволяє цілком зосередитися на демонстрації презентацій.
Таким чином, документ-камера та проектор разом дозволяють проводити повноцінні цікаві інтерактивні уроки навіть без підключення до комп’ютера або ноутбука.
Інтерактивні дошки (SmartBoard).
Дошка це особливе, пізнавальне вікно в світ. Проте, з часом воно стало звичним і повинне було перетворюватися чи трансформуватися відповідно до вимог часу, як і будь-який інструмент.
У кінці ХХ століття з’явилися технології, за яких вчитель залишався за кадром, ставав методистом та лише організовував виклад матеріалу. Це означає, що вікно у світ пізнання отримало нові функції та стало відповідати на запит більш активної взаємодії.
Інтерактивна дошка – це сенсорний екран, приєднаний до комп’ютера, зображення з якого передає на дошку проектор. Досить доторкнутися до поверхні дошки, щоб почати роботу на комп’ютері. Надсучасні інтерактивні дошки вже працюють без допомоги комп’ютера, вони самі виконують таку функцію.
Доведено, що інтерактивна дошка в школі – це дієвий спосіб сформувати стійкий інтерес до навчання та втримати увагу сучасного учня.
Спеціальне програмове забезпечення для інтерактивних дошок дозволяє працювати з текстами та об'єктами, аудіо-і відеоматеріалами, Інтернет-ресурсами, робити записи від руки поверх відкритих документів та зберігати інформацію. Дошка надає унікальні можливості для роботи і творчості, а також досить легка у використанні.
Інтерактивний екран ввібрав в себе всі функції комп’ютера, перебуваючи практично в ролі його модифікації, продовження. Він має потужну пам’ять та гнучкий зворотній зв’язок, м’яко відгукується системою, в якій людина може працювати звичайним чином – як ручкою в зошиті. Учень може вдаватися і до тактильної комунікації, створення зображення рукою, а може використовувати і дистанційне керування – залежно від поставлених мети та завдань.
На сьогодні інтерактивна дошка стала особливим середовищем, з якої вчитель може отримати дуже багато освітніх можливостей, будувати з її допомогою урок, реалізуючи необхідну тактику. Крім того, важливо щоб зберігався рівень креативності, тобто щоб учень активно приймав участь у роботі. Всім цим вимогам відповідає інтерактивна дошка. Вчитель, керуючи дошкою, може втілювати в навчальний матеріал певні (заздалегідь підготовлені) ідеї, які учні в процесі зворотного зв’язку можуть модифікувати та виконувати у властивій їм формі. Таким чином, освітній процес стає більш гнучким.
На таких уроках критерієм успішності учня стає не стовідсотково правильна відповідь, яку оцінює вчитель, а ступінь участі учня у зворотному зв’язку, який необхідно оцінити самому учню. Окрім цього, сучасна інтерактивна дошка має певні переваги:
- запам’ятовує, як і будь-який комп’ютер, акти взаємодії (зберігає зворотний зв'язок) та може їх відтворити;
- дозволяє спостерігати процес та аналізувати накопичений матеріал;
- дозволяє виявляти проміжні результати, які важливі для розуміння особливостей динаміки змін, точок вибору і впливів, які для них були вагомі;
- дозволяє демонструвати отримані результати учням або батькам, які в цьому випадку стають активними помічниками вчителя та своїм дітям у вирішенні корекційних завдань.
Разом з цим, інтерактивна дошка – це ідеальне рішення для навчального класу. Такі дошки мають різні розміри, що дозволяє підібрати рішення як для невеликого класу, так і для просторої аудиторії. Завдяки зручності використання та великому набору можливостей, інтерактивні дошки займають гідне місце всюди, де необхідна демонстрація візуального матеріалу та тісна інтерактивна взаємодія з аудиторією.
Інтерактивна дошка разом з іншими технічними засобами навчання об’єднується в навчальний комп’ютерний комплекс (НКК). Вони можуть бути різної конфігурації (стаціонарні та мобільні). Підбір обладнання та проектування інформаційної інфраструктури такого комплексу здійснюється індивідуально, в залежності від запитів та потреб навчального закладу. НКК комплектуються програмним забезпеченням як загального, так і навчального призначення.
Також створені комплекти обладнання для різних навчальних кабінетів (фізики, хімії, біології і т.д.). Це переносні цифрові лабораторії. Вони змінюють викладання різних предметів в школі. Такі пристрої перетворюють будь-який комп’ютер в наукову навчальну станцію. За допомогою переносної цифрової лабораторії учні можуть застосовувати на практиці теоретично набуті знання, наприклад, з хімії, фізики та біології, шляхом здійснення вимірів та досліджень, як у справжній науковій лабораторії. Це дає змогу кожному учневі самостійно приймати участь в експериментах під час уроку.
Таким чином, використання сучасних навчальних мультимедійних технологій потребує використання у школах сучасних технічних засобів навчання, які дозволяють: збагатити педагогічний, технологічний інструментарій вчителів; автоматизувати процеси адміністрування, позбавляють від рутинної роботи. Вони сприяють підвищенню методичної майстерності вчителів-предметників; появі нового електронного педагогічного інструментарію; використанню електронних навчальних програм, тестів та вправ.
Багатофункціональний пристрій.
Багатофункціональний пристрій (БНФ) – це пристрій, який включає в себе функції принтера, сканера та копіра і може використовуватись під час навчально-виховного процесу.
Сучасні БНФ – це пристрої, які вміють друкувати, оцифровувати та копіювати документи, а додаткові функції ще більше розширюють їх можливості, однією з яких є підключення до мережі інтернет. Моделі з вбудованим модулем бездротового зв’язку WI-FI дозволяють перетворити багатофункціональний пристрій в класі у зручний мережевий БНФ з можливістю відправляти завдання на друк чи сканування з навчальних планшетів (наприклад, виконані учнями певні завдання).
4. Аудіотехнічні засоби.
Вони записують та відтворюють лише звукову інформацію. До них належать всі сучасні технічні засоби, які можуть записувати та відтворювати аудіо (диктофони, мобільні телефони, смартфони, планшети тощо). Ці ТЗН можуть застосовуватися лише для тих учнів, у яких є залишки слуху або які слухопротезовані кохлеарними імплантами та проходять відповідну реабілітацію.
Ефективному використанню таких засобів навчання сприяє кабінетна система. Вона допомагає швидкому “проникненню” учнів у предмет, який вивчається на уроці; створює кращі можливості для використання наочності.
Технічні засоби навчання, як правило, використовуються в звичайному навчальному кабінеті (клас, навчальній майстерні, лабораторії) під час уроку в органічному зв’язку і взаємодії з іншими засобами та формами навчальної роботи. Разом з цим, застосування технічних засобів навчання, коли частина функцій вчителя або майстра, передається їм, певним чином впливає на організацію та методику навчального процесу, на зміст та організацію пізнавальної діяльності учнів і керівництво нею.
Сучасна школа також висуває нові вимоги до оснащення робочого місця вчителя. На сьогодні це має бути автоматизоване робоче місце, яке окрім телевізора і комп’ютера, має включати в себе, як мінімум, принтер, сканер, мультимедійний і слайд-проектор, оверхед-проектор, цифровий фотоапарат, цифрову відеокамеру та веб-камеру. Поруч має бути SmartBoard або інтерактивна дошка. Проте, без підключення до комп’ютера – це просто класична магнітна маркерна дошка або безбліковий проекційний екран. Все це дозволяє готувати матеріал до уроку для демонстрації на екрані та для роздруківки роздаткового матеріалу, запрошувати до комп’ютера дітей під час уроку й давати їм індивідуальне завдання, надавати учням можливість провести свій мультимедіа виступ, виводити потрібну інформацію (в т.ч. й з мережі Інтернет) на екран.
Ефективність використання ТЗН ґрунтується на таких вимогах:
- дидактична доцільність, відповідність обраних засобів змісту навчального матеріалу;
- зручність користування, автоматизоване або ручне управління зміною кадрів;
- надійність роботи, яка забезпечується якістю ламп, вимикачів, штепселів, довжиною кабелів, особливостями відтворення зображень тощо;
- простота підготовки до роботи в умовах звичайних навчальних приміщень; у цьому аспекті перевагу мають проектори, комп’ютери і дошки;
- відсутність світлових і звукових перешкод при роботі (у першу чергу такі шуми властиві різноманітним проекторам);
- можливості розроблення дидактичних матеріалів для використання ТЗН самим вчителем з урахуванням потреб конкретного навчального закладу;
- оптимальні маса й габарити ТЗН;
- наявність в навчальних класах, кабінетах, майстернях, лабораторіях спеціально обладнаного місця для встановлення ТЗН чи кріплення настінних засобів; можливість для вчителя раціонально використовувати своє робоче місце і дошку.
До типових методичних помилок, які знижують ефективність застосування технічних засобів, належать:
- неправильне визначення дидактичної функції технічних засобів;
- неправильне визначення місця цих засобів у структурі уроку; безплановість, випадковість їх використання;
- перевантаження уроку демонструваннями (прослуховуваннями), перетворення його на зорово-звукову композицію.
На такому уроці, по суті, відсутня керівна діяльність вчителя, порушуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприйняття навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається навчальний час.
5. “Сурдотехнічні” засоби навчання.
Велике значення в навчанні дітей з порушеннями слуху мають сурдотехнічні засоби.
Сурдотехнічні засоби – це сукупність спеціальних засобів і приладів, які дозволяють здійснювати заміщення порушення слуху і сприяють активному пристосуванню людини до навколишнього середовища.
Навколишній світ змінюється, новітні технології впроваджуються в життя. Звичайно, перехід на нові технології потребує часу та адаптації, але наполегливість згодом винагороджується. Останні аудіологічні розробки дають нові переваги та значні покращення для слуху людини.
Як відомо, компенсація зниження слуху позитивно впливає на якість життя. До сучасних сурдотехнічних засобів належить звукопідсилююча апаратура (ЗПА) – це технічні засоби, призначені для посилення звуку. Вони застосовуються для дітей, які мають залишки слуху: це різні бездротові FMсистеми, спеціальні сурдотехнічні прилади типу “Поліфонатор”, “Відеофонатор” тощо, комп’ютерне обладнання із корекційно розвивальними програмами (наприклад, “Живий звук”, “Світ звуків” і т.п.).
Велике значення у навчанні дітей з порушеннями слуху мають пристрої індивідуального користування – цифрові слухові апарати та системи кохлеарної імплантації. Завдяки їм значно ефективніше відбувається процес розвитку слухового сприймання та формування мовлення у дітей з порушеннями слуху.
Спільно ці технології допомагають краще сприймати мовлення та полегшують розуміння мовлення з оточуючого середовища.
Слухові апарати.
Відмінне рішення для слуху – це рішення, яке сприяє чіткому розумінню мовлення, забезпечує відсутність втоми наприкінці дня та передає природні звучання. Цьому допомагають слухові апарати.
Сучасні слухові цифрові (програмовані) апарати – це пристрої, які призначені для компенсації обмежень життєдіяльності дитини, пов’язаної з порушенням слуху. Вони слугують для компенсації зниженого слуху. Головне їх призначення – перетворення сигналу, який створюється джерелом звукової інформації, таким чином, щоб цей сигнал зміг бути сприйнятий учнем з досить високим ступенем слухового сприймання.
Вони можуть бути різного типу. Програмоване електронне налаштування їх оперативних параметрів забезпечується пристроями інтерфейсу та управління. Їхніми перевагами є те, що вони дають змогу телефонувати та приватно спілкуватися в шумному середовищі, дивитися ТБ, слухати музику, розмовляти через Skype та багато іншого – все це стає набагато простішим та менш стомлюючим.
Адаптивні системи кохлеарної імплантації.
У багатьох випадках слухові апарати недостатньо ефективні для відновлення втраченого слуху. Проте, існують сучасні системи відновлення слуху. При двобічній середній або тяжкій втраті слуху (сенсоневральній глухоті) допомагають системи кохлеарної імплантації.
Кохлеарний імплант (КІ) – це електронний пристрій, який виконує функції ушкоджених або відсутніх волосяних клітин та здійснює електричну стимуляцію збережених нервових волокон. На відміну від слухових апаратів, КІ не робить звуки гучнішими, він забезпечує корисну звукову інформацію за допомогою прямої стимуляції збережених волокон слухового нерва та допомагає людині сприймати звуки.
Для тих, хто чує лише одним вухом або страждає на рецидиви інфекцій та малформації вуха, існує інший імплантований пристрій – це імплант кісткової провідності. Це ефективне рішення при змішаному порушенні слуху (однобічній або кондуктивній втраті слуху), оскільки така система повністю обходить кондуктивний компонент та призначена компенсувати лише сенсоневральний компонент порушення слуху. Корпус звукового процесора таких пристроїв фіксується за допомогою титанового шифта на кістці черепа за вухом; звук від нього проходить через кістку у вигляді вібрацій до внутрішнього вуха, оминаючи слуховий прохід та середнє вухо, і це дозволяє чути.
Враховуючи той факт, що технології та техніка постійно знаходиться в процесі розвитку, а разом з нею безперервно удосконалюються і технічні засоби навчання, їх перелік та класифікація постійно поповнюються групами вдосконалених та нових технічних засобів навчання.

Наступна частина 2