Продовження 4 частина. Початок статті подивитися тут "3 частина"

Комп’ютерний тренажер або програмно-технічний комплекс “Видима мова” є сучасним допоміжним засобом візуалізації акустичних компонентів мовлення. Він перебирає на себе значну частину зусиль педагога, дозволяючи перевести в ігрову форму навчальні вправи. Цей комплекс є ефективним засобом формування мовлення, який трансформує вимовлені слова і звуки в образну анімовану графіку, доступну та цікаву для дитини. “Залучення” слухового і зорового сприймання є неодмінною умовою навчальної діяльності.
Програмно-технічний комплекс “Видима мова” задовольняє практично всі педагогічні вимоги до допоміжного засобу формування і корекції вимови в дітей з порушеннями слуху та дітей з мовленнєвими порушеннями, оскільки у ньому візуалізуються всі основні акустичні компоненти мовлення.
Принципово важливим є те, що “Видима мова” візуалізує мовленнєве дихання, голосоутворення і фонематичне оформлення мовлення. Візуалізується також відсутність голосу, тривалість фонації, інтенсивність голосу та його частотний діапазон. При цьому, кожен параметр мовлення може бути представлений як автономно, так і в комплексі. Передбачено візуалізацію складової структури слова. За допомогою “Видимої мови” на екрані комп’ютера найбільш повно забезпечено підтримку процесу формування і корекції просодичних елементів мовлення.
“Видима мова” задовольняє не лише раніше сформульовані педагогічні вимоги до допоміжних засобів візуалізації акустичних компонентів мовлення, але й на якісно новому рівні реалізує вимоги до індивідуалізації процесу формування та корекції вимови дітей.
Програмно-технічний комплекс “Видима мова” має розгалуджену структуру, широкий спектр можливостей, “володіє” цілою низкою унікальних і принципово нових сервісних функцій.
Серед блоків структури комплексу за функціональним призначенням, можна виділити два типи: основні та допоміжні (сервісні).
До допоміжних блоків програми належать наступні: “Реєстрація і картотека”; “Нотатки і звіти”; “Статистичні дані”; “Зразки”; “Налаштування і дії”.
Основний блок програми – “Вправи” – містить 13 модулів: Наявність звуку, Рівень гучності, Наявність голосу, Вмикання голосу, Тривалість звучання, Діапазон голосу, Інтонування, Точність відтворення фонем, Багатофонемні ланцюжки, Диференціація двох фонем, Диференціація чотирьох фонем, Тривалість, висота та гучність, Спектр. Ці вправи зазначені в меню-барі, який має такий вигляд:
 
У програмі подається загальна характеристика структурнофункціональних можливостей і галузей застосування основного блоку за наступною схемою:
 
Такий узагальнений вигляд сприяє сприйняттю широкого набору різноманітних можливостей програми.
Програмно-технічний комплекс “Видима мова” надає принципово важливу інформацію про основні акустичні компоненти мовлення за допомогою їх візуалізації в режимі реального і відкладеного часу, яка є доступною для дітей.
Одним з основних завдань діяльності вчителя індивідуальної роботи під час корекції вимови дітей з порушеннями слуху є формування правильного мовленнєвого дихання. У процесі роботи над правильним видихом сурдопедагог повинен сформувати в дитини навичку глибокого діафрагмового вдиху і плавного, ощадливого видиху. Програмно-технічний комплекс “Видима мова” може стати дієвим засобом формування цих навичок, оскільки початок і кінець спрямованого ротового видиху, його інтенсивність та тривалість візуалізуються в кількох модулях “Видимої мови”: “Наявність звуку”; “Рівень гучності”; “Вмикання голосу”; “Тривалість звучання”; “Тривалість, висота та гучність”.
Варто зазначити, що усі перераховані модулі можуть використовуватися у процесі роботи над формуванням правильного ротового видиху; повного вдиху і повільного, ощадливого видиху, залежно від конкретних завдань, які ставить перед дитиною вчитель.
У процесі роботи над порушеним мовленнєвим видихом серед специфічних вправ важливе місце приділяється голосовим вправам, головна мета яких полягає у: збільшенні сили і тривалості повітряного струменя, який видихається через рот; покращенні діяльності артикуляційної мускулатури; виробленні контролю за роботою піднебінно-глоткового затвору. Власне, вправи модуля “Вмикання голосу” можуть підтримувати окремі прийоми масажу м’якого піднебіння – довільного покахикування з паузами, оскільки на екрані комп’ютера відіб’ється правильний напрямок струменя через рот за допомогою активного підйому м’якого піднебіння.
Модуль “Наявність звуку” допоможе дитині з порушеннями слуху стежити за тривалістю видиху, “Рівень гучності” – за його інтенсивністю, а “Тривалість, висота та гучність” – за назальним відтінком свого голосу. За допомогою цих же модулів програмно-технічного комплексу, окрім роботи над спрямованістю ротового видиху, можна і доцільно працювати над голосоутворенням, що дуже важливо для дітей із значними порушеннями слухової функції.
Мовлення глухих дітей при обстеженні часто характеризується як невиразне і монотонне. Функціональні можливості кількох модулів програмно-технічного комплексу “Видима мова” можуть використовуватися для усунення окремих порушень і в цьому напрямку.
Після формування у дитини навички довільного підсилення чи послаблення гучності голосу за допомогою вправ модуля “Рівень гучності” можна виділяти наголошений склад. До цієї роботи варто залучити й модуль “Тривалість, висота та гучність”, функціональні можливості якого дозволяють зберігати як в оперативній, так і в довготривалій пам’яті комп’ютера відеограму продукування мовленнєвого зразка будь-якого рівня – від ізольованого звуку до цілісного висловлювання. Якщо сурдопедагог задоволений звучанням і діапазоном голосу учня, можна починати роботу з оволодіння навичкою управління голосом. Ці завдання вчителя індивідуальної роботи належать до найскладніших голосових модуляцій, оскільки забезпечують інтонаційну забарвленість мовлення глухої дитини.
Комплекс “Видима мова” може стати дієвим засобом формування базового уміння довільно змінювати висоту голосу, оскільки з його допомогою візуалізується зміна висоти голосу в режимі реального та відкладеного часу. Для цього можна використовувати модулі “Діапазон голосу”, ”Інтонування”, “Тривалість, висота та гучність”.
Комплекс може “надавати” об’єктивні дані про діапазон голосу дитини та бути новим інструментом, який допомагає вчителеві індивідуальної роботи підтримувати у процесі тривалих і систематичних занять необхідне оптимістичне налаштування дитини на подолання порушення та заохочувати навіть незначні успіхи у вимові дитини.
Сім модулів програмно-технічного комплексу: “Точність відтворення фонем”, “Тривалість, висота та гучність”, “Багатофонемні ланцюжки”, “Диференціація двох фонем”, “Диференціація чотирьох фонем”, “Наявність голосу”, “Тривалість звучання” можна використовувати у процесі роботи над правильною вимовою глухих дітей. І хоча останній модуль “Видимої мови” – “Спектр” не має набору вправ, він може використовуватися вчителем індивідуальної роботи для корекції вимовляння йотованих звуків, оскільки маніпуляції з дифтонгом переконують дитину, яка має порушення слуху, у наявності в йотованих двох складових.
За рахунок збереження необмеженої кількості спроб відтворення мовленнєвого зразка різного ступеня складності в аудіо/графічній формі, дитині з порушеннями слуху забезпечується можливість аналізу результату власної мовленнєвої діяльності практично в будь-якому заданому сурдопедагогом аспекті. Це стосується і етапів корекційної роботи, пов’язаної з формуванням у глухих дітей навичок самоконтролю над вимовою.
Аналіз можливостей “взаємодії” програмно-технічного комплексу “Видима мова” і дитини з порушеннями слуху засвідчує ще одну унікальність цього корекційного засобу: у вчителя індивідуальної роботи є можливість регулювання ступеня складності виконання вправ відповідно до мовленнєвих здібностей кожної дитини. Індивідуальне налаштування забезпечує можливість дитині успішно виконувати завдання, що є важливим засобом її стимулювання.
Спираючись на функціональні характеристики програмно-технічного комплексу “Видима мова” є можливість використання його декількома педагогами, а також використання в роботі з необмеженою кількістю (групою) дітей з порушеннями слуху. Це дає можливість застосовувати елементи змагань.
Застосування “Видимої мови” суттєво розширює усталений арсенал засобів діяльності вчителя індивідуальної роботи, доповнюючи його такими принципово важливими складовими як забезпечення мотивації дітей до корекційних занять, прискорення процесу формування вимовних навичок, підвищенням працездатності дитини на заняттях.
Отже, аналіз функціональних можливостей програмно-технічного комплексу “Видима мова” в аспекті основних завдань і напрямів діяльності вчителя індивідуальної роботи спеціальної школи для дітей з порушеннями слуху свідчить, що він може бути використаний як ефективний засіб в процесі вирішення основних завдань формування та корекції вимови.
Навчально-програмний комплекс “Адаптація-Лого” призначений для корекції мовленнєвих порушень молодших школярів та дітей старшого дошкільного віку. Комплекс може бути також використаний для навчання мовлення учнів з порушеннями слуху, оскільки під час роботи із вправами задіяні слуховий та зоровий аналізатори одночасно.
Комплекс складається з Навчально-програмного комплексу “Адаптація-Лого” та навчально-методичного посібника “Навчальнопрограмний комплекс “Адаптація-Лого”.
Організація вимовного матеріалу навчально-програмного комплексу передбачає системний підхід під час підбору відповідних вправ та завдань, за допомогою якого здійснюється організація взаємопов’язаних дій, розташованих шляхом зростання мовленнєвих та операційних труднощів, із врахуванням послідовності становлення мовленнєвих умінь та навичок.
Всі вправи комплексу побудовані в ігровій формі, у якій створюється проблемна ситуація, вирішення якої проводиться доступними дитині засобами та можливостями програми. Під час роботи над вправами дитина граючись допомагає комп’ютерному герою виконувати відповідні завдання, що сприяють корекції її мовленнєвих порушень та розвитку мовлення. В програмі реалізується можливість занурення дитини у певну задану ситуацію, в якій пропонується виступити в ролі керівника та правильно скерувати дії героя – персонажа, який за необхідності (у складних вправах) теж надає допомогу учневі, підказує та пояснює правильне виконання завдання. Це сприяє розвитку комунікативних форм та функцій мовленнєвої діяльності у дітей з недоліками мовленнєвого розвитку.
В НПК “Адаптація-Лого” також передбачена функція, завдяки якій реалізується можливість підбору мовленнєвого матеріалу на обраний звук у одній із вправ, що призводить до активізації мовленнєвого матеріалу із зазначеним звуком у всіх наступних вправах комплексу. Таким чином, обравши у вправі для вивчення необхідний звук, вчитель не витрачає час на пошук та підбір мовленнєвого матеріалу із звуком, який вивчається, в прихованому меню інших вправ.
Комплекс охоплює 38 фонем сучасної української літературної мови, а саме: 6 голосних (а, о, у, и, і, е, які на письмі можуть позначатися 10 буквами: а, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї) 32 приголосних, які поділяються на м’які (10 фонем), пом’якшені, та тверді (22 фонеми, які пом’якшуються в позиції перед голосним). Для кожної з фонем відведено окремий розділ.
Навчально-програмний комплекс складається із чотирьох взаємопов’язаних етапів і спрямований на корекцію мовленнєвих порушень та розвиток мовлення дітей, тому всі завдання програми побудовані за комунікативним принципом.
Перший етап – пропедевтичний (“Перший крок до розмови”) складається із трьох вправ та передбачає розвиток фонематичних процесів на матеріалі мовних та немовних звуків, використання вправ для розвитку артикуляційної моторики за допомогою артикуляційного профілю, моторики мовленнєвих органів, а також постановку звуку за допомогою артикуляційного профілю.
Другий – репродуктивно-продуктивний (“Розмовляємо правильно”). На даному етапі новий звук вимовляється учнем самостійно та закріплюється його правильна вимова на мовленнєвому матеріалі різного рівня складності (в складах, словах, реченнях). Специфікою етапу автоматизації звуку є введення графічного зображення звуку до запропонованих вправ, що слугує встановленню звуко-буквених зв’язків, які відіграють провідну роль у розвитку навичок читання. На репродуктивно-продуктивному етапі проводяться оперативні вправи (аналітико-конструктивного характеру), за допомогою яких досягається усвідомлення скоригованої вимовної норми, автоматизація вимовних дій в процесі використання їх на наступному етапі у власному мовленні. Етап складається з 13 завдань.
Третій – репродуктивно-продуктивний (“Впізнаємо і розрізняємо”) складається з 11 завдань, головна мета яких – закріпити в учнів вміння диференціювати схожі та різні за артикуляційним складом і акустичним звучанням звуки.
Четвертий – системно-комунікативний (“Я навчився розмовляти”) спрямований на активізацію використання скоригованих звуків у мовленнєвій практиці. Комунікативні вправи четвертого етапу (проблемноситуативні та пошуково-пізнавальні) передбачають самостійні висловлювання учнів у відповідь на запропонований мовленнєвий стимул. Використання НПК дає можливість створити умови максимальної мовленнєвої активності, якими передбачається створення комунікативних ситуацій, що стимулюють учнів як до активного мовлення, так і до оцінноконтролюючої діяльності щодо правильної звуковимови.
Таким чином, успішний процес розвитку дитини з порушенням слуху може бути наслідком кваліфікованої корекційно-педагогічної роботи за допомогою Навчально-програмного комплексу “Адаптація-Лого”. Він сприяє розвитку слухового сприймання й формування мовлення, розвитку розумової діяльності, що дає можливість дитині комфортно почувати себе в суспільстві.
Корекційно-розвитковий програмний комплекс для дітей з порушеннями мовлення та слабочуючих дітей молодшого шкільного віку ТМ “Розумники”.
Програмний комплекс має чітку структуру та привабливе кольорове рішення. Він не вимагає від користувача спеціальних навичок та підготовки. В програмному комплексі запропоновано набір навчально-корекційних завдань для дітей з порушеннями слуху та мовлення, які розроблені у відповідності до навчальної програми для спеціальних навчальних закладів для дітей з порушеннями слуху.
Перевагою корекційно-розвиткового програмного комплексу є наявність “Тренажера мовлення”, який дозволяє вчителю налаштувати необхідний діапазон гучності для контролю правильності відповіді учня. За допомогою візуалізації можна відпрацьовувати силу голосу та тривалість звучання, працювати над ритміко-інтонаційною стороною мовлення. Також вчитель може здійснювати візуальну диференціацію фонем, записаних учнями в рамках одного завдання. Працюючи з програмним комплексом вчитель має можливість створювати власні завдання, редагувати їх, додавати зображення з бази вже готових об’єктів.
Навчально-методичною цінністю та універсальністю програмного комплексу є можливість використовувати його в корекційній роботі з дітьми під час індивідуальних, групових та фронтальних занять. Дидактичне наповнення комплексу сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, формує вміння активно і самостійно працювати, забезпечує емоційну насиченість занять, стимулює та мотивує дітей до навчальної діяльності.
Таким чином, можемо констатувати, що для дітей з порушеннями слуху розроблені сучасні інформаційно-комунікативні технології, технічні засоби слухопротезування, комп’ютерні тренажери та програмно-технічні комплекси з цікавими та пізнавальними навчальними комп’ютерними програмами для проведення корекційно-розвиткової роботи і навчання таких дітей в загальноосвітніх, інклюзивних та спеціальних навчальних закладах. Їх використання відіграє важливу роль для компенсації та корекції порушень слуху у дітей і забезпечує вирішення багатьох завдань. В результаті їх застосування створюються умови для більш повного врахування психофізіологічних особливостей учнів і можливостей їх пізнавальної діяльності. Інформаційно-комунікативні технології ж є одним з істотних засобів реалізації мети та завдань навчального процесу, які дають можливість вчителю вносити до освітнього процесу нові різноманітні форми та методи навчання, що робить уроки інформаційно-насиченими, яскравими та цікавими. А головна перевага – це підвищення якості знань учнів, адже високоточні наукомісткі технології в усіх областях людської діяльності пред’являють нові вимоги до знань, технічної культури, загального і прикладного характеру освіти. Це ставить перед сучасною школою нові завдання вдосконалення освіти і підготовки учнів до практичної діяльності та перебування в соціумі.
Проте, вчителю потрібно пам’ятати, що всі аудіовізуальні засоби у своєму впливі на учнів взаємопов’язані, але не взаємозамінні, а також те, що технічні засоби постійно вдосконалюються, стають все складнішими та різноманітнішими. Тому вчителю потрібно постійно вчитися самому, адже від уміння педагога ефективно використовувати ці засоби у своїй практичній діяльності в значній мірі залежить кінцевий результат сприймання учнями нової для них інформації, а відповідно і засвоєння знань.

Володимир Шевченко, к.п.н., старший науковий співробітник відділу освіти дітей з порушеннями слуху Інституту спеціальної педагогіки НАПН України

Відділ освіти дітей з порушеннями слуху Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

Відділ освіти дітей з порушеннями слуху – підрозділ Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, який проводить фундаментальні та прикладні дослідження з питань навчання дітей з порушеннями слуху.
Діяльність відділу спрямована на наукове обґрунтування і методичне забезпечення освіти дітей з порушеннями слуху в контексті концепції "Нової української школи".
Напрями діяльності:
• розробка науково-теоретичних засад навчання дітей з порушеннями слуху в умовах модернізації освіти;
• обґрунтування особливостей реалізації Державного стандарту початкової освіти, сучасних теоретико-методичних основ дошкільної підготовки дітей з порушеннями слуху;
• розробка та впровадження технологій корекційно-розвиткового супроводу дітей з порушеннями слуху в спеціальних та інклюзивних умовах навчання;
• підготовка наукових кадрів, розробка авторських програм та проведення курсів підвищенні кваліфікації педагогів;
• організація конференцій, семінарів, тренінгів з актуальних проблем освіти дітей з порушеннями слуху;
• здійснення спільних науково-педагогічних досліджень із закладами освіти, які залучають до навчання дітей з порушеннями слуху, реалізують інноваційні освітні проекти;
• підготовка актуальної науково-методичної літератури з питань освіти дітей з порушеннями слуху.

Курси підвищення кваліфікації відділу освіти дітей з порушеннями слуху

Визнання нової суспільно-освітньої концепції, яка ґрунтується на соціальних (людино центрованих) принципах, що зумовлюють розвиток всієї освіти в інноваційному напрямі, потребує нових підходів та моделей до навчання, виховання та розвитку осіб з особливими освітніми потребами.
Для осіб з порушеннями слуху якісно новий етап в освіті пов’язаний із соціокультурним, особистісно-орієнтованим, компетентнісним підходами, що змінюють ставлення до них як до представників культурно-лінгвістичної меншини та уможливлюють самоідентифікацію, самовизначення та вибір освітніх маршрутів. Серед основних принципів цих підходів є доступність до освіти на різних рівнях та індивідуалізація особистості, тобто надання підтримки та супроводу кожній дитині з порушеннями слуху відповідно до її особливих освітніх потреб.
Як ефективно реалізувати означені принципи в спеціальних та інклюзивних умовах навчання?
Яке місце і роль вчителя загальноосвітнього закладу й спеціального педагога (сурдопедагога) в сучасній системі освіти та як ефективно відповідати соціальним запитам?
Які технології, методи, методики, форми роботи, вправи та за яких умов забезпечують якісну освіту дітям з порушеннями слуху?
Відповіді на ці та інші питання Ви можете отримати під час курсів підвищення кваліфікації, що проводить Лабораторія сурдопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки НАПН України.
Цільовою аудиторією курсів є педагоги дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів зі спеціальною та інклюзивною формами навчання; навчально-реабілітаційних ресурсних центрів; опорних шкіл.
Проходження курсів допоможе учасникам:
• зрозуміти концепцію сучасної освіти та нової української школи в контексті дотримання прав осіб з порушеннями слуху;
• дізнатися про організація освітнього середовища для дітей з порушеннями слуху, підходи до адаптації/модифікації навчальнометодичного забезпечення, у тому числі змісту, процесу навчання та результатів учнівської діяльності;
• побачити практичні шляхи законодавчого забезпечення для самоідентифікації, самовизначення та вибору освітніх маршрутів учнів з порушеннями слуху;
• дізнатися про алгоритм реалізації програм з навчальних та корекційнорозвиткових курсів для учнів з порушеннями слуху;
• зрозуміти особливості організації роботи у групі чи класі з дітьми з різним ступенем порушення слуху, у тому числі з кохлеарними імплантати та комплексними порушеннями;
• дізнатися про свіжі ідеї й світовий практичний досвід навчання, виховання і розвитку осіб з порушеннями слуху (у тому числі про особливості діагностики, сучасні підхід до спільного викладання, застосування комп’ютерних технологій та особливості слухопротезування тощо).
Спікерами курсів підвищення кваліфікації є автори діючих програм та підручників, які вивчають передовий національний та закордонний досвід, у тому числі проходять стажування за кордоном, беруть участь у діючих проектах та експериментах. Матеріали курсів тісно пов’язані й узгоджені з новим українським законодавством та освітніми стандартами.

Підвищуйте свій фах разом з нами!