“Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами” затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. №607. Він визначає вимоги до рівня освіченості дітей з особливими освітніми потребами на рівні початкової загальної освіти, розроблений на основі затвердженого роком раніше Державного стандарту початкової загальної освіти і є базовим інструментом реалізації конституційного права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.
Цей важливий документ визначає оптимальний зміст та обсяг навчального навантаження для дітей з особливими освітніми потребами у поєднанні з відповідною корекційно-розвитковою роботою. У цьому Державному стандарті визначено термін білінгвального (двомовного) навчання дітей глухих та зі зниженим слухом, як цілеспрямованого педагогічного процесу організації та стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності дітей глухих та зі зниженим слухом, спрямованої на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвиток творчих здібностей, світогляду, морально-етичних поглядів та переконань з використанням засобів інтеграції словесної та жестової мов. Білінгвальне (двомовне) навчання організовується за принципами індивідуалізації та диференціації, права вибору засобів та форм інтеграції словесної та жестової мов.
У зв’язку з прийняттям Державного стандарту початкової освіти для дітей з особливими потребами хочу висловити щиру подяку науковцям Інституту спеціальної педагогіки АПН України за їх плідну роботу щодо складання програм “Основи здоров’я”, “Природознавство”, в яких стисло і зрозуміло вказані методичні рекомендації щодо викладання предмета, у програмах містяться розділи і теми, які можуть інтегруватися з іншими програмами, а також чітко вказані розділи, теми та приблизна кількість годин в межах існуючих тем.
Разом з тим викликає стурбованість відсутність програм у друкованому варіанті, адже про своєчасний видрук базових навчальних програм вказано у наказі МОН України від 17.09.2013 року №1312 (визначені терміни - у червні - липні 2014 року).
Як директор навчального закладу для дітей з порушеннями слуху, хочу зупинитись саме на проблемах, що стосуються навчання дітей-інвалідів саме цієї нозології.
Незрозуміло, чому учні 1-х та 2-х класів одразу перейшли на навчання за новим Державним стандартом, зміст якого ускладнений, а не завершили навчання за старими програмами, як це зробили їхні чуючі ровесники із загальноосвітніх шкіл. Адже є великий розрив у програмах і немає зв’язку між ними (наприклад, у підготовчому класі діти рахували до 20, а в першому починають вивченння рахунку від 100!).
У переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН України для використання на 2014-2015 навчальний рік, відсутні підручники з таких предметів як: “Літературне читання”; “Розвиток мовлення”; “Природознавство”; “Основи здоров’я”; “Трудове навчання”. Не зазначено й те, що можна використовувати підручники для загальноосвітніх шкіл, а зміст рекомендованих підручників “Українська мова та мовлення” для 1 класів (для школи глухих) та 2 класів “Математика” не відповідає програмовому матеріалу.
У програмі “Українська мова” для дітей зі зниженим слухом відсутній зміст навчального матеріалу з предмета “Літературне читання”.
Дуже прикро, що зменшено кількість годин на вивчення української мови і літературного читання. І це при тому, що програмовий матеріал ускладнено і збільшено.
На нашу думку, кількість годин на вивчення української мови необхідно збільшити, і можна це зробити за рахунок вилучення предмета “Лікувальна фізкультура” в початковій школі, який не передбачений ні в “Державних санітарних нормах та правилах “Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку та навчально-реабілітаційних центрів”, ані в Державному стандарті початкової освіти дітей з особливими потребами.
У типових навчальних планах для шкіл для дітей глухих та зі зниженим слухом пропонується не враховувати при визначенні гранично допустимого навчального навантаження години, передбачені на предмет “Фізична культура”, про що йдеться у Державному стандарті початкової загальної освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №462 від 20.04.2011), що закладений в основу розробленого Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими потребами та Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, де зазначено, що “години, передбачені для навчального предмета “Фізична культура” освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура”, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів”.
Зазначимо, що у “Державних санітарних нормах та правилах “Гігієнічні вимоги до влаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів”, предмет “Фізична культура” враховується при визначенні гранично допустимого навчального навантаження. Проте, оскільки юридичний документ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, має вищий юридичний статус, аніж наказ Міністерства охорони здоров’я, доцільно Міністерству освіти і науки України розглянути це питання, оскільки скорочується кількість годин, відведених на вивчення навчальних предметів порівняно з масовими школами, нечуючі діти отримують цензову освіту, а яким чином спецшколи забезпечать опанування необхідними знаннями за значно меншу кількість годин - невідомо.
Все вище сказане доводить, що необхідно внести зміни і доповнення до навчальних планів, програм для дітей з порушеннями слуху і враховувати пропозиції, які надають освітяни-практики.
Безумовно, внесення змін дозволить оптимізувати і поліпшити організацію навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток дитини з порушеннями слуху і формування її як повноцінної особистості.

Г.Воробель, директор Хмельницької СЗОШ №33, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України