Відомо, що будь-яке патологічне порушення змінює цілісність і природність життя дитини, порушує її контакт з оточуючим світом, знижує життєву компетентність і діяльнісний потенціал, обмежує можливості фізичної, інтелектуальної, культурної адаптації, ускладнює соціалізацію та інтеграцію таких дітей у суспільство.
Первинні порушення в розвитку, втому числі стійке зниження слуху, призводять до випадіння дитини з соціально-культурного традиційного освітнього простору, порушення зв'язку з культурою як джерелом розвитку специфічних людських здібностей і способів діяльності, з фізичною культурою як складовою загальної культури людства.
Для дітей зі зниженим слухом характерним є порушення слухового сприймання, недостатній розвиток мовлення, пізнавальних процесів, своєрідність розвитку рухової сфери.
Оскільки специфічною особливістю керування рухами людини є мовл ... Читати далі »