Мабуть, зайвим є наголошення на тому, якою потрібною й важливою є перша Всеукраїнська конференція на тему: "Історія навчання глухих в Україні”, оскільки всі питання, які вона має розглянути - назрілі й актуальні. Роздумуючи над темами доповідей, я замислилася над такою: "Використання дактильно-жестової мови глухих у процесі їх освіти”. Чому? Напрошується загальнопоширена відповідь: "Тому, що жестова мова є рідною мовою глухих”. Ця фраза пояснює все й, водночас, не пояснює нічого малокомпетентним в галузі сурдопедагогіки людям.
Почну з опису свого життя. Народилась я в сім' ї глухих. Мати була слабочуючою, мала III ступінь туговухості, розмовляла фразовою мовою з аграматизмами. Батько - цілком глухий (не реагував абсолютно ні на які звуки будь-якої сили), був "німим”, тобто не говорив зовсім, лише в стані гніву з горла виривались дивні, нелюдські звуки, правда, великої сили. І батько, й мати ... Читати далі »