Існує мова, що обділена увагою не тільки лінгвістів, а і суспільством в цілому, якою, між тим, користуються мільйони людей - це мова жестів глухих. Кількість тих, хто постійно користується жестовою мовою, досягає приблизно 1.5% від загальної чисельності населення. Наприклад, у США кількість людей, які використовують жестову мову, складає від 500 тис. до 2 млн, За даними Бюро Перепису, яке займається підрахуванням мовних меншин, американська жестова мова (АSL – Аmerican Sign Language) є найпоширенішою мовною меншиною у США після “великої четвірки”: іспанської, італійської, німецької, французької.
Для світу глухих жестова мова - це особливе мислення, яке передається від покоління до покоління, це одна з центральних складових культури світу глухих.
Офіційне визнання жестова мова почала одержувати лише нещодавно. Ставлення до неї в різних країнах з боку офіційних органів (у тому числі й освіти) донедавна коливалося від ігнорування її існування до активної заборони у використанні, наприклад, в освітніх установах для глухих. Це пояснювалося необхідністю стимулювання вивчення і використання глухими засобів комунікації з чуючими: слухо-зорового сприйняття мовлення, формування вимови і розвитку словесної мови для якомога кращої адаптації у світі людей, що чують.
Але поступово, зі змінами ставлення суспільства до інвалідів, ця позиція теж змінювалася. У Резолюції ООН 48/96 зазначено: “Варто використовувати жестову мову в навчанні глухих дітей, у їхніх родинах і співтоваристві глухих. Для полегшення розуміння між глухими і людьми, що чують, варто надавати перекладацькі послуги з жестової мови”. Підвищення статусу жестової мови глухі розглядають як один з напрямків боротьби за свої цивільні права. Прийшов час розглядати мову жестів як мову спілкування, яка анітрохи не гірша за інші.
Дослідження, які були проведені здебільшого в США, показали, що глухі діти глухих батьків мають кращі результати по тестах IQ, ніж глухі діти із родин чуючих, а за деякими невербальними тестами глухі діти із родин глухих навіть випереджають своїх чуючих однолітків.
При дослідженні того, як глуха дитина засвоює АSL, американськими вченими було виявлено, що вона проходить стадії, ідентичні тим, які проходять чуючі діти при оволодінні усним мовленням, а саме: белькотіння (7-10 міс), стадія перших слів (12-18 міс), стадія поєднання двох слів (18-22 міс), стадія видозмін слів і правил побудови речень (22-36 міс). Ці дослідження привели деяких вчених до висновків про те, що мозок біологічно запрограмований здійснювати мовне засвоєння в будь-якій його модальності, усній чи знаковій. Дослідники зафіксували, що засвоєння АЗЬ може бути більш швидшим, ніж засвоєння усного мовлення. Вони довели, що перші знакові тенденції у мові глухої дитини з'являються на 2-3 місяці раніше, ніж у чуючих дітей перші усні слова. Приріст словника в АSL також з'являється швидше: одна глуха дитина використовувала 85 знаків у 13 місяців. Чуючі діти у цьому віці зазвичай тільки засвоюють декілька перших слів. Дослідники вважають, що це відбувається завдяки тому, що контроль за моторикою рук розвивається раніше, ніж за мовним апаратом. Ці дані дозволяють припустити, що раннє використання жестової мови і природне формування лінгвістичної бази є підставою подальшого успішного навчання.
Сучасне бачення лінгвістичних основ жестової мови вперше було запропоноване американським вченим W.C.Stokoe в 60-х роках минулого століття. Своїми дослідженнями вчений показав, що розмовна жестова мова - це багаторівнева лінгвістична система, і що жест має складну структуру. Stokoe виділив три головних компоненти, з яких складається кожний жест: конфігурацію, просторове положення та рух. Розкриття структури жесту та виявлення характеристик його компонентів дає змогу розробити систему запису (нотацію), за допомогою якого можлива досить чітка, однозначна та економна письмова фіксація жесту. Однак, запис способу виконання жесту є дуже складною навіть для спеціалістів, те саме можна сказати і щодо прочитування цих записів. Це робить створення книг та інших видань жестовими знаками практично недоцільними. Нераціональність запису жестової мови за допомогою писемних символів робить її мовою тільки візуального спілкування, що, на наш погляд, безумовно, є її мінусом.
Розглядаючи проблему вивчення жестової мови в школах і дитячих закладах глухими дітьми, ми поставили перед собою низку, на наш погляд, основних питань і спробували дати на них власні відповіді.
1. Чи треба вивчати жестову мову в школі для глухих дітей як окремий предмет? Ми вважаємо, що так, якщо ми визнаємо її (жестову мову) мовою спілкування. Як чуючі діти, опанувавши свою рідну мову, йдуть до школи і розширюють свої знання щодо цієї мови, тобто вивчають граматику, морфологію, синтаксис і т.д., так і глухі діти, опанувавши жестове спілкування, хоча б в обмеженій кількості в дошкільному віці, повинні правильно використовувати й удосконалювати жестову мову у шкільні роки.
2. Яку жестову мову вивчати? Жестова мова має дві різні мовні системи: розмовну жестову мову (РЖМ), яка використовується у повсякденному спілкуванні і має власну лексику і граматику і кальковане жестове мовлення (КЖМл), що використовується в офіційній обстановці, і в якій жести  точно супроводжують усне мовлення.
Кількість жестів РЖМ значно менша кількості слів словесної мови. При цьому одним жестом можуть позначатися різні слова. В РЖМ немає зміни іменників за відмінками, дієслова мають тільки одну форму - інфінітив. Набір використовуваних жестів залежить від рівня освіченості і віку учасників діалогів. До 14-15 років кількість використовуваних жестів РЖМ досягає зазвичай максимуму, надалі кількості використовуваних жестів або зберігається або навіть трохи зменшується, а їхній набір стабілізується.
Жести в КЖМл виступають як еквіваленти слів, а порядок їхньої послідовності такий, як і слів у відповідному реченні. КЖМл використовує жести РЖМ і знаки дактильної абетки для політерної передачі слів, для яких немає жестового еквіваленту.
За багаторічну педагогічну діяльність ми спостерігали і зворотню тенденцію, коли глухі учні писали один одному записки чи листи, тобто вони калькували РЖМ в писемне мовлення, що значною мірою ускладнювало розуміння змісту написаного. Тому ми вважа¬ємо, що вивчати треба КЖМл.
3. Коли вивчати? Якщо ми зупиняємося на вивченні КЖМл, тоді доцільно починати вивчення жестової мови з 3-4 класів, коли у глухих дітей вже склалася деяка уява про структуру рідної мови. Однак, вивчення жестів необхідно здійснювати вже в дошкільному закладі, коли при засвоєнні нового поняття дається не тільки письмова табличка, але і демонструється жест. Звідси випливає питання підготовки кадрів для дитячих дошкільних закладів. Сурдопедагоги та вихователі обов'язково повинні знати засоби невербальної комунікації глухих людей.
4. Як організувати вивчення жестової мови? Відібрати збалансований набір жестів, скласти програми, випустити підручники, розробити зразки уроків на допомогу вчителю, провести курси підвищення кваліфікації для педагогічних працівників з вивчення ЖМ.
Хочемо відзначити, що це наше особисте бачення деяких шляхів вирішення проблеми вивчення жестової мови глухими дітьми в нашій країні.
На сьогодні у Харківському національному педагогічному університеті ім.Г.С.Сковороди вивчається спеціальний курс “Основи сурдоперекладу” для студентів таких факультетів як дошкільне виховання зі спеціалізацією “Сурдопедагогіка” і “Логопедія” (денне і заочне відділення) і природничого зі спеціалізацією “Валеологія”. Курс “Основи сурдоперекладу” викликає не тільки непідробний інтерес у студентів, як дуже незвичайний, несхожий на інші предмети, але і розкриває перед ними всю складність проблем, які стоять перед нечуючими людьми в процесі їхньої адаптації в соціумі.
Для більш ефективного засвоєння даного курсу в 2002 році ми випустили навчальний посібник “Від А до Я” з жестової мови та дактилології. Даний посібник був рецензований директором Харківської школи-інтернату для глухих дітей Середенко Надією Іванівною і директором Харківського Українського товариства глухих Яковлевою Оленою Вікторівною.
У даному посібнику представлені дактильні абетки (українська, російська, англійська), долонний алфавіт Дальгарно, описані правила дактилювання. У практичній частині навчального посібника подані розробки занять з техніки дактилювання, вправи зчитування з дактилюючої руки. Слова, що складаються з дактильних знаків, представлені двома мовами - українською та російською.
У посібнику запропоновані зображення жестів для найчастіше уживаних слів, що згруповані за темами. Всього надано 8 тем: “Знайомство”, “Родина”, “Місто, квартира”, “Школа”, “У класі”, “Рахунок. Календар”, “На відпочинку”, “Транспорт”. Загальна кількість жестових картинок складає 289. Назви жестів подані двомовно. Це особливо актуально для східного регіону України.
Студенти усвідомлюють величезну гуманітарну значущість цього курсу, розуміють, що вивчення жестової мови та дактилології допоможе їм краще зрозуміти глуху людину, налагодити тісний контакт між глухими і тими, хто чує.

Васильєва К., Козачек Н.