Кожна людина, незалежно від стану здоров'я, наявності фізичного та розумового порушення, має право на рівний доступ до якісної освіти та право вибору навчального закладу і форми навчання.
Як сказано в “Положенні про організацію інтегрованого навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах”, інтегроване навчання, враховуючи індивідуальні відхилення розвитку, базується на тому, що всі діти мають право на самоствердження в суспільстві, а кожна дитина гідна поваги внаслідок її унікальності.
Головною метою інтегрованого навчання є створення умов для особистісного розвитку творчої самореалізації та утвердження людської гідності дітей з особливими потребами.
Основними завданнями інтегрованого навчання є:
•забезпечення права дітей з особливими потребами на здобуття загальної середньої освіти в умовах загальноосвітніх навчальних закладів у комплексному поєднанні з корекційно-реабілітаційними заходами;
•різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів і потреб;
•збереження і зміцнення морального і фізичного здоров'я вихованців;
•виховання в учнів любові до праці, здійснення їх допрофесійної підготовки, забезпечення умов для їх життєвого і професійного самовизначення;
•виховання школяра як культурної і моральної людини з етичним ставленням до навколишнього світу і самої себе;
•надання у процесі навчання й виховання кваліфікованої психолого-медико-педагогічної допомоги з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку вихованця.
В нашому випадку було використано одну із форм інтегрованого навчання - це створення двох спеціальних класів для дітей з вадами слуху в загальноосвітньому пансіонаті І-III ступенів. Така інтеграція була зумовлена бажанням батьків навчати дітей за місцем проживання учнів. Але не тільки ця причина була умовою створення спеціальних класів. На їх відкриття вплинуло й те, що діти дуже важко в психологічному плані переносили розлуку з батьками, мали часті проблеми зі станом здоров'я, адже майже всі діти до цього знаходились в дошкільних групах спеціальних шкіл-інтернатів. Я ні в якому разі не хочу применшити заслуги цих навчальних закладів, але саме ці діти, із складними порушеннями психофізичного розвитку, залишились поза увагою педагогічних працівників цих шкіл. Тому, саме нам (мені і вихователю В.В.Шевчук) довелося починати виховну роботу з боротьби з уже сталим у учнів стереотипом страху і недовіри до дорослих.
Наше сьогодення - це виживання в складних економічних умовах. А почин чогось нового - це ще більша проблема. Адже відсутність матеріально-методичної бази - це основна перешкода для відкриття спецкласів у масовому навчальному закладі. Але завдяки батькам та спонсорським коштам було придбано звукопідсилюючу апаратуру для проведення корекційних занять з розвитку слухо-зоро-вібраційного сприймання та формування вимови.
Звичайно ж, це сота частина того технічного забезпечення, яке має бути в спецкласах на сьогоднішній день. Брак коштів заважає нам йти в ногу з швидким розвитком та змінами в сурдотехніці.
Але, незважаючи на ці труднощі, навчально-виховний процес в спеціальних класах, як і в спеціальних навчальних закладах, має корекційну спрямованість шляхом здійснення індивідуального і диференційованого підходів. За допомогою особистісно-зорієнтованих методик забезпечується максимальне використання компенсаторних можливостей кожної дитини, подолання відставань у психофізичному розвитку, створюються сприятливі умови для засвоєння дітьми програмового матеріалу, розвитку їхніх здібностей і нахилів, позитивних рис особистості, соціалізації, сприяння отриманню якісної освіти в цілому. Життя в нашій школі насичене різноманітними заходами: продуктивним навчанням, різноманітними бесідами, екскурсіями, спільним обговоренням проблем, колективними іграми, спортивними змаганнями та художньо-естетичними конкурсами, виставками - як шкільними, міськими, обласними, так і всеукраїнськими. Зараз вже важко і перерахувати всі ті конкурси, в яких сурдоклас був нагороджений за призові місця. Хочу зауважити, що учасниками всіх цих конкурсів були чуючі учні масових закладів. І на рівні з ними беруть участь у цих заходах наші вихованці сурдокласів. Саме тому, я вважаю, одним з досягнень інтегрованого навчання, можливо, найважливішим є соціалізація дітей з особливими потребами в суспільстві фізично здорових людей, вироблення в них навичок адекватної поведінки в різних ситуаціях, в соціумі.
Як і будь яка справа, інтеграція теж, крім переваг, має ще й недоліки, але вони носять методичний характер. По-перше, це відсутність взаємозв'язку, співробітництва з колективами інших спеціальних закладів, як педагогічним, так і учнівським.
По-друге, відсутність безпосередньої консультаційно-методичної допомоги вчителям, сурдопедагогам, які працюють в інтегрованих спеціальних класах.
По-третє, і це мабуть, не лише наша проблема, але й проблема спеціальних навчальних закладів, - це відсутність своєчасного і централізованого методичного забезпечення спеціальними навчальними програмами та підручниками.
По-четверте, це відсутність нормативно-правової бази, що сприятиме утвердженню інтегрованого навчання дітей з особливими потребами.
Отже, формування політики в галузі інтеграції і створення відповідної нормативно-правової бази сприятиме розвитку процесу “включеної” освіти, яка жодною мірою не є альтернативою системі спеціальної освіти дітей з особливими потребами, а існуючи паралельно і доповнюючи її, доведе, що світ являє собою єдину спільність людей, утому числі і людей з проблемами фізичного розвитку.

Ляшкова Н.О., вчитель-сурдопедагог Шепетівського загальноосвітнього пансіонату І-III ступенів (Хмельницька область) (ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Освіта та виховання нечуючих на сучасному етапі”, 7-8.Х.2005, м.Київ)