Протягом усієї історії Харківської школи-інтернату (зараз - НВК для дітей з вадами слуху), якій у 2006 році виповнюється вже 110 років, велику увагу педагоги приділяли не лише розумовому та фізичному вихованню, роботі над мовленням, навчанню читанню з губ, впровадженню мовного режиму в побут учнів, але й їх трудовій підготовці. У школі завжди були слюсарні та швейні майстерні. Учні отримували професійну підготовку, яка допомагала їм знайти своє місце в житті. В умовах соціальної, економічної розбудови незалежної держави, створення національної освіти навчання та виховання дитини з вадами слуху базується на використанні її потенціальних можливостей на шляху інтеграції в суспільство чуючих. Але залишаються недостатньо розробленими проблеми змісту й методів навчання нечуючих дітей, проблеми навчально-методичної роботи, профільної диференціації та спеціалізації, спрямовані на розвиток особистості кожної дитини.
У 1995 році Харківська школа-інтернат для глухих дітей за рішенням Міністерства освіти і науки, Академії педагогічних наук України отримала статус експериментального педагогічного майданчика. Педагогічний колектив починає роботу з теми: “Оновлення змісту навчання, виховання та трудової підготовки учнів на основі відродження народних ремесел і традицій, максимального використання засобів індивідуальної корекції”. З усіх профілів трудової підготовки створено та обладнано 8 майстерень з народних ремесел: гончарства, художньої кераміки (для шлікерного лиття), лозоплетіння, ткацтва (4 маленьких ткацьких станки для ткацтва полотна та 2 великих для ткацтва килимів), художньої вишивки, фітодизайну, писанкарства і образотворчого мистецтва.
Для експериментального майданчика були написані та затверджені 5 авторських програм за напрямками:
• художня праця з елементами дизайну;
• художня вишивка;
• розпис яєць (писанкарство);
• художній розпис керамічних виробів,
• лозоплетіння.
Всі програми складені з урахуванням особливостей розвитку дітей з порушеннями слуху, їх психології, специфіки формування словесної мови.
За 10 років експерименту учні навчилися створювати вироби для прикрашення побуту, одягу, інтер'єру. Вчителі ретельно продумують і планують міжпредметні зв'язки. Так, на уроках з розвитку мови учні описують готові вироби, роблять перекази на матеріалі легенд і оповідань, пов'язаних з народними ремеслами, описують картини
на задану тему. Розроблено дидактичний матеріал з усіх предметів, який допомагає учням свідомо опановувати ремесла та здобувати практичні навички. У школі та за її межами систематично проводяться виставки дитячих робіт з гончарства, української народної вишивки, писанкарства, декоративно-прикладного мистецтва, лозоплетіння, художньої обробки деревини, малюнку та живопису, ткацтва, батіку. Учні навчального закладу ставали лауреатами на Всеукраїнських конкурсах, дитячих фестивалях “Повір у себе”, “Звичайне диво”, “Розфарбуємо світ”, “Світ без темних фарб”, обласному конкурсі “Маленький Парнас”. Дипломантами та призерами конкурсів стали учні: Олена Халілова, Лідія Корнєєва, Юлія Балюк, Рита Мокра, Дмитро Плахотнік, Лілія Попова, Наталія Моргунова, Світлана Бутенко, Максим Скулінець, Олена Осипова, Артем Онілов, Ірина Обихвіст, Ірина Лукаш, Вікторія Глущенко, Марина Прядка, Орина Савєльєвата ін.
Виготовлення виробів з народних ремесел сприяє розвиткові пізнавальних здібностей, мисленню учнів з вадами слуху та формуванню їх розмовної мови.
Словниковий запас дітей збагатився за рахунок вивчення тем, пов'язаних з народними ремеслами.
Одним з напрямків корекційної роботи стає формування у дітей з порушеним слухом усного мовлення на основі розвинутого слухового сприймання. Цьому сприяло використання у навчально-виховному процесі школи якісної звукопідсилюючої апаратури.
У 1994 році учні 4-х експериментальних класів були протезовані індивідуальними слуховими апаратами фірми “Оticon”. Сурдопедагоги експериментальних класів спирались у роботі над звукови-мовою учнів не лише на функції зорового, шкіряного та рухового аналізаторів, але й на більш розширені можливості використання їх залишкового слуху. Досвід роботи сурдопедагогів нашого закладу переконав нас у тому, що вплив залишкового слуху на гучність голосу, його модуляцію, на вимову цілого ряду звуків, на темп, ритм, виразність та благозвучність мовлення не викликає сумніву.
На кінець 2004 року всі учні НВК були протезовані якісними індивідуальними слуховими апаратами фірми “ВАБОС”. На сучасному етапі компенсаторно-корекційної роботи розвиток дитини з вадами слуху не розглядається відірвано від використання технічних засобів. Застосовуючи в навчально-виховній роботі такі апарати, як “Поліфонатор ПФ-03”, різні модифікації спеціальних слухо-мовленнєвих тренажерів СРТ-10, СРТ-05, сучасні цифрові індивідуальні слухові апарати, педагоги стимулюють, активізують, контролюють мовленнєву та інтелектуальну діяльність учнів.
Систематична робота над РСС дала можливість учням з вадами слуху сприймати та відтворювати музичні та мовні ритми. Так, наприклад, учні 2-го класу при прослуховуванні платівки з 6-м концертом Чайковського для фортепіано з оркестром добре розрізняли звуки фортепіано від гри оркестру. Контрольні зрізи з розвитку слухового сприймання, які проводяться сурдопедагогами щорічно, показали, що у учнів, які систематично користуються індивідуальними слуховими апаратами, значно підвищівся рівень слухового сприймання. В експериментальних класах рівень сприймання звуко-складової структури слова становить 90, 93, 96, 97 %. Але розвиток слухового сприймання ураженого аналізатора не єдина наша мета, головне наше завдання - навчити нечуючих учнів говорити і на базі розвиненого словесного мовлення озброїти їх основами наук, навчити спілкуватися з чуючими людьми.
Однією з корекційних форм є підготовка учнів до виступів на святах, мовленнєвих конкурсах та конференціях, які проводяться у НВК щорічно.
Тричі на ріку нашому закладі проводяться конкурси декламаторів, присвячені святам – “Золотої осені”, Нового року, Міжнародному жіночому дню. У кінці року проводиться мовна конференція, яка є своєрідним звітом педагогів НВК про роботу з формування мовлення учнів з вадами слуху. Велику допомогу у розвитку мови та формуванні мовлення, його інтонаційної сторони надають комп'ютерні програми “Видима мова” та “Живий звук”. Впровадження комп'ютерних технологій у систему спеціального навчання - це ще один напрямок удосконалення корекційної роботи з нечуючими учнями. Облік успішності учнів з порушеним слухом, стану їх мовлення та рівня їх слухового спиймання показав, що існує певна закономірність (відносно учнів з нормальним інтелектом), що чим вище рівень їх слухового сприймання, чим виразніше їх мовлення, тим більше їх словниковий запас, тим успішніше вони оволодівають програмним матеріалом із загальноосвітніх предметів. Прикладом цього можуть бути випускники нашого закладу, такі як: Олена Халілова, Лідія Корнєєва, Олександр Залозний, Анатолій Акіншин, Віталій Бєлоусов, Андрій Воробйов.
Сприйняття на слух та відтворення танцювальних ритмів дало можливість вчителю музично-ритмічних занять створити танцювальний колектив “Слобожаночка”, який неодноразово перемагав на різноманітних конкурсах, ставав лауреатом фестивалів “Повір у себе”, “Натхнення”, “Проліски” і посів перше місце у другому етапі (регіональному) Всеукраїнського фестивалю художньої самодіяльності серед учнів спеціальних шкіл-інтернатів для глухих і слабочуючих дітей.
Опановуючи певні ремесла та спеціальності, завдяки співпраці закладу і ПТУ, учні одночасно отримують середню освіту та спеціальність: швачка-мотористка, закрійниця, модельєр, кахляр-облицювальник, муляр-штукатур, оператор ПК. Такий оновлений підхід до навчання та виховання дітей з порушеннями слуху дає свої позитивні наслідки. Учні стають упевненими, підготовленими до самостійного життя, вчаться творити красу своїми руками.
Проблема компенсації фізичних, психічних та розумових недоліків у дефектології розроблена та розробляється ще недостатньо, тому тут велике поле творчості для людей, які присвятили своє життя цій важливій проблемі.

Середенко Н.І., директор Харківського обласного спеціального загальноосвітнього навчально-виховного комплексу для дітей з вадами слуху (ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Освіта та виховання нечуючих на сучасному етапі”, 7-8.Х.2005, м.Київ)