24-25 лютого 2010 року відбувся ІІ Всеукраїнський науково­методичний семінар “Науково-методичні засади впровадження української жестової мови у навчальний процесс” для керівників спецшкіл і вчителів жестової мови.

Серед організаторів семінару: Міністерство освіти і науки України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Українське товариство глухих, Українсько­Канадський Альянс для глухих і слабочуючих, Об’єднання нечуючих педагогів, Рада перекладачів жестової мови.
Попри всі хвилювання організаторів семінару, що через фінансові негаразди, які є зараз у навчальних закладах, мало хто з освітян зможе приїхати до Києва, актова зала Навчально-відновлювального центру глухих була заповнена, а всього для участі у семінарі зареєструвалося 202 учасники.
Це й не дивно! Адже тема семінару викликає цілком зрозумілий інтерес у спеціалістів­практиків - тих, кому потрібно втілювати у життя заходи, передбачені наказом МОН №852 від 11 вересня 2009 року, - стосовно введення у спеціальних школах для дітей глухих та зі зниженим слухом навчального предмета “Українська жестова мова”.
Саме на запит практиків Міністерство освіти і науки України, разом з перерахованими вище науковими установами та громадськими організаціями, організувало цей семінар. І не треба думати, що це були лише доповіді і презентації!  Якщо у перший день розглядалась теоретична частина: обмін думками і досвідом роботи, розгляд сучасного стану і перспектив жестової мови в Україні, інформування про зарубіжний досвід тощо, то другий день було присвячено саме практичній роботі із застосуванням жестової мови.
Відкрив семінар директор Інституту спеціальної педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України В.В.Засенко, який висвітлив сучасні тенденції у сурдопедагогіці і підкреслив необхідність збереження та примноження досягнень системи спеціальної освіти в Україні. Він наголосив на важливості організації семінару з впровадження жестової мови у навчальний процес спеціальних навчальних закладів і побажав успіху у його роботі.
Голова УТОГ Ю.П.Максименко у своєму виступі відзначив тривалу плідну співпрацю УТОГ з науковими педагогічними установами з питань вирішення актуальних проблем навчання і виховання нечуючих. За вагомий внесок у цю важливу справу він вручив високу нагороду УТОГ - знак “За заслуги”, В.В.Засенку і доценту кафедри сурдопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології К.В.Луцко.
Юрій Петрович детально зупинився на досвіді УТОГ по підготовці перекладачів жестової мови і можливості його застосування при навчанні педагогічних працівників.
Пленарне засідання розпочалося з виступу завідувача сектору Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН Г.Ф.Лабайчук, яка висвітлила основні напрями роботи Міністерства освіти і науки у забезпеченні освіти осіб з особливими освітніми потребами, у тому числі такі, як інклюзія й інтеграція дітей­інвалідів у середовище нормально чуючих ровесників. Вона підкреслила, що у цьому напрямі роботи ще багато проблем у справі забезпечення належного супроводу дитини з особливими освітніми потребами спеціалістами: сурдопедагогом, перекладачем, психологом.
За таких умов, коли такий повноцінний супровід організувати проблематично, найбільш раціонально використовувати досвід системи спеціальної освіти, яка нараховує розгалужену мережу навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом. У пошуках шляхів поліпшення якості і змісту навчання, враховуючи зарубіжний досвід і вимоги таких важливих міжнародних документів, як Конвенція про права інвалідів, завдяки УТОГ і ОНП все частіше звучить вимога стосовно застосування жестової мови у навчально­виховному процесі спецшкіл.
Міністерство освіти і науки України відгукнулось на цю вимогу часу і видало вже згадуваний вище наказ за №852. Про те, як краще і ефективно реалізувати намічене, і йшла мова на семінарі.
У цілому під час пленарного засідання виступило понад 30 доповідачів з найрізноманітнішими доповідями і презентаціями, у яких підкреслювалась важливість жестової мови для розвитку дитини з порушеннями слуху і висвітлювались проблеми, які стають на заваді її впровадження у навчальний процес.
Особливий інтерес педагогів­практиків викликав виступ завідувача лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки АПН України, кандидата педагогічних наук С.В.Кульбіди, яка детально розповіла про роботу, здійснену за чотири роки існування лабораторії і презентувала науково­методичні розробки, які вже сьогодні можуть застосовувати вчителі під час своєї роботи.
До речі, на семінарі було організовано презентацію і продаж 20 науково­методичних видань і 8 відеопосібників.
Для тих учасників ІІ Всеукраїнського науково-методичного семінару “Науково-методичні засади впровадження української жестової мови у навчальний процес”, хто перебував під впливом думки, що ЖМ не є повноцінним засобом навчання (якщо такі ще були), справжнім відкриттям став виступ наукового співробітника лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки АПН України Н.Б.Адамюк, яка є автором нової програми з вивчення української жестової мови.
Ще більше впевнитись у багатстві і "різнокольоровості" жестової мови мали нагоду учасники секційного засідання, яке відбулось наступного дня і розглядало зміст і специфіку проведення уроків “УЖМ” у молодших, середніх і старших класах. Це були фактично практичні уроки із розширення знань стосовно семантичних, морфологічних, синтаксичних і кінетичних особливостей жестової мови. Присутні в залі мали змогу переконатися, що рідна мова глухих має практично всі засоби для передачі цих особливостей і нічим у цьому не поступається іншим мовам світу.
Нечуючі носії і знавці жестової мови, досвідчені перекладачі УЖМ з почуттям гордості за свою мову ділилися з педагогами шкіл своїми знаннями і з радістю бачили відгук у залі. Вчителі старанно повторювали демонстровані жести, намагалися виконати запропоновані їм завдання і ретельно занотовували все, що потім знадобиться у практичній роботі.
Паралельно з цим проходило засідання секції з використання жестової мови у навчально­виховній роботі дошкільних закладів під головуванням наукового співробітника лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки АПН України О.А.Дробот. Олена Анатоліївна презентувала розроблену нею Програму­комплекс “Жестова мова” для дошкільних закладів для глухих і слабочуючих дітей.
З урахуванням специфіки навчання і виховання дітей молодшого віку педагогам було запропоновано кілька презентацій з використанням казок - учителя Київської спецшколи №9 для дітей зі зниженим слухом В.В.Стьопкіна (його відеовиступ демонструвався і на засіданні першої секції), наукового співробітника лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки АПН України Н.А.Зборовської, вихователя-методиста ясел­дитсадка №59 “Малятко” з Полтавської області Л.М.Сизоненко, а також інші виступи.
На завершення семінару відбувся круглий стіл з представниками МОН України з обговорення напрацьованого досвіду і наявних проблем навчання та реабілітації дітей з порушеннями слуху.
У своїх виступах як представники МОН, так і педагоги-практики дали високу оцінку роботі семінару і подякували всім, хто взяв у ньому участь.
Керівники та інші педагогічні працівники дошкільних і шкільних навчальних закладів звернулися до організаторів семінару з проханням продовжити розпочату роботу і провести найближчим часом курси для вчителів жестової мови, подбати про те, щоб якнайшвидше видати і розповсюдити навчально­методичні, навчально­роздаткові та інші матеріали для вивчення предмету “Українська жестова мова”, навчально­методичне забезпечення для вивчення жестової мови нечуючими дітьми тощо.
Висловлені зауваження і пропозиції знайшли своє відображення у прийнятій резолюції, яка подається нижче.
До речі, у роботі семінару взяли участь і зарубіжні гості: нечуюча працівниця Міністерства фінансів Великої Британії, наша колишня співвітчизниця - Наталія Дричак, і журналісти з м.Любліна (Польща). Вони розповіли про досвід навчання і реабілітації нечуючих у своїх країнах і з задоволенням констатували зміну на краще у ставленні українського суспільства і владних структур до нечуючих співгромадян і жестової мови.
Яскраве свідчення цього - проведення ІІ Всеукраїнського науково­методичного семінару “Науково-методичні засади впровадження української жестової мови у навчальний процес”.

РЕЗОЛЮЦІЯ
II Всеукраїнського науково­методичного семінару “Науково-методичні засади впровадження української жестової мови у навчальний процесс”, 24-25 лютого 2010 року, м.Київ

 Учасники семінару,
- беручи до відома Резолюцію №3445 Генеральної Асамблеї ООН “Декларація про права інвалідів” від 9.12.1971; Конвенцію про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів; Резолюцію Європейського Парламенту про жестові мови від 17.06.1988; Рекомендацію Європейського Парламенту
“Послідовна політика реабілітації інвалідів” від 6.10.1992; Резолюцію 48/96 Генеральної Асамблеї ООН “Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів” від 20.12.1993; Конвенцію ООН про права інвалідів від 16.01.2006; Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 12.06.2007; Закон України “Про реабілітацію інвалідів в Україні” 15.01.2009;
- заслухавши виступи учасників семінару щодо науково­теоретичних і методичних засад впровадження української жестової мови у навчально­реабілітаційний процес спеціальних загальноосвітніх закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом;
- враховуючи основні положення, висвітлені та обговорені на секційних засіданнях та “круглому столі”, підтверджують необхідність підвищення якості освіти дітей глухих та зі зниженим слухом і підтримують у цілому запропоновані шляхи забезпечення ефективного впровадження УЖМ.

Учасники семінару звертаються з наступними пропозиціями:
до Міністерства освіти і науки України:
а) запровадити вивчення УЖМ у спеціальних дошкільних навчальних закладах для дітей глухих і зі зниженим слухом;
б) ввести предмет “УЖМ” з підготовчого, 1-12 класу для спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей глухих і зі зниженим слухом в інваріантну частину по 2 години на тиждень;
в) розробити інструкційно­методичний лист, де визначено посадові обов`язки вчителя УЖМ;
г) затвердити Положения про кабінет УЖМ у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей глухих і зі зниженим слухом;
д) відкрити спеціальність з підготовки вчителів УЖМ у вищих педагогічних навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації;
е) сприяти впровадженню УЖМ як засобу навчання і реабілітації дітей глухих та зі зниженим слухом відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти:
прискорити видання і розповсюдження навчально-методичних, навчально­роздаткових та інших матеріалів для вивчення предмету “УЖМ”: Програму­комплекс “УЖМ” для підготовчого, 1-12 класів для дітей глухих і зі зниженим слухом (автор - Н.Б.Адамюк), білінгвальну програму з жестової мови для дошкільних закладів компенсуючого типу 1-4 років навчання (автор - О.А.Дробот), навчально­методичне забезпечення для вивчення “УЖМ” нечуючими дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку (автори - О.А.Дробот, Н.А.Зборовська);
до Центрального правління УТОГ:
спільно з Інститутом спеціальної педагогіки НАПН України завершити обговорення, відповідне доопрацювання та затвердження (прийняття) “Концепції жестової мови в Україні”;
до Інституту спеціальної педагогіки НАПН України:
а) розробити і подати до Міністерства освіти і науки України критерії визначення фахового рівня вчителя УЖМ спеціальних навчальних закладів;
б) розробити систему заходів щодо підвищення кваліфікації вчителів жестової мови;
в) розробити комплекс програм для Системи підготовки перекладачів жестової мови в Українському товаристві глухих;
г) опублікувати матеріали Всеукраїнського науково­методичного семінару у збірнику наукових праць “Жестова мова й сучасність” (№5);
до регіональних управлінь освіти і науки, адміністрацій спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл­інтернатів) для дітей глухих та зі зниженим слухом:
а) залучати до викладання УЖМ учителів з числа нечуючих як носіїв жестової мови;
б) при атестації вчителя УЖМ залучати в якості членів комісії носіїв ЖМ;
в) сприяти співпраці педагогічних працівників шкіл, у тому числі практичних психологів, з науковцями Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, з метою забезпечення якісного психолого­педагогічного супроводу навчально­реабілітаційного процесу;
до правління Об`єднання нечуючих педагогів (ОНП):
сприяти ефективному добору високопрофесійних кадрів для викладання предмета “УЖМ” у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей глухих та зі зниженим слухом.

За матеріалами Архіву ГО ОНП