Розкривається значення жестової мови для розвитку особистості нечуючої дитини. Порівнюються особливості медичного та особистісно-зорієнтованого підходів до феномену глухоти. Висвітлюється значення жестової мови як доступного і природного засобу, що забезпечує процес якісної комунікації нечуючої дитини зі світом, через призму розвитку складових особистості: пізнавальної, емоційної, потребнісно-мотиваційної сфер та процесу індивідуації.
Тривалий час в сурдопсихологічних дослідженнях домінував медичний підхід до розгляду феномену глухоти. Даному підходу притаманна концентрація навколо питання про наявність у нечуючої дитини "порушень"» первинного, вторинного та третинного характеру. Експериментальні сурдопсихологічні дослідження, що були проведені під впливом положень медичного підходу в основному стосувались вивчення окремих психічних процесів, зокрем
...
Читати далі »