Є в Калуші рай на землі,
Де трави, дерева і квіти,
Хатки-теремки: і великі, й малі, —
Навчаються тут слабочуючі діти.
Це їх — неслухняних, вертких і маленьких,
Як тих пташенят, огорнувши теплом,
Приводять до школи ріднесенькі неньки
Із зраненим серцем й підбитим крилом.
Шукають поради і теплого слова,
Чекають їх діти і їхні батьки.
І берег дитинства, і берег любові
У цьому куточку вони віднайшли.
(Г.Д.Шєкета, філолог, вчитель української мови і літератури спецшколи-інтернату).

Саме тут, у цьому райському куточку, де навчається сотня слабочуючих дітей не в одному типовому приміщенні, а в різних, прилеглих одна до одної будівлях, колектив школи робить все для того, щоб дітям було затишно, тепло і комфортно.
Перед педагогами постає одне з головних завдань - підготувати суспільст ... Читати далі »