Як ви знаєте, на сьогоднішній день у будь-який вищий навчальний заклад України (за виключенням професійних училищ та коледжів) неможливо вступити без результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Для того, щоб достовірно розповісти нашим читачам про тестування, я вирішила також пройти ЗНО разом з нечуючими абітурієнтами…
Мій експеримент розпочався ще взимку, коли стартувала реєстрація на ЗНО через сайт http://testportal.gov.ua/. Була заповнена заявка, надіслані всі необхідні документи до Регіонального центру якості освіти. Далі розпочалася підготовка до першого тестування з української мови та літератури, що відбулося 24 квітня.

Як це було…
Отже, настав день 24 квітня. Ми, нечуючі, проходили тестування всі разом, великою групою. В кабінеті був присутній перекладач жестової мови.
До речі, при оформленні заявки-реєстрації на ЗНО, нечуючим абітурієнтам важливо подати медичну довідку, в якій вказаний діагноз (порушення слуху в тій чи іншій мірі) та чітко прописана фраза “потребує допомоги перекладача жестової мови під час проходження тестування”. Маючи таку довідку, можна буде проходити ЗНО з перекладом на жестову мову.
Чесно кажучи, зайшовши в аудиторію, я відчувала напругу. Місця були розміщені далеко одне від одного, один з перекладачів був занадто емоційним та не толерантним у ставленні до нечуючих, котрі з розгубленості та, можливо, навіть з переляку потребували трохи більше пояснень щодо правил поведінки та написання тесту при зовнішньому незалежному оцінюванні. До того ж, налякав усіх міліціонер з металошукачем… Було враження, нібито ми на якійсь секретній базі чи що.

Декілька слів про сам тест
Тест з української мови та літератури складався з двох частин — тестування та твору. Розпочну з тестових запитань. Я не можу уявити собі, як глуха людина може дати відповідь на таке запитання: “У якому слові необхідно ставити наголос на третьому складі?”... До того ж, у деяких питаннях використовувались такі складні слова, про які навіть середньостатистична чуюча особа не знає. А що говорити про нечуючих?! Що стосується тестових варіантів відповідей на запитання, то тут ті, хто складав ці тести, дуже постарались, підібравши такі хитрі варіанти, що за змістом виходило дві чи три правильні відповіді!
До речі, вже після тестування чуючі абітурієнти та їхні батьки оскаржили саме такі запитання з цього тестування. Міністерство освіти було вимушене розбиратися, мало не вибачатися і змінювати підхід до оцінювання таких двояких відповідей. Якщо у чуючих абітурієнтів виникали проблеми, то можна уявити, як це складно для глухих!
Щодо творчої частини тесту. Тут багато пояснень не треба, бо всі ми знаємо, що не кожна людина (незалежно від стану слуху) може написати повноцінну відповідь на такі філософські питання типу: “Людина — соціальна істота. Іноді вона потребує того, щоб бути на самоті. Чи варто людям прислуховуватися до думки суспільства?”.
Було помічено, що більшість нечуючих учасників тестування не писали творчу частину, а “хрестики” у тестах проставляли чисто інтуїтивно.

Перші результати
Після трьох тижнів очікування, 13 травня були оголошені результати першого тесту з української мови та літератури. Чесно кажучи, ми всі сподівалися, що результати будуть більш успішними: переважна більшість нечуючих абітурієнтів отримала низькі бали. Отже, зі вступом до вишів у них будуть проблеми…

Думки нечуючих учасників ЗНО
За словами самих учасників з порушеннями слуху, їм було дуже складно проходити тестування, більшість взагалі не розуміла поставлених запитань… Від когось навіть прозвучала пропозиція звернутися до Міністерства освіти, щоб взагалі звільнити нечуючих від зовнішнього незалежного оцінювання.

Висновки
Обговоривши ситуацію зі своїми “колегами по тестуванню” та членами Об’єднання нечуючих педагогів, дійшла до висновку, що, як там не крутіть, від зовнішнього незалежного оцінювання нікуди не дітись. Адже, закінчуючи школу чи будь-який інший навчальний заклад, ми всі отримуємо свідоцтва (дипломи) про освіту загального зразка, які не відрізняються від тих, що отримують чуючі учні чи студенти. Ці свідоцтва засвідчують, що людина отримала певні знання, які й потрібно підтвердити під час тестування. Виходячи з цього, нечуючі мають піднімати свій освітній рівень відповідно до існуючих вимог. А те, яким буде рівень глухих абітурієнтів, повністю залежить від багатьох чинників, серед яких і здібності самого учня, і сімейне виховання, і навчання у дитсадочку (про те, як це відбувається, ми трохи детальніше писали у минулому номері газети), і — значною мірою — від шкіл для дітей з порушеннями слуху. Від того, як працюватимуть педагоги зі своїми підопічними, у повній мірі й залежатиме, наскільки високим буде рівень знань у глухих.
Але, наостанок, хотілося б додати ось що: все в ваших руках, шановні випускники. Буде бажання і наполегливість — перевершите всіх.
Успіхів абітурієнтам у здачі наступних тестових випробувань!

М.Андрієнко, член ОНП