Гуманістичні позиції вивчення української жестової мови (УЖМ) у наш час супроводжується зміною соціальної ситуації розвитку в освітній сфері: зростанням ролі і поваги до носіїв мови, залученням до освітнього процесу вчителів з числа нечуючих, розумінням специфіки і впровадженням білінгвального навчання (БН) у застосуванні двох мов для учнів з порушеннями слуху (ПС), як основних замовників освітніх послуг і вважається однією з найзначущих психолого-педагогічних проблем сучасності спеціальної педагогіки. 
Для дитини, яка народжується глухою, або стає глухою в ранні роки перед придбанням мови існують перешкоди, які потрібно знати, розуміти і долати не втрачаючи дорогоцінний час. Більшість таких дітей мають природний інтелект, неушкоджений голосовий апарат, але вони не чують звичайного словесного розмовного мовлення, яку засвоює та використовує зазвичай легко, без зусиль чуюча дітвора у сенситивні періоди розвитку. Мова – незаперечний інструмент здобутого навчання з незначними зусиллями чуючої дитини. У глухої дитини вона набувається лише після прикладання великих зусиль фахівців, рішучості і можливості глухих дітей, їхніх батьків. Глуха дитина вчиться говорити, сприймати мовлення, співставляти розуміння понять у двох мовах – це і мета, і процес, який є щоденно відбувається у класних кімнатах кожної спеціальної школи (Н 90 і Н 91). Сурдопедагоги з досвідом роботи вчать глуху дитину не лише говорити, вимовляти, чути, показувати, зчитувати, а й усвідомлювати, розуміти, аналізувати, порівнювати, думати. І немає значення який предмет викладає сурдопедагог – українську мову чи математику, малювання чи читання, врахування специфіки оволодіння мовою і мовленням на різних етапах, у різних формах є головним з урахуванням можливостей і здібностей дитини. 
Надзвичайно важлива роль у спеціальній школі для учнів з ПС відводиться вчителю жестової мови, його фаховості у володінні не лише високим рівнем УЖМ, а методикою викладання предмету, який введений у 2009 році. Цьому питанню у наукових розвідках присвячено низку праць Галини Воробель (2013), Наталії Каменської (2016), Володимира Ковтуна (2008), Анатолія Коломойця (2020), Світлани Кульбіди (2010, 2020), Лесі Лещенко (2016), Алли Садової (2018), Ірини Чепчиної (2018) та ін. 
Поетапність, системність, чітко продумана організація уроків УЖМ вчителем жестової мови спрямовується на досягнення міжособистісного жестомовного спілкування у використанні мови, як першої, – забезпечення середовища спілкування, – так і використання цього життєво важливого інформаційного інструменту у процесі навчання, як основи для свідомого опанування і використання другої мови – словесної, а також – підвищенні рівнів грамотності, жестомовної комунікативної компетенції. 
Вивчення УЖМ – візуально-рухової мови має низку переваг, особливо в наданні інструкції другої мови, оскільки мовні труднощі у продукуванні і сприйманні словесної мови глухих учнів компенсуються візуальними каналами сприймання інформації. В цьому я переконалася в черговий раз з перших днів карантину, коли для наших учнів на сайті закладу стали розміщувати навчальні завдання з кожного предмету. “Дистанційно навчати своїх учнів?”, – на перший погляд здалося мені легко. Мовляв, сидиш вдома перед екраном комп’ютера, розповідаєш матеріал з чергової теми, показуєш наочність. А насправді ж, це величезна робота, яка забирає стільки часу, сил, енергії на підготовку до онлайн-заняття. Продумати тему, дібрати завдання для ознайомлення з новим і для повторення зі знайомим матеріалом, визначити тематичний жестівник і словник, скласти тести, знайти ілюстрації – і це лише вершина айсберга. Кожний урок має часові межі, в які потрібно вкластися і старатися досягти навчальної, корекційно-розвиткової і виховної мети. Для кращої організації дистанційного навчання, я стала вивчати необхідні ресурси. Прикладів було багато, але найзрозуміліший дітям з ПС, що дає можливість чути і бачити вчителя, для мене здався Zoom, де я пробувала вести он-лайн уроки, а згодом і почала знімати відеоуроки. Як виявилося, надзвичайно захоплюючий професійний досвід. 
Візуально-доступне, зручне сприймання матеріалу у поєднанні калькованого жестового, дактильного, писемного мовлення допомагає учням отримувати знання на свідомому рівні у вигляді організованої структури кожного уроку, підвищити розуміння змісту щодо виявлення, роз'яснення, інформування, уточнення жестівника і словника, закріпити і систематизувати вивчений матеріал. Для учнів з ПС це переваги (Рис. 1), які активізують візуальні шляхи обробки інформації, дозволяють зберегти її шляхом аналізу і синтезу, уточнюють різні позиції матеріалу у простій і значущій формі та ін. 

Окрім набуття досвіду використання візуального ресурсу в умовах дистанційного навчання, важливим для вчителя є й період саморозвитку. Низка вебінарів від мережевих платформ, онлайн курси НУШ, в тому числі і на тему “Розгортання та використання середовища GSuite в діяльності освітньої установи”, який організували Служба освітнього омбудсмена та компанія Google Україна (5 модулів) були підвищенням кваліфікації і педагогічної майстерності у плануванні, організації освітньої діяльності при вивченні і використанні УЖМ через інструмент Google Клас, налаштуванні дієвого спілкування між вчителем і учнями та ін. Цей досвід я застосовуватиму для покращення навчальної комунікативної діяльності при використанні двох мов (української словесної і української жестової) під час підготовки і проведення уроків, в різних формах навчання. 
Таким чином, вчитель жестової мови у спеціальній школі є активним учасником команди фахівців-сурдопедагогів, активним зразком впровадження білінгвального навчання у застосуванні двох мов для учнів з порушеннями слуху, педагогом, який тримає руку на пульсі і систематично підвищує кваліфікацію і педагогічну майстерність.

Біланова Ольга Анатоліївна, вчитель жестової мови КЗО «Криворізька спеціальна школа “Сузір’я” ДОР