Понеділок, 02.12.2024, 13:55
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [139]
Законодавство [73]
Сурдопедагогіка [115]
Освіта глухих [192]
Освіта України [57]
Освіта за кордоном [21]
Медицина [15]
Консультація [18]
Країна глухих [80]
Адміністратор сайту [8]
Пошук
Вхід на сайт
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

hit counter
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2013 » Жовтень » 29 » Стан і перспективи розвитку вітчизняної сурдотехніки
23:32
Стан і перспективи розвитку вітчизняної сурдотехніки
В Україні функціонує 689 шкіл-інтернатів, у яких навчаються, виховуються й отримують комплекс лікувально-корекційних заходів 147,4 тис. осіб, з них 61,2 тис. дітей з обмеженими можливостями розвитку. Для дітей з порушеннями слуху існує 59 шкіл-інтернатів (7,7 тис. чоловік) і 95 спеціальних груп у дошкільних закладах (872 чоловіки), з порушеннями мови - відповідно 14 шкіл (3,2 тис. осіб) та 1957 дитячих садків (24 тис. чол.).
Сьогодні в школах-інтернатах для дітей з порушеннями слуху слухопротезовано близько ЗО відсотків дітей, з них за рахунок державного бюджету - лише 6 відсотків; забезпеченість колективною звукопідсилювальною апаратурою - у межах 25 відсотків, з яких 10-15 відсотків - це апаратура двадцятирічної давності. Даних по інших спеціалізованих інтернатах, що потребують апаратури для корекції мови, ми не маємо.
Фахівці НВП "ВАБОС” - провідного підприємства України з розробки, випробувань, виробництва й реалізації різноманітних засобів сурдотехніки, усвідомлюють, наскільки важливо розв'язати проблеми слухової реабілітації глухих дітей, створити їм необхідні умови для життя та навчання, забезпечити спеціалізовані школи-інтернати та дитячі садки сучасною сурдотехнікою. Тому ми, керуючись Програмою "Медична техніка України”, що затверджена постановою Кабінету Міністрів (№573, 08.10.92), не тільки розробили низку сурдотехнічних приладів, але й налагодили їх серійне виробництво на провідних промислових підприємствах України. У своїй роботі ми використовували науковий потенціал, зосереджений у Київському НДІ отоларингології ім.проф.Коломийченка, Інституті дефектології Академії педагогічних наук України.
Зокрема, було розроблено та впроваджено у виробництво комплекти сурдотехнічних приладів для спеціалізованих шкільних та дошкільних закладів для слабочуючих та глухих дітей, а також для сурдологічних та логопедичних кабінетів. В комплект увійшли прилади як для колективного, так і для індивідуального користування. Зокрема, з метою забезпечення глухих і слабочуючих дітей засобами колективного користування, було розроблено універсальний слухомовний тренажер "УСРТ-10К”. Він забезпечує всі умови для проведення колек¬тивних занять у навчальних приміщеннях (класах) груп до 12 учнів за допомогою високоякісного звукопідсилення, і керується пультом учителя, який з'єднаний з індивідуальними пультами (ІП), котрі обладнані регуляторами звуку для кожного вуха та парою високоякісних потужних головних телефонів (або телефонно-мікрофонною гарнітурою), вібратором та мікрофоном учителя. Прилад також дозволяє провадити рухові групові заняття в навчальних або інших приміщеннях, використовуючи безпроводовий індуктивний зв'язок, що існує між пультом учителя (СРТ-10), який має індуктивну петлю, та слуховими апаратами учнів, увімкненими в режимі "телефон".
Щоб забезпечити сурдологопедичними засобами процес індивідуальної мовної корекції, було розроблено слухомовні прилади "СРТ-5”, "СРТ-10”, а також поліфонатори "ПФ-03-1” та "ПФ-03-2”.
Прилади "СРТ-5” та "СРТ-10” забезпечують пацієнтові оптимальні акустичні умови для високоякісного сприйняття звуків та поліпшення розбірливості мови завдяки можливості індивідуального підбору підсилення частотної характеристики, компресії мовних сигналів, що ним сприймаються, та повної відповідності їх психофізичним характеристикам залишкового слуху. При цьому надається можливість максимально використати ефективність бінаурального слуху, зокрема, частотно-дихотичного прослуховування.
Прилади "ПФ-03-1” та "ПФ-03-2” являють собою нові пристрої для проведення індивідуальних занять з полісенсорним сприйняттям для корекції мови слабочуючих і глухих дітей, та нормальночуючих дітей з дислалією та заїканням. Прилади забезпечують пацієнтові оптимальні акустичні умови сприйняття звуків за допомогою головних (або внутрішньовушних) телефонів і вібратора, а також дозволяють не тільки чути звуки, але й "бачити" свій голос чи голос спеціаліста на світлових індикаторах. У поліфонаторі застосовано оригінальну візуальну індикацію форматного складу звуків, що зображена потішним клоуном із різноколірними світлодіодами, котрі світяться - це перетворює заняття з дітьми в захопливу гру.
Слід зазначити, що всі прилади мають у комплекті вібратор, який дозволяє сприймати ритміко-інтонаційні характеристики мовлення, сприяють емоційному розвиткові дитини, викликають позитивні емоції у дорослих глухих та оглухлих людей, бо створюють зображення того, що людина чує. Крім того, наявність у поліфонаторах спеціального пристрою для генерування "білого шуму” дозволяє ефективно їх використовувати на заняттях з усунення заїкання, дислалії та інших дефектів мовлення.
Нове вітчизняне обладнання відповідає сучасним вимогам для такого виду слухомовних приладів та супроводжується пакетом медико-педагогічних інструкцій, затверджених комісією з питань спеціальної педагогіки методичної ради Міністерства освіти України. Він містить інструкції по роботі з приладами, медико-педагогічні рекомендації з їх застосування в спеціалізованих педагогічних та медичних установах. Зокрема, було розроблено методичні рекомендації:
"Методика застосування поліфонаторів "ПФ-03-1” та "ПФ-03-2” при лікуванні заїкуватості (посібник для логопедів та лікарів)”;
"Методика корекційного впливу при дислалії з використанням поліфонаторів "ПФ-03-1” та "ПФ-03-2” (посібник для логопедів та лікарів)”;
"Методика розвитку усної мови глухих та недочуваючих дітей з використанням сурдологічних приладів: поліфонаторів "ПФ-03-1” та "ПФ-03-2” та слухомовних тренажерів "СРТ-05”, "СРТ-10” (навчальний етап)”.
Згадана вище програма "Медична техніка України” передбачала також створення різноманітних вітчизняних індивідуальних засобів реабілітації та слухопротезування. Через це НВП "ВАБОС” разом з колективами СКБ "ЛУКУЛ” та Євпаторійського заводу "ВИМПЕЛ” розробили та освоїли виробництво завушного слухового апарата (СА) У-1, СА в дужках окулярів 001 і 0-1К.
Наділене правами ексклюзивного дистриб'ютора фірми "SІЕМЕNS” в Україні НВП "ВАБОС” виробляє СА з покращеними експлуатаційними й акустичними характеристиками, використовуючи комплектуючі та високі технології фірми "SІЕМЕNS". НВП "ВАБОС” пропонує найкращі слухові апарати світового лідера у виробництві цієї продукції. Вони забезпечують такий рівень корекції слуху, який дозволяє недочуваючим людям практично не відчувати незручностей у повсякденному житті.
Особливо слід відзначити появу в Україні сучасних цифрових слухових апаратів сімейства SWING, VIVA, PRO, MUSIC, PRISMA - це поєднання унікальних можливостей цифрової технології та високоточної елементної бази, що дозволяє чути різноманітні звуки, легко й комфортно розрізняти мову (тиху або гучну) в різних шумових умовах.
У слухових апаратах нового покоління є автоматичне регулюван¬ня гучності, вони мають унікальні косметичні властивості: можуть бути розміщені всередині слухового каналу в середній його частині, в ушній раковині або за вухом. Крім того, вони мають два мікрофони для усунення звукових перешкод та найкращого виділення корисних сигналів. Також вони передбачають можливість роботи з декількома програмами - в тихому приміщенні, в транспорті чи в будь-якому іншому місці. Цифрові слухові апарати підбирають та настроюють за допомогою комп'ютера, можливе багаторазове перепрограмування, якщо це необхідно. Цифрове програмування найбільш повно використовує можливість залишкового слуху.
Унікальні технічні та споживацькі характеристики сучасних слухових апаратів, їх надійність, комп'ютерний підбір та настройка в поєднанні з високопрофесійним сервісом - це гарантія успіху для всіх, хто отримав слухові апарати.
Всі вказані сурдотехнічні прилади відповідають сучасним вимогам і одержали схвальні відгуки фахівців та супроводжуються пакетом медико-педагогічних інструкцій, затверджених Міністерством освіти України, а слухові апарати дозволені Міністерством охорони здоров'я для використання у практиці слухопротезування. Суттєвою перевагою вітчизняних приладів та слухових апаратів є їхня вартість, що набагато менша за вартість аналогічної продукції іноземних виробників. Однак через брак коштів у споживачів вітчизняна сурдологічна апаратура лишається без попиту. В той же час бюджетні кошти, які інколи виділяються на закупівлю сурдотехніки, не завжди використовуються ефективно, що значно зменшує стимули для вітчизняних розробників і виробників.
Сьогодні вказаними сурдотехнічними приладами частково оснащені тільки 29 шкіл-інтернатів для глухих і при глухуватих дітей, де встановлено 94 комплекти апаратури для колективного користування і 39 - для індивідуального. При цьому в усіх школах-інтернатах зазначеного профілю Волинської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Тернопільської, Херсонської областей немає жодного нового вітчизняного приладу для колективних чи індивідуальних занять з дітьми-інвалідами по слуху й мові.
Все це стало приводом для проведення у 1999 році Комітетом Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів "круглого столу", присвяченого питанням стану та перспектив забезпечення населення України з вадами слуху засобами слухопротезування, а спеціалізованих медико-педагогічних установ - засобами сурдотехніки. В роботі "круглого столу” взяли участь представники Верховної Ради України, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства охорони здоров'я, Фонду України соціального захисту інвалідів, Інституту дефектології, Академії педагогічних наук, УТОГ, профільних медичних та педагогічних закладів, розробників та виробників вітчизняної сурдотехніки, громадських організацій інвалідів, засобів масової інформації. Учасники засідання відзначили, що в останні роки в Україні налагоджено серійне виробництво окремих зразків сурдотехніки й слухових апаратів, але попит на них низький через брак коштів у споживачів.
На підставі рекомендацій "круглого столу" Комітет ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів ВР звернувся до Кабінету Міністрів з пропозицією щодо внесення до видаткової частини Державного бюджету окремим рядком витрат на забезпечення вітчизняними засобами сурдотехніки та слуховими апаратами, допоміжними слуховими пристроями найнезахищеніших верств населення, особливо дітей-інвалідів зі слуху, спеціалізованих педагогічних та медичних закладів. Комітет також звернувся до місцевих органів державного управління та місцевого самоврядування з пропозицією щодо виділення бюджетних і позабюджетних коштів на закупівлю вітчизняної сурдотехніки для оснащення шкільних та дошкільних закладів для дітей з вадами слуху та мови, а також звернувся до Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров'я, Академії педагогічних наук з пропозицією активізувати проведення наукових досліджень в галузі слухової реабілітації глухих і слабочуючих та підготовки відповідних науково-методичних розробок. Після цього було виділено кошти на купівлю вказаної техніки та обладнання нею низки шкільних та дошкільних закладів. Однак більшість шкільних, а особливо дошкільних установ для слабочуючих і глухих дітей, логопедичних кабінетів усе ще не має ані вітчизняного, ані закордонного сурдотехнічного устаткування.
Незважаючи на брак коштів, в Україні триває розробка й удосконалення засобів сурдотехніки. Останнім часом провадиться модернізація серійних сурдотехнічних приладів, а також іде подальша розробка та освоєння нових зразків апаратури та СА. До них можна віднести:
1)відеофонатор ВФ-15 - універсальний слухомовний прилад із блоком візуалізації мови (видима мова) для дослідження слухової і мовної функцій, діагностики й лікування хворих з вадами слуху й мови;
2)універсальний сурдофонологічний комплекс УСФЛК-1, заснований на досвіді ескплуатації першого покоління поліфонаторів. Комплекс матиме значно більші функціональні можливості, що дозволять провадити як діагнотику, так і корекцію вад слуху й мови;
3)штучне вухо - кохлеарний протез для реабілітації повністю глухих людей;
4)слуховий апарат для компенсації тяжких втрат слуху до 142 дБ.
Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що в нашій країні вже є реальні умови для успішного вирішення важливої державної та соціальної проблеми - надання допомоги особам, особливо дітям, з вадами слуху й мови. І кожен, хто хоче добре чути, зможе придбати необхідний для нього слуховий апарат або сурдотехнічний прилад. А про тих, хто не в змозі це зробити (діти, пенсіонери, інваліди), повинна піклуватися держава.

Мороз Б.С., доктор біологічних наук, лауреат Державної премії України,завідувач лабораторії Київського НДІ отоларингології (Перша Всеукраїнська конференція з питань навчання глухих в Україні, 09-10.VI.2000)


Категорія: Медицина | Переглядів: 1234 | Додав: Admin | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2024