Четвер, 28.03.2024, 22:07
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [135]
Законодавство [73]
Сурдопедагогіка [115]
Освіта глухих [191]
Освіта України [57]
Освіта за кордоном [21]
Медицина [15]
Консультація [18]
Країна глухих [80]
Адміністратор сайту [8]
Пошук
Вхід на сайт
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

hit counter
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2015 » Січень » 11 » Проблеми сучасної школи-інтернату. Безперервна освіта слабочуючих учнів
13:23
Проблеми сучасної школи-інтернату. Безперервна освіта слабочуючих учнів

Від різних установ ідуть нарікання щодо мовного розвитку учнів спеціальних шкіл-інтернатів.
За останні роки змінився контингент учнів. Слабочуючі діти з І-II ступенем туговухості вчаться в загальноосвітніх школах, а у спеціальних школах вже майже немає поділу на І і II відділення.
Значні зміни відбулися в навчальному плані шкіл. Зменшилась кількість годин на вивчення предметів та корекційну роботу.
На індивідуальні заняття з розвитку слухового сприймання та формування вимови в 2-5 класах відводиться 14 годин при наповнюваності класів 8-10 учнів, в 6-8 класах - 6 годин, в 9 класі - 4 години, а в 10-12 класах взагалі немає годин індивідуальної роботи.
Зменшилась кількість годин на вивчення української мови.
В початкових класах на вивчення української мови відводиться 7-8 годин (раніше було 12 годин). Зникли уроки зчитування з губ. Уроки розвитку мовлення складають 2 години від кількості годин, відведених на вивчення української мови.
Програма навчання в спеціальній школі для дітей зі зниженим слухом рік у рік іде з програмою загальноосвітньої школи для чуючих дітей. Навчальний план школи весь час скорочується і прирівнюється до навчального плану масової школи.
Все менше часу лишається на розширення словника, тож засвоюються лише основні поняття і терміни.
Діти втрачають інтерес до читання, бо не розуміють багатьох слів, не встигають засвоїти термінологію по фізиці, хімії, біології.
Підручників для спеціальних шкіл для дітей з вадами слуху майже немає, а підручники загальноосвітньої школи для них складні.
Початкова школа користується спеціальними програмами для дітей зі зниженим слухом, а старша - загальноосвітніми програмами.
У старших класах майже кожного дня починається вивчення нового письменника і його творів. Ми з вами знаємо, що для нечуючої людини це важко, потрібна детальна робота над опануванням словника.
На сьогоднішній день школи погано забезпечені коригуючою апаратурою. Відсутнє сучасне безпровідне обладнання, низький рівень забезпечення сучасними індивідуальними слуховими апаратами.
Постало питання білінгвізму (двомовності), тобто використання поряд із словесною мовою дактильно-жестової мови. При правильному навчанні дактильно-жестова мова не завадить опануванню дітьми з вадами слуху мовою нечуючих, але розумінню слів, термінів, розвитку пам'яті тільки допоможе, буде сприяти покращанню грамотності. Коли учень відчує слово, то ніколи його не забуде.
У подальшому житті дактильно-жестова мова буде сприяти соціальній адаптації нечуючої людини, а також розширенню можливостей спілкування.
Проблем багато, долати їх потрібно. Віримо в те, що науковці, практики, представники Міністерства освіти і науки, всі, кому не байдужа доля людини з вадами слуху, спільними зусиллями зможуть розв'язати проблему оновлення освіти дітей з вадами слуху. Адже мета в нас одна - допомогти нечуючий людині знайти своє гідне місце в сучасному суспільстві.
Одним із напрямків подолання проблем сучасної освіти дітей з вадами слуху є безперервність (наступність) освіти.
Перед дитячим садком, школою, вищим навчальним закладом стоїть єдина мета - забезпечити всебічний розвиток нової людини, який має здійснюватись спільними зусиллями всіх ланок системи освіти.
Від ефективності виховання і навчання дітей у дошкільному віці великою мірою залежать результати їх навчання в школі.
Ефективність наступності в роботі дитячого садка та школи знаходиться в безпосередньому зв'язку з готовністю і здатністю педагогів до її реалізації. Крім цього, повинні бути розроблені перехідні програми навчання.
У цьому навчальному році школа-інтернат №9 і садочок для слабочуючих №582 м.Києва спробували налагодити процес наступності. Вчитель нашої школи, яка мала набирати 1 клас, відвідувала заняття в дитячому садочку, а вчитель підготовчої групи дитсадка відвідувала уроки вчителів підготовчих та перших класів школи. Коригувались програми, визначались основні уміння та навички, якими повинні оволодіти діти після підготовчого класу. Але цього замало.
Вчителям потрібна допомога в оволодінні теоретичними знаннями та практичними способами забезпечення цілісного процесу формування системи знань, в удосконаленні педагогічної діяльності, підвищенні фахової майстерності відповідно до сьогоднішніх завдань освіти. Потрібні нові спеціальні програми, які б враховували психологічні та індивідуальні особливості дітей з вадами слуху.
Зараз учителі початкової школи готують нові програми з урахуванням наступності в навчанні.
У цьому навчальному році ми спробували забезпечити безперервність навчання і після школи.
Оскільки у приміщенні нашої школи знаходиться також Університет розвитку людини “Україна”, ми тісно співпрацюємо з ним. У школі були відкриті підготовчі курси на базі університету “Україна”, на яких наші випускники поглиблювали свої знання за програмою університету.
Виникли проблеми, пов'язані з доступністю викладання, обов'язковим сурдоперекладом найважчих тем, взаємозв'язком і наступністю програм навчання, підготовкою викладачів, вихованням самостійності учнів в оволодінні знаннями.
Результатом співпраці стало те, шо 8 учнів випускних класів стали студентами Університету “Україна” після тестування, що проходило в кінці навчального року.
Вагоме місце у безперервності навчання посідає і зв'язок з сім'єю. Без взаємодії вихователів садочку та вчителів початкової школи з родиною неможливо успішно розв'язати проблему наступності. Праця батьків повинна бути спрямована на підготовку дитини до школи, а потім - на постійний контроль досягнень учня і допомогу вчителям під час навчання в школі, а також допомогу при виборі подальшого навчання.
Співробітництво родини з дитячим садком і школою має забезпечувати оптимальні умови для розвитку особистості, грунтуватись на взаємоповазі, рівноправному партнерстві, сприяти оптимальній реалізації наступності в роботі дошкільної та шкільної ланок освіти, їх єдності.

Москаленко Т.І., заступник директора з навчально-виховної роботи Київської спецшколи-інтернату №9 для дітей зі зниженим слухом (Перша Всеукраїнська конференція з питань реабілітації інвалідів зі слуху в Україні, м.Київ, 17-18.10.2002)

 

 

Категорія: Освіта глухих | Переглядів: 845 | Додав: Admin | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2024