 За приблизними підрахунками, на Львівщині більше ніж 100 дітей особливої форми інвалідності - незрячі й які не чують водночас. Вони не навчаються в жодних спеціальних закладах, адже таких просто нема, батьки не знають, як правильно їх виховувати, адже нізвідки брати відповідну інформацію. Сліпоглухі діти не спілкуються з однолітками, не розвиваються і, як наслідок, виростають втраченими для суспільства людьми. Відкрити спеціальний навчальний заклад - ось найкраще вирішення такої проблеми, стверджують фахівці. І пропонують заснувати такий центр на базі одного з інтернатів Львова.
Нещодавно навчально-реабілітаційний центр "Левеня" для дітей із вадами зору зібрав на круглий стіл працівників соціальної сфери, медиків і представників Української спілки інвалідів, аби разом напрацювати конкретні кроки для вирішення проблеми сліпоглухих малюків. Працівники освіти, на жаль, проігнорували участь у круглому столі. Центр "Левеня" - комунальна установа Львівської облради - має статус експериментального закладу. Його працівники не бояться братися за найскладніші випадки, траплялося, ставили на ноги малюків, які до кількох років не вміли ходити.
10 років тому в "Левеня" вперше привели хлопчика, який не міг ні бачити, ні чути. Вихователі центру взялися навчати хлопчика, будучи певні, що він лише незрячий. Потім побачили: звичні методики на нього не діють. І лише тоді зрозуміли - малюк іще й не чує. Зазвичай суспільство жорстоке до таких дітей, у більшості випадків вони отримують вердикт: розумово відсталі. Педагоги "Левеняти" почали вивчати нові методики роботи з такими підопічними і не відмовляли батькам, які приводили таких дітей. На сьогодні в центрі 11 сліпоглухих вихованців.
Як розповіла керівник центру Віра Ремажевська, найперша проблема - виявити таких дітей, адже інвалідність, як правило, дають або по сліпоті, або по глухоті. "А це особлива категорія, - наголошує педагог. - Це не просто поєднання двох вад, це дитина, яка існує в іншому вимірі, іншому світі - світі тільки доторку до неї. Часто на таких дітей ставлять тавро "розумово відсталі", бо не можуть встановити контакт із ними".
Учасники круглого столу поставили перед собою два завдання: перше - створити інформаційний сайт, друге - заснувати спеціалізований навчальний заклад. Сайт "Особлива дитина" (www.dytyna.lviv.ua) вже запущено, наразі триває процес наповнення його інформацією - порадами, як виховувати і розвивати сліпоглухих дітей, куди можна звернутися за фаховою допомогою тощо. Інформацію для наповнення сайту збирають самі учасники круглого столу, кожен у своїй царині - медицині, педагогіці, соціології.
Реалізацію другого завдання Віра Ремажевська уявляє собі так: "Є багато спеціалізованих шкіл-інтернатів, які на сьогодні не мають великого набору. Це не секрет, що сьогодні батьки намагаються віддати свою дитину, нехай навіть і з вадами, у звичайну школу, якщо вчитися там під силу малюку. Це світові тенденції, і добре, що до нас вони теж прийшли. А в спеціальних школах мають вчитися діти зі складними порушеннями, з якими їм важко адаптуватися до нормального життя. Ми пропонуємо перетворити один із інтернатів Львова на комплексний центр для сліпоглухих діток з подальшою перспективою створити майстерні, де б вихованці могли опановувати робочі професії".
Про який конкретно інтернат йдеться, пані Віра говорити наразі не хоче, аби не налякати його працівників. Адже зазвичай такі зміни провокують спротив. "Ми, працівники "Левеняти", пропонуємо підтримку, готові навчити педагогів того інтернату працювати зі сліпоглухими дітьми, - наголошує пані Віра. - Ми зовсім не хочемо, аби вихователі того закладу були у відчаї й не знали що робити". Зараз працівники "Левеняти" готують свої письмові пропозиції та напрацювання щодо відкриття нового центру. Їх вони надішлють губернатору, депутатам обласної ради (комісії з питань освіти) та управлінню освіти ЛОДА. Ініціатори мають на меті домогтися, щоби цей проект було враховано в бюджеті на наступний рік. На думку ініціаторів, це не коштуватиме багато, адже велика база вже є.
Ірина ЮЗИК
Справочная: Слепоглухонемота — врожденные или приобретенные в раннем детском возрасте (до овладения речью) слепота и глухота и связанная с отсутствием слуха немота.
Врожденная слепоглухонемота встречается значительно реже приобретенной. Она возникает в результате воздействия различных вредных факторов на развивающийся плод (вирусных инфекций, интоксикаций, травм), а также при резус - несовместимости.
Приобретенная слепоглухонемота является следствием инфекционных болезней (скарлатины, кори, менингококковой инфекции и др.), а также травм и опухолей головного мозга. Если глубокое поражение органов зрения и слуха наступило в том возрасте, когда речь уже сформировалась, у ребенка в течение некоторого времени сохраняются визуальные представления о предметах и устная речь. Однако без специального педагогического воздействия формируется сенсорная депривация (лишение организма информации, поступающей через зрительный и слуховой анализаторы), в результате чего условнорефлекторные связи угасают, ребенок перестает умственно развиваться.
Исследование и оценку функций зрительного и слухового анализаторов при слепоглухонемоте проводят теми же методами, что при слепоте и глухоте. Необходимо также неврологическое обследование. Если ребенку невозможно хотя бы частично вернуть зрение и слух (например, с помощью оперативных вмешательств), его направляют на специальное обучение, позволяющее слепоглухонемым свободно ориентироваться в окружающей обстановке, научиться общению с окружающими, получить навыки самообслуживания, а также всестороннее общее развитие. При обучении используют дактилологию, шрифты Брайля, клавишные приборы - телетакторы; осязание помогает воспринимать написанное на ладони, знакомиться с артикуляцией, например по макету ротовой полости.
С учетом того, что даже при тяжелой глухоте сохраняется восприятие звуковых колебаний низких частот, применяют специальные звукоусиливающие устройства, преобразующие звуки речи в соответствующие вибрационные импульсы. Большое внимание уделяется развитию мышления при слепоглухонемоте. Опыт обучения слепоглухонемых свидетельствует о возможности успешного усвоения ими программы вуза.
|
