У статті вперше розглянуто перші кроки зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень для осіб з порушеннями слуху. Висвітлено різні аспекти інноваційного підходу перевірки і оцінювання знань різних категорій нечуючих. Розкрито теоретичний аспект зазначеного нововведення для осіб з порушеннями слуху. Проаналізовано з точки зору статистики картину підготовки, процесу та результату нововведення, що закономірно розкриває причини деяких проблемних моментів.
Україна як правова держава впроваджує в освітній сфері радикальні зміни з тим, щоб кожний її громадянин мав можливість отримати якісну і доступну освіту. Ці зміни набули чітких форм на етапі вступу абітурієнтів до ВНЗ України. Ті щорічні вступні випробування для абітурієнтів, що проходили в стінах кожного ВНЗ, відійшли в минуле, і на їхнє місце прийшов новий процес перевірки знань саме для тих громадян, які виявили бажання вступити до вищого навчального закладу. Цей процес отримав назву Незалежне зовнішнє оцінювання знань (НЗО). Зазначене освітнє нововведення в очах світової громадськості піднімає Україну на європейський рівень і стає гарантом визнання університетських дипломів, отриманих в Україні. Як і кожне нововведення, цей інноваційний підхід перевірки і оцінювання знань, можливо, потребує врахування особливостей візуального сприймання в умовах слухової депривації.
Постановка проблеми. НЗО за наказом МОН України стало з 2009 року обов’язковим для осіб з порушеннями слуху: глухих і слабочуючих випускників загальноосвітніх спеціальних шкіл-інтернатів, яких по Україні налічується 58.
Ми маємо намір у даній статті об’єктивно висвітлити картину проходження нечуючими особами перших вступних випробувань у новій формі, розкривши наступні завдання:
– з’ясування статистичної картини проходження НЗО особами з порушеннями слуху і цьогорічними випускниками загальноосвітніх шкіл для дітей з порушеннями слуху зокрема;
– вивчення умов проходження НЗО;
– аналіз результатів тестування осіб з порушеннями слуху;
– вплив освітнього нововведення на здобуття глухими вищої освіти.
Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти є державною підсумковою атестацією та вступними випробуваннями до вищих навчальних закладів і здійснюється на принципах прозорості та об’єктивності. Право на проходження НЗО мають випускники навчальних закладів системи загальної середньої освіти або особи, які вже одержали атестат про повну загальну середню освіту.
Метою НЗО є забезпечення реалізації конституційних прав громадян на рівний доступ до якісної освіти, здійснення контролю за дотриманням державного стандарту базової і повної середньої освіти й аналізу стану системи освіти, прогнозування її розвитку.
За результатами НЗО особам, які пройшли оцінювання, видається сертифікат з його результатами, згідно з яким вноситься відповідний запис у додаток до атестата випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти про повну загальну середню освіту. Особи, які раніше одержали атестат про повну загальну середню освіту, при вступі до ВНЗ подають сертифікат разом з атестатом. Зразок сертифіката затверджується МОН України. Результати НЗО зараховуються як результати державної підсумкової атестації і як результати вступних іспитів до ВНЗ.
Формування в Україні НЗО починається з 2004 року за підтримки міжнародних і громадських організацій, після чого впродовж двох років згідно з Указом Президента України здійснювався перехід до проведення НЗО. З 2008 року відповідно з Наказом МОН України зазначене нововведення стало обов’язковим для всіх громадян України, які виявили бажання вступити до ВНЗ. НЗО проводиться з восьми навчальних предметів: українська мова і література, історія України (з найдавніших часів до наших днів), математика, фізика, хімія, біологія, географія та іноземна мова (за вибором учасника тестування). Забезпечення НЗО здійснюється Українським центром оцінювання якості освіти у співпраці з місцевими органами управління освітою. Координація роботи учасників процесу зовнішнього тестування здійснюється через дев’ять регіональних центрів оцінювання якості освіти (Вінницький, Дніпропетровський, Донецький, Івано-Франківський, Київський, Львівський, Одеський, Сімферопольський, Харківський), за кожним із яких закріплено по 2-4 регіони України.
Таким чином, незалежне тестування набуло законної чинності вже в 2008 році, проте питання стосовно осіб з порушеннями слуху не було остаточно вирішене і тому нечуючі проходили в тому році вступні випробування за старою формою безпосередньо у стінах ВНЗ. В 2009 році нововведення торкнулося нечуючих, які в переважній більшості мають 3 групу інвалідності з дитинства і згідно із законодавчим документом не відносяться до пільгової категорії, як інваліди 1 і 2 груп, які мають право вибору: або проходження НЗО разом з іншими його учасниками, або проходження вступних випробувань власне у ВНЗ у формі співбесіди.
Історична довідка. 25 лютого 2009 року у МОН України відбулася робоча нарада за участю заступника Міністра П.Б.Полянського з питань організації НЗО навчальних досягнень випускників спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей глухих та зі зниженим слухом, які виявлять бажання вступати до ВНЗ. Під час роботи наради, де участь взяли працівники департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Українського центру оцінювання якості освіти, було обговорено організаційно-методичні аспекти запровадження НЗО навчальних досягнень осіб з особливостями психофізичного розвитку, у тому числі з порушеннями слуху.
Учасники засідання ознайомилися з попереднім досвідом тестування випускників з порушеннями слуху та визначили шляхи удосконалення процедури оцінювання цієї категорії випускників.
Проте перед цією нарадою (22.01.2009 р.) мала місце особиста зустріч голови Українського товариства глухих Ю.П.Максименка та його першого заступника І.І.Чепчиної з Міністром освіти і науки України І.О.Вакарчуком, де були розглянуті суттєві питання навчання і виховання учнів спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей з порушеннями слуху і було прийнято рішення про проведення НЗО навчальних досягнень нечуючими випускниками з врахуванням необхідних умов, що враховують специфіку навчання нечуючих в умовах слухової депривації. Відповідні спеціальні умови проходження тестування слід було виробити з представниками Українського центру оцінювання якості освіти.
На зустрічі з директором Центру І.Л.Лікарчуком було прийнято рішення про участь заступника директора Центру Г.А.Солодкої у засіданні оргкомітету Всеукраїнського конкурсу “Ерудит” в Товаристві, де були обговорені спеціальні умови проходження НЗО особами з порушеннями слуху, які полягали в тому, що перекладач ЖМ обов’язково мав бути присутнім під час зовнішнього тестування нечуючих.
Отже, враховуючи пропозиції Товариства, 25 лютого 2009 року у МОН України на робочій нараді було прийнято рішення:
– у березні 2009 року провести тренінг на базі однієї із спеціальних шкіл-інтернатів для дітей глухих або зі зниженим слухом м.Києва з метою виявлення особливостей діяльності дітей зазначеної категорії у процесі виконання тестових завдань і забезпечення оптимальних умов проведення тестування;
– на основі узагальнення результатів тестування-тренінгу прийняти рішення щодо організації НЗО для цієї категорії дітей та у разі потреби внести зміни до порядку тестування осіб з порушеннями слуху;
– розробити вимоги щодо обладнання приміщень для проведення тестування;
– організувати спеціальну підготовку кадрів для проведення НЗО навчальних досягнень осіб з порушеннями слуху.
Таким чином, дві сторони: Український центр оцінювання якості освіти і Товариство в прискореному темпі, зважаючи на нестачу часу, приступили до підготовки нечуючих учасників до проходження тестування, яке вже мало свій графік проведення:
6 травня - історія України, 8 травня – біологія, 12 травня – фізика, 15 травня – географія, 19 травня - українська мова й література, 26 травня – математика, 2 червня - іноземна мова (англійська), 3 червня - іноземна мова (німецька, французька, іспанська), 5 червня – хімія.
Одна сторона, а саме Український центр оцінювання якості освіти, брав на себе безкоштовне проведення тренінгу в м.Києві на базі однієї із трьох спецшкіл та оформлення допуску перекладачів ЖМ до процесу тестування відповідно до вищескладеного графіку його проходження. Останнє питання передбачало формування спеціальної групи нечуючих, які проживали в різних місцях в певному регіоні, в той час як чуючі випускники певного класу певної школи проходили тестування в різних місцях. Для цього додавалися списки осіб з порушеннями слуху, складання яких увійшло до переліку заходів підготовки до НЗО другою стороною, а саме Товариство. Крім того, Товариство мало провести спільно з МОН України VI Всеукраїнський конкурс “Ерудит” у новій формі, яка б допомогла учасникам конкурсу пройти апробацію тестування. Також до термінових заходів відносилося питання підбору фахових перекладачів ЖМ по всіх областях України. Слід заздалегідь зазначити, що співпраця Українського центру оцінювання якості освіти і Товариства була плідною і результативною, зважаючи на короткий термін підготовки.
До проведення Всеукраїнського конкурсу “Ерудит” серед учнів випускних класів Спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей з порушеннями слуху (глухих та зі зниженим слухом) були залучені працівники Інституту інноваційних технологій та змісту освіти та наукові співробітники двох лабораторій Інституту спеціальної педагогіки АПН України: сурдопедагогіки та жестової мови. Для кожного “ерудита” був виготовлений відповідний зошит тестів (Мал. 1) з восьми навчальних предметів, які увійшли в перелік дисциплін зовнішнього тестування.

Мал.1 Обкладника робочого зошита

Кожний тест навчального предмету складався з чотирьох питань і мав відповідну шкалу оцінювання відповідей (Табл. №1). Нами також був розроблений цикл слайдів для учасників “Ерудиту”, які суттєво допомагали зрозуміти нову форму проведення конкурсу у формі тестування і освітлювали хід процесу тестування та результати кожного “ерудита” з кожного предмету за відповідною шкалою оцінювання. Крім того, як для учасників конкурсу, так і для майбутніх учасників НЗО працівники Культурного центру глухих створили фільм про процес проходження НЗО навчальних досягнень, в якому перекладач ЖМ знайомив з кожним етапом проходження тестування.

Таб.1 Шкала оцінювання відповідей

Відповідно до листів Товариства* і надходження інформації по них було виявлено 149 осіб з порушеннями слуху, *Листи Товариства: № 02-12/33 від 13.02.2009р., № 02-12/37 від 24.02.2009 р. які виявили бажання вступити до ВНЗ з метою отримання вищої освіти і фаху відповідно обраного напряму підготовки, яких умовно можна розділити на три категорії:
а) випускники спеціальних загальноосвітніх закладів для дітей з порушеннями слуху 2008/2009 н. р. – I категорія;
б) випускники вищих навчальних закладів України I-II рівнів кредитації 2008/2009 н. р. – II категорія;
в) випускники спеціальних шкіл, ПТУ, коледжів/технікумів, які закінчили відповідне навчання до 2008 року (розрив мав місце від 1 до 20 років) – III категорія.
Відношення між категоріями осіб, які виявили бажання вступити до ВНЗ, відображено на діаграмі 1.

Діаграма 1. Кількість виявлених бажаючих взяти участь у НЗО

Якщо брати до уваги територіальний поділ України за умовно визначеними регіонами України (Табл.2), то учасники НЗО розподіляються таким чином (Діагр. 2):

Діаграма 2. Статистика учасників НЗО по регіонах

Отже, як відображає діаграма 2, найбільша кількість бажаючих осіб з порушеннями слуху (всіх трьох вищезазначених категорій) взяти участь у НЗО була в Центральному (29 %) та Північному (25 %) регіонах.

Таблиця 2. Умовно визначені регіони України

Якщо взяти до уваги територіальний поділ України на конкретні області, то кількість бажаючих взяти участь у НЗО визначається таким чином:

Таблиця 3. Кількість осіб по областях України, що подали заявки на НЗО

Як можна побачити, з 25 обласних міст України у вищенаведеному списку відсутні такі області як Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Миколаївська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька і Чернігівська, бо в названих областях не було виявлено бажаючих з числа нечуючих пройти тестування з різних причин.
Щодо відношення між учасниками за статевою ознакою суттєвої різниці не виявлено: осіб жіночої статі – 82, чоловічої – 67.
Що ж до конкретного підрахунку в кількісному позначенні стосовно того, з яких навчальних предметів вирішили пройти незалежне тестування 149 осіб, діаграма 3 дає повну чітку відповідь:
Якщо взяти до уваги лише першу категорію учасників зовнішнього тестування, а саме випускників спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей глухих та зі зниженим слухом, які виявили бажання пройти тестування (а таких було 85 осіб), то з врахуванням умовно позначених регіонів (Табл.2) можна спостерігати наступну картину, згідно з якою ми можемо побачити у таблиці 4:

Діаграма 3. Вибір навчальних предметів учасниками тестування

– які школи розташовані в певному умовному регіоні;
– в яких школах в 2008/2009 н. р. були випускники 12 класів в кількісному позначенні;
– скільки осіб фактично прийняло участь у зовнішньому тестуванні;
– скільки учасників зуміли подолати бар’єр у 124 бали з кожного предмету, заявленому у відповідній заявці державного зразка.
Діаграма 4 свідчить про те, що взяти участь у НЗО навчальних досягнень з метою вступу до ВНЗ України I-IV рівнів акредитації вирішила незначна кількість учнів випускних класів загальноосвітніх спеціальних шкіл для дітей з порушеннями слуху, а саме: з 214 випускників лише 78 осіб.
Відповідно до поданої Українським центром оцінювання якості освіти інформації, в якій була зазначена кількість поданих заявок від випускників спеціальних шкіл, а саме 85 заявок, то враховуючи таблицю 4, в якій розкрита участь I категорії нечуючих осіб, тобто випускників загальноосвітніх спеціальних шкіл для відповідної категорії дітей, то таких зафіксовано 78 осіб.

Діаграма 4. Співвідношення кількості випусників спецшкіл і учасників НЗО 1 категорії осіб

Таблиця 4. Загальні показники шкіл за результатами тестування

З цієї ж таблиці бачимо, що подолати 124-бальний “рубікон” зуміло лише 24 особи. Як це виглядає у відсотковому порівнянні – показує діаграма 5.

Діаграма 5. Співвідношення кількості учасників НЗО і "рубіконівців" серед 1 категорії осіб

Що ж до випускників ПТУ, ВНЗ I - II рівнів акредитації 2008/2009 н. р. та колишніх нечуючих випускників спеціальних шкіл, ПТУ, коледжів/технікумів 2008), з’ясовано дещо інший результат (Діагр.6 і 7), причому у кількісному варіанті інформація така: II категорія – подано заявки на участь у НЗО – 36 осіб, фактично пройшло зовнішнє тестування – 18 осіб, набрало більш як 124 бали – 2 особи; III категорія відповідно – 28, 25, 12.

Аналізуючи результати НЗО навчальних досягнень учасників усіх трьох категорій (Діагр.8, де перша колонка – кількість “рубіконівців”, друга – кількість учасників НЗО, третя – відсоткове співвідношення результатів НЗО між трьома категоріями учасників), ми можемо зробити певні висновки стосовно того, яка категорія осіб з порушеннями слуху відносно краще була підготовлена до НЗО:
- найменша кількість взяти участь у НЗО була заявлена III категорією осіб з порушеннями слуху;
- високий відсоток неявки на зовнішнє тестування з різних причин спостерігається у II категорії осіб з порушеннями слуху;
- найвищий відсоток у подоланні 124-бального “рубікону” з високими результатами показала III категорія осіб з порушеннями слуху.

Діаграма 8. Співвідношення мід трьома категоріями осіб

Отже, за висновками, зробленими за цією діаграмою, підсумовуємо, що колишні випускники спеціальних шкіл, ПТУ, коледжів/технікумів, які закінчили відповідне навчання задовго до 2008 року (розрив мав місце від одного до 20 років) психологічно краще були підготовлені до НЗО, оскільки більш свідомо, ніж інші, йшли до поставленої мети.
Проте отримані результати і відповідні по них узагальнення були б недостатньо обґрунтованими, оскільки висновки, і головне – причини такого явища, – можуть бути неповними і дещо хибними, якщо залишити поза увагою результати трьох категорій осіб з кожного навчального предмету (Діагр.9, 10, 11). Слід зазначити, що дані про результати були отримані безпосередньо від респондентів-учасників НЗО, бо з причини конфіденційності інформації Український центр оцінювання якості освіти не має права розголошувати результати.

Діаграма 9. Аналіз навчальних досягнень 1 категорії осіб

Відповідно з домовленістю між керівництвом МОН України, Всеукраїнським центром оцінювання якості освіти та Товариством про те, що під час НЗО нечуючих учасників забезпечуватимуть жестовим супроводом (тобто під час тестування поруч з особами з порушеннями слуху мають бути перекладачі ЖМ для забезпечення повних лінгвістичних прав глухих), обласними організаціями Товариства була проведена робота з підбору відповідних високопрофесійних кадрів. Також голови обласних організацій брали на себе зобов’язання інформувати керівництво регіональних центрів НЗО щодо наявності певної кількості перекладачів ЖМ для оформлення офіційних перепусток для останніх.

За офіційними звітами обласних організацій Товариства, що надійшли до Товариства, в кожному обласному місті була підібрана певна кількість перекладачів ЖМ:

Таблиця 5. Кількість перекладачів ЖМ по областях, наданих обласними осередками УТОГ

Як бачимо, більшість обласних організацій Товариства підготувала для надання жестового супроводу нечуючим учасникам зовнішнього тестування по 1–2 перекладачів ЖМ. Інші облорганізації, такі як Запорізька, Вінницька, Житомирська, Львівська, підготували більшу кількість з урахуванням двох причин:
- більша кількість учасників тестування в даному місті порівняно з іншим обласним містом;
- зайнятість перекладачів ЖМ: у певний день тестування зареєстрований виклик на обслуговування інших членів Товариства для отримання ними перекладацьких послуг, наприклад у судовій інстанції, медичній установі тощо.
Всі перекладачі ЖМ, які мали здійснювати жестовий супровід, були проінструктовані щодо рамок виконання своїх обов’язків і захисту лінгвістичних прав осіб з порушеннями слуху. Нижче ми розглянемо, на які чинники звернули увагу власне перекладачі під час зовнішнього тестування.
1. Перепустка. Згідно з домовленістю з Українським центром оцінювання якості освіти, перекладачі ЖМ мали отримати перепустки для вільного проходу в приміщення, де має проходити тестування. В деяких областях України перепустки були, в більшості інших – були відсутні, проте перекладачі проходили в приміщення за: реєстром, дзвінком, домовленістю на місцях. Проте були випадки, коли перекладачам було заборонено без перепусток заходити в приміщення, де проходило випробування.
2. Якість умов тестування. Ті перекладачі, які потрапляли в приміщення "святая святих", і які здійснювали жестовий супровід для більш ніж двох нечуючих учасників, відмічали наступне: складність доступного перекладу для глухих, які сиділи в різних місцях аудиторії, оскільки перекладач мав стояти/сидіти на одній ліній з інструктором-педагогом, але не поруч з ним. Звісно, така позиція пояснюється недоцільністю відволікання уваги саме чуючих учасників НЗО. Проте якраз нечуючі не могли візуально чітко сприймати інформацію з відстані (особливо ті, що мають проблему із зором), з бокового розташування, з місця, на яке потрапило пряме сонячне світло тощо. Також перекладачі ЖМ відмічали неможливість повторити, деталізувати озвучену інформацію, яка з вищенаведених причин та знаходження в рамках, що не передбачали повторення озвучення інформації, - не стала доступною для осіб з порушеннями слуху. Також були випадки, коли нечуючі були розкидані по інших аудиторіях при наявності лише одного перекладача.
3. Поведінковий портрет нечуючого. Більшість перекладачів, які здійснювали жестовий супровід під час ЗТ, одностайно відмічали психологічну нестійкість нечуючих, описуючи такими словами: “боялися”, “губилися”, “безтямно дивилися в тестовий зошит”, “перегортали сторінки тестового зошита, коли всі вже писали”, “крутилися”, “оглядалися”, “зазирали або прагнули зазирнути в зошити сусідів”, “зверталися із запитаннями до мене стосовно пояснення певних слів, термінів, понять” тощо. Тобто в поведінковому аспекті відрізнялися від чуючих учасників НЗО. Ті нечуючі, які проходили тестування скупчено в одній аудиторії, почувалися більш впевнено. Також впевненість була у тих нечуючих, які пройшли тренувальні тестування у м.Києві та детальний інструктаж “у себе вдома”.
Відповідно до наказу МОН України від 04 липня 2006 року №504 “Про організацію прийому на навчання осіб з обмеженими фізичними можливостями (вадами слуху)” спільно з Товариством був складений перелік вищих навчальних закладів України I-IV рівнів акредитації, до якого увійшли 8 ВНЗ України, які щорічно організовують спеціальні групи для нечуючих студентів. Аналізуючи таблицю 6, можна побачити, що в рік введення обов’язкового тестування для нечуючих осіб (2009) завдяки виділеній МОН України квоті на основі державного замовлення у більшості ВНЗ Товариство вдалося сформувати студентські групи попри той факт, що саме в минулому році картина вступної кампанії з уведенням в дію НЗО для нечуючих не є задовільною. Не вдалося через відсутність абітурієнтів з порушеннями слуху сформувати спеціальні групи нечуючих у двох ВНЗ України III-IV рівнів акредитації, а саме у механіко-машинобудівному інституті Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” та Київському національному університеті технологій і дизайну. Не створена спеціальна група в Донецькому технікумі промислової інформатики I-II рівнів акредитації.

Таблиця 6. Чисельність студентів 1 курсу ВНЗ згідно з Переліком

Окрім того, сформовані спеціальні групи і в тих ВНЗ України, які не увійшли до вищезгаданого Переліку, проте керівництво яких традиційно відкриває групи для нечуючих осіб. Це такі ВНЗ як Київський університет фізичного виховання, Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”, Житомирський інститут медсестринства, Львівський медичний коледж, Львівський художній коледж, Херсонський медичний коледж, Харківський медичний коледж.
Якщо повернутися до графи “Кількість протестованих” у таблиці 4 цієї статті і звернути увагу на три чинники: загальна кількість протестованих; кількість успішно протестованих; кількість неуспішно протестованих, - то побачимо, що сертифікати НЗО до приймальних комісій ВНЗ реально могли подати лише 54 особи, а студентами університетів та інститутів стали понад 80 осіб. Пояснюється дане явище тим, що нечуючі, які мали 2-у групу інвалідності, згідно з наказом МОН* про пільгові категорії, застосували право здавати внутрішні іспити/співбесіду в обраному ВНЗ і за результатами випробування стали студентами.
Відповідно до поставлених завдань статті, можна зробити такі висновки:
1. В перший рік обов’язкового НЗО для глухих лише одна третина останніх вирішила взяти участь у НЗО. Причинами цього є: невпевненість нечуючих у власних силах, невпевненість педагогів багатьох спецшкіл у своїх вихованцях, а відтак і відраджування батьків нечуючих у проходженні останніми зовнішнього тестування.
2. Після тестування першого навчального предмету були випадки відмови особами з порушеннями слуху у продовженні тестуватися з інших предметів через низку причин: відсутність жестового супроводу, нерозуміння тестових завдань, незнання відповідей на питання, - все це говорить про недостатню шкільну підготовку, що потребує детального аналізу з метою усунення зазначених причин в майбутньому.
3. Якщо результати з математичних дисциплін в середньому не відрізнялися від загальних результатів, то більше третини нечуючих учасників не змогли подолати планку у 124 бали саме з предмету «Українська мова і література».
* Наказ МОН України від 25.02.2008 р. №124/95 “Про затвердження Переліку захворювань, що можуть бути перешкодою для проходження громадянами зовнішнього незалежного тестування”.
Переважна більшість учасників не приступала до виконання творчих завдань з цього предмету. Що стосується української літератури, багато творів були або незнайомі для учнів випускних класів, або були відсутні навички аналізу літературного твору у останніх, або мало місце нерозуміння літературних напрямів, жанрів, термінів тощо.
4. Недостатньо продуманими були умови тестування нечуючих, що свідчить про неврахування особливостей сприймання інформації та шляхів її отримання особами з порушеннями слуху в умовах слухової депривації.
5. Слід констатувати негативний вплив освітнього нововведення на здобуття глухими вищої освіти. Як свідчать статистичні дані, різко зменшилася кількість абітурієнтів через неможливість подолання випускниками навчальних закладів оціночної планки з метою вступу до ВНЗ. Нема підстав стверджувати, що це нововведення враховує особливості навчання глухих за традиційною системою.
6. Під час співбесіди в Товаристві, що проходили напередодні подання документів у приймальні комісії ВНЗ, було відмічено, що практично всі учасники з родини глухих легше і з вагомими результатами пройшли НЗО. Цей факт ще раз стверджує, що ЖМ, якою спілкуються члени нечуючої родини, є могутнім засобом для когнітивного і креативного розвитку глухої особистості.
Враховуючи, що і в наступному 2010 році особи з порушеннями слуху будуть проходити НЗО, слід врахувати такі пропозиції:
– організувати у всіх обласних містах та АР Крим за рахунок державного бюджету тренувальні тестування для нечуючих з усіх навчальних предметів, які введені в обов’язковий перелік для перевірки знань майбутніми абітурієнтами;
– завчасно оформити перепустки перекладачам ЖМ для здійснення жестового супроводу особам з порушеннями слуху – на основі поданого Товариством реєстру відібраних перекладачів ЖМ;
– забезпечити перекладачам ЖМ повний доступ до приміщень, де проводитиметься тестування, для виконання своїх прямих обов’язків;
– врахувати у заявці на участь у зовнішньому оцінюванні знань стан слуху з метою створення компактної групи нечуючих на місцях, оскільки в НЗО-2009 були зафіксовані 22 випадки зареєстрованих, як чуючих осіб, учасників з порушеннями слуху, які втратили можливість і право на жестовий супровід під час тестування, оскільки вони загубилися серед чуючих учасників;
– розповсюдити по навчальних закладах фільм-інструктаж про правила і порядок проходження зовнішнього тестування, який створений творчим колективом Культурного центру глухих;
– педагогам та керівникам спеціальних загальноосвітніх закладів докорінно змінити погляд на УЖМ як мову лінгвістичної меншини з метою використання білінгвальної системи навчання і виховання нечуючих, що є запорукою отримання ними повноцінної і якісною освіти.
Проте світова практика показує, що участь глухих у загальному тестуванні сприяє підвищенню загальноосвітнього рівня самих нечуючих, стимулює педагогів шкіл у пошуку інноваційних методик викладання загальноосвітніх предметів, а також, за умови надання відповідних умов під час проходження тестування – нечуючим надається право свідомого вибору участі у НЗО, право рівної участі у виборі свого життєвого шляху після закінчення школи та право на отримання якісної вищої освіти. Тому позиція лабораторії ЖМ співзвучна зі світовою практикою і спрямована на дотримання Концепції про права інвалідів, яка 16.12.2009 р. ратифікована Україною.

Адамюк Н. Б., член ОНП