На жаль, не тільки несприятливий
метеорологічний прогноз став на перешкоді більш масовій участі членів ОНП у
семінарі-практикумі у Хмельницькому, а й звичайнісінький людський фактор.
Причому до господарів з Хмельницького НВК - абсолютно ніяких претензій, а самі
лише слова вдячності. Галина Миколаївна Воробель ще раз довела, що вона і її
команда вміють працювати злагоджено і давати чудовий результат. Відмінно
провела відкритий урок з географії Ольга Вікторівна Бурлака.
Не побоялася взятися за проведення уроку з
жестової мови у чужій школі з незнайомими їй дітьми і полтавчанка Ада
Миколаївна Лук’янова. І тему вона вибрала досить складну - про банківську
систему в Україні. Приємно було бачити, що вона швидко знайшла спільну мову з
незнайомими їй учнями. За це Аді Миколаївні - особлива подяка і низький уклін.
Обидві молоді вчительки впевнено і зі знанням справи працювали з нечуючими школярами.
Чесно скажу, що їхні уроки не соромно
показати перед будь-якою комісією найвищого рівня!
Цікаво було спостерігати і за факультативом
за програмою "Довіра”, який провела психолог Хмельницького НВК - чуючий спеціаліст
з досить непоганим рівнем володіння жестовою мовою.
Галина Миколаївна Воробель - автор цієї
програми, розповіла, що саме надихнуло її на розробку цього вкрай необхідного
предмета.
Після уроків, відпустивши учнів двох класів,
які й працювали у цей передканікулярний день у школі на відкритих уроках,
учасники семінару мали нагоду прослухати виступ і обмінятись думками зі
спеціалістом Хмельницького інституту
післядипломної освіти з приводу інклюзивного навчання та тих проблем, з якими
стикаються нечуючі діти при навчанні у масовій школі.
Гостинні господарі подбали і про харчування
учасників семінару, і про подальшу програму. Обмін досвідом виявив значні
прогалини, які мають нечуючі педагоги у знанні, здавалося б,
найелементарнішого, що стосується
планування своєї роботи і чіткого слідування вимогам шкільної програми. Їм про
це ніхто і ніколи не говорив - в інституті цьому не научиш, а у школах
перейманню досвіду від чуючих колег перешкоджає мовний бар’єр.
Галина Миколаївна не шкодувала часу і
доступно, з документами в руках, пояснювала колегам усі тонкощі, які необхідно
враховувати в своїй роботі. І було дуже шкода, що таку корисну інформацію не
отримали ті, хто з різних причин так і не приїхав до Хмельницького. До тих, хто
захворів напередодні від’їзду або не зміг приїхати з поважних причин,
повідомивши про це організаторів,
звичайно, ніяких претензій. А от як пояснити незацікавленість і байдужість
таких членів ОНП , як Марина і Антон Совєтови (а з ними мав бути і їхній колега
Миронов), С.Горбань, Н.Домашенко (навіть не відповіла на СМС), Н.Горбачук.
Попередньо вони дали згоду взяти участь у семінарі, але потім навіть не потурбувалися про те, щоб
поцікавитися, чи надіслані їм листи-виклики, а у день семінару відповіли, що ці
виклики не отримали і тому не приїхали. Хіба колись комусь було відмовлено у
повторній відправці листів, якщо вони з якихось причин їх не отримали? Дуже
прикро, що цими колегами не цінується час організаторів, які витрачали і час і
кошти на підготовку листів-викликів та сертифікатів, які були вручені всім
учасникам семінару.
Хочу побажати цим педагогам хоча б раз самим
побути у "шкурі” організаторів будь-якого заходу. Може тоді вони краще
цінуватимуть чужий час, сили і здоров’я.
Погода, зі свого боку, підготувала учасникам
семінару неприємний сюрприз, дісталося від непогоди на зворотній дорозі киянам і особливо - нашим чарівним полтавчанкам.
Але, попри сніжний полон, від семінару залишились приємні враження. За це -
велика подяка Галині Миколаївні Воробель і її колективу!
Н.Каменська, президент ОНП
|