Особливості оформлення трудових відносин педагогів
Що стосується прийняття на роботу та укладення трудових договорів з педагогічними працівниками, то трудові відносини в системі загальної середньої освіти крім законодавства України про працю регулюються також Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту” та іншими нормативно-правовими актами в даній сфері.
Молоді працівники, які закінчили навчальний заклад і приступають до роботи у загальноосвітньому навчальному закладі на посаді педагогічного працівника, приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору. Разом із заявою молодий працівник зобов’язаний подати:
-паспорт;
-трудову книжку (за наявності);
-копію довідки з ідентифікаційним номером;
-документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);
-документ про стан здоров’я;
-для працівників чоловічої статі документ військового обліку (військовий квиток або приписне свідоцтво).
Працівникам, які стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.
Педагогічне навантаження молодого вчителя в загальноосвітньому навчальному закладі згідно з нормами статті 25 Закону України “Про загальну середню освіту” має бути не менше 18 навчальних годин протягом навчального тижня.

Що таке трудовий договір?
Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням відповідного органу управління освітою (для державного та комунального навчального закладу) або власника навчального закладу (для приватного навчального закладу) про зарахування працівника на роботу.
Відповідно до статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути укладений на невизначений строк (безстроковий) або на визначений строк, встановлений за погодженням сторін (строковий).
 
Яка форма укладення трудового договору?
Відповідно до трудового законодавства, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, і для цього необхідним є усне волевиявлення обох сторін з оформленням прийняття на роботу наказом чи розпорядженням.
При письмовій формі трудового договору він укладається у двох екземплярах, один з котрих знаходиться у працівника. Якщо працівник лише письмово подав заяву, на підставі якої досягнуто згоди про прийняття працівника на роботу, видано наказ чи розпорядження про прийняття на роботу, але письмово договір не укладався і у працівника копії трудового договору немає, то такий трудовий договір укладено в усній формі.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Трудовий договір складається у трьох примірниках, з яких два знаходяться у сторін, а третій — у державній службі зайнятості, яка здійснює реєстрацію трудового договору.

Що таке контракт і чи може він бути укладений з педагогами?
Особливою формою трудового договору в Кодексі Законів про працю України визначений контракт. В якому строк його дії, права і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.
Практика використання контрактної форми найму праці свідчить про те, що поняття “контракт” не тотожне поняттю трудового договору.
Дана норма не передбачає обов'язкового укладення контрактів з вчителями, однак, що стосується керівників навчальних закладів, що є у загальнодержавній власності і підпорядковані Міністерству освіти України чи іншим міністерствам та відомствам, то законодавством передбачено, що вони обираються за конкурсом і призначаються на посаду шляхом укладання з ними контракту.

Який порядок укладення контракту та його особливості?
При укладенні контракту слід пам'ятати, що умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством вважаються недійсними. Також, контрактом не можна змінювати порядку розгляду індивідуальних трудових спорів та запроваджувати по відношенню до працівника повну матеріальну відповідальність, крім випадків, які передбачені Кодексом законів про працю України.
Однак, в свою чергу, контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.
Також доцільно зазначити, що роботодавець зобов'язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту.
Контракт укладається в письмовій формі і підписується роботодавцем та працівником, якого приймають на роботу за контрактом, і набирає чинності з моменту його підписання або з дати визначеної сторонами у контракті. Оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін контракту. Крім того, контракт є підставою для видання наказу або розпорядження про прийняття працівника на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою сторін.
В контракті зазначаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов'язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, а також соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов'язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця. Умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників, з якими укладається контракт, визначаються угодою сторін. Розміри виплат не можуть бути меншими, ніж передбачено чинним законодавством, угодами і колективним договором, і залежать від виконання умов контракту.

Робочий час
Трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються Кодексом законів про працю, законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст.50 Кодексу законів про працю України (КЗпП), нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Для окремих категорій працівників із високим інтелектуальним і нервовим навантаженням (учителі, викладачі, лікарі та ін.) статтею 51 КЗпП України передбачено встановлення скороченої тривалості робочого часу.
Правові відносини, пов’язані з розподілом педагогічного навантаження в начальних закладах, урегульовані Законом України “Про загальну середню освіту”, Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010, №778, Примірним статутом загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 29.04.2002, №284, Типовими правилами внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993, №455, Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993, №102, а також Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки.
Відповідно до статті 25 Закону України “Про загальну середню освіту” педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу (час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу) включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності, зокрема: класне керівництво, перевірка зошитів, завідування навчальними кабінетами.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається в разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.
Отже, законодавством установлено мінімально гарантований обсяг педагогічного навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу – 18 годин, з урахуванням якого керівник навчального закладу та відповідний орган управління освіти зобов’язані здійснювати розподіл педагогічного навантаження.
Права, надані керівнику навчального закладу щодо розподілу педагогічного навантаження, кореспондуються з його обов’язками додержання вимог закону щодо забезпечення педагогічного навантаження вчителя в обсязі не менше 18 годин.
Згідно з пунктом 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням із профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися у відповідному навчальному закладі, та з обов’язковим дотриманням Кодексу законів про працю України.
Керівник закладу освіти зобов’язаний довести до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) обсяг їхнього педагогічного навантаження на наступний навчальний рік.
Окрім педагогічного навантаження робочий час учителя включає інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки:
-класне керівництво – 2025 відсотків;
-перевірка зошитів – 1020 відсотків;
-завідування майстернями – 1520 відсотків;
-завідування навчальними кабінетами – 1015 відсотків;
Робочий час учителів залежить від затвердженого розкладу навчальних занять і планів виховної та методичної роботи.
Контроль за розподілом педагогічного навантаження між учителями здійснюють відповідні органи управління освіти.
П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень установлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за погодженням із місцевими органами виконавчої влади.
У межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні вести всі види навчально-методичної та науково-дослідницької роботи відповідно до посади, навчального плану та плану науково-дослідної роботи.
Час початку й закінчення роботи й обідньої перерви встановлюється для працівників Правилами внутрішнього розпорядку конкретного закладу освіти. За погодженням із профспілковим комітетом деяким структурним підрозділам і окремим групам працівників може встановлюватись інший час початку й закінчення роботи.
Працівникам надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку та харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи (стаття 66 КЗпП). Час початку й закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.
Питання про тривалість робочої години педагогічного працівника регулюється п.64 Інструкції №102, згідно з якою ставки заробітної плати встановлюються виходячи з витрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хв.). Короткі перерви між уроками є робочим часом педагогічного працівника.
Питання залучення педагогічних працівників до чергування в закладі регулюється п. 24 Типових правил внутрішнього розпорядку. Графік чергування та його тривалість затверджує керівник закладу за погодженням із педагогічним колективом та профспілковим комітетом.
Забороняється залучати до чергування у вихідні та святкові дні вагітних жінок і матерів, які мають дітей віком до трьох років.

Заробітна плата
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.
Відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

Як проводиться нарахування заробітної плати?
У Наказі МОН України №102 від 15.04.1993 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти” визначено порядок нарахування заробітної плати працівників закладів і установ освіти, а саме: відповідно до пункту 63 оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти проводиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок
Короткі перерви, передбачені між уроками, заняттями є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість уроків і перерв встановлюється відповідно до Положення про навчальний заклад. В навчальних планах шкіл усіх типів  час на навчальні дисципліни визначається в академічних годинах (45 хвилин), крім перших класів шкіл.
У тих випадках, коли вчителі, які мають стаж педагогічної роботи 25 і більше років, працюють у двох чи декількох навчальних закладах і за усіма місцями роботи (разом) мають неповне навчальне навантаження, гарантована частина ставки виплачується тільки за основним місцем роботи.

Як забезпечується право на відпустки?
Відпустки - це найбільший за обсягом час відпочинку. Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, як одним із видів відпочинку, регулюються Конституцією України, Законом України “Про відпустки”, Кодексом законів про працю України, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.
Основними законодавчими актами України, які закріплюють правовий аспект надання педагогам права на відпочинок є:
-Конституція України (стаття 45),
-Кодекс Законів про працю України (статті 66-84, статті 179-182-1, статті 211-218 та стаття 252),
-Закон України „Про відпустки";
-Постанова КМУ від 14.04.1997, №346 "Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково- педагогічним працівникам та науковим працівника".
Перш за все, в статті 45 Конституції України закріплено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки.
Право на відпустку мають всі працюючі громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством. Їм надаються щорічні (основна та додаткова) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Період відпустки працівник може використовувати на свій розсуд. Він тільки повинен так усе розрахувати, щоб до моменту закінчення відпустки повернутися на робоче місце та продовжити виконання роботи відповідно до своїх посадових обов'язків. Трудові правовідносини на період відпустки зберігають свою силу. Види, умови, підстави, тривалість і порядок надання працівникам відпусток регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України “Про відпустки”; а також іншими законами та підзаконними нормативно- правовими актами.

Які види відпусток існують відповідно до чинного законодавства України?
Відповідно до Закону України “Про відпустки” виділяють такі види відпусток:
-щорічні відпустки:
-основна відпустка;
-додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
-додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону);
-інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
-додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону);
-творча відпустка (стаття 16 цього Закону);
-відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону);
-соціальні відпустки:
-відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону);
-відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону);
-відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону);
-додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону);
-відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону).
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

З якого періоду настає право педагогічного працівника на щорічну основну відпустку?
Основна відпустка - це така відпустка, право на яку мають усі працівники. Це - головна відмінність основної відпустки від всіх інших. Для одержання інших видів відпусток необхідні спеціальні юридичні факти-підстави для їх одержання. Для одержання основної відпустки необхідний один юридичний факт - робота на основі трудового договору (контракту) протягом передбаченого часу.
Відповідно до частини 6 статті 6 Закону України “Про відпустки”, та Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів.46.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №346 від 14.04.1997 право педагогічних працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі.
За другий і наступні роки роботи відпустка надається згідно із графіками, які затверджуються власником установи або вповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Чи можна поділити щорічну основну відпустку на частини?
Згідно із статтею 12 Закону України “Про відпустки” щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не меншекалендарних днів. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. При цьому ця частина відпустки не обов'язково повинна бути першою її частиною. Проте зазначеною вище нормою передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов'язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник. Оскільки остаточне рішення щодо надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.

Який порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей?
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад тривалість щорічної відпустки, передбаченої статтями 6, 7 і 8 Закону України “Про відпустки”, а також понад тривалість щорічних відпусток, установлених іншими законами та нормативно-право актами, і переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному статтею11 цього Закону.
Оскільки зазначена відпустка є соціальною відпусткою і не належить до виду щорічних, то вона може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини - до чи після;
Якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено статтею 24 Закону України “Про відпустки”.
Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівників, які мають дітей.
Наприклад, якщо одинока мати, яка сама виховує дитину, не користувалася зазначеною соціальною відпусткою, вона має на неї право починаючи з 2004 року - тривалістю 10 календарних днів за кожен рік до виповнення дитиною повноліття.

Який порядок надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами?
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:
-до пологів - 70 календарних днів;
-після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки обчислюється сумарно, тобто жінці надається відпустка тривалістю 126 днів.
Листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною жінкою відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001, №455. Допомогу по вагітності та пологам мають виплатити за місцем роботи. Для цього потрібно надати листок непрацездатності у зв'язку із вагітністю і пологами. Крім того, потрібно написати заяву, де вказати з якого дня Ви маєте намір піти у відпустку (але не раніше дня, яким відкритий лікарняний). У випадку якщо у жінки є декілька місць роботи, вона має право на допомогу і по сумісництву - туди їй необхідно принести копію листка непрацездатності, яка засвідчена підписом керівника і печаткою по основному місцю роботи, довідку про середню заробітну плату з основної роботи і також написати заяву.
Сума відпускних у зв'язку із вагітністю та пологами повинна бути виплачена під час найближчої виплати заробітної плати. Зазвичай підприємства виплачують ці суми за свій рахунок, а потім чекають на відшкодування з боку Фонду соціального страхування.

Які гарантії та компенсації передбачені для працівників відповідно до законодавства України про працю?
Глава 8 Кодексу Законів про працю України передбачає ряд гарантій та компенсацій для працівників, які входять як складова частина до системи правових засобів забезпечення і захисту законних прав та інтересів працівників.
До основних форм передбачених у цій главі гарантій належать: надання попередньої або рівноцінної роботи, збереження місця роботи, забезпечення гарантійними та компенсаційними виплатами, надання дня відпочинку, обмеження відрахувань та обмеження розміру відрахувань із заробітної плати, а також заборона відрахувань із певних видів виплат працівникові.

Хто такий класний керівник і чим регулюються його права та обов'язки?
Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.
Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000.

Хто може бути класним керівником?
Обов'язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого дозволяє виконувати ці обов'язки.
Обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року.

Які завдання покладаються на класного керівника?
Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:
-виховання громадянина України;
-формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;
-виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти та професійно-технічної освіти;
-виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
-реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;
-виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;
-виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців);
-формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв'язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи.
На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою. У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.
Класний керівник як організатор учнівського колективу:
-сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;
-створює умови для організації змістовного дозвілля, у тому числі організовує та проводить відвідування музеїв, театрів, виставок, екскурсій, заходи з охорони природи; відповідає за профілактику бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення);
-сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
-проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
-співпрацює з вчителями, викладачами, майстрами виробничого навчання, психологом, медичними працівниками, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в учнівському колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців).

Які обов'язки покладаються на класного керівника?
Відповідно до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000, класний керівник зобов'язаний:
-вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);
-здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;
-інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;
-дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;
-пропагувати здоровий спосіб життя;
-постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
-вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);
-регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше 2 разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування.
Класний керівник повинен складати план роботи з учнівським колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.
У своїй роботі класний керівник підзвітний директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.

Яка оплата праці класного керівника?
Учителям та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів проводиться додаткова оплата за класне керівництво:
-у І-ІУ класах - у розмірі 20 відсотків ставки заробітної плати;
-у У-ХІ (XII) класах в розмірі 25 відсотків посадового окладу.

1.Закон України "Про освіту".

2.Закон України "Про загальну середню освіту".

3.Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

4.Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні".

5.Закон України "Про відпустки".

6.

1.Постанова КМУ України від 27.08.2010, №778 "Про затвердження про Положення про загальноосвітній навчальний заклад".

2.Постанова КМУ від 23.04.2003, №585 "Про встановлення строку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку".

3.Постанова КМУ від 22.11.2004, №1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах".

4.

1.Наказ Міносвіти України від 15.09.2008, №852 "Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку".

2.Наказ Міносвіти України від 16.08.2012, №920 "Про затвердження Положення про навчально-реабілітаційний центр".

3.Наказ МОЗ України від 20.02.2013, №144, "Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції та (або) розумового ролзвитку, та навчально-реабілітаційних центрів".

4.Наказ Міносвіти від 13.08.2007, №730 "Про затвердження Правил безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях навчальних закладів системи загальної середньої освіти".

5.Наказ Міносвіти та МОЗ України від 17.04.2006, №298/227, "Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах".

6.Наказ МОЗ та Міносвіти України від 01.06.2005, №242/329 "Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах".

7.

1.Лист МОН №1/9-539 "Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами".

2.

В Хмельницькій спецшколі №33 для дітей з порушенням слуху зібрано діючі в Україні нормативно-правових актів.