Вперше в Україні і, зокрема, в нашому місті вже шостий рік реалізується програма “Соціальна реабілітація та інтеграція в суспільство глухих дітей на основі дотримання ідеології гуманістичної освіти, визнання пріоритетності духовних цінностей дитини, її потреб, інтересів, можливостей та здоров'я”.
Ці новації - вимога часу і спроба відмовитись від стандартного підходу до навчання дітей із вадами слуху, підготувати їх до виходу на ринок праці.
“Знедолена природою дитина не повинна знати, що вона малоздібна. Виховання такої дитини повинне бути у сто разів ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим” - ці слова В.О.Сухомлинського стали гаслом для працівників закладу нового типу, який відкрився у Хмельницькому з ініціативи батьків та за підтримки міської влади у 1999 році.
Це єдиний в Україні заклад для глухих дітей не інтернатного типу.
Потреба у відкритті навчально-виховного закладу нового типу виникла тому, що дитина повинна виховуватись у сім'ї. Втрата родинних зв'язків батьків і дітей в Україні, де сім'я вважається основною ланкою побудови демократичного суспільства, - це головна проблема створення навчального закладу.
Основна мета навчання і виховання - соціалізація у суспільстві. Щоб жити у суспільстві, дитина має навчитися говорити, читати, спілкуватися в родині та поза нею, оволодіти культурою та звичаями нації, надбати професійні навички, забезпечувати хоча б мінімальні життєві потреби власною працею.
Одним із головних факторів відкриття школи є те, щоб сім'я, батьки були максимально залучені до процесу навчання та реабілітації як повноправні та необхідні учасники. По-перше, вони є зацікавленою стороною у результатах навчання і можуть сприяти його успіху у різних формах. По-друге, постійний контакт з родиною забезпечує кращу соціалізацію в сім'ї та суспільстві.
До цього нечуючі Хмельницькі діти їхали в інші міста і жили в спецшколах-інтернатах. В той же час, об'єктивно, якісні результати навчання та виховання легше забезпечити, коли діти з однаковим дефектом навчаються разом, з ними займаються кваліфіковані спеціалісти. Економічна доцільність таких підходів базується на досягненні кращих результатів при значно менших фінансових витратах, бо значна частина витрат на харчування, одяг, комунальні послуги, нагляд здійснюється сім'єю.
Тому і відкрився спеціальний загальноосвітній навчально-виховний заклад “Школа - дитячий садок” для дітей з порушенням слуху, де діти мають можливість навчатись з 2 до 18 років.
Я була призначена директором школи. Це єдиний випадок в Україні, коли нечуюча людина керує навчальним закладом. Адже скажіть, хто краще знає і розуміє проблеми глухої дитини, ніж доросла глуха людина, яка вже пройшла весь цей шлях? Велику роль у вирішенні багатьох проблем, що стоять на шляху нових ідей, відіграв грант мікропроекту “Соціальна реабілітація дітей-інвалідів” та створення умов для здобуття повноцінної освіти, що надав Український фонд соціальних інвестицій (УФСІ) Міністерства праці та соціальної політики. І це дало змогу створити модель закладу нового типу, наближену до сучасних освітніх вимог.
Світовий Банк, що надав кредит УФСІ для реалізації цього проекту, визнав його успішним і найкращим в Україні. Кошти мікропроекту в сумі 100 тисяч доларів було вкладено в ремонт, придбання меблів, дидактичних матеріалів, пристосування класів до потреб глухих дітей, перенавчання педагогів. Центр слухової реабілітації “Аврора” забезпечив навчально-виховний процес сучасними освітніми технологіями, слуховими апаратами світового рівня. Наші випускники непогано підготовлені і продовжують навчання у вищих навчальних закладах України.
На сучасному етапі розвитку науки відомо багато нових методів ранньої діагностики вад слуху, - наприклад, комп'ютерна післяпологова діагностика, - але, на жаль, це не є загальноприйнятою вимогою через інформаційну необізнаність суспільства. Тому питання ранньої реабілітації і на сьогодні залишається відкритим, багато батьків, “жаліючи” своїх дітей, пізно віддають їх до школи, це зумовлює виникнення труднощів в опануванні розмовною мовою і негативно позначається на особистості дитини в цілому. А поряд з тим школа має на меті винайти такі засоби навчання, які б полегшили та активізували процес здобуття знань глухими, дали б їм змогу постійно накопичувати обсяг інформації.
Історія навчання дітей з вадами слуху насичена пошуками шляхів, методів роботи, спрямованих на формування у них навичок усного спілкування з максимальним використанням залишків слуху. Дослідження ведуться і зараз, бо результати роботи сурдопедагогів не відповідають сучасним потребам інтеграції таких дітей.
Створення нових цифрових слухових апаратів та використання кохлеарних імплантантів, комп'ютерних слухо-мовних тренажерів потребують заміни старих методів навчання і виховання дітей з вадами слуху на нових засадах, які б враховували можливість їх інтеграції у багатопланові стосунки з чуючим оточенням.
Хочу звернути вашу увагу на проблеми, які існують у багатьох спеціальних закладах освіти, в тому числі й у нашій школі. Протягом багатьох років не переглядались деякі нормативні документи про освіту дітей з порушенням слуху, штатний розклад випущений у 1978 році. Але тоді діти мали збережений інтелект (тільки інваліди по слуху), а тепер кожна дитина має по 2-3 патології. А вчителям доплачують за роботу лише 21 грн. 40 коп.!
На мою думку, це дуже малі кошти за таку кропітку працю, і бажано ввести доплату в межах 25 % від зарплати.

Воробель Г.М., директор Хмельницького ЗНВЗ “Школа - дитячий садок” для дітей з порушенням слуху (ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Освіта та виховання нечуючих на сучасному етапі”, 7-8.Х.2005, м.Київ)