Субота, 27.04.2024, 17:19
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [135]
Законодавство [73]
Сурдопедагогіка [115]
Освіта глухих [191]
Освіта України [57]
Освіта за кордоном [21]
Медицина [15]
Консультація [18]
Країна глухих [80]
Адміністратор сайту [8]
Пошук
Вхід на сайт
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

hit counter
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2022 » Лютий » 5 » Міністерство освіти і науки України дає роз'яснення з питань застосування окремих положень законодавства
16:42
Міністерство освіти і науки України дає роз'яснення з питань застосування окремих положень законодавства

Роз’яснення з питань, що надійшли до Секретаріату Кабінету Міністрів України за результатами проведення 03.12.2021р. Всеукраїнського онлайн-марафону “Комунікація-партнерство-відкритість”

1. Питання для оприлюднення відповідей на сайті Міністерства освіти і науки України
Питання 1. Яким чином держава сприяє навчанню людей, які втратили зір, соціально-побутовому орієнтуванню, навчанню володінню шрифтом Брайля та користуванню сучасними технологіями?  (Чернівецька обл.)

Питання 2. Що робиться, або що планується зробити у напрямку забезпечення середньою освітою мешканців психоневрологічних будинків інтернатів?
На кого і як розповсюджуються програми державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у тому числі і щодо доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»? (Івано-Франківська обл.)

Питання 3. Прочему моя дочь после окончания школы (9 классов, инд.обучение), не имеет права продолжать обучение в училище или школе? У нее эпилепсия и лёгкое умственное отставание. Имеем после школы справку. Нас нигде не принимают и задерживают документы в Дружковскую школу-интернат уже три месяца! Не слов для выражения моего возмущения! (Донецька обл.)

Питання 4. Які заходи розроблені і впроваджені Міністерством для організації навчального процесу дітей з інвалідністю у закладах загальної середньої освіти в умовах карантинних обмежень щодо відвідування шкіл у цьому році? (м.Кропивницький)

Питання 5. Я, имею инвалидность с детства 2 группы, ДЦП, являюсь матерью 2 детей одна из которых в 2022 учебном году идёт в первый класс. Согласно новому постановлению я должна оформить своего ребенка в школу, которая территориально относится к моему месту прописки. Хотя эта школа находится намного дальше, чем близлежащая школа, так как я и имею нарушения опорно-двигательного аппарата мне проще добираться до той школы, которая не закреплена за моим местом проживания и прописки. Имею ли я право или, определенную законодательством возможность отдать ребенка в ближайшую ко мне школу? Какими законами Украины и документами мне руководствоваться? Какие документы мне необходимо предоставить в школу для оформления ребенка в 1 класс? (Днепропетровская обл.)

Питання 6. У Держбюджеті на цей рік МОНу виділили 4,6 мільярдів на підготовку кадрів закладами фахової передвищої освіти. Хтось може відповісти, чи витрачаються ці кошти і на навчання спеціалістів щодо їх роботи з дітьми з інвалідністю? (м.Київ)

Питання 7. З метою працевлаштування молоді з інвалідністю чи можливе створення структур за аналогією з ІРЦ із тестування молодих людей у рамках подальшої їх максимальної ефективної профорієнтації та професійного навчання? (Київська обл.)

Питання 8. Через пандемію коронавірусу було організовано дистанційне навчання, але специфіка навчання глухих та дітей зі зниженим слухом полягає в тому, що їм потрібна потужна техніка і якісний інтернет-зв’язок для повноцінного сприйняття інформації візуально (на маленьких екранах смартфонів неможливе сприйняття артикуляції і жестів учителя, наявного ілюстративного матеріалу), оскільки через відсутність слуху вся інформація сприймається візуально і йде велике навантаження на зір. Вчителі та учні з порушенням слуху ОСОБЛИВО потребують безоплатного забезпечення ноутбуками та якісним інтернетом, тому просимо Вас передбачити технічну підтримку вчителів та дітей з інвалідністю зі слуху під час дистанційного навчального процесу.
На низькому рівні знання української жестової мови випускниками-сурдопедагогами Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова, які потім не можуть знайти спільну мову з дітьми із сімей глухих, не можуть адекватно спілкуватись з глухими дітьми. Потрібно збільшити кількість годин на вивчення жестової мови і надати практику спілкування з особами з порушеннями слуху.
(Каменська Н., м.Київ)

Питання 9. Інститут післядипломної освіти готує зараз фахівців-учителів за державні кошти. Але вони не підходять для глухих вчителів, які працюють у спеціальній школі, яка має свою специфіку. Інститут післядипломної освіти нічого їм не дасть, бо коли проходять курси, там перекладачів жестової мови немає. Треба, щоб ці курси проводив Інститут спеціальної педагогіки із забезпеченням перекладу жестовою мовою. (Ревенко Ю., Миколаївська обл.)

Питання 10. Відсутнє якісне методичне забезпечення спеціальних шкіл для дітей з порушеннями слуху, вчителі самі розробляють посібники, змінюють програми, самі змінюють деякі підручники, вносять в них корективи і на педраді затверджують, а на державному рівні цього немає, немає підтримки, консультацій тощо.
Розширити перелік вищих засобів освіти України, які забезпечують доступність для осіб з порушеннями слуху шляхом впровадження перекладу навчальних занять жестовою мовою.
Необхідно забезпечити підтримку закладів спеціальної освіти для дітей з порушеннями слуху (в «Плані заходів на 2021 і 2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору на період до 2030 року в місті Києві» в п. 50 підтримка таких закладів не передбачена, лише пропонується «сприяння інклюзивним закладам і закладам дошкільної освіти»).
(Корнієнко Т., м.Київ)

Питання 11. Необхідно запровадити доступні для Глухих засоби і механізми комунікації в дистанційному навчанні. Наприклад, не завжди електронна пошта є доступним засобом, бо не всі Глухі достатньо грамотно можуть вкладати суть запитання, а зазвичай передбачено лише телефонний зв'язок, який недоступний для Глухих.
Яким чином може бути запроваджено підготовку перекладачів української жестової мови на рівні бакалаврських і магістерських програм у закладах освіти? Оскільки підготовка таких фахівців відсутня, а їх потреба нагальна, бо зазначені фахівці забезпечують доступ жестомовним особам з інвалідністю до інформації і різних послуг. Відразу зазначу, що мова йде про якісну підготовку на кшталт закордонної, де викладачами є суто носії жестової мови.
(Адамюк Н., м.Київ)

Питання 12. Коли в профтехзакладах освiти буде ведена посада асистент майстра та для асистента учня треба нормативные забеспечечення його обов'язкiв? (Алексеева Н., Дніпропетровська обл.)

Питання 13. Молодь з порушеннями слуху, зокрема випускники шкільних навчальних закладів не зацікавлена отримувати вищу або професійну освіту, навпаки – вони виїжджають з України в пошуках гарного заробітку через відсутність перспектив в Україні, відсутність підтримки з боку держави. Пропонуємо місцевим молодіжним радам при адміністраціях залучати осіб з інвалідністю, зокрема зі слуху до консультування, розробки та реалізації молодіжної політики на місцях. (О.Петрова, Черкаська обл.)

Питання 14. Роз'ясніть будь ласка для батьків дітей з інвалідністю, як можливо впливати на прозоре використання коштів, щорічно виділених у субвенції на кожну дитину? Чи можуть батьки контролювати щорічну закупку обладнання для навчання своєї дитини?
Розкажіть про організацію освітнього процесу для дітей з вадами слуху. Де можна з цим положенням ознайомитися?
(Клежньова Ю., Дніпропетровська обл.)

Питання 15. Коли згідно Постанови відкриють ІРЦ в кожному територіальному окрузі?! Повинно бути 40 ІРЦ, а зараз 10! Коли буде навчання по рівням підтримки?! (О.Жиліна, Донецька обл.)

Питання 16. Почему нет инклюзии? Она только на бумаге. Нет специалистов, нет обученных учителей они боятся детей с ОВЗ, Нет разгрузочных/сенсорных комнат. Родитель не знает какая сумма выделяется на ребенка, чтоб можно было приобрести материалы, наглядные пособия, для облегчения учёбы или для разгрузки ребёнка с инвалидностью. Всё за счёт родителей. Ребенок не имеет возможности познакомиться с ассистентом учителя до учебного года. Придумана льгота на питание, но ребёнку с повышенной тревожностью, избирательностью в еде эта льгота не подходит в том виде как она есть. (Павленко, Дніпропетровська обл.)

Питання 17. Коли буде інклюзивне навчання не тільки на папері? (Агрба О., м.Київ)

Питання 18. Питання щодо рівня розвитку в Україні засобів та методів альтернативної додаткової комунікації для невербальних дітей!
Система АДК є необхідною умовою для інклюзії невербальних дітей в систему освіти. В Україні на Державному рівні відсутня система застосування АДК в реабілітації дітей і людей, які внаслідок тяжких порушень не можуть дати зворотній зв'язок! В той час як в розвинених країнах модель АДК є невід’ємною частиною інклюзії невербальних дітей. Існує велика кількість засобів альтернативної комунікації в тому числі високотехнологічних, такі як АЙТРЕКЕРИ, що дозволяють дітям з навіть дуже складними порушеннями як синдром Ретта стати комунікативними. Просимо включити в стратегію інклюзивної освіти Програму розвитку моделі АДК для введення невербальних дітей в освіту.
Ця програма повинна включати в себе навчання спеціалістів інклюзивної освіти, спеціальних педагогів, логопедів методам АДК, обов’язкове включення в програму реабілітації дітей засобів альтернативної комунікації, їх підбір освоєння та забезпечення. (Ложечка О., Луганська обл.)

Питпання 19. Почему мало Учебно-ресурсных Центров. Ведь на инклюзии многие дети не высиживают урок и мама нервничает и ребенок ни чему не учится. Почему учителя не могут приходить в центры реабилитации к деткам на индивидуальном обучении? Ведь дневной уход там есть. А то приходиться и в снег, и в дождь, и в жару ребенка тягать и ещё при пандемии. Мы идём в школу, потом идём в центр в разное время РЕЖИМА НЕТ никакого, а постоянный стресс детям. Неужели два департамента не могут согласовать - я имею в виду соцзащиту и освиту. (Е.Передерий, м.Маріуполь)

Питання 20. Добрий день! Як зараз відбувається процес отримання освіти особами з освітніми потребами у сільській місцевості? (А.Лісовенко)

Питання 21. Влітку цього року на запит Рахункової Палати було проведене опитування батьків, які виховують дітей із особливими освітніми потребами. Опитування виявило дуже низький рівень надання освітніх послуг таким дітям. Одна з основних причин - кадрова ситуація і низька мотивація вчителів та асистентів працювати в інклюзивних класах. Якщо більш докладно: в інклюзивних класах суттєва нестача корекційних педагогів і асистентів. На даний момент в більшості випадків працюють педагоги та асистенти без корекційної освіти, що впливає на якість освітніх послуг. Вони не зацікавлені працювати тому, що на відміну від інших педагогів, вони не мають довготривалі контракти, стаж за угоди ЦПХ не нараховується. Їхній рівень зарплати розрахований по нижньому розряду. Повний звіт про якість інклюзивного навчання та всі виявлені труднощі представники міністерства отримали в жовтні.
Питання: що вже зроблено на даний момент та що заплановано покращити у 2022 році, щоб мотивувати керівництво навчальних закладів та педагогів до якісного надання освітніх послуг дітям з ооп? Як буде розподілятися освітня субвенція для мотивації педагогів та асистентів? Які заходи передбачені на підвищення кваліфікації, на атестацію, а також задля підвищення престижності професії?  (Большаніна О., ВБО "Даун Синдром")

Питання 22. Маю питання щодо шкільної освіти. У нашій школі нічого не розповідають про людей з інвалідністю. Я не впевнена, можливо це є у інших школах. Але у нас вчителі ніяк не виховують у дітях толерантності,  тактовності, поваги. Має бути якийсь урок, або частина уроку, де дітям мають роз'яснити, хто ми. (Василишин А.,Івано-Франківська обл.)

Питання 23. Яким чином може бути запроваджено підготовку перекладачів української жестової мови на рівні бакалаврських і магістерських програм у закладах освіти? Оскільки підготовка таких фвхівців відсутня, а їх потреба нагальна, бо такі фахівці забезпечують доступ для жестомовних осіб з інвалідністю до інформації і різних послуг. Мова про якісну підготовку на кшталт закордонної, де викладання ведуть носії жестової мови. (Малиновська Т.)

Питання 24. Роз'ясніть будь ласка для батьків дітей з інвалідністю, як можливо впливати на прозоре використання коштів, щорічно виділених у субвенції на кожну дитину?
Чи можуть батьки контролювати щорічну закупку обладнання для навчання своєї дитини? (Клежньова Ю., Дніпропетровська обл.)

Питання 25. Потреба асистента дитини під час інклюзивного навчання має молодь з інвалідністю, тому в Держстандартi треба передбачити, статистику щодо таких осіб з інвалідністю також, це дуже нагальне питання. Чекаю на відповідь. (Алексеева Н., Дніпропетровська обл.)

2. Питання, які потребують персоналізованих відповідей/роз’яснень заявникам
Питання 1. З вересня 2021 року працівники дошкільної групи Комунального навчального закладу «Житомирська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат І – ІІІ ступенів № 2» Житомирської обласної ради не отримують заробітну плату, а з січня ця дошкільна група може повністю закритись, тим самим позбавляючи 9 дітей нинішнього набору і тих, хто мав би навчатися надалі, надання кваліфікованих освітніх та реабілітаційних послуг завдяки праці висококваліфікованих спеціалістів. Просимо Вас посприяти у відновленні нормальної роботи дошкільного відділення вищезгаданого закладу шляхом надання державної субвенції для його фінансування. (Дем’янчук В., Житомирська обл.)

Питання 2. У липні місяці цього року був конкурс директорів шкіл, в якому брала участь глухий директор школи Воробель Г. М. Для цього конкурсу Міністерство освіти розробило 200 запитань, серед них і інклюзивна освіта, і навчання азбуки Брайля, а про жестову мову і про освіту глухих — нічого. Це обурює. Невже всім директорам шкіл не потрібно знати про жестову мову і про культуру глухих? (Корнієнко Т., м.Київ)

Питання 3. Працюю вчителем української жестової мови. Прохання - вирішити питання про проведення безкоштовних курсів з УЖМ лабораторією жестової мови в інституті спеціальної педагогіки і психології імені Ярмаченка. (Лещенко Л., Харківська обл.)

Питання 4. Добрий вечір! Зараз  намагаюся зробити висновок для себе - де може навчатися моя дитина, в якій школі. Моїй дитині 9 років. В інклюзії вона не зможе. Я бачу її в малокомплектній школі, а це спеціальні заклади освіти зараз. Але нас вигоняють. Документи взяли - а з дитиною займатися не хочуть. Сказали, що вона важка, що не може комунікувати. Вона і правда не говорить, але соціальна ізоляція їй во вред.
Моя дитина знає букви, знає цифри, вона може навчатися - чому її вигоняють? Я написала  листи у Державну адміністрацію Харкова, але все замовчується. І зараз, ось вчора - вчителька видала - знову приперли дитину!. Що значит «приперли»? Куди его можна повести на навчання? Чому мене примушують віддати його в Шевченківський інтернат Харківської області? Дитина живе з нами в Харькові. Чому так з нами поводяться? Я не розумію. Відповіді на листи не отримую! (Н.Злобіна, м.Харків)

Питання 5. Доброго дня. Маю двох дітей з "Фенілкетонурією" (м.Суми). В мене є питання стосовно освіти. Мій син з інвалідністю вступив в коледж в цьому році на актора-режисера. В нього світились очі. Заклад з кінця вересня закрили на карантин. Дистанційне навчання ніяке, не можливо цю професію вивчати таким чином. У дитини почалась депресія. Він хоче живого спілкування з вихователями, з учнями, але це не можливо .Він навіть хоче кинути коледж. Порадьте, що робити в такій ситуації? Навіщо доводити дітей, щоб потім водити їх до психологів (безкоштовних не має), щоб виводити їх з цього стану. (А.Пучкова, м.Суми)

Міеістерство освіти і науки України роз’яснює:
Питання 1.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) в Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від стану здоров’я, інвалідності, місця проживання тощо. Статтею 9 Закону затверджені різні форми здобуття освіти, зокрема, індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж). Згідно зі статтею 55 Закону батьки (законні представники) мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття підопічними відповідної освіти.
Відповідно до Типового положення про психоневрологічний інтернат (далі Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 957, психоневрологічний інтернат (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті. Відповідно до пп. 5, 7 Положення підопічним інтернату гарантується право на навчання з урахуванням стану здоров’я.
Інтернат утворюється, реорганізується та ліквідується за рішенням місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Здійснення координації діяльності структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій з питань соціального захисту населення, підприємств, установ та організацій належить Міністерству соціальної політики України.
Міністерством освіти і науки України направлено методичні рекомендації щодо організації навчання, вибору освітніх програм та забезпеченню підручниками вихованців інтернату (лист Міністерству соціальної політики України від 08.12.2021 № 1/21536-21). Водночас, проведено онлайн нараду з працівниками Міністерства соціальної політики України, керівниками інтернатів (21.12.2021 року), на якій надано методичні рекомендації щодо організації навчання підопічним інтернатів.

Питання 1.2
Важливим видом підтримки дітей з особливими освітніми потребами є запровадження з 2017 року субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (далі субвенція).
Механізм надання субвенції визначено Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 р. № 88 (далі - Порядок та умови).
Відповідно до Порядку та умов субвенція спрямовується на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в закладах дошкільної освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел- садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу), закладах загальної середньої освіти (крім спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів), закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності, а саме дітям сліпим та із зниженим зором, глухим та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектру).
За бюджетною програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 2022 рік передбачено видатки в обсязі 504 458,3 тис. гривень.

Питання 2.
Навчання оволодінню шрифтом Брайля, а також корекційно-розвиткові заняття з соціально-побутового орієнтування входять до типових освітніх програм спеціальних закладів освіти.
Для дітей, які здобувають освіту в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти, навчальна програма адаптується з урахуванням висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Необхідні адаптації та корекційно-розвиткові заняття зазначаються в індивідуальній програмі розвитку дитини.
Особи з порушеннями зору, в тому числі ті, що використовують у процесі навчання шрифт Брайля, навчаються за базовими стандартами освіти, можуть брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні, для чого створюються відповідні умови, та вступати до закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року № 1686 «Про затвердження Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю» особам вікової категорії від 18 років до пенсійного віку та особам старше пенсійного віку органами соціального захисту населення, центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, установами соціального обслуговування, реабілітаційними установами та закладами освіти надаються послуги з соціальної реабілітації, які включають у себе навчання основних соціальних навичок та соціально-побутовий патронаж.

Питання 3.
Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.
Пунктом 1 статті 18 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (далі - Закон) визначено, що після завершення навчання за освітньою програмою відповідного рівня повної загальної середньої освіти незалежно від форми її здобуття та на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації учні отримують такі документи про освіту: свідоцтво про початкову освіту; свідоцтво про базову середню освіту; свідоцтво про повну загальну середню освіту.
Зразки документів про освіту затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 16.10.2018 № 1109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2018 р. за № 1279/32731.
Після здобуття освіти відповідного рівня дитина з порушеннями інтелектуального розвитку має право на вступ до закладу професійно-технічної освіти з урахуванням індивідуальних можливостей та рекомендацій лікарів.

Питання 4.
Враховуючи специфіку освітнього процесу та особливості психофізичного розвитку учнів з особливими освітніми потребами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в період дії обмежувальних протиепідемічних заходів такі учні продовжували навчання в умовах спеціальних закладів загальної середньої освіти з дотриманням всіх протиепідемічних заходів.
Для учнів, які в період тривалого карантину навчалися за допомогою технологій дистанційного навчання в мережі Інтернет стали доступними уроки в цифровому форматі та онлайн-ресурси для дистанційного навчання.
Для реалізації індивідуального плану, надання рекомендацій батькам та перевірки виконаних завдань педагоги (вчителі, вихователі, спеціальні педагоги (вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди) використовували різні засоби комунікації: розміщення завдань та рекомендацій на сайті закладу; створення груп із батьками, учнями у соціальних мережах (Viber, Telegram, WhatsApp тощо); використання електронних платформ (ZOOM, Google Clasroom тощо); проведення скайп-конференцій; спілкування в телефонному режимі; листування через електронну пошту тощо.
Спеціальні педагоги, практичні психологи та вчителі ЛФК готували скориговані індивідуальні корекційно-розвиткові програми для учнів та вихованців. Для учнів, які мають порушення інтелектуального розвитку (легкого, помірного ступеня, в тому числі з розладами спектра аутизму), розроблялися презентації з роз’ясненням алгоритму виконання різних видів робіт; адаптувалися та модифікувалися існуючі відео-уроки; учителі розробляли завдання творчого характеру з урахування інтересів та можливостей учнів та їх батьків, розроблялися завдання на підтримання, збереження, закріплення набутих умінь та навичок; завдання розвиваючого характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1289 було затверджено Порядок забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти, відповідно до якого для організації навчання та надання корекційно-розвиткових послуг учням з особливими освітніми потребами (їх батькам або законним представникам) під час дистанційного навчання надано можливість отримувати в тимчасове користування допоміжні засоби, що зазначені в індивідуальній програмі розвитку та призначені для індивідуального користування.
З метою забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти учнів 5-11 класів продовжує функціонувати платформа для дистанційного і змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн». В межах реалізації Концепції створення освітніх онлайн-ресурсів для дітей молодшого шкільного віку на платформі «Всеукраїнська школа онлайн» розробляються методичні рекомендації щодо надання освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами в умовах дистанційного навчання.

Питання 5.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про освіту» кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту» дітям з особливими освітніми потребами, які проживають на території обслуговування комунального закладу освіти, надано право на першочергове зарахування до нього у порядку, визначеному законодавством, для здобуття початкової та базової середньої освіти.
Таким чином, дитина не зобов’язана, а має право навчатися в закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає. І таке її право гарантоване Законом України «Про освіту». Поряд з цим, враховуючи право вільного вибору закладу освіти (стаття 55 ЗУ «Про освіту») батьки здобувана освіти мають право подати необхідні документи (їх копії) до будь-якого закладу освіти для зарахування на вільні місця.
Механізм зарахування дітей до закладів освіти для здобуття початкової, базової чи профільної середньої освіти за денною формою навчання визначено у Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України 16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 р. за № 564/32016 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 4 Порядку зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред’явленням документа, що посвідчує особу заявника) за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку, до якої додаються:
копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувана освіти (під час подання копії пред’являється оригінал відповідного документа);
оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2010 року за № 794/18089;
оригінал або копія відповідного документа про освіту (за наявності).
У разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви про зарахування може додаватися оригінал або копія висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

Питання 6.
Підготовка педагогічних працівників здійснюється за спеціальностями галузі знань 01 Освіта/Педагогіка відповідно до освітніх програм, що розробляються закладами фахової передвищої, вищої освіти на основі стандартів відповідних рівнів освіти та професійних стандартів (за їх наявності). Така підготовка, незалежно від спеціальності, включає формування у здобувачів освіти компетентностей, зокрема щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (здатність створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища; здатність до педагогічної підтримки осіб з особливими освітніми потребами; здатність забезпечувати в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів; здатність працювати в команді із залученими фахівцями, асистентами вчителя для надання додаткової підтримки особам з особливими освітніми потребами тощо).

Питання 7.
Відповідно до Типових правил прийому до закладів професійної (професійно-технічної) освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 14.05.2013 № 499, кожен має рівні права на здобуття професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до своїх здібностей і нахилів незалежно від віку, статі, раси, кольору шкіри, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, мови спілкування, тощо. Обмеження з професій допускаються за медичними та віковими показниками відповідно до законодавства, а також показниками професійної придатності, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 636 (далі - Порядок № 636), прийом осіб з особливими освітніми потребами на навчання до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, яким не протипоказане навчання за обраною професією, здійснюється з урахуванням прав та гарантій, визначених законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 636 керівник закладу професійної (професійно-технічної) освіти на підставі письмового звернення здобувана освіти з особливими освітніми потребами або одного з його батьків (чи іншого законного представника), а також висновку про комплексну психолого- педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром утворює інклюзивну групу.

Питання 8.1
За статистичними даними впродовж останнього року на 4 569 збільшилася кількість закладів з підключенням до Інтернету за технологіями FTTx, PON, ЕТТН оптично-волоконним кабелем. Водночас, у закладах загальної середньої освіти збільшилась кількість портативних персональних комп’ютерів (ноутбуків, нетбуків) на ЗО 556 одиниць; серверів на 1 315 одиниць; принтерів - на 13 860 одиниць (у т.ч. 3D принтерів на 270 одиниць); класів з інтерактивними поверхнями - на 8 083 класи; класів із засобами візуалізації (без інтерактиву) - на 13 377 класів.
За клопотанням Міністерства освіти і науки України в Державному бюджеті на 2021 рік передбачені субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, за рахунок яких здійснюється придбання комп’ютерного чи мультимедійного обладнання для закладів загальної середньої освіти:
програма «Спроможна школа для кращих результатів»;
субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2021 році. Частина коштів, а саме 394 534 тис грн, спрямована на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання для початкових класів.
субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти» розміром 1 млрд грн., 980 млн із яких спрямовуються для закупівлі ноутбуків для вчителів (проект «Ноутбук кожному вчителю»).
Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації України, обласними державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в рамках проекту «Ноутбук кожному вчителю» у 2021 році забезпечать ноутбуками понад 60 тисяч вчителів, до 2023 року планується забезпечити кожного вчителя якісною новою технікою для роботи.

Питання 8.2
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України «Про вищу освіту» заклади вищої освіти (наукові установи) самостійно розробляють і затверджують освітні програми з урахуванням вимог до відповідного рівня вищої освіти, встановлених законодавством та стандартами вищої освіти. Обсяг компонентів освітньої програми визначається закладом вищої освіти.

Питання 9.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту» професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації. Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає педагогічний (науково-педагогічний) працівник.
Згідно із абзацом другим частини першої статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожному педагогічному працівникові гарантується право підвищувати кваліфікацію в комунальному закладі післядипломної освіти, розташованому на території відповідної (за місцем проживання такого педагогічного працівника) області, Автономної Республіки Крим, міста Києва чи Севастополя, що не обмежує його право обрати іншого суб’єкта освітньої діяльності для підвищення своєї кваліфікації.
Водночас відповідно до пункту 6 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 800, педагогічні та науково- педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію у різних суб’єктів підвищення кваліфікації.

Питання 10.1
Забезпечення закладів освіти сучасною навчально-методичною літературою є основою для створення освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами в контексті сучасних педагогічних інновацій, розвитку творчої особистості як учителя, так і учня, створення умов для повноцінного інтелектуального, духовного, фізичного розвитку всіх учасників освітнього процесу шляхом подолання усталених стереотипів та застарілих підходів.
Міністерство освіти і науки України постійно проводить роботу щодо удосконалення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами, в т. ч. з порушеннями слуху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) затверджено Державний стандарт початкової освіти; Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.
Відповідно до Державних стандартів створено Типові освітні програми для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема з порушеннями слуху, на всіх рівнях повної загальної середньої освіти. Програми з усіх навчальних предметів, а також програми з корекційно-розвиткової роботи для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема для дітей з порушеннями слуху, розміщено на офіційному сайті Міністерства.
Поряд з цим, враховуючи сучасні підходи заклади освіти можуть на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани, учитель може готувати власні авторські програми з навчальних предметів відповідно до стандартів середньої освіти та досягнень сучасної науки, обирати підручники, методики навчання і виховання.
Переліки навчальної літератури та навчальних програм рекомендованих МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році наведено у листі МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 та розміщено на веб-сайті ІМЗО.
Важливими є науково-методичні та навчальні розробки Інституту спеціальної педагогіки і психології ім.М.Ярмаченка НАПН України, які стануть у нагоді педагогічним працівникам, психологам спеціальних та інклюзивних закладів освіти. Зокрема: «Учні початкових класів із порушеннями слуху: навчання та розвиток»: навчально-методичний посібник /С.В.Кульбіда, С.В.Литовченко, В.В.Жук, В.В.Литвинова// - Харків: Вид-во «Ранок», 2020. - 144с.

Питання 10.2
Відповідно до частини четвертої статті 19 та абзацу восьмого частини другої статті 25 Закону України «Про освіту» органи державної влади, органи місцевого самоврядування та заклади освіти створюють особам з особливими освітніми потребами умови для здобуття освіти нарівні з іншими особами шляхом належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та/або розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби та можливості таких осіб, визначені в індивідуальній програмі розвитку. Засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
Водночас відповідно до пункту 4 частини сьомої статті 33 Закону України «Про вищу освіту» Структурними підрозділами закладу вищої освіти можуть бути спеціальний навчально-реабілітаційний підрозділ, який утворюється з метою організації інклюзивного освітнього процесу та спеціального навчально- реабілітаційного супроводу здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами, забезпечення їм доступу до якісної вищої освіти з урахуванням обмежень життєдіяльності.
Організаційні засади інклюзивного навчання у закладах вищої освіти незалежно від форми власності та підпорядкування з метою реалізації права осіб з особливими освітніми потребами на здобуття якісної вищої освіти з урахуванням потреб та можливостей таких осіб визначено Порядком організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 р. № 635.

Питання 10.3
Міністерство освіти і науки України надає постійну навчально-методичну, матеріально-технічну підтримку спеціальним закладам загальної середньої освіти.
Так, за кошти освітньої субвенції у 2020 році у спеціальних закладах освіти для дітей з порушеннями слуху та зору було оновлено навчально-матеріальну базу, зокрема для дітей з порушеннями слуху придбано сучасні технічні засоби навчання, програмно-апаратні комплекси для корекційно-розвиткової роботи, спеціальні комп’ютерні програми тощо.

Питання 11.1
Міністерством освіти і науки України розроблено ряд листів (зокрема листи від 03 квітня 2020 року № 1/9-186, від 08 квітня 2020 року № 1/9-198), в яких надано рекомендації щодо організації освітнього процесу в умовах карантину за допомогою дистанційних технологій.
Під час організації освітнього процесу за допомогою дистанційних технологій з метою реалізації індивідуального плану, надання рекомендацій батькам та перевірки виконаних завдань педагоги використовувати різні засоби комунікації:
Розміщення завдань та рекомендацій на сайті закладу;
створення груп із батьками, учнями у соціальних мережах (Viber, Telegram, WhatsApp тощо);
використання електронних платформ (ZOOM, Google Clasroom тощо);
проведення скайп-конференцій;
листування через електронну пошту.
Педагогічні працівники повинні обирати для роботи найбільш зручні та доступні для учнів, зокрема з порушеннями слуху, засоби комунікації з урахуванням індивідуальних можливостей та потреб дитини.

Питання 11.2, 24.
Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України Про вищу освіту» заклади вищої освіти (наукові установи) самостійно розробляють і затверджують освітні програми з урахуванням вимог до відповідного рівня вищої освіти, встановлених законодавством та стандартами вищої освіти. Обсяг компонентів освітньої програми визначається закладом вищої освіти.

Питання 12.
Міністерством освіти і науки України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, у якому серед іншого доповнено перелік посад педагогічних працівників навчання у закладах професійної (професійно- технічної) освіти посадами асистента викладача та асистента майстра виробничого навчання. Після погодження зазначено вище проекту акта заінтересованими органами, його буде внесено на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Питання 13.
Питання належить до компетенції Міністерства молоді та спорту України.

Питання 14, 25
Пунктом 10 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957 (набрання чинності відбудеться 01 січня 2022 року), передбачено, що для кожної дитини з особливими освітніми потребами командою супроводу складається індивідуальна програма розвитку (далі - ІПР).
Згідно з примірним положеннями про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, затвердженим наказом МОН 08 червня 2018 № 609, батьки дитини є постійними учасниками команди супроводу.
ІПР складається з урахуванням висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, в тому числі в частини необхідності використання спеціальних підручників, посібників, наочного матеріалу та технічних засобів навчання.
ІПР підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти.
З метою уточнення та задоволення індивідуальних освітніх потреб дитини, в тому числі щодо придбання технічних засобів навчання, ІПР переглядається не рідше ніж двічі на рік.
Згідно з частиною 3 статті ЗО Закону України «Про освіту» заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів.

Питання 15.
На сьогодні діти з особливими освітніми потребами, зокрема, з порушеннями слуху, можуть здобувати повну загальну середню освіту у спеціальних або інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти, а також в умовах спеціальних закладів освіти (спеціальних школах та навчально- реабілітаційних центрах.
У 2021 році Міністерством суттєво оновлено нормативно-правову базу що регламентує організацію освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, в т.ч. з порушеннями слуху.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1132 оновлено Положення про спеціальну школу та Положення про навчально- реабілітаційний центр, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 221
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 957 затверджено новий Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти (набуває чинності з 1 січня 2022 р.).
Зазначені нормативно-правові акти розміщено на офіційному сайті Верховної Ради України відповідно.

Питання 16.
Порядок утворення та припинення, основні засади діяльності, а також правовий статус інклюзивно-ресурсного центру визначено у Положенні про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 3 Положення засновниками інклюзивно-ресурсних центрів є представницькі органи місцевого самоврядування територіальних громад, районні, міські, районні у містах (у разі їх утворення) ради.
Інклюзивно-ресурсні центри утворюються з розрахунку один інклюзивно- ресурсний центр не більш як на 7 тис. дітей, які проживають на території територіальної громади (району), та не більш як на 12 тис. дітей, які проживають у місті (районі міста).
Водночас, кілька засновників можуть прийняти спільне рішення про утворення інклюзивно-ресурсного центру та укласти договір про спільну діяльність або засновницький договір у порядку, визначеному законодавством. У разі обслуговування дітей з особливими освітніми потребами з інших адміністративно-територіальних одиниць або територіальних громад діяльність інклюзивно-ресурсних центрів організовується в одній із форм співробітництва, визначених Законом України «Про співробітництво територіальних громад».
17 грудня 2021 року Інститутом спеціальної педагогіки та психології імені М.Ярмаченка НАПН України за підтримки Міністерства освіти і науки України було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Рівні серед рівних. Інноваційні підходи до навчання дітей з особливими освітніми потребами!», на якій було презентовано розроблені методичні рекомендації для закладів загальної середньої освіти щодо визначення освітніх труднощів і рівня підтримки в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти.
Зазначені методичні рекомендації надіслано до департаментів освіти і науки обласних (Київської міської) державних адміністрацій для використання у роботі.
Крім того, 28, 29 та З0 грудня 2021 року директоратом дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України проводяться онлайн-наради з представниками органів управління освітою обласних державних адміністрацій та директорами інклюзивно-ресурсних центрів щодо визначення рівнів підтримки дітей з особливими освітніми потребами.

Питання 17,18.
На сьогодні інклюзивне навчання впроваджено на всіх рівнях освіти, зокрема, дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та позашкільної освіти. У 2021 році Міністерством оновлено нормативно-правову базу, що регламентує організацію інклюзивного навчання, що має значно покращити якість такого навчання.
За три роки в Україні утворено мережу інклюзивно-ресурсних центрів, фахівці яких забезпечують системний кваліфікований супровід дітей з особливими освітніми потребами в освітньому процесі.
Запроваджено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки дітям з особливими освітніми потребами.
З метою підготовки достатньої кількості кваліфікованих тренерів для підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти з інклюзивним навчанням та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів для роботи в інклюзивному освітньому середовищі в контексті сучасного розуміння інклюзивної освіти Міністерством освіти і науки України проведено навчання для 29 національних тренерів з кожного регіону України.
Водночас, аналіз поточної ситуації щодо рівня організації інклюзивного навчання для осіб з ООП та створення інклюзивного освітнього середовища в закладах загальної середньої освіти показує, що існує проблема з практичним впровадженням інклюзивного навчання в освітню діяльність закладів загальної середньої освіти, що потребує першочергового вирішення.
Серед ключових причин, що обумовили неналежний рівень організації навчання є:
-незнання та недотримання вимог законодавства керівництвом та засновниками закладів освіти;
-брак кваліфікованих фахівців у сфері спеціальної та інклюзивної освіти, які готові працювати в закладах освіти;
низький рівень комунікації закладів освіти між собою, із засновником, інклюзивно-ресурсним центром та закладами вищої освіти, що спеціалізуються на підготовці відповідних фахівців і можуть надавати належний науковий супровід інклюзивного навчання, громадськими організаціями, як партнерами в розбудові інклюзії;
наявність ментальних бар’єрів у дорослого населення країни, що не сприяє впровадженню інклюзивної культури в суспільстві;
Поряд з цим, Міністерством постійно вживаються заходи щодо удосконалення інклюзивного навчання, зокрема проводяться інформаційно- просвітницькі заходи: наради, круглі столи, науково-практичні конференції, тощо.
Забезпечення підвищення рівня підготовки педагогічних працівників та асистентів вчителів закладів загальної середньої освіти, фахівців інклюзивно- ресурсних центрів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами є одним з першочергових завдань Міністерства на наступний рік.

Питання 19.
У 2021 році за кошти державного бюджету надруковано навчально- методичний посібник «Теорія та практика використання альтернативної комунікації для осіб з особливими освітніми потребами» (авт. Чайка М.С., Усатенко Г.В., Кривоногова О.В. ) загальним тиражем 21563 примірники та доставлено до обласних книжкових баз. Посібник у форматі pdf розміщено в електронній бібліотеці на сайті ІМЗО.

Питання 20.
Порядок організації здобуття повної загальної середньої ОСВІТИ за індивідуальною формою визначено у Положенні про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення за бажанням здобувана освіти та одного з батьків, інших законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:
-за місцем проживання здобувана освіти або в закладі освіти;
-індивідуально або для групи здобувачів освіти.
Організація освітнього процесу за індивідуальною формою належить до компетенції керівника закладу освіти.

Питання 21.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно- технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.
Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

Питання 22.
Міністерство освіти і науки України проводить постійний моніторинг якості організації інклюзивного навчання. Так, щомісяця відбуваються онлайн наради з обласними департаментами освіти, керівниками обласних ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти. Крім того, Міністерство проводить постійний моніторинг стану використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підтримку осіб з особливими освітніми потребами, створення інклюзивних та спеціальних класів (груп) в закладах освіти, кількість учнів у цих класах, кількість асистентів вчителів у них, кількість новостворених ІРЦ та збереження мережі ІРЦ в процесі децентралізації.
З метою підготовки достатньої кількості кваліфікованих тренерів для підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти з інклюзивним навчанням та фахівців інклюзивно-ресурсних центрів для роботи в інклюзивному освітньому середовищі в контексті сучасного розуміння інклюзивної освіти із застосуванням вимог законодавства підвищення кваліфікації педагогічних працівників Міністерство освіти і науки України провело навчання для 29 національних тренерів з кожного регіону України. Типову програму підготовки тренерів для підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти з інклюзивним навчанням та фахівців інклюзивно- ресурсних центрів та список тренерів, які пройшли навчання за цією програмою, затверджено наказом МОН від 11.06.2021 № 656.
Крім того МОН у 2021 році було затверджено такі типові програми підвищення кваліфікації:
-підвищення кваліфікації асистентів учителів «Професійна діяльність асистентів учителів в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» (наказ МОН №981 від 13.09.2021);
Типова програма підвищення кваліфікації для керівників і педпрацівників
-центрів профрозвитку педагогів, а також для керівників, вихователів і асистентів вихователів дитячих садочків (наказ МОН №457 від 23.04.21;
-підвищення кваліфікації педагогічних працівників початкової школи щодо організації інклюзивного освітнього середовища (наказ ДУ «Український інститут розвитку освіти» ( наказ від 22.04.2021 р. № 32;
Типова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо
-впровадження оновленого Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) (наказ МОН від 31.03.21 № 397,
Міністерство освіти і науки України щороку надає методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти, в яких в обов’язковому порядку звертає увагу керівників закладів освіти на нові нормативно правові акти та необхідність формування інклюзивного середовища в закладах освіти в частині подолання соціальних та психологічних бар’єрів, впровадження педагогіки партнерства, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти в межах безбар’єрного фізичного простору.
Крім того, з метою підвищення мотивації педагогічних працівників постановою Кабінету міністрів України БІД 25 серпня 2004 р. № 1096 за роботу в інклюзивних класах (групах) у закладах дошкільної, загальної середньої', позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти встановлено доплату у граничному розмірі 20 відсотків.

Питання 23.
Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є єдність навчання, виховання та розвитку (ст.6 Закону України «Про освіту»).
У Новій українській школі виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу у закладах освіти (ст.15 Закону України «Про повну загальну освіту») і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України «Про освіту».
Відповідно до абзацу десятого частини третьої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування).
У закладах освіти України для учнів та їх батьків проводиться постійна і цілеспрямована інформаційно-просвітницька робота, спрямована на запобігання та протидії насильству та щодо імплементації принципів ненасильницької поведінки та недискримінації в освітній та виховний процес у закладах освіти.
У листопаді у школах проходить «Тиждень доброти і толерантності». Психологами, соціальними педагогами здійснюється робота, спрямована на гуманізацію стосунків між учнями, формування позитивних навичок співіснування у колективі, виховання чуйного ставлення до людей.

Питання 26.
З 1 січня 2022 року набирає чинності Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 957 (далі - Порядок).
Відповідно до Порядку фахівцями (консультантами) інклюзивно- ресурсного центра (далі - ІРЦ) за заявою батьків (законних представників) проводиться комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини. У висновку про комплексну оцінку ІРЦ визначає рівень підтримки, якого потребує дитина.
Залежно від рівня визначається потреба у асистенті вчителя чи (та) асистенті учня (дитини). У випадку наявності такої потреби, учню призначається асистент учня, який забезпечує індивідуальні соціальні та соціально-побутові потреби учня.
Щодо питань, які потребують безпосередніх відповідей/роз’яснень фахівців МОН авторам звернень інформуємо, що у разі надходження належним чином оформлених звернень громадян на офіційну адресу МОН, Міністерством буде надано відповідь авторам звернень відповідно до законодавства.

Категорія: Консультація | Переглядів: 230 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2024