Вівторок, 21.11.2017, 22:12
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [82]
Законодавство [42]
Сурдопедагогіка [82]
Освіта глухих [147]
Освіта України [47]
Освіта за кордоном [20]
Медицина [11]
Консультація [15]
Країна глухих [60]
Адміністратор сайту [7]
Пошук
Вхід на сайт
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2015 » Жовтень » 3 » Державний стандарт початкової загальної освіти
18:57
Державний стандарт початкової загальної освіти

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової загальної освіти

Загальні положення
Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі - Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який  ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного  підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:
1) громадянська компетентність - здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
3) ключова компетенція - об'єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров'язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій);
4) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;
5) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення,  що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
7) комунікативна компетентність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
8) міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;
9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних  видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10) предметна компетентність - освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для  певного предмета діяльності, пов'язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;
11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв'язання  навчальної проблеми (задачі,  ситуації).  Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;
12) предметна математична компетентність - особистісне утворення, що  характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;
13) предметна природознавча  компетентність - особистісне утворення, що  характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин "людина - природа";
14) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Державний стандарт складається з:
-Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);
-загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;
-державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.
Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими      компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.
На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми,  відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.

Базовий навчальний план
Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної   освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти формується на державному рівні і є обов'язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти  визначається за допомогою таких освітніх галузей, як "Мови і літератури", "Математика",
"Природознавство", "Суспільствознавство", "Здоров'я і фізична культура",  "Технології" та "Мистецтво". Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.
В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.
Варіативна складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних  освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У початкових класах  варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення  навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення  індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.
Вивчення предметів, включених до інваріантної та варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів  молодшого шкільного віку.
Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.
На основі Базового навчального плану, який визначає загальні засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної складової.На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується  варіативна складова початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.
Бюджетне фінансування  загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових з урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.

Освітня галузь "Мови і літератури"
Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про  мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)
Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов  навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного  обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.
Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування  всіх інших предметів початкової загальної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-формування в учнів мотивації вивчення мови;
-забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);
-формування комунікативних умінь;
-опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;
-соціально-культурний розвиток особистості;
-формування вміння вчитися.
З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі  виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна  і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.

Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)
Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-створення позитивної мотивації до засвоєння знань;
-формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності;
-засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;
-залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;
-сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.
Зміст навчання  української мови як державної та інших мов як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є  взаємозалежними, взаємопов'язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.

Іноземна мова
Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів,  цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;
-оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;
-отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання  відомого  лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;
-розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;
-участь у діалогічному  спілкуванні (вміння  вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);
-уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що  визначені для початкової школи, відтворювати напам'ять римовані твори дитячого фольклору;
-оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;
-правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;
-засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.
З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Літературне читання
З метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів,  яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до  систематичного вивчення літератури в основній школі.
У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
-ознайомлення учнів з дитячою  літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; -формування в учнів соціальних, морально-етичних  цінностей за  допомогою  художніх образів літературних творів;
-формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
-розвиток мовлення учнів,  формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
-формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
-розвиток творчої літературної діяльності школярів;
-виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.

Освітня галузь "Математика"
Метою освітньої галузі "Математика" є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:
-цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв'язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв'язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;
-вміння користуватися  математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; -орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати  обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;
-інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.
В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини;  математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.

Освітня галузь "Природознавство"
Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
-формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
-розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
-забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
-засвоєння традицій  українського народу у відносинах людини з природою;
-оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Освітня галузь "Суспільствознавство"
Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня, формування  його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві  поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;
-оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;
-розвиток навичок взаємодії у сім'ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки,  співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;
-формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.
Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура"
Метою освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура" є формування здоров'язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров'я та дбайливого ставлення до  нього, розвитку особистої фізичної культури.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-формування в учнів знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв'язок організму людини з природним і соціальним оточенням;
-формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;
-розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров'я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров'я;
-виховання в учнів потреби у здоров'ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;
-набуття учнями  власного  здоров'язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров'я;
-використання у повсякденному житті досвіду здоров'язбережувальної діяльності для власного здоров'я та здоров'я інших людей.
Здоров'язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.
Здоров'язбережувальна компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі "здоров'я і фізична культура" і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.
З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими  лініями: здоров'я і фізична культура.

Освітня галузь "Технології"
Метою освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в учнів  технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для  успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини,  світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, -усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами;
-розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та   графічною інформацією, вміння працювати з комп'ютером;
-виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
Зміст галузі "Технології" визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.

Освітня галузь "Мистецтво"
Метою освітньої галузі "Мистецтво" є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
-виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та  дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати  твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;
-формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;
-розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.
Зміст освітньої галузі "Мистецтво" визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та  екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.

ДОДАТКИ

 

Категорія: Законодавство | Переглядів: 233 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2017