Сьогодні в Україні майже півмільйона дітей страждають від зниження слуху. У майже 30 тисяч із них порушення слуху є незворотними. Часто в глухоті дитини вині самі батьки. Які причини зниження слуху і як не допустити втрати слуху у дитини, розповідає головний дитячий отоларинголог МОЗ Анатолій Косаковський.

- Анатолію Лук'яновичу, чому діти народжуються глухими? Вади слуху передаються генетично?

Є випадки, коли глухота генетично зумовлена, але насправді це не дуже великий відсоток дітей. Звичайно, якщо батько і мати не говорять і не чують, є ймовірність, що й дитина у них народиться глухонімою. Але треба дивитися, чому вони не говорять: чи це у них генетично закладено, чи вони просто вчасно не отримали слухові апарати і не мали можливості коригувати слух.

Найбільша причина - це вірусні інфекції, які переносить мама під час вагітності. Це може бути краснуха чи звичайний грип. З грипом останнім часом треба бути особливо обережним, він дає дуже багато ускладнень. Крім того, негативно впливає сучасне навколишнє середовище, різні домішки у продуктах. Наприклад, ГМО. Хоча його негативна дія однозначно не доведена, але вона й не спростована.

Особливо шкідливим є антибіотики типу гентаміцин, неоміцин, канаміцин - усього більше 20 видів. Якщо мама приймає їх під час вагітності або якщо новонародженій дитині дають ці антибіотики - велика ймовірність виникнення вад слуху. До речі, якщо після вірусних інфекцій проблеми зі слухом у дітей лікуються, то після антибіотиків вади слуху майже невиліковні. Причину, на жаль, не завжди можна встановити, але це нічого не дає. Важливо якомога раніше виявити розлади слуху і розпочати лікування, найкраще - до 6 місяців.

- Як сьогодні можна перевірити, чи у такої маленької дитини все гаразд зі слухом?

На жаль, в Україні майже не проводиться ехоскринінг новонароджених, завдяки якому можлива діагностика порушень слуху вже у перші дні після народження. Такі апарати є в Охматдиті та ще в кількох клініках у різних регіонах. Це дуже мало. Такий апарат має бути в кожному пологовому будинку, тільки тоді ми зможемо оперативно виявляти дітей із проблемами слуху і вчасно визначати, кому з них потрібен кохлеарний імплант, а кому - слухові апарати. Раннє виявлення проблем зі слухом надзвичайно важливе. Якщо цим дітям вчасно не надати допомогу, то після п'ятирічного віку, на жаль, вже нічого зробити не вдасться.

Слухопротезування і кохлеарну імплантацію треба розпочинати до річного віку, тоді є повна надія, що дитина буде повноцінно розвиватися. А батьки нерідко помічають, що з дитиною щось негаразд, лише в 3-4 роки. Кажуть: а ми думали, що він просто пізніше почне говорити. А виявляється, що дитина весь цей час просто нічого не чула!

- А батьки можуть самостійно визначити, що дитина нічого не чує?

Так. Я радив би звертати увагу на такі ознаки: чи є гудіння у дитини, яке воно - монотонне якесь, дивне, чи таке, як у всіх дітей. Якщо дитина не чує, в неї гудіння іншого тембру. Чи реагує дитина на різні звуки, наприклад, на плескання в долоні. Чи повертає голову на звук, чи рухає очима. Треба слідкувати, чи дитина каже перше «мама-тато» в потрібному віці.

Якщо до року дитина не розмовляє і ніяк не реагує на шелест, стукіт-грюкіт, треба бігом бігти до отоларинголога. Навіть якщо в одному місці вам скажуть, що все нормально, дитина ще заговорить, треба їхати на дослідження до іншої клініки. Буває таке, що дитина просто видає якісь звуки, але не говорить. Справа в тому, що, оскільки вона не чує мови, вона не може повторювати те, що говорять батьки. Німецькі вчені доводять, що якщо починати реабілітацію після 8 місяців, то це вже буде запізно. А в нас батьки у 3 роки з дітьми приходять і кажуть: "Ми думали, що вони пізніше будуть говорити”.

- Якщо батьки малюка, який не чує, вчасно звертаються до отоларинголога, які далі перспективи у такої дитини?

Якщо зниження слуху до 85 децибел, потрібне слухопротезування. На сьогодні з цим проблем немає. Частину слухових апаратів закуповує держава. Один апарат коштує до 7000 гривень. Якщо підтверджується, що дитина взагалі нічого не чує, її ставлять на чергу на кохлеарний імплант, і як тільки вони з'являються, дитину оперують. Сьогодні він коштує 200 тисяч гривень. Оперують до року, а частіше - з 1 до 2-3. Кохлеарний імплант - це електронний протез внутрішнього вуха, коли у внутрішнє вухо вставляються електроди і йде стимуляція. Але це не так, як окуляри - одягнув і вже бачиш. Коли вставляється кохлеарний імплант, дитина спочатку чує лише дивні звуки, шелест. І треба ще півроку чи рік вчити дитину розрізняти звуки. Це не так просто. З імплантом потрібно проводити реабілітацію. Батьки і лікарі-сурдологи мають постійно займатися з дитиною.

- Діти з імплантами зможуть народити здорових дітей?

Так, вони будуть розмовляти так, як і ми з вами. Зможуть вчитися в школі, закінчити університет і будуть повноцінними громадянами. Якщо хвороба не була генетично зумовлена, то у них будуть здорові діти.

Наталка Голомідова