Початок шкільного навчання - це час великих надій і розчарувань, перших життєвих перемог і негараздів. Саме у першому класі дитина і батьки складають свій важливий іспит, який може визначити всю подальшу долю маленької людини, - адже невдалий шкільний старт часто стає першопричиною всіх майбутніх невдач.
Пропонуємо тест, який допоможе визначити вашу батьківську готовність віддати дитину до школи.
    
1.Тест “Чи готова Ваша дитина до школи?”

1.Думаю, моя дитина навчатиметься гірше від інших дітей.
2.Я побоююся, що моя дитина ображатиме інших дітей.
3.На мій погляд, чотири уроки - це непомірне навантаження на малюка.
4.Не впевнений, що вчителі молодших класів добре розуміють психофізичні особливості дітей і знають їх рідне мовлення.
5.Дитина може спокійно вчитися лише тоді, коли вчителька ставиться до неї як рідна мати.
6.Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, писати, рахувати.
7.Гадаю, що діти в цьому віці не здатні дружити.
8.Боюся навіть думати про те, що моя дитина не спатиме вдень.
9.Моя дитина часто плаче, коли до неї звертається незнайома доросла людина.
10.Початкова школа, на мою думку, рідко здатна навчити чогось дитину.
11.Я турбуюся, чи можу точно виконати ваші інструкції.
12.Я побоююся, що однокласники глузуватимуть з моєї дитини.
13.Мій малюк значно слабший за своїх однолітків.
14.Маю сумніви, що вчителька зможе правильно оцінити успіхи кожної дитини.
15.Моя дитина часто каже: “Мамо, ми підемо до школи разом?”.
Впишіть свої відповіді в таблицю: якщо Ви погоджуєтеся з твердженням, поставте позначку у клітинці, якщо ні - залиште її порожньою.

Таблиця 5. Результати тестування

Підрахуйте суму позначок у всіх стовпчиках:
-до 4 балів: у Вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня (ви самі достатньо готові до шкільного життя Вашої дитини);
-5-10 балів: - краще підготуватися до можливих труднощів заздалегідь;
-10 балів і більше: - варто порадитися з дитячим психологом.
Звернімо увагу на те, у яких стовпчиках 2 чи 3 позначки.
I - треба більше займатися іграми та завданнями, які розвивають пам'ять, увагу, дрібну моторику,
II - треба звернути увагу на те, чи вміє Ваша дитина спілкуватися з іншими дітьми,
III - передбачаються труднощі, пов'язані зі здоров'ям дитини, але ще є час для загартовування та спеціальних процедур,
IV - є побоювання, що дитина не знайде контакту з учителем, треба погратися з дитиною в сюжетно-рольові ігри за шкільною тематикою,
V - дитина надто прив'язана до матері, можливо, краще віддати її до підготовчого класу. У будь-якому випадку корисно погратися з дитиною у школу.

2.Визначення шкільної зрілості у дитини

Шкільну зрілість можна також визначити за допомогою постановки запитань, доступних шестиліткам:
1.Як тебе звати?
2.Як звати твою маму, тата?
3.Ти - дівчинка чи хлопчик?
4.Зараз ранок чи вечір? (День чи вечір?)
5.Ти любиш малювати? Назви колір цього олівця.
6.Скільки у тебе пальців на руці? Покажи два пальчики.
7.Скільки у тебе очей? Для чого потрібні очі?
8.Що роблять ложкою? Що роблять олівцем ?
9.Діти катаються на санчатах, коли (взимку чи влітку?)
10.Назви тварин.
11.Хто більший, корова чи коза?
12.У кого менше ніг: у собаки чи півня?

Шановні батьки, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть Вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються розвиткові. Вправи, завдання, ігри легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, дідусем, старшим братом чи сестрою - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із малюком.
Ви можете дати волю своїй фантазії і видозмінювати завдання, а можете точно дотримуватися інструкції, - у будь-якому випадку Ваша дитина росте і наближається до школи. Але запам'ятайте, будь-ласка, кілька простих правил:
• заняття з дитиною мають бути взаємно добровільними;
• їхня тривалість не має перевищувати 35 хв.;
• не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена;
• постарайтеся, щоб заняття мали систематичний характер – “мозковий штурм” під час підготовки до школи неефективний.
Корисно використовувати вправи для розвитку різних видів сприймання, уваги, пам'яті, мислення. Учіть дитину звертати увагу на те, як показуєте жести, - пропонуйте їй точно повторювати їх з дотриманням чіткого розташування, конфігурації пальчиків, відповідного руху. Розучуйте разом з нею слова (друковані, письмові, дактильні) і перевіряйте рівень свідомого засвоєння. Просіть написати або знаходити необхідний відповідник.
Дуже корисно запам'ятовувати різні предмети, їх кількість і розташування; звертайте увагу малюка на деталі пейзажу й довкілля. Не забувайте частіше просити його порівнювати різні предмети і явища - що в них загального і відмінного.
Запропонуйте дитині запам'ятати послідовність цифр (наприклад, номери телефонів). Добре стимулюють розвиток концентрації уваги ігри-лабіринти, у яких потрібно “простежити” доріжку персонажу, а також завдання на порівняння двох майже однакових малюнків.
Слід пам'ятати - навчання на жестовій основі створює особливе комунікативне тло, позитивний настрій, сприяє природному бажанню дитини висловлюватися, бути зрозумілою, - це надзвичайно важлива умова набуття соціальної компетенції відповідного віку.
Не варто нехтувати заняттями, які розвивають і зміцнюють дрібні рухи рук, що в подальшому стане доброю основою для вправного дактилювання і письмового відтворення літер, слів, речень. До них можна віднести:
• роботу з пластиліном (розминання пальцями, ліплення фігур), допомога мамі у вимішуванні тіста, ліплення вареників, пиріжків;
• імітацію пальцями гри на піаніно, барабані;
• катання по столу кожним пальчиком дрібних намистинок, кульок, горошинок;
• зав'язування і розв'язування вузликів. Спочатку слід брати товсту мотузку, а потім - все тоншу і тоншу. Закінчується робота вільним зав'язуванням і розв'язуванням шнурків;
• нанизування на нитку кульок, ґудзиків, намистинок тощо;
• малювання узорів, що складаються із суцільних і перерваних ліній;
• вирізування витинанок, складання орігамі;
• розкладання сірників;
• робота зі спеціальними тренувальними вправами в зошитах для дошколяриків.

3.Визначення біологічної зрілості організму дитини

Батькам важливо знати і біологічну зрілість дитини, що визначається як рівень дозрівання організму.
Адже біологічно зріла дитина легше впорається з фізичними та розумовими навантаженнями, легше адаптується до нових шкільних умов, оскільки вона менш чутлива до різних подразнень, стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб.
Так, батькам слід знати, що у дошкільному віці (5-6 років) дитина переживає напівзростовий стрибок, який є суттєвим показником зрілості організму. Щоб дізнатися, чи відбувся у малюка напівзростовий стрибок, використовують наступний тест. Попросіть свою дитину підняти праву руку вгору і через голову дістати ліве вухо. Якщо Ваш малюк успішно виконує таке завдання, то це свідчить про ступінь розвитку кістяка, рівень дозрівання нервової системи, здатність головного мозку сприймати, утримувати і переробляти інформацію. Фізіологи і гігієністи стверджують, що коли дитина починає відвідувати школу до того, коли у неї не відбувся напівзростовий стрибок, то це вкрай негативно позначиться на її здоров'ї, особливо психічному, і рідко приносить успіхи у навчанні.
Не менш важливим, на наш погляд, є й елементарна сформованість вольових навичок у дитини, яку Ви можете перевірити, скориставшись наступним тестом.
Він дає можливість визначити, наскільки в малюка розвинені стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) і спілкування, що є основою довільного запам'ятовування, уваги, розумових нахилів.

4.Тест “Сформованість вольових навичок”

1.Чи достатньо сформовані в дитини гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею)?
а) робить завжди сама, без нагадування;
б) робить завжди, але інколи треба нагадувати;
в) без спеціального нагадування не робить.
2.Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл)?
а) робить постійно;
б) робить часто;
в) робить дуже рідко.
3.Чи є стійкі навички самообслуговування (приготувати бутерброд, одягнутися по погоді, зав'язати шарф)?
а) є достатньою мірою;
б) є деякі;
в)немає.
4.Чи вміє дитина утримувати увагу досить довго (15-20 хв.) на самоті (під час ліплення, малювання, гри)?
а) дуже часто вміє;
б) вміє зрідка;
в) не вміє.
5.Чи здатна контролювавати свої бажання (не вживає перед їжею цукерок, хоч вони їй доступні; не вередує, коли старші щось заборонили)?
а) уміє достатньою мірою;
б) лише зрідка;
в) не вміє.
6.Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть)?
а) як правило, вміє;
б) уміє, але робить далеко не завжди;
в) не вміє.
7.Чи є у дитини більш-менш стійкі інтереси: слухання музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну;
а) усі досить стійкі;
б) інтереси є, але весь час змінюються;
в) інтереси відсутні.
8.Чи вміє поводитись у товаристві (не перебиває старших, бел нагадування вітається, прощається, дякує)?
а) уміє;
б) уміє, але інколи доводиться нагадувати;
в) не вміє.
9.Чи дотримується певного режиму дня (часу прогулянки, їжі)?
а) як правило, так;
б) взагалі дотримується, але інколи порушує;
в) ні, не дотримується.
10.Якщо дитина ставить запитання, чи завжди вислуховує відповіді?
а) як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;
б) інколи, відповідаючи на запитання, не слухає, відволікається;
в) інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді.
11.Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки, зошити після читання, письма?
а) завжди прибирає;
б) завжди прибирає після нагадування;
в) не прибирає.

Аналіз результатів
Перший варіант відповіді (а) у кожному запитанні оцінюється З балами, другий (б) - 2, третій (в) - 1 балом. Просумуйте бали з усіх одинадцяти запитань.
Рівень сформованості вольових навичок визначається за такими критеріями:
• високий - 33-27 балів;
• достатній - 26-22 бали;
• середній - 21-18 балів;
• низький - 18 балів і нижче.
Сподіваємося, що запропоновані завдання стануть важливими орієнтирами підготовки батьків нечуючої дитини у зміні її діяльності від ігрової до навчальної.