Понеділок, 23.10.2017, 20:07
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [80]
Законодавство [42]
Сурдопедагогіка [82]
Освіта глухих [146]
Освіта України [47]
Освіта за кордоном [19]
Медицина [11]
Консультація [15]
Країна глухих [60]
Адміністратор сайту [7]
Пошук
Вхід на сайт
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2017 » Вересень » 9 » Табір “українська жестова мова та культура глухих”: шість днів у світі нечуючих людей
16:45
Табір “українська жестова мова та культура глухих”: шість днів у світі нечуючих людей

Вже вп’яте студенти Українського католицького університету (УКУ) спеціальності “Соціальна педагогіка/робота” стали учасниками літнього навчально-рекреаційного табору “Українська жестова мова та культура глухих”, що їх організовує Канадсько-український альянс для глухих та слабочуючих і Український католицький університет.

Цього року 28-й табір зібрав близько 60 дітей та педагогів зі Львова, Теребовлі, Хуста, Підкаменя (Львівська обл.), Чернівців та Піщанки (Вінницька обл.) на базі Теребовлянського НРЦ Тернопільської обласної ради. Ініціатором та керівником табору є доцент кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ Ігор Кобель - один із засновників Канадсько-українського альянсу. Альянс був створений канадськими і українськими фахівцями-сурдопедагогами в 2000 році і ставив за мету подолати заборону на використання української жестової мови в системі спеціальних шкіл та дошкільних закладів для глухих і слабкочуючих дітей.
“Наші літні табори ми організовуємо не лише для промоції української жестової мови, але й для захисту спеціальних шкіл-інтернатів для глухих та слабкочуючих дітей. Кожен табір я починаю словами: “Дорогі діти! Цей табір - це ваша територія, ваша держава, ваш простір, де ви самі визначаєте, як спілкуватись і чим займатись”. В Україні намітилась тенденція до закриття спеціальних шкіл. Тим самим нехтується багаторічний досвід, який нагромадився у цих школах. Крім того, загальноосвітні школи - це середовище із малозрозумілим для нечуючих дітей усним спілкуванням, де вони не мають доступу до рідної жестової мови, культури глухих і де вони будуть приречені на самотність. Цьогорічний табір особливий ще й тим, що з нами була група глухих дітей-сиріт із Піщанської спеціальної школи-інтернату для глухих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Через те, що ці сироти позбавлені пільги на безкоштовний проїзд влітку, ми змушені були шукати додаткові кошти”, - говорить організатор табору доцент УКУ Ігор Кобель.
Подібні табори відбуваються взимку та влітку в різних куточках України. Цього разу до команди табору увійшли керівник проектів та програм кафедри загальної та соціальної педагогіки, кандидат технічних наук Юлія Кокоячук та студентки першого курсу програми з соціальної педагогіки: Марічка Дзюрах, Іра Дудуяк, Віка Стасишин та Мар’яна Чернецька, які організовували дозвілля дітей у таборі (численні ігри та змагання, квест, вечірні ватри). Активні члени Альянсу - доцент Кам’янець-Подільського національного університету Оксана Дмітрієва та науковий співробітник лабораторії жестової мови Інституту спеціальної педагогіки АПН України, кандидат педагогічних наук Наталія Адамюк майстерно проводили заняття з жестової мови та лінгвістичні ігри як для дітей, так і для чуючих дорослих, які працюють з нечуючими дітьми.
Наталія Адамюк, член ОНП: “Табір “Українська жестова мова” є унікальним в Україні. Це єдиний табір, в якому нечуючі діти мають можливість спілкуватися своєю мовою, почуватися вільно у оточенні тих, хто їх розуміє. На жаль, в більшості дитячих таборів такі діти почувають себе “іншими”, тому тримаються окремою групою і не демонструють сповна свої творчі здібності та індивідуальні особливості”. Важливою складовою табору є морально-духовне виховання, якому багато уваги приділили студенти УКУ разом із випускником Львівської духовної семінарії УКУ Олегом Плішило. У Олега глухі батьки (батько Володимир закінчив Львівську спеціальну школу Марії Покрови) і він вільно володіє жестовою мовою. Олег з натхненням і великим ентузіазмом спілкувався з глухими дітьми та дорослими і допомагав у спілкуванні з чуючими учасниками, проводив духовні бесіди, кожну трапезу починав і закінчував молитвою. Окрім цього, учасники мали можливість відвідати Маріїнський центр у Зарваниці, Божественну Літургію у свято св. Івана Хрестителя та продемонструвати свої акторські здібності в театралізованих сценках на біблійну тематику, де діти проявили непересічну креативність та винахідливість.
Насичена програма табору передбачала також екскурсії до Теребовлянського замку, Підгорянського монастиря, Кам’яного кар’єру, відпочинок біля озера, квест у лісовому таборі, які організував колектив Теребовлянського НРЦ Тернопільської обласної ради. Діти були в захваті від цікавих екскурсій, які для них перекладали жестовою мовою, а також від всього, що їм вдалося побачити на Тернопільщині. Під час кулінарного конкурсу діти проявили свою фантазію та командну роботу і приготували смаколиків на всі смаки.
Кульмінацією табору став концерт, під час якого діти та вихователі виконували пісні жестовою мовою, танцювали, демонстрували гумористичні сценки. Студентки УКУ вивчили і виконали пісню гурту “Океан Ельзи” жестовою мовою.
Та особливо цінним є неформальне спілкування впродовж табору, яке дозволило дітям з різних куточків України познайомитися, знайти нових друзів, навчитися незвіданому і весело провести час на Тернопільщині. Тепер завдяки соціальним мережам вони зможуть підтримувати зв’язок, не зважаючи на відстань.
Табір “Українська жестова мова” справив неймовірне враження на всіх без винятку учасників табору завдяки насиченій програмі та дружній атмосфері. Все це стало можливим завдяки копіткій праці команди табору та підтримці Українського католицького університету і Благодійного фонду “Українська Галицька Фундація”, що допомогли глухим і слабочуючим дітям провести тиждень в оточенні друзів з різних куточків України, поспілкуватися, дізнатися багато нового про себе та світ. Організатори табору і всі його учасники вдячні Фонду за увагу до цієї категорії дітей. Завдяки цій підтримці 28-й табір “Українська жестова мова” відбувся на високому рівні, про що свідчать коментарі учасників.
Богдан Краплич, учень Підкамінської школи-інтернату для дітей зі зниженим слухом, який вперше побував у таборі “Українська жестова мова”, ділиться враженнями: “Мені дуже сподобалося бути в Теребовлі у таборі. Там я познайомився з новими друзями і нам було весело, ми завжди розповідали один одному цікаві історії зі свого життя. Після захоплюючих екскурсій ми не втомлювалися, а танцювали, грали у різні ігри. Разом ми придумали, як грати у гру “Мафія” чуючим і нечуючим разом. Велика подяка організаторам веселих ігор з Українського католицького університету. Час пролетів так швидко… Ми дуже міцно здружилися і я із сумом покидав Теребовлю. Сподіваюся, що ми знову зустрінемося наступного року”.
“Для мене цей табір - не світ, а ціла галактика глухих, зі своєю мовою, культурою, своїми традиціями і цінностями. І з людьми, які вміють показувати свої почуття, вміють віддавати і дякувати. Не скажу, що за тиждень ми повністю пізнали цей світ, але відкривши для себе його вперше, ми почерпнули максимум того, чим живуть його мешканці. Разом з ними ми подорожували, змагалися, вчилися, складали одну команду та відкривали себе. Я безмежно вдячна кожному за участь у цьому таборі, за веселі моменти, підтримку, за те, що без слів навчили мові серця”, - розповідає Ірина Дудяк, студентка програми з соціальної педагогіки УКУ.
“Ну що тут сказати… враження від табору - супер. Найбільше мені сподобалось у таборі: квест, дискотека, ватра з розповіддю із Біблії, а особливо - таємна пошта та багато іншого. Також я вражений кулінарним майстер-класом та захоплений від усього побаченого на екскурсіях. Я вдячний тим людям, які це все організували. І я дуже сумую за табором. Сподіваюсь, це не остання моя поїздка”, - говорить учасник табору Іван Якимець.
Студентка соціальної педагогіки УКУ Мар’яна Чернецька говорить: “Для мене табір “Українська жестова мова – 2017” став місцем нових відкриттів, постійних несподіванок та ламання стереотипів. Я познайомилась з багатьма дуже різними людьми, але їх всіх об’єднувало те, що вони випромінювали безмежне добро. Табір був місцем цілковитого взаєморозуміння: засобом спілкування тут було щось більше, ніж мова жестів. Всі учасники табору дуже талановиті та активні. Я була вражена, вперше побачивши, що глухі та слабочуючі люди можуть виконувати пісні та гуморески жестовою мовою, танцювати, писати власну поезію, у них чудові кулінарні здібності та спортивна підготовка. За розвиток цих талантів хочеться щиро подякувати їхнім вихователям та вчителям. Я дуже щаслива, що мала можливість бути частинкою такого особливого середовища. Після табору у мене залишилось багато друзів, з якими я спілкуюся як у соціальних мережах, так і “наживо”. Я щодня переглядаю відеоуроки, щоб краще вивчити жестову мову, і щодня живу з надією, що зможу повернутись у таке середовище знову і взяти участь у наступному таборі”.

 
І.Кобель, координатор літніх програм Українсько-канадського альянсу,
Ю.Кокоячук, керівник проектів та програм кафедри соціальної педагогіки УКУ

Категорія: Освіта глухих | Переглядів: 56 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2017