Серед глухих та слабкочуючих людей не так багато тих, хто отримує вищу освіту. У більшості випадків причиною є труднощі в складанні іспитів через "комунікаційний бар’єр" та недостатню кількість перекладачів жестової мови або ж спеціального технічного забезпечення.
З якими проблемами стикаються жестомовні глухі студенти в отриманні вищої освіти, скільки таких людей взагалі продовжує навчання після школи, які виші обирають і чи легко їм працевлаштуватися після випуску? – такі теми обговорювали під час Всеукраїнського форуму з міжнародною участю "Доступ осіб із інвалідністю (глухих і слабкочуючих) до вищої освіти", який відбувся 2-3 листопада 2017 року в УКУ.
Серед учасників заходу: фахівці-практики із супроводу глухих та слабкочуючих студентів у закладах післяшкільної освіти, викладачі та науковці, які працюют
... Читати далі »
Зло стало нормою, система освіти бездіє, а заклад став "замкнутим простором", з якого, в силу його специфіки, інформація практично не потрапляє у зовнішній світ
Після резонансного скандалу з вимаганням грошей в ужгородському НВК "Престиж", фігурантом якої стала родина переселенців з Донецька, не менш скандальна ситуація розвивається останнім в іншому навчальному закладі обласного центру Закарпаття – Ужгородській загальноосвітній спеціальній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів Закарпатської обласної ради, у якій навчаються діти з вадами слуху з усієї області.
Протягом, фактично, десятиліть через цю свою специфіку заклад, по суті, був ізольованим в системі освіти – нечуючі або й глухонімі діти не мають змоги донести до зовнішнього світу реалії власного світу, в якому в силу нелегких життєвих обставин їм довелося жити і навчатися. Безко
... Читати далі »
Учитель — безцінна професія, що споконвіків шанується і цінується не одним поколінням. Бо все починається з учителя, котрий не просто дає знання, а направляє, підказує, підтримує. Усі ми пам’ятаємо своїх перших та улюблених вчителів, їхні незабутні уроки…
З того часу, як у 2009 році до навчальних програм українських спецшкіл для дітей з порушеннями слуху увійшли уроки з української жестової мови, вони стали улюбленими для багатьох наших школярів. І саме тому, з нагоди 15-річного ювілею Об’єднання нечуючих педагогів (ОНП), Дня працівників освіти та Міжнародного дня глухих, гаслом якого цього року є девіз: “Повне занурення у жестову мову”, ми вирішили провести невеличке опитування і підготувати інтерв’ю з викладачами цієї нової шкільної дисципліни — членами ОНП.
Нещодавно всіх неприємно вразив сюжет у ЗМІ стосовно порушень і поганих умов у Львівській спецшколі-інтернаті Марії Покрови для глухих дітей. Що ж відбувається у школі насправді? Відповідь на це дав Ігор Кобель, один із засновників та керівників Українсько-Канадського Альянсу для глухих та слабочуючих, який чудово знає стан справ у цьому навчальному закладі:
“На Львівську школуінтернат Марії Покрови для глухих дітей здійснюється рейдерська атака. Школу трясуть по три перевірки за день. Наїзд від департаменту освіти Львівської обласної адміністрації викликаний “скаргами батьків” на погані умови та крадіжки з боку працівників школи. Малограмотні і некомпетентні журналюги розкручують одвічну тему знущань над глухими дітками, яких морять голодом і які просять “хлібчика”. А за меню відповідає лікар школи, і меню складається згідно вимог МОН. ... Читати далі »
12 вересня 2017 року громадські активісти спільно з головою Львівської ОДА Олегом Синюткою та керівником департаменту освіти Любомирою Мандзій відвідали Навчально-реабілітаційний центр, колишній інтернат на вул. Личаківській.
Активістів шокувало побачене, адже у діток з інвалідністю крадуть мило, туалетний папір та їжу. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук повідомила громадська активістка, адвокат Галина Янко, повідомляє Гал-інфо.
“Ми без попередження відвідали Навчально-реабілітаційний центр у Львові для діток з інвалідністю, в основному - це глухонімі дітки. Жах, який ми побачили, описати важко. Але кульмінацією стала записка, яка лежала поруч з мішками картоплі, які, як пояснив нам директор, зберігається в газельці для дітей навчального закладу. А в записці чітко розподілено, кому з підлеглих скільки картоплі роздати. Якими треба бути моральним
... Читати далі »
Вже вп’яте студенти Українського католицького університету (УКУ) спеціальності “Соціальна педагогіка/робота” стали учасниками літнього навчально-рекреаційного табору “Українська жестова мова та культура глухих”, що їх організовує Канадсько-український альянс для глухих та слабочуючих і Український католицький університет.
Цього року 28-й табір зібрав близько 60 дітей та педагогів зі Львова, Теребовлі, Хуста, Підкаменя (Львівська обл.), Чернівців та Піщанки (Вінницька обл.) на базі Теребовлянського НРЦ Тернопільської обласної ради. Ініціатором та керівником табору є доцент кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ Ігор Кобель - один із засновників Канадсько-українського альянсу. Альянс був створений канадськими і українськими фахівцями-сурдопедагогами в 2000 році і ставив за мету подолати заборону на використання української жесто
... Читати далі »
Какие же все-таки удивительные люди живут среди нас! Вот обаешься со скромным человеком с мягкой застенчивой улыбкой и даже не подозреваешь, что он имеет такие успехи в своем деле, что прямо-таки распирает от гордости за него! Гордости от того, что наш глухой соотечественник дает фору даже слышащим людям и является прекрасным примером для подражания. Итак, герой нашей сегодняшней рубрики “Глухие могут все!” — старший научный сотрудник кафедры “Инструментальное производство” Национального технического университета Украины "Киевский политехнический институт” Родион Родин, член ОНП.
ВОСПОМИНАНИЯ ДЕТСТВА
Родион родился 7 февраля 1960 года в прекраснейшем гор
... Читати далі »
У статті проаналізовано правові аспекти освітньої політики держави для нечуючих як лінгвістичної меншини на сучасному етапі.
Дотримання прав нечуючих як лінгвістичної спільноти в освітній політиці української держави є проблемою, вирішення якої неможливе без узгодження законодавчої бази, забезпечення відповідності міжнародним документам у сфері освіти, вироблення необхідних задокументованих механізмів для впровадження засад соціокультурного підходу. Тому починаючи з 90-х рр. ХХ ст. і до нині вживаються заходи щодо ратифікації і легалізації багатьох міжнародних документів.
Метою статті є огляд правових аспектів освітньої політики держави стосовно нечуючих громадян на сучасному етапі.
Аналіз літературних джерел засвідчив, що означений аспект освітньої політики держави був предметом розгляду багатьох українських вчених — Єжової Т.Є. (2011), Засенка В.В. (2
... Читати далі »
Висвітлено проблеми, пов'язані з нинішнім станом навчання, виховання і працевлаштування людей з порушеннями слуху в Україні. Запропоновано шляхи виходу з ситуації, що створилася.
Система навчання і виховання дітей з порушеннями слухової функції є невід’ємною складовою частиною єдиної системи освіти, яка в нашій державі унормована законодавчо. В Україні десятиліттями стабільно працює чітка, доволі розгалужена порівняно із закордоном диференційована система спеціальних навчальновиховних закладів для осіб із порушеннями слуху. Наразі це 58 шкіл (32 школи для глухих та 26 шкіл для слабочуючих дітей), в яких навчаються близько 8 тис. учнів та 2дошкільних закладів, в яких названі особи дотримуюються принципу неперервності, здобувають відповідний освітній рівень, згодом і певний рівень професійнотрудової підготовки. Не треба забувати й про те, що діти з порушен
... Читати далі »
Юрій Павленко в Житомирській спецшколі-інтернат для глухих дітей: "Ми зробимо все можливе, щоб всупереч тій антисоціальній політиці, яку проводить нинішня влади, діти відчували себе захищеними і щасливими. Кожен депутат від Опозиційного блоку, якого обрали жителі області, буде щодня відстоювати інтереси кожної дитини, бо від того, наскільки будуть реалізовані їх права, розкриті їх таланти, залежить майбутнє нашої держави".
Серед глухих та слабкочуючих людей не так багато тих, хто отримує вищу освіту. У більшості випадків причиною є труднощі в складанні іспитів через "комунікаційний бар’єр" та недостатню кількість перекладачів жестової мови або ж спеціального технічного забезпечення.
Зло стало нормою, система освіти бездіє, а заклад став "замкнутим простором", з якого, в силу його специфіки, інформація практично не потрапляє у зовнішній світ
Учитель — безцінна професія, що споконвіків шанується і цінується не одним поколінням. Бо все починається з учителя, котрий не просто дає знання, а направляє, підказує, підтримує. Усі ми пам’ятаємо своїх перших та улюблених вчителів, їхні незабутні уроки…
Нещодавно всіх неприємно вразив сюжет у ЗМІ стосовно порушень і поганих умов у Львівській спецшколі-інтернаті Марії Покрови для глухих дітей. Що ж відбувається у школі насправді? Відповідь на це дав Ігор Кобель, один із засновників та керівників Українсько-Канадського Альянсу для глухих та слабочуючих, який чудово знає стан справ у цьому навчальному закладі:
12 вересня 2017 року громадські активісти спільно з головою Львівської ОДА Олегом Синюткою та керівником департаменту освіти Любомирою Мандзій відвідали Навчально-реабілітаційний центр, колишній інтернат на вул. Личаківській.
Вже вп’яте студенти Українського католицького університету (УКУ) спеціальності “Соціальна педагогіка/робота” стали учасниками літнього навчально-рекреаційного табору “Українська жестова мова та культура глухих”, що їх організовує Канадсько-український альянс для глухих та слабочуючих і Український католицький університет.
ГЛУХИЕ МОГУТ ВСЕ!
У статті проаналізовано правові аспекти освітньої політики держави для нечуючих як лінгвістичної меншини на сучасному етапі.
Висвітлено проблеми, пов'язані з нинішнім станом навчання, виховання і працевлаштування людей з порушеннями слуху в Україні. Запропоновано шляхи виходу з ситуації, що створилася.