11-12 січня 2006 року у м.Біла Церква Київської області відбувся Всеукраїнський науково-практичний семінар “Жестова мова в системі освіти дітей з порушеннями слуху”.
Організатори семінару: Міністерство освіти і науки України, Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Українське товариство глухих, Навчально-методичний центр середньої освіти МОН України, Навчально-науковий центр профтехосвіти АПН України, Українсько-Канадський Альянс для глухих та слабочуючих.
Серед 117 учасників - науковці, керівники і викладачі закладів I-IV ступеня акредитації, директори і сурдопедагоги загальноосвітніх шкіл для осіб з  порушеннями слуху з різних регіонів України, сурдоперекладачі, вчителі жестової мови, члени Асоціації нечуючих педагогів, вихователі, аспіранти, колеги з Білорусі, що надали нашому науково-практичному семінару вагомого значення в межах міжнародного педагогічного простору.
Наукова і педагогічна спільнота України зібралася, щоб окреслити орієнтири розвитку національної жестової мови як ефективного засобу навчання поряд зі словесною мовою, визначитися у поняттях “жестова мова”, “кальковане жестове мовлення”, “дактильне мовлення”, “двомовність”, “білінгвістичне навчання” та ін.;  Напрацьовані учасниками семінару матеріали сприятимуть справі спільного збагачення наукового, науково-методичного досвіду і нададуть відчутний додатковий імпульс для подальшого розвитку педагогічної науки і практики.

Перелік тем, які обговорювалися під час Всеукраїнського науково-практичного семінару:
Синьов В.М., директор Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ ім.М.П.Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор, академік, “Кадрове забезпечення діяльності спеціальних закладів для дітей з порушеннями слуху” .
Димскис Л.С., завідувач сектором навчання і виховання дітей з сенсорними порушеннями відділення дефектології національного інституту освіти Республіки Білорусь, старший науковий співробітник лабораторії жестової мови, кандидат педагогічних наук, “Проблеми жестової мови у навчанні нечуючих”.
Засенко В.В., заступник директора Інституту спеціальної педагогіки АПН України, доктор педагогічних наук, “Проблема жестової мови в контексті історії сурдопедагогіки”.
Чепчіна І.І., перший заступник голови ЦП УТОГ, “Правовий статус жестової мови в Україні”.
Фомічова Л.І., завідувач кафедри сурдопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ ім.М.П.Драгоманова, доктор психологічних наук, професор, “Жестове мовлення. Мова і мовлення в дослідженнях російських і українських сурдопедагогів”.
Сандугей В.П., президент спортивної федерації глухих України, “Жестова мова у житті нечуючих за кордоном”.
Воробель Г.М., директор загальноосвітньої школи для дітей  з порушеннями слуху м.Хмельницький, “Жестова мова як повноцінний засіб реабілітації нечуючих і перспективи розвитку”.
Шарф Л.П., заступник директора загальноосвітньої школи-інтернату для глухих дітей №6 м.Києва, “Роль жестової мови у середній і старшій школі для навчання нечуючих дітей”.
Марченко Т.В., перекладач-дактилолог І категорії Чернігівської обласної організації УТОГ, “Жестова мова як засіб пізнавального розвитку глухої дитини”.
Стьопкін В.В., віце президент Об`єднання нечуючих педагогів, “Діяльність об`єднання нечуючих педагогів  в Україні”.
Малинович Л.І., викладач Львівського педагогічного коледжу ЛНУ імені Івана Франка, “Оволодіння початковими навичками дактильно-жестового мовлення студентами ВНЗ (психолого-педагогічних спеціальностей)”.
Куросєвич С.В., заступник директора з виховної роботи загальноосвітньої школи-інтернату для слабочуючих дітей м.Корсунь-Шевченківський, “Регіональні відмінності і труднощі у спілкуванні жестовою мовою”.
Грищенко Є.С., Стьопкін В.В., автори програми “УЖМ”, “Казка – один із засобів розвитку учнів з вадами слуху та збагачення їхнього соціального досвіду”.
Маринець В.С., студентка юридичного факультету Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, “Проблеми навчання нечуючих студентів”.
Кульбіда С.В. старший науковий співробітник лабораторії сурдопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України, кандидат педагогічних наук, “Білінгвістичне навчання”
Савченко О.О., завідувач  відділу слухомовної роботи центру слухової реабілітації “Аврора”, кандидат педагогічних наук, “Міжнародний досвід вивчення і викладання жестової мови”.  
Тищенко О.М., науковий співробітник відділу лексикології та комп'ютерної лексикографії Інституту української мови НАН України, кандидат філологічних наук, “Про лінгвістичне дослідження української жестової мови.”.
Радько В.П., студент  ІІ курсу Інституту педагогіки та психології НПУ ім.М.П.Драгоманова, “Проблеми використання жестової мови при отриманні середньої і вищої освіти”.
Дробот О.А., сурдопедагог Чернігівської школи-інтернату для слабочуючих дітей, “Авторський досвід білінгвістичного навчання дошкільників з порушеннями слуху”.
Лиферова М.Е., перекладач-дактилолог УТОГ, “Лінгвістичні особливості жестової мови. Психологія нечуючих”.
Адамюк Н.Б.,  президент Об`єднання нечуючих педагогів, учитель Полтавської загальноосвітньої школи-інтернату для глухих дітей, “Використання жестової мови на уроках української мови і літератури”.
Родін Р.П., викладач КПУ, кандидат технічних наук, “Роль жестової мови у житті нечуючих”
Марчук Т.Ф., старший науковий співробітник лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки АПН України “Особливості жестової мови та її роль у психічному розвитку глухих школярів”
Дмітрієва О.І., аспірант Інституту спеціальної педагогіки АПН України, сурдопедагог Кам`янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру, “Використання комп`ютерної програми “Українська дактильна абетка”.
Муць Віра, вчитель жестової мови загальноосвітньої школи-інтернату для глухих м.Львова, “Українська жестова мова як один з важливих засобів  формування особистості  глухого учня”.
Єжова Т.Є., викладач кафедри природничих наук та інформатики відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”, “Проблема білінгвізму нечуючих студентів в умовах вищого навчального закладу”.
Каменська Н.М., редактор газети “Наше життя” УТОГ, “Особливості писемного мовлення осіб з вадами слуху та вплив жестової мови на його розвиток”.
Зборовська Н.А., вчитель української мови та літератури Київської загальноосвітньої школи-інтернату №18 для слабочуючих дітей, “Володіння дактилологією і жестовою мовою – важлива складова професійності сурдопедагога”.
Гординська В.С., сурдопедагог загальноосвітньої школи-інтернату для глухих дітей, (с.Сосниця, Чернігівської обл.)  “Інформація з голландського конгресу “Освіта глухих” (2005)”.
 
РЕЗОЛЮЦІЯ
I Всеукраїнського науково-практичного семінару “Жестова мова в системі освіти дітей з порушеннями слуху”

В умовах сьогодення в Україні посилилася увага громадськості до проблем якості навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку, виникла необхідність розробки цілеспрямованих дій державних і недержавних структур щодо створення сприятливих умов для їхнього навчання, виховання, реалізації особистісного потенціалу.
Підтвердженням цьому можуть слугувати Закони України “Про освіту”, “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті”, Укази Президента України, в яких передбачено гарантування дітям з особливостями психофізичного розвитку рівного доступу до якісної освіти, забезпечення рівноправності засобів стосовно її здобуття відповідно до можливостей кожної дитини.
Питання удосконалення системи навчання осіб з порушеннями слуху пов`язані із сучасним розумінням особистісного розвитку дітей цієї категорії, з новим ставленням суспільства до таких дітей стосовно реалізації їхніх прав.
Сучасні дослідження, які проводяться як в Україні, так і за її межами, досвід сурдопедагогів-практиків, сприяють подоланню стереотипів у розумінні проблем навчання й виховання дитини з порушеннями слуху, враховують труднощі соціальної, психологічної адаптації нечуючих;  акцентують увагу на ураженій слуховій функції. Провідною ідеєю сучасної освіти є орієнтація на ефективне використання всіх засобів навчання, здатних здійснювати ефективний вплив на цілеспрямований розвиток  психічних процесів, що забезпечують опанування нечуючою дитиною необхідної суми знань, умінь та навичок в умовах навчально-виховного процесу.
В результаті різнобічного обговорення теоретичного і практичного аспектів проблеми використання жестової мови як засобу навчання нечуючих поряд з традиційними ми, учасники Всеукраїнського науково-практичного семінару,  вважаємо за доцільне:
- сприяти поширенню в педагогічній практиці жестової мови як засобу навчання  шляхом координації зусиль МОН України, Інституту спеціальної педагогіки АПН України, Центру середньої освіти МОН України, Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова, управлінь освіти облдержадміністрацій, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти;
- звернутися до Міністерства освіти і науки України з пропозиціями:
а) законодавчо закріпити  шляхи запровадження жестової мови і здійснити розробку державного стандарту;
б) передбачити відповідну кількість годин  на вивчення предмету “Українська жестова мова” і ввести до інваріантної складової базових навчальних планів загальноосвітніх шкіл для дітей з порушеннями слуху;
в) у вищих навчальних закладах (Інституті корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова, Відкритому міжнародному університету розвитку людини “Україна” та ін.) збільшити кількість годин на базове вивчення предметів: “Жестова мова” і “Дактилологія” з обов`язковим складанням іспитів, в тому числі і державного іспиту, та передбачити проходження навчальної практики у середовищі двомовності; в Інституті корекційної педагогіки та психології НПУ ім.М.П.Драгоманова запровадити професіоналізацію “викладач жестової мови”, “сурдоперекладач” по спеціалізації “Сурдопедагогіка”;
г) ввести посади сурдоперекладачів у штатний розпис навчально-виховних, середніх і вищих навчальних закладів, де здобувають освіту студенти з порушеннями слуху;
д) сприяти активному залученню до навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл для осіб з порушеннями слуху сурдопедагогів із числа нечуючих осіб;
- активізувати діяльність та об`єднати зусилля фахівців Інституту спеціальної педагогіки АПН України, Науково-методичного центру середньої освіти МОН України щодо розробки програмно-методичного забезпечення для дошкільних і шкільних установ з урахуванням  використання жестової мови;
- організувати постійно діючі курси з вивчення та удосконалення навичок володіння жестовою мовою сурдопедагогами, вихователями загальноосвітніх шкіл для осіб з порушеннями слуху на базі обласних інститутів післядипломної освіти, Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова  із залученням провідних фахівців Українського товариства глухих, Об`єднання нечуючих педагогів, Інституту спеціальної педагогіки АПН України;
- ввести доплату сурдопедагогам за рахунок економії фонду заробітної плати при наявності відповідного кваліфікаційного документу, що засвідчує знання жестової мови;
- Інституту спеціальної педагогіки АПН України підготувати і видати збірку матеріалів Всеукраїнського науково-практичного семінару “Жестова мова в системі освіти дітей з порушеннями слуху”.

За матеріалами Архіву ГО ОНП (2006)