Вівторок, 26.09.2017, 04:52
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [78]
Законодавство [42]
Сурдопедагогіка [82]
Освіта глухих [144]
Освіта України [46]
Освіта за кордоном [19]
Медицина [11]
Консультація [15]
Країна глухих [59]
Адміністратор сайту [6]
Пошук
Вхід на сайт
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2014 » Березень » 27 » Формування та розвиток комунікативних навичок дітей з порушеннями слуху в процесі навчання, виховання і корекції як складової соц.адаптації
13:55
Формування та розвиток комунікативних навичок дітей з порушеннями слуху в процесі навчання, виховання і корекції як складової соц.адаптації

У Державній національній програмі “Освіта” наголошується на необхідності вдосконалення освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку в системі закладів суспільного виховання, забезпечення їхньої повноцінної життєдіяльності та соціальної адаптації, розвитку адаптаційних можливостей.
Розв'язання задач соціальної адаптації в значній мірі лягає на плечі спеціальної школи.
Одним із цих завдань є створення умов для розвитку вихованців, найважливішим з яких є формування словесної мови. Це легко зрозуміти, якщо врахувати ту виключно важливу роль, яка належить мові в житті людського суспільства і кожної людини зокрема. Адже мова - це засіб і спілкування, і мислення, і пізнання оточуючої дійсності. Шлях до суспільства лежить виключно через мову і мовні форми мислення.
Наші педагоги, які працюють в школі більш 30-ти років, відзначають, що порівняно з 70-80-ми роками зріс рівень загального розвитку глухих дітей, розширився їх світогляд, зросла пізнавальна активність більшої частини учнів. Це відбулося після переходу на навчання за загальноосвітніми програмами, збільшився потік інформації.
Але поряд з позитивним слід відмітити, що збільшення об'єму програмного матеріалу вплинуло на якість розбірливості мови учнів, відпрацьовувати яку неможливо за браком часу на уроці.
Вчителі розуміють важливість для подальшого життя дітей формування культури усного і письмового мовлення як засобу вільного спілкування та самовираження. Тому педагогічний колектив нашої школи визначив головну методичну проблему так: “Формування та розвиток комунікативних навичок дітей з вадами слуху в процесі навчання, виховання і корекції як складової соціальної адаптації”.
Кінцевою метою роботи з формування усної мови глухої дитини є оволодіння нею навичками користування розбірливою, емоційно забарвленою та інтонаційно оформленою мовою. Це тим більше важливо, що саме комунікативні вміння і соціальні навички є сполучною ланкою між особистістю та соціумом.
Тому робота над формуванням мовної комунікативної компетентності в спеціальній школі розпочинається з приходом дитини до 1 класу і продовжується всі 10 років. В школі створено мовне середовище, де протягом дня триває мовне спілкування дорослих з вихованцями. В основі навчання мові лежить діяльнісний підхід, адже відомо, що в процесі активної діяльності ефективно відбувається формування механізмів спілкування глухих дітей. В ході роботи вчителі відпрацьовують не лише вміння висловлюватися, але й сприймати та розуміти усне мовлення, зосереджувати погляд під час говоріння дорослого на рухах його артикуляційного апарату, осмислювати сприйняте і правильно реагувати на нього.
Робота над розвитком комунікативних умінь ведеться систематично і цілеспрямовано всім колективом. Кожний урок містить роботу над діалогом. Методичним об'єднанням вчителів індивідуальної роботи розроблено зразки діалогів, пов'язаних з різними життєвими ситуаціями. Крім того, вчителі-предметники організують діалоги, пов'язані з матеріалом теми, що вивчається. На уроках розвитку мови учні самі складають діалоги за сюжетними малюнками, а на уроках читання і літератури - діалоги між літературними героями.
Суттєву допомогу в цій роботі надає факультатив “Вчимося спілкуванню”, введений у варіативну частину навчального плану школи. Ведуть цей факультатив учителі-словесники. На його заняттях відпрацьовуються вміння складати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування, додержуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, уважно і доброзичливо вислуховувати), аргументувати свою думку, бути логічним, зрозумілим.
Активізувалась робота з накопичення словника на уроках. Обов'язковою складовою уроків стало використання мовних тренінгів, які сприяють як збагаченню словника, так і активізації пізнавальної діяльності.
Більше восьми років наша школа є базовою в Донецькій області з теми: “Активізація пізнавальної діяльності учнів початкових класів”. З метою активізації пізнавальної та мовленнєвої діяльності на уроках та корекційних заняттях застосовуються як традиційні спеціальні види роботи: робота парами, робота з "маленьким вчителем", робота з закритою картиною, сюжетно-рольові ігри; так і нові активні прийоми: моделювання (розгляд життєвої ситуації: звернутися до іншої людини, налагодити контакт, попросити про допомогу, відмовити у чомусь, розв'язати конфліктну ситуацію); рольові ігри (репетиція ситуації, яка може трапитися у житті).
До цієї роботи залучається шкільний психолог, яка виконує з вихованцями вправи на відпрацювання окремих соціальних навичок: “Початок бесіди”, “Як сказати “ні”, “Прохання про допомогу”, “Відстоювання власної думки”, “Висловлювання подяки” тощо. Відпрацювання цих навичок полегшує налагодження контакту, організації спілкування з оточуючими.
Набули застосування на уроках наших вчителів і такі інтерактивні технології як “Розвиток критичного мислення через читання і письмо”, “Метод проектів”, які дозволяють застосовувати на уроках комунікаційно-ситуативні вправи, активізують навчальну діяльність учнів, розвивають мислення, пам'ять.
Широкі можливості для активізації мовного спілкування надають нестандартні уроки, які регулярно проводять вчителі нашої школи. Це уроки-подорожі, уроки-змагання, уроки-вікторини, уроки за матеріалами телевізійних передач.
Приділяється увага і розвитку писемного мовлення. Крім традиційних програмних творів, переказів, діти пишуть замітки в шкільні стіннівки. Дуже цікавими були газети-стіннівки, які діти присвятили Дню святого Валентина, своїй поїздці до Святогір'я, новорічним святам, “Син України” (до Шевченківських днів), відпочинку в “Артеці” тощо. Шестикласники розпочали листування з учнями інших шкіл. Постійно відпрацьовується мовний матеріал і в позаурочний час.
Завдяки державній Програмі допрофесійної і соціальної реабілітації дітей-інвалідів зі слуху шляхом впровадження сучасного сурдотехнічного обладнання учні 1-7 класів нашої школи були забезпечені сучасними слуховими апаратами фірми “Вегпаfon”, що сприяє більш якісній роботі над розвитком слухо-зорового сприймання. Світ звуків наблизився до глухої дитини - і вчителю стало легше працювати над вимовою, наголосом, ритміко-інтонаційною структурою мови. Сприяють підвищенню інтересу учнів до роботи над вимовою і комп'ютерні програми “Живий звук” і “Видима мова”. Комп'ютерні програми спонукають до творчої роботи і вчителів, які поповнюють ці програми додатковим словниковим матеріалом. Відпрацьований мовний матеріал вчителі індивідуальної роботи використовують при проведенні мовних конференцій. Так, в початкових класах традиційними стали мовні конференції, присвячені порам року. П'ятикласники із задоволенням прийняли участь у конференції “Моя батьківщина - Україна”, а вчитель історії Л.П.Мереніч і вчитель географії О.О.Садкова підготували і провели прес-конференцію “Знайомство з Європейським Союзом”.
Доречною нагодою продемонструвати знання і вміння спілкуватися в нестандартній обстановці стають предметні тижні, ділові ігри, шкільні свята, зустрічі з ветеранами, представниками таких професій, як міліціонери, працівники ДАІ, пожежники, лікарі. Ці заходи дають можливість відпрацювати практичні навички спілкування з різними людьми.
Шкільний бібліотекар регулярно проводить з дітьми бібліотечні уроки, вводячи їх у світ книги, формуючи читацькі уміння.
З метою формування навичок саморозвитку, самоосвіти вчителі-предметники і вихователі систематично проводять вікторини, вивішуючи плакати з цікавими питаннями, а поруч - поштову скриньку для відповідей. Через певний термін відповіді перевіряються, підводяться підсумки і визначаються переможці. Така форма роботи цікава для дітей і корисна тим, що спонукає їх звертатися до додаткової літератури, привчає до самостійної праці. Із задоволенням складають старшокласники діалоги героїв прочитаних творів, переглядаючи кінострічки за їх сюжетом. Кілька років підряд, вивчаючи “Євгенія Онєгіна”, десятикласники виходять на шкільну сцену, уявляючи себе Тетянами, Ленськими і Онєгіними. З хвилюванням читають вірші про золоту осінь під мерехтіння свічок у літературній вітальні.
Працюючи творчо, вчителі намагаються створити умови для розвитку своїх вихованців.Спілкування глухих дітей містить емоційний, діяльнісний та інформаційний компоненти, які можуть функціонувати лише в конкретних ситуаціях під час міжособистісних контактів. Таку можливість глухим дітям надає позакласна робота в інтернаті, участь у роботі гуртків і факультативів, проведення екскурсій на підприємства і в установи, предметних тижнів, де словниковий запас дітей закріпляється в нетрадиційних умовах, де виникає необхідність спілкування з іншими людьми, крім свого вчителя і вихователя. Систематична участь гуртківців в конкурсах та оглядах, а спортсменів - у змаганнях, відвідування таборів відпочинку, перемоги глухих у спортивних іграх, участь у конкурсах краси створюють нові умови для спілкування, нових мовних контактів з оточуючими, що додатково сприяє формуванню навичок спілкування, яке є важливим виховним завданням, оскільки ці соціальні взаємодії дитини стають прототипом усіх їх взаємодій в майбутньому.
Стало традицією відстежувати готовність учнів 1-го класу до навчання в школі І ступеня.
З набуттям української мови статусу державної мови вивчення її в усіх навчальних закладах стало обов'язковим, у тому числі і в школах національних меншин. Наша школа-інтернат знаходиться в російськомовному регіоні і через це вивчення української мови, розпочате 10 років тому, стало певною проблемою, що має об'єктивні і суб'єктивні причини.
Відомо, що оволодіння мовою глухої дитини не є спонтанним, а являє собою складний спеціально організований процес, в ході якого у дітей формуються навички звуковимови, накопичення словника, формування вміння зчитування мови з артикуляційного апарату співрозмовника (читання з губ) і автоматизація всіх цих умінь в ході спілкування з оточуючими. А ці оточуючі (і в сім'ї, і у дворі, і в організаціях і установах) розмовляють російською. Тому процес засвоєння української мови потребує певного часу. Лише з минулого року діти почали спілкуватися з учителями українською протягом всього уроку.
Другою важливою проблемою є зміст навчання. Програми з української мови для шкіл з російською мовою навчання нагадують програму з української як рідної. Головна увага в них приділяється засвоєнню теоретичних знань, хоч в спеціальній школі важливішим є практичне володіння нею, збільшення обсягу матеріалу для розвитку комунікативних умінь.
З метою збільшення часу на спілкування у нас постійно викладається курс народознавства. За рахунок додаткових годин в минулому році ми вводили третю годину української мови для вивчення торів українських письменників.
У позаурочний час проводяться такі заходи, як “Вечорниці”, “Козацькі розваги”, “Бабусина скриня”, “Український рушничок”. Щорічно проводяться тижні української мови, випускається стіннівка “Рідна мова колискова”. Таким чином ми намагаємося формувати навички спілкування українською мовою і поза межами уроку.
Спілкування в школі глухих може відбуватися в усній, писемній, дактильній формі та на основі жестової мови. На уроках жестову мову наші вчителі застосовують як допоміжний засіб при поясненні нових понять, термінів чи для з'ясування, як діти зрозуміли зміст прочитаного тексту. Комунікативно-мовною ж основою процесу навчання все ж залишається словесна мова в її усній, писемній і дактильній формі, через те, що словник мови жестів значно поступається перед мовою слів кількісно і якісно, оскільки в жестовій мові один і той же жест служить для позначення різних понять. Але, враховуючи те, що наші діти належать до мікросоціуму глухих і будуть спілкуватися жестовою мовою в своєму середовищі, ми з минулого року ввели в початкових класах факультатив “Українська жестова мова”. Правда, вчителі відчувають складність у викладанні предмету через відсутність посібників. Конференція, яку проводить ЦП УТОГ, допомогла вирішенню цієї проблеми.
Ускладнює нашу роботу і становище з підручниками, яких ми зараз майже не отримуємо, особливо російськомовних для початкової школи. Ми вимушені користуватися навіть підручниками 1988-90-их років. Підручника з предмету “Язык, речь и правописание” немає зовсім. Ми боїмося позбавитися підручників “Развитие речи”, хоч випускалися вони ще в 1975 році. Та таке ж становище і з україномовними підручниками. Так, для 1,2,3 класів “Читанка” і “Українська мова” видані ще 1994-1996 роках, для 5-го класу - в 1993-1995 роках. Не вистачає підручників для 5-их класів з усіх предметів. Кожного року ми замовляємо необхідні підручники, але отримуємо їх рідко і незначну кількість.
Сучасні соціальні проблеми (безробіття, відсутність соціальної захищеності, проблеми працевлаштування людей з обмеженими можливостями) вимагають від молоді раннього професійного самовизначення, високої функціональної грамотності. Школа для глухих дітей намагається допомогти в цьому шляхом підвищення якості загальної освіти і рівня соціальної адаптованості. Велике значення при цьому має трудове навчання. Але для розв'язання цих завдань школі необхідні певні умови.
Наша школа визначена як експериментальний майданчик з теми: “Розробка і апробація перспективної моделі організації навчально-виховного процесу з метою формування життєвих планів учнів з вадами слуху”. Творча група розробила план роботи з профорієнтації. Але цього замало. Для дійсно ефективної роботи необхідна певна матеріальна база. А в шкільних майстернях дерев'яні верстаки стоять вже протягом 30 років. Більшість верстаків стоять в майстернях як макети, по яких діти вивчають тільки їх будову. В кабінетах обслуговуючої праці швейні машинки працюють теж вже 25-30 років. Дівчата навчаються шити на них, а приходять на підприємство або в ПТУ і зустрічаються там зовсім з іншим обладнанням. Потребують перепідготовки і вчителі трудового навчання, які теж в свій час навчались зовсім в інших умовах за іншими, вже застарілими технологіями.
Крім того, перелік профілів трудового навчання (столярна, слюсарна, швацька справа) вже не відповідає запитам дітей і батьків.
Але навіть розв'язання питань профорієнтації і трудової та загально-навчальної підготовки в школі не розв'яже всіх проблем професійної підготовки та працевлаштування випускників шкіл. За результатами відслідкування їх працевлаштування лише 17 % учнів, які навчаються в групах, створених в нашому місті при професійних закладах освіти, могли працевлаштуватися за отриманою спеціальністю.
Нас хвилює доля наших випускників. Ми підтримуємо зв'язки з ними, їх батьками. З їх розповідей ми знаємо, що і матеріально-технічна база ПТЗ потребує поліпшення, що більшість матеріалу дітям дається теоретично, практичні ж професійні навички відпрацьовуються недостатньо для глухих дітей.
Особливе місце в житті нечуючих займає комп'ютер, який для них може стати засобом компенсації порушеної або втраченої слухової функції. Так, індивідуальні комп'ютерні програми з різних предметів могли б дозволити отримувати навчальну інформацію в більш доступному для них оптичному варіанті. Спеціальна будова комп'ютерних програм дозволила б сурдопедагогу цілеспрямовано працювати над розвитком мислення, мови, пам'яті, уваги дитини, яка потребує корекції і розвитку. На жаль, зараз в школі таких програм немає, крім “Видимої мови” та “Живого звуку”, розрахованих лише на роботу над вимовою у початкових класах.
Головне управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації та Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти розробили “Регіональну програму впровадження компетентісно орієнтованого підходу”, яка розрахована до 2010 року і передбачає створення навчально-методичного забезпечення науково обґрунтованої системи компетентісно орієнтованого навчання; впровадження самодостатньої моделі випускника як життєздатної особистості, здатної до самореалізації та саморозвитку. Звичайно, колектив нашої школи не стоятиме осторонь і візьме активну участь у розв'язані завдань формування компетентностей наших вихованців, особливо тих, які пов'язані з формуванням умінь і знань способів взаємодії з людьми та подіями, навичок роботи у групі, володіння різними соціальними ролями в колективі.

Ковальова Л.В., директор спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату №9 для глухих дітей м.Донецька (ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Освіта та виховання нечуючих на сучасному етапі”, 7-8.Х.2005, м.Київ)

Категорія: Сурдопедагогіка | Переглядів: 719 | Додав: Admin | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2017