Четвер, 28.03.2024, 15:31
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [135]
Законодавство [73]
Сурдопедагогіка [115]
Освіта глухих [191]
Освіта України [57]
Освіта за кордоном [21]
Медицина [15]
Консультація [18]
Країна глухих [80]
Адміністратор сайту [8]
Пошук
Вхід на сайт
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

hit counter
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2014 » Березень » 15 » Формування правової свідомості старшокласників зі зниженим слухом під час позаурочної виховної діяльності
14:59
Формування правової свідомості старшокласників зі зниженим слухом під час позаурочної виховної діяльності
(з досвіду роботи Кам'янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру для дітей з комплексними психофізичними вадами)

Розвиток української державності, інтеграція в європейське та світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і розбудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, націю, пріоритети духовної культури визначають напрями реформування навчально-виховного процесу.
Кардинальні зміни, що переживає сучасне суспільство в усіх сферах життя, породжує, на жаль, такі негативні явища, як втрата моральних ідеалів, світоглядна обмеженість, бездуховність, що і супроводжуються зловживаннями, злочинністю, грубими правопорушеннями, загостреною криміногенною ситуацією. "У результаті кардинальних соціально-економічних, політичних, світоглядно-культурних змін у нашій державі... настав час падіння моральності, ... стрімко знизилась виховна дія громадської думки та національних традицій”. В даний час в наявності інтенсивна примітизація свідомості дітей. Простежується зростання цинізму, егоїзму, грубості, жорстокості, агресивності. Саме ці негативні надбання викликають сьогодні особливе занепокоєння. Стає очевидною об'єктивна потреба цілеспрямованої діяльності всіх соціальних інститутів держави в галузі правового виховання і формуванні правової свідомості учнівської молоді.
Саме в період навчання у школі визначаються ціннісні орієнтації особистості, вибір смислу життя, формуються ідеали й прагнення до самовизначення, самодетермінації. Проте старшокласникам притаманні також і такі вікові особливості як індивідуалізм, вузький практицизм, діляцтво, відкритість негативним впливам (І.Д.Бех). Тому формування правової свідомості, правової відповідальності, соціально-значущої поведінки у цьому віці набуває особливого значення.
У законотворчій діяльності щодо захисту, підтримки та допомоги дітям Україна керується гуманістичними принципами та вимогами, Конвенцією про права дитини, Всесвітньою Декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей, Міжнародним пактом про інвалідів, конвенціями ВООЗ і МОП, що регламентують захист здоров'я дітей, моральних цінностей, праці підлітків, їхніх прав і свобод.
Питання правового виховання досліджувались і досліджуються в психолого-педагогічній літературі В.Ф.Дубровським, Г.П.Давидовим, В.М.Оржеховською, М.К.Подберезським, Н.О.Ткачовою, М.М.Фіцулою та іншими. Дослідники акцентують увагу на проблемах виховання правосвідомості, гуманістичної високоморальної поведінки, превентивному вихованні, розглядають у гармонійній єдності право і мораль, підводять до висновку про правосвідомість як духовну цінність.
Завдання правового виховання школярів дуже актуальні і водночас складні для педагогічних колективів. "Школа, як відкрита соціальна система, зазнає впливів суспільства, макросистеми. Особливості та складності соціально-економічного реформування прямо чи опосередковано впливаючи на виховний процес, спричинюють нові, або ускладнюють уже існуючі проблеми виховання підростаючого покоління”.
Особливої уваги потребують вихованці спеціальних шкіл-інтернатів, у тому числі для дітей зі зниженим слухом. Серед багатьох завдань, які постають сьогодні перед ученими і практиками - проблема готовності учнів до повноцінного і соціально активного самостійного життя. А повноцінна адаптація випускників спеціальних шкіл-інтернатів у соціум неможлива без сформованої правової свідомості "як сукупності правових уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній правовій ситуації”. Як зазначав О.I.Вишневський, - "становлення правової свідомості – один з основних напрямів формування громадянина. У сім'ї та в школі дитина повинна не тільки поважати закони, відстоювати свої права та свободи, але поважати чужі, толерантно ставитися до чужих поглядів, шанувати права інших на самовираження, власні культурні цінності, вибір конфесій, участь у політичному житті тощо...”. Структура цілей правового виховання учнів має відображати глибину засвоєння особистістю правових норм і складатися з таких елементів: правових знань, уявлень, почуттів, переконань, звичок, потреб, інтересів, вчинків, поведінки. Необхідно озброювати учнів знаннями законів, систематично інформувати їх про актуальні питання права. Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Необхідно формувати у старшокласників зі зниженим слухом повагу до держави і права, вчити їх нетерпимо ставитися до правопорушень і злочинності, брати посильну участь у боротьбі з ними.
Під впливом негативних явищ життя у старшокласників зі зниженим слухом уже сформовані хибні уявлення. Тому важливим завданням є подолання у правовій свідомості цих хибних уявлень (наприклад, що за правопорушення відповідають лише дорослі, а неповнолітні нібито звільняються від такої відповідальності). Оцінюючи правопорушення, підлітки виходять не із знань конкретних положень закону, а із відомих їм норм моралі. Такі хибні уявлення у правовій свідомості - одна із причин вчинення правопорушень неповнолітніми.
Формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом у Кам'янець-Подільському БНРЦ відбувається в процесі безпосередньої участі учнів у навчально-виховних заняттях, що здійснюються на уроках вчителем, а в позаурочний час - вихователем. Такі заняття надзвичайно багатопланові, всеохоплюючі. Тому перед вихователями в процесі проведення ними занять ставиться низка вимог, яких необхідно дотримуватися.
Перша з них - виховні заняття мають спиратися на знання учнів, здобуті на уроках, поглиблювати та розширювати їх.
Друга - ці заняття повинні логічно продовжувати урочну роботу, проводитися в певній системі, з дотриманням принципу послідовності, наступності, вікових та індивідуальних особливості дітей, їхніх інтересів та бажань.
Третя вимога - заняття мають бути доступними, цікавими, емоційно насиченими, щоб у процесі їх проведення учні могли виявити свою творчість та ініціативу.
Четверта вимога - підчас проведення занять має застосовуватися жестова мова, яка є мовою повсякденного спілкування. Адже сенсорний дефект перешкоджає спілкуванню учням зі зниженим слухом з чуючими педагогами, від яких вони отримують знання про оточуючий світ.
Виховні заняття, які проводяться у Кам'янець-Подільському БНРЦ, відбуваються в системі діяльності органів самоврядування, що створені у центрі. Це - Шкільна республіка, яка має свого Голову, Раду школи, представників до Ради школи. Із членів Ради формуються голови комісій. їх шість: комісії "Дозвілля”, "Знання”, "Здоров'я”, комісії дисципліни і порядку, суспільно-корисних справ, шефська. Діяльність цих комісій координується роботою педагогічного колективу та органів самоврядування.
Виховні заняття, що формують правосвідомість старшокласників зі зниженим слухом, які проводяться в Кам'янець-Подільському БНРЦ можна класифікувати таким чином:
-за метою - поглибити знання учнів з історії української держави і права, культури рідного народу, його традицій; розвинути творчі здібності і таланти учнів; навчити технології виготовлення художніх виробів; навчити виконувати пісні українською жестовою мовою; виявити рівень сформованості патріотичних якостей тощо;
-за формою: навчальні, ігрові, змагальні, художні, групові, індивідуальні та ін.;
-за методом: пояснювально-ілюстративні (бесіди, розповіді, зустрічі, тематичні конференції та ін.), дослідно-пошукові (експедиції, екскурсії, вивчення історичних джерел, опрацювання зібраних матеріалів тощо);
-за місцем проведення: школа, громадські місця, на природі та ін.
-за тематикою:
-суспільно-корисні - догляд за пам'ятками історії та культури, екологічні рухи, експедиції – "Моя земля - земля моїх батьків”, "Козацькими стежками”;
-освоєння традиційних ремесел і народних промислів, обрядів – "Свято Урожаю”, "Обжинки”, "Осінь-чарівниця”, "Барви рідного краю”;
-пізнавально-розвиваючі: вікторини, конкурс "Обдарованість”, екскурсії на різні теми;
-художньо-естетичні, розважальні: свята рідної мови, фестивалі дитячої творчості "Повір у себе”, ярмарки народних промислів і ремесел; спортивні: спартакіади з народних видів спорту, змагання з козацьких єдиноборств, естафети національних ігор тощо.
Одним із найпоширеніших методичних прийомів є бесіди. їх результативність залежить від уміння педагога цікаво подати інформацію. Теми для таких бесід різноманітні. Але найбільш ефективними для формування правосвідомості є ті, які безпосередньо стосуються життя учнів старших класів зі зниженим слухом: "Ти знаєш, що ти - людина?”, "Жити за законами людського спілкування”, "Поговоримо про вихованість”, "Вчимося жити в мирі і злагоді”.
Традиційні форми виховної роботи (бесіди, зустрічі, екскурсії та Ін.), які обґрунтував ще Я.А.Коменський, можна і треба проводити нетрадиційно. Саме за цієї умови вони матимуть позитивний вплив на учнів. Необхідним для цього має бути:
-застосування жестової мови, що допомагає учням повноцінно сприймати інформацію;
-зацікавленість учнів;
-активна участь учнів у занятті і подальше переосмислення почутого та обговорення його між собою.
Велику роль у формуванні правових переконань відіграють дискусії: як спонтанні, викликані певними суспільними подіями, повідомленнями преси, так і спеціально організовані. Підготовка до проведення таких дискусій відбувається у певній послідовності: визначній тему, заздалегідь поставити питання, які обговорюватимуться з тим, щоб учні підготувалися, продумали свої відповіді. Теми таких дискусій можуть бути різні: "Дружний колектив - який він?”, "Закон і право”, "Добро і зло в житті людини”. Під час таких та подібних дискусій тренується розум учнів, виявляються їхні інтелектуальні можливості, відбувається зміна підходів до суспільних явищ, переоцінка цінностей, водночас учні замислюються над своїм "Я”.
У дітей, які навчаються та виховуються в інтернатах, проявляється споживацька позиція ("нам повинні”, "дайте”), відсутня бережливість, відповідальність за власні вчинки. Тому звертається особлива увага на тематику бесід та дискусій, які мають на меті виховання господарів класу, школи, Батьківщини. Ефективними є теми: "Я - господар класу”, "Бережи шкільне майно”, "Добробут школи - твій добробут” тощо.
Результативними є заходи, в яких учні виявляють свою ініціативу, творчість. Серед них історико-етнографічна пошукова діяльність: вивчення історії свого міста, села чи вулиці, записування звичаїв, традицій, легенд та інших видів народної творчості. Так, наприклад, в результаті проведення акції "Мій край - моя історія жива” учнями БНРЦ за допомогою дорослих зібрані унікальні матеріали, фотографії, описана історія міст і сіл Хмельниччини, зокрема міста Кам'янця-Подільського, села Нігин Кам'янець-Подільського району, сіл Нестерівці та Балин Дунаєвецького району, дослідже¬ні родовідні дерева учнів, проведена дослідна робота по описанню життєвого шляху видатних жителів міста Кам'янця-Подільського, зокрема П.І.Свідера, Героя Радянського Союзу М.І.Юрченка, воїна-миротворця В.Максимчука.
Спільні зусилля педагогів та органів самоврядування спрямовані на згуртування шкільного колективу, розвиток громадської думки, процес соціалізації учнів, більш ефективне входження їх у доросле життя. Через участь у шкільному самоврядуванні відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави. Адже участь у діяльності органів учнівського самовряду¬вання передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок.
Особлива увага звертається на залучення старшокласників зі зниженим слухом до українознавчих виховних заходів, що допомагає учням усвідомити свою роль, місце у зміцненні Української держави, виробляє повагу і любов до своєї Батьківщини, її законів. Саме патріотичні риси людини (любов до Вітчизни, свого народу, його звичаїв і традицій) є невід'ємною складовою сформованої правосвідомості.
Підліток із сформованою правосвідомістю - це морально вихована людина, тобто скромна, проста, совісна, працьовита, милосердна та ін. Ці загальнолюдські якості і чесноти зосереджені у народному досвіді, традиціях і звичаях, моральних заповідях, поведінкових нормах - у мудрій народній філософії, до якої постійно звертаються педагоги під час проведення занять правознавчого змісту. У них переконливі аргументи, відображені в художньо-естетичних образах, мудрих настановах, дотепах, які глибоко впливають на всю емоційну сферу дитини, стаючи керівництвом до дії в різноманітних обставинах. Наприклад, діти надовго запам'ятають застереження не руйнувати гнізд лелек, бо згорить хата.
Педагоги широко використовують народну мудрість, яка засуджує нечесність, нещирість, ледарство, грубість, пияцтво та інші негативні явища. Крім того, казки, прислів'я, загадки є важливим засобом розумового виховання учнів, корекції вимови, розвитку слухового сприймання.
Народна пісня, хореографія, різні види мистецтва, дитячі ігри, календарна обрядовість, до яких залучаються учні зі зниженим слухом, виховують у них естетичні почуття. А скільки краси, художнього смаку у вишитих рушниках, серветках, ніжних витинанках, дерев'яних виробах! Саме народні промисли і ремесла найбільшою мірою сприяють трудовому вихованню учнів зі зниженим слухом.
Відновлення народних трудових традицій відбувається на уроках трудового навчання, а особливо - шляхом залучення учнів до участі в суспільно-корисній, продуктивній праці в умовах центру у позаурочній гуртковій діяльності (гуртки "Мамина помічниця”, "Умілі пальчики”, "Витинанка”, "Чарівний клубок”, "Господиня”, "Довкілля”, "Юний художник”, "Вишиванка” та ін.). Керівники гуртків дбають, щоб кінцевим результатом учнівської праці було виготовлення продукту, який належно оцінювався б дорослими. Така педагогічно доцільна і добре організована трудова діяльність сприяє фізичному и розумовому розвитку майбутніх громадян своєї держави, підвищенню їхньої працездатності, вихованню свідомої дисципліни, почуття обов'язку і відповідальності, самостійності, ініціативи, вияву підприємливості, творчих здібностей.
Традицією Кам'янець-Подільського БНРЦ стало, розпочинаючи новий навчальний рік, зустрічати наймолодших школярів і проводити їх до школи під вишитими рушниками. Випускаючи учнів 10-го класу, на урочистій лінійці батьки благословляють їх на самостійне життя рушниками, які вишили мами випускників. Дівчатка-випускниці дарують на пам'ять школі власноруч вишитий рушник з оригінальним орнаментом та прізвищами учнів випускного класу, а хлопчики - вироби із дерева.
У процесі такої трудової діяльності старшокласники зі зниженим слухом вчаться планувати свою працю й аналізувати її економічні результати, ведуть облік виготовленої продукції, раціонально витрачають матеріали, сировину, економлять енергію, робочий час, дбайливо ставляться до інструментів, обладнання, техніки. Учні в загальних рисах знають закони ринкової економіки, засвоюють такі поняття, як "прибуток, "сімейний бюджет тощо.
У формуванні правосвідомості учнів старших класів зі зниженим слухом велике значення має зв'язок із сім'єю, сімейне виховання, адже перші правила поведінки, уявлення про те, як співживуть люди, діти отримують саме в сім'ї. Як зазначав В.О.Сухомлинський, вічно живим і незамінним джерелом патріотичних почуттів і переконань є любов дітей до батьків і батьків до дітей, "взаємна відданість і вірність, яка створює честь сім’ї. Честь батьків, дідів і прадідів, гордість моральним надбанням сім'ї - все це ідейне, моральне, громадянське коріння людської особистості...”.
Саме в сім'ї дитина засвоює такі загальнолюдські поняття, як добро і зло, правда і кривда, корисне і шкідливе, тобто ті морально-етичні принципи, на яких споконвіку ґрунтується педагогічний досвід народу. Правила співжиття постають у формі елементарних вимог, які висувають батьки перед дитиною (можна чи не можна) стосовно її дій і у наступній їх оцінці (добре чи погано). Схвалення дій дитини викликає прагнення чинити відповідно до вимог дорослих. Саме в такий спосіб поступово засвоюються уявлення про правила поведінки. Навіть несвідомо дитина засвоює досвід правової поведінки і вважає його довгий час єдино можливим. Тому педагоги підтримують тісний зв'язок із сім'ями, діти з яких навчаються в центрі. Адже до спеціальних шкіл-інтернатів часто потрапляють діти з негативним життєвим досвідом, із неблагополучних сімей. Нестійкість їхнього психічного розвитку, невеликий обсяг поверхових, безсистемно засвоєних, розрізнених норм негативно впливають на поведінку, ставлення до оточуючих.
Тому особлива увага звертається саме на формування правових знань, уявлень, поглядів, переконань і почуттів, адже головна мета навчання і виховання осіб з порушенням слуху - повноцінна інтеграція в суспільство, їхня спроможність на рівні з чуючими нести соціальні навантаження, сприймати інтелектуально-естетичні цінності суспільства, опановувати морально-етичні норми людських взаємин.
В умовах навчання та виховання старшокласників зі зниженим слухом у школі-інтернаті зростає роль вчителя, вихователя в процесі формування правової свідомості. Саме від педагогів в багатьох аспектах залежить позитивний результат у процесі формування правової свідомості учнів. Тому самі педагоги втілюють в собі риси правосвідомості, глибоко впевнені у тих істинах, які пропагують серед учнів. У процесі роботи складені програми виховної роботи з групами, здійснено диференційований підхід до учнів з різними рівнями правової вихованості, забезпечено індивідуальний підхід до кожного.
Отже, формування правосвідомості старшокласників зі зниженим слухом - нагальне і невідкладне завдання, яке стоїть перед сучасною школою, учителями і вихователями. У Кам'янець-Подільському БНРЦ значна увага надається вирішенню цього завдання, що сприятиме успішному розв'язанню проблеми інтеграції старшокласників зі зниженим слухом у соціум та адаптація у ньому.
 
Дмитрієва О.І., вчитель-методист Кам'янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру для дітей з комплексними психофізичними вадами, аспірант Кам'янець-Подільського державного університету (ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Освіта та виховання нечуючих на сучасному етапі”, 7-8.Х.2005, м.Київ)

Категорія: Сурдопедагогіка | Переглядів: 1134 | Додав: Admin | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2024