Вівторок, 26.09.2017, 04:49
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [78]
Законодавство [42]
Сурдопедагогіка [82]
Освіта глухих [144]
Освіта України [46]
Освіта за кордоном [19]
Медицина [11]
Консультація [15]
Країна глухих [59]
Адміністратор сайту [6]
Пошук
Вхід на сайт
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2013 » Квітень » 21 » Єдина у своєму роді
17:24
Єдина у своєму роді

Днями відзначає десятирічний ювілей спеціальний загальноосвітній навчально-виховний заклад “Школа-дитячий садок”, що у Хмельницькому. Це єдина у своєму роді школа на теренах України.

Передісторія її створення тісно пов`язана з ситуацією, яка склалася на той час у місцевій спеціальній освіті. За статистичними даними, по Хмельницькій області в 2000 році було зареєстровано 395 дітей з порушеннями слуху. Нечуючі дошкільнята в обласному центрі не отримували належної освітньої та реабілітаційної допомоги, а діти старшого віку їхали з Хмельницького в інші міста і жили в спецшколах-інтернатах. Це була дійсно проблема, яку треба вирішувати на державному рівні.
За допомогою місцевої влади та за ініціативи батьків глухих дітей вирішили змінити стандартний підхід до надання освітніх послуг дітям з порушеннями слуху і дати їм можливість отримувати освіту, не залишаючи надовго власну домівку. На теренах реабілітаційного клубу, який діяв у Хмельницькому  у 1999 році було відкрито перший в Україні спеціальний загальноосвітній навчально-виховний заклад “Школа-дитячий садок” для дітей з порушеннями слуху.
Одним із головних факторів його створення є те, щоб сім`я і батьки були максимально залучені до процесу навчання та реабілітації як повноправні та необхідні учасники. По-перше, вони є зацікавленою стороною у результатах навчання і можуть сприяти його успіху у різних формах. По-друге, постійний контакт з родиною забезпечує кращу соціалізацію нечуючих дітей у сім`ї та суспільстві.
У той же час, якісні результати навчання та виховання легше забезпечити, коли діти з однаковим дефектом навчаються разом, з ними займаються кваліфіковані спеціалісти. Економічна доцільність таких підходів базується на досягненні кращих результатів при менших фінансових витратах, бо значна частина харчування, одяг, комунальні послуги, нагляд здійснюються сім`єю.
Під школу виділили частину приміщення дитячого садка. Але це була тільки частина вирішення проблеми.
Велику роль у вирішенні багатьох питань, що постали під час реалізації ідеї, відіграв грант по мікропроекту “Соціальна реабілітація дітей-інвалідів та створення умов для здобуття повноцінної освіти”, який школа здобула в нелегкому конкурсі. Кошти надав Фонд соціальних інвестицій Міністерства праці та соціальної політики України. Реалізація гранту допомогла створити модель закладу, наближену до сучасних освітніх вимог. Педагогічний колектив підтримували і навіть підганяли батьки дітей, які вірили і чекали добрих результатів.
У пошуках оптимальних шляхів організації навчання і виховання дітей без відриву від сім`ї виникла ідея створення саме такого комплексу - “школа-дитячий садок”, що дозволяє вирішити низку соціально-педагогічних проблем:
-забезпечує максимальне охоплення дітей з порушеннями слуху в місті;
-сприяє суспільному вихованню та покращенню якості навчання як дошкільників, так і школярів;
-утворює дійовий осередок інтеграції всіх виховних впливів на дитину.
Цей педагогічний експеримент дав змогу теоретично обґрунтувати і експериментально підтвердити інноваційний характер моделі такого типу навчального закладу.
Як показала практика, виховання і навчання дітей в “Школі-дитячому садку» протікає ефективніше: дитячий колектив, що складається з дошкільнят та школярів, своєю моральною атмосферою та життєдіяльністю нагадує багатодітну сім’ю, якій властиві взаємна турбота, розподіл обов`язків з урахуванням віку та інтересів, захищеність, ніжна прихильність між дітьми і дорослими. Навчання побудовано таким чином, що школа охоплює всі сторони навчання і виховання, отримання загального культурного і професійного розвитку, інтеграцію дітей з порушеннями слуху у суспільство.
Головна мета - це “м`яка” адаптація випускників, підготовка їх до самостійного життя та взаємозв`язок з закладами різних форм і рівнів, починаючи від дитячого садка і до першого робочого місця, або професійно-технічного чи вищого навчального закладу.
Директором школи є Галина Миколаївна Воробель. Це єдиний випадок в Україні, коли нечуюча людина керує навчальним закладом. Адже, беззаперечно, краще розуміє проблеми глухої дитини доросла нечуюча людина, яка вже пройшла цей шлях.
Зараз у школі мають можливість навчатися діти віком від 2 до 18 років. Усього тут 50 дітей, 30 - з важкою втратою слуху, 20 - з середньою. Сім дітей мають комбіновані порушення, а 4 дитини - розумову  відсталість.
Школа професійно надає: обов`язкові освітні послуги; індивідуальні заняття з розвитку слуху та мовлення; підготовку домашніх завдань під керівництвом педагогів; організоване дозвілля - фізкультурно-оздоровчі заходи, художня творчість; дворазове безкоштовне харчування за рахунок державних коштів; перебування нечуючої дитини у дитячому колективі у денний час, без ізоляції від суспільства (як це відбувається в закритих інтернатних установах), в умовах звичайного середовища, що дає можливість їй психологічно відчувати себе на рівні з чуючим ровесником, який навчається у звичайній школі.
Для Хмельницького освітнього закладу характерне залучення окремих батьків та батьківської організації школи до участі у системі освітніх, реабілітаційних заходів, процесі соціальної адаптації.
Школа робить акцент на навчання дітей розмовляти осмислено: щоб кожен учень розумів, що він говорить. Так, він має право при спілкуванні використовувати жестову мову; навіть вірші розповідати, використовуючи жести; та від кожного вимагають, щоб він якнайбільше використовував набуті навички звичайного усного мовлення.
Працюють у закладі 26 педагогів. Вони добре знаються на психологічних і вікових особливостях глухих дітей. Їх досвід підготовки учнів з порушеннями слуху є прикладом справжньої інтеграції нечуючих у суспільство, а не формальної, на словах, коли влаштовують глухих дітей до масових шкіл, але не створюють їм відповідних умов для навчання і виховання.
Усі ми добре знаємо: любити слухняних, розумних, талановитих учнів легко, а любов до дітей з обмеженими можливостями потребує величезного душевного напруження, терпіння, і, на нашу думку, дорівнює життєвому подвигу. Ось такий життєвий подвиг, просто і буденно, чесно і професійно творять кожен день працівники нашого закладу, наповнюючи світ своїх вихованців новими фарбами, звуками, жестами, думками, почуттями, виховуючи нашій державі нових повноцінних громадян.  

О.Пац, член ОНП, педагог спеціального загальноосвітнього навчально-виховного закладу “Школа-дитячий садок”. м.Хмельницький

За матеріалами Архіву ГО ОНП (2009)

Категорія: Освіта глухих | Переглядів: 212 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2017