Четвер, 27.07.2017, 07:43
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [73]
Законодавство [40]
Сурдопедагогіка [82]
Освіта глухих [127]
Освіта України [44]
Освіта за кордоном [19]
Медицина [9]
Консультація [15]
Країна глухих [54]
Адміністратор сайту [6]
Пошук
Вхід на сайт
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2014 » Травень » 27 » Діяльність Центру професійної реабілітації дітей-інвалідів, створеного на базі Теребовлянської школи-інтернату для глухих дітей
18:38
Діяльність Центру професійної реабілітації дітей-інвалідів, створеного на базі Теребовлянської школи-інтернату для глухих дітей

Одним з головних завдань, що стоять перед спеціальною школою, є підготовка нечуючої дитини до трудової адаптації в суспільстві на основі виявлення її задатків і здібностей, а тому залишається актуальним питання щодо надання старшокласникам початкової підготовки з основних видів робітничих спеціальностей.
Наша школа являє собою навчально-виховний комплекс, що поєднує в собі дошкільну, шкільну та професійну освіту.
В школі з 1992 року успішно діє нова система допрофесійної та професійної освіти, а також наказом управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації створені “Центр професійної реабілітації дітей-інвалідів”.
Свою статутну діяльність по наданню початкової професійної підготовки школа проводить через організацію різних профільних курсів, а також шляхом одержання відповідних ліцензій МО і науки України на надання освітніх послуг, пов'язаних з одержанням професійної освіти.
В школі створена належна матеріально-технічна база по окремих робітничих професіях.
Профіль, за яким школа надає професійну підготовку учням, може змінюватися в залежності від запитів дітей та матеріально-технічної бази.
Створення в Теребовлянській школі-інтернаті для глухих дітей “Центру професійної реабілітації дітей-інвалідів” дає змогу розширити можливості дітей, створює їм необхідні умови для того, щоб займалися справою у відповідності до своїх нахилів.
Педагоги школи постійно працюють над вдосконаленням профорієнтаційної роботи, враховуючи при цьому освітні запити дітей і потреби регіонального ринку праці.
Після закінчення школи учні отримують документ відповідного державного зразка про присвоєння однієї з професій.
Об'єктивні обставини, які склалися у спеціальній школі, не завжди дають нам можливість реалізувати свій потенціал педагога. Тому деякі питання необхідно вирішувати на рівні Міністерства освіти і науки.
Так, важливим показником щодо одержання якісної освіти є програмово-методичне забезпечення. Згідно методичних рекомендацій, які надає Міністерство освіти і науки України, маємо використовувати для глухих дітей в основній та старшій школі загальноосвітні програми й підручники. Проте засвоєння нечуючими учнями даного програмового матеріалу є нереальним, оскільки:
-обсяг матеріалу дуже великий;
-термінологія підручників складна;
-критерії оцінювання високі;
-учні читають самостійно дуже мало по причині нерозуміння значення слів.
Потрібно:
-розробити критерії оцінювання знань з навчальних предметів для нечуючих школярів;
-дати право вчителеві вільно обирати програми, підручники, а також проводити роботу за власними програмами та підручниками, тому що програмовий матеріал відірваний від повсякденного життя (важко піддаються розумінню і усвідомленню учнями такі теми, як: біологія – “Спадковість і мінливість”, “Еволюційне вчення”; хімія – “Склад атомних ядер”, “Ізотопи”, “Стан електронів у атомі”; математика – “Рухи і вектори на площині”, “Перетворення фігур на площині”, “Тригонометричні рівняння і нерівності”, "Елементи комбінаторики", “Границя і неперервність функції”.
Якби вчитель мав право самостійного вилучення цих та ряду інших тем із програми, вивільнився би час для кращого сприймання та засвоєння учнями інших тем.
Україна стоїть на шляху до Європейської спільноти, а це означає, що інтернатні заклади мають бути реорганізовані, проте на сьогодні спеціальні школи ще існують, хоча і без нормативно-законодавчої бази.
Сьогодні директорів спеціальних шкіл-інтернатів хвилює, що:
-відсутнє Положення про спеціальні школи;
-назви шкіл-інтернатів не відповідають законам України;
-відсутня інструкція про порядок направлення дітей до спеціальної школи.
Водночас усі ми оптимісти і віримо в те, що реальні дії та зміни відбуватимуться у нашому професійному житті швидше та якісніше.

Кацан Й.П., директор Теребовлянської комунальної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для глухих дітей (Тернопільська область) (ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція "Освіта та виховання нечуючих на сучасному етапі”, 7-8.Х.2005, м.Київ)

 

 

Категорія: Сурдопедагогіка | Переглядів: 286 | Додав: Admin | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2017