Субота, 18.11.2017, 09:12
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [82]
Законодавство [42]
Сурдопедагогіка [82]
Освіта глухих [147]
Освіта України [47]
Освіта за кордоном [20]
Медицина [11]
Консультація [15]
Країна глухих [60]
Адміністратор сайту [7]
Пошук
Вхід на сайт
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2016 » Січень » 30 » Барельєфне ліплення як вид діяльності нечуючих дошкільників
18:19
Барельєфне ліплення як вид діяльності нечуючих дошкільників

Стаття має на меті ознайомити з таким видом образотворчої діяльності як ліплення. Ліплення – необхідна складова навчального процесу як чуючих, так і нечуючих дошкільнят. Звертається увага на мовленнєвий розвиток під час підготовки до ліплення. Дитина з порушеннями слуху дістає багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення). Акцентовано увагу на збагачення, удосконалення зв’язного мовлення (жестового чи словесного), за допомогою яких можна описати запам’ятований образ. З’ясовано вплив творчості на розвиток здібностей нечуючого дошкільника, його потреб та мотивів поведінки, на становлення особистості. Роз’яснено прийоми роботи з розвитку дрібної моторики. Надано конспект занятття гурткової роботи з нечуючими дітьми III року навчання.
    
Практика дошкільної освіти щоденно надає чимало скравих прикладів, які свідчать про те, що сьогодні ми маємо справу з дійсно “новою” дитиною, “яку погано розуміємо, щодо якої застосовуємо старі схеми, які не виправдовують себе”. Це актуалізує пошук нового змісту, засобів, форм педагогічного спілкування з дитиною; спрямовує осмислення мети і результату дошкільного виховання, відпрацювання змісту дошкільної світи, розробку педагогічних технологій та методик.
Наш інтерес пов’язаний з образотворчою діяльністю дітей дошкільного віку. Спираючись на наукові напрацювання у ХХ столітті фізіологів, психологів, мистецтвознавців, педагогів (Г.Щедровицького, В.Давидова, М.Скаткіна, В.Загвязинського, О.Данилюка та ін.), ми спробували осмислити концепцію образотворчої діяльності в нових умовах. Ця стаття висвітлює деякі її положення. Сучасна соціокультурна ситуація визначила адекватне замовлення освіти: виховання Людини Культури, Людини Світу, толерантної, життєздатної, творчої, оптимістично налаштованої. Для його реалізації потрібне всебічне осмислення завдань еволюції, щоб розробити відповідну педагогіку, яка слугуватиме у новому столітті розвитку досконаліших людських якостей, втіленням яких є сучасні діти. Уже в період дошкільного дитинства педагог має подарувати їм “керівництво з внутрішньої дисципліни і миру” .
Класики педагогіки розкрили значущість і необхідність розвитку творчого потенціалу дітей (Я.Коменський, П.Лесгафт, І.Песталоцці, Ж.Руссо та ін.), які вбачали у творчості джерело інтелектуального, фізичного, психічного формування особистості.
У своїх науково-методичних пошуках ми виходимо з того, що роль педагога полягає у навчанні дітей мудрості, яка є не лише знанням, але й умінням користуватися нею.
Пріоритетного значення у нових педагогічних технологіях образотворчої діяльності набувають методики підвищення самооцінки, розвитку толерантності, уяви, мислення; актуалізації та формування творчого потенціалу дитини; розвитку чуттєвості, естетичного світосприймання та ставлення.
Дитина має навчитись користуватись образотворчою діяльністю, мистецтвом, красою для самовираження, збереження здоров’я, гармонізації стосунків із соціумом та усвідомлення своєї цінності у ньому.
Вчені визнають дитинство особливою ментальністю, такою властивістю інтелекту, яка виявляє себе у вільнодумстві, сміливості запитань до Світу, відкритості до життя (В.Безносов, І.Бех, В.Зеньковський, О.Кононко, С.Ліхачов, К.Султанов, Р.Чумічева, В.Щербаков та ін.); це особливий тип свідомості, тип ставлення до світу, до себе (Р.Чумічева). Дитинство талановите своєю духовністю, чистотою, свіжістю сприймання світу, усім тим, що втрачається у процесі дорослішання (М.Берковський). Погляд дитини на світ цілісний та безпосередній. Власне він започатковує творчість як особистісне надбання, що формується у ранньому дитинстві, є його ознакою та властивістю і має бути збереженим і розвиненим освітніми технологіями. Творча особистість має більше шансів бути щасливою і успішною у соціумі.
Сьогодні вже немає сумніву в тому, що під творчою діяльністю дітей у освітньому процесі треба розуміти не стільки аме предметний результат – дитячі створіння, скільки творчий процес, який обумовлений розвитком умінь та навичок естетичного й художнього сприймання – співпереживання краси в усіх формах її існування, а також пробудження на цій основі здатності до імпровізування, до продуктивного самовираження.
Привчаючи дітей жити і працювати за законами краси, треба змалечку привчати їх бачити красу навколишнього світу. Потреба в красі у дитини існує з перших днів її життя. Починаючи засвоювати елементарні рухи, малюк тягне руки до красивої іграшки і завмирає, почувши звуки музики, дивлячись ілюстрації до своїх книжок, видає: ГАРНА, і самостійно пробує малювати на аркуші олівцем зрозумілу йому красу. Істину сприймає лише чиста душа. Душа малюка…
Образотворче мистецтво – це залучення дітей до світу мистецтва, яке емоційно пов’язане своїм змістом із світом спостережень, переживань, роздумів. Дитина повинна розуміти суть творів мистецтва, адже краса – поняття людське. Барельєфне ліплення є складовою розвивального навчання дітей, завданням якого є розвиток творчої особистості. Адже дитина має повноцінне життя лише тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Про це зазначив і видатний педагог В. Сухомлинський, вважаючи, що без них вона – засушена квітка [3].
В даний час барельєфне ліплення незаслужено, на наш погляд, забуте на практиці роботи дитячих садків. А між тим ліплення, поряд з малюванням, аплікацією і конструюванням, відноситься до продуктивного виду діяльності, що допомагає реалізувати теорію ампліфікації* А. Запорожця і допомагає в розвитку дрібної моторики рук у дітей.
Зв’язок пальчикової моторики і мовної функції був підтверджений дослідженнями вчених Інституту фізіології дітей і підлітків. Їхні дослідження засвідчили, що мовні центри формуються під впливом імпульсів, які поступають від пальців ук. Рівень розвитку дрібної моторики дитини допускає відповідний рівень розвитку її мовлення. Спеціальними дослідженнями було виявлено низку особливостей недорозвитку дрібної моторики рук:
– проблематичність при використанні протилежних дій кожною рукою, ізольований характер їх роботи;
– неспіввіднесеність процесів контролю і регуляції рухів;
– погана координація складних рухів, невпевненість у відтворенні точних рухів, зниження швидкості і спритності їх виконання;
– недостатність диференціації пальців рук.
Все це обумовлює необхідність спеціальної роботи з точності і розвитку тонких координаційних рухів рук і ручної спритності.
Ми впевнені, що одним із чинників, які розвивають дрібну моторику у дітей з порушеннями слуху, є заняття з барельєфного ліплення.
Різні автори виділяють різні види барельєфного ліплення. Так, наприклад, Б.Халезова виділяє такі:
♦ предметне;
♦ сюжетне;
♦ декоративне.
І.Ликова за методом одержання зображення виділяє:
♦ конструктивне ліплення;
♦ скульптурне ліплення;
♦ комбіноване ліплення;
♦ рельєфне ліплення;
♦ модульне ліплення.
Рельєфне ліплення, в свою чергу, вона розділяє на :
барельєфне, в якому зображення виступає над основою менш ніж на половини свого об’єму;
горельєфне, в якому зображення виступає над основою більш ніж на половину свого об’єму;
контррельєфне, в якому зображення не виступає над основою, а навпаки, поглиблюється в неї.
Досвід роботи Цетру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів засвідчує, що барельєфне ліплення може успішно використовуватися в роботі з дітьми з порушеннями слуху для розвитку як жестового так і словесного мовлення.
Переваги барельєфного ліплення в тому, що воно дозволяє:
- створювати більше можливостей для вправ дітей у засвоєнні прийомів ліплення (розкачування пластиліну прямими і коловими рухами, розкачування пластиліну кінчиками пальців (наприклад, на заняттях із звичайного ліплення діти розкачують один-два стовпчики, а під час роботи з барельєфного ліплення “Гілка ялини із шишками” (див. фото № 1 работу виконав Сергій Ш.).
- кожна дитина розкачує по 5-6 стовпчиків.
Створюючи роботи по барельєфному ліпленню “Горобина”, “Мімоза” , “Калина”, “Бузок” (див. фото № 2; работу виконала Оксана Я.), діти безліч разів вправляються в розкачуванні пластиліну між долонями коловими рухами);
- збільшувати дію різноманітних м’язів рук в ході одного заняття (наприклад, в роботі "Ялинка прикрашена намистом" діти вправляються в розкачуванні пластиліну між долонями прямими рухами і кінчиками пальців, а також тренують силу пальців, виконуючи технічний прийом під назвою "розмазування із стовпчиків");
- вправляти дітей в узгоджені рухів рук і очей (наприклад, в роботі “Казкова рибка” луска повинна бути приблизно однакова за розміром і накладати її потрібно в певному порядку, що допомагає розвитку у дітей зоро-моторної координації);
- розвивати композиційні вміння (діти вчаться заповнювати простір роботи, що, в подальшому, може допомогти в створенні композиції в малюнку);
- урізноманітнити теми робіт з ліплення і тісніше пов’язати їх з темами з розвитку мовлення, особливо в молодшому дошкільному віці. Коли навички ліплення у дітей розвинуті недостатньо, а теми, наприклад, як “Свято ялинки”, “Зима”, “Весна”, “Куточок природи” (кімнатні рослини) відобразити у звичайному ліпленні досить важко (див. фото №3; роботу виконала Катя С.; фото №4; роботу виконала Наталка П.; фото №5; роботу виконала Христина З.; фото №6; роботу виконав Сашко Б.) ;
- використовуват и дитячі роботи для оформлення інтер’єру групових приміщень і зберігати роботи на пам'ять або дарувати їх, що з роботами звичайного ліплення зробити практично неможливо;
- комплексно діяти на розвиток дитини і розвивати загальну ручну вмілість, дрібну моторику, синхронувати роботу обох рук, розвивати силу пальців.
У І молодшій, ІІ молодшій і середній групах заняття проводиться один раз на місяць (див. фото №7; роботу виконала Олена Н.; фото №8; роботу виконав Євген Д.).
В старшій групі планується провести 7 занять з барельєфного ліплення на рік (див. фото №9; роботу виконав Микита Ж.; фото №10; роботу виконав Денис М.). В підготовчій групі – 4 заняття впродовж навчального року.

Зменшення кількості занять з барельєфного ліплення пояснюється тим, що у дітей старшого дошкільного віку вдосконалюються технічні прийоми ліплення, зростає можливість виконувати більш складні роботи технікою звичайного ліплення, а в старшій і підготовчій до школи групах організована ще робота гуртка з барельєфного ліплення.
Обстеження дрібної моторики рук можна проводити за допомогою різних методик, наприклад, С.Большакова.
В процесі проведення занять з дітьми використовуються такі прийоми:
1. Внесення і обстеження фону.
Для занять з барельєфного ліплення наноситься фон (він повністю виконується з пластиліну), на якому подані окремі фрагменти майбутнього зображення, наприклад, зображення півника без хвоста, Дід Мороз (див. фото №11; роботу виконав Тарас З.) в кожусі без прикраси та ін. Фон може бути один або  два – в залежності від роботи, яку виконуємо.
2. Створення ігрової мотивації для заняття.
З’ясовуються ігрові мотивації перед черговим заняттям:
допомогти Діду Морозу прийти красивим до дітей на свято, а для цього потрібно прикрасити його кожух; зробити для сумної мавпочки в зоопарку картину, яка буде нагадувати їй про її батьківщину – Африку; зробити для мами в подарунок картину з трояндами та інше.
3. Коментування способів виконання дій Для того, щоб вийшла пухнаста ялинка, виконуються наступні дії: спочатку розкачується стовпчик (показується) і запитується: ЩО Я СКАЧАЛА? Тепер, прикладається стовпчик до стовбура ялинки, злегка його притискаємо: КУДИ Я ПРИКЛАЛА СТОВПЧИК? ЩО Я З НИМ ЗРОБИЛА? Далі вказівним пальцем розмазується стовпчик вниз по всій довжині (показується): ЩО Я ЗРОБИЛА ІЗ СТОВПЧИКОМ? ЩО У НАС ВИЙШЛО?.
4. Відображення рухів в повітрі (використовується частіше в ІІ молодшій і середній групах). Дітей просимо показати в повітрі, як вони будуть розкачувати “ягідки”.
5. Робота на “пробниках”.
“Пробники” - це невеликі дощечки із цупкого картону, на яких діти можуть вправлятися у виконанні будь-якого технічного прийому.
6. Спільні або “пасивні” дії.
Як правило, в загальноосвітніх дитячих садках цей прийом застосовують в І і ІІ молодшій групах. Ми також використовуємо цей прийом і в роботі з дітьми з порушеннями слуху. При виконанні технічного прийому “розмазування із стовпчиків” деякі діти не можуть виконувати його самостійно, тоді педагог бере пальчик дитини в свою руку і разом з ним виконує такі дії.
7. Художнє слово (вірші, загадки).
Підбираються ті, які допомагають дітям краще сприймати картину.
8. Запитання до дітей.
Запитання до дітей повинні мати наочну опору і відповідати тій діяльності, яку вони виконують.
9. Виконання роботи невеликими частинами.
Діти з порушеннями слуху відрізняються тим, що вони швидко втомлюються і відволікаються. Тому розподіляємо виконання завдання на 2-3 частини. Наприклад, в роботі “Цибуля на вікні” спочатку виконуються паростки цибулі, а потім – прикрашаються штори.
10. Перетворення.
Цей прийом особливо подобається дітям. Коли, априклад, виліплені ягоди, виноград чи вишні перетворюються в "справжні".
11. Поява іграшкового або казкового персонажу.
Цей прийом діє на емоційну сферу дітей, виховує такі моральні якості, як доброта і доброзичливість.
12. Аналіз дитячих робіт від імені іграшкового або казкового персонажу.
Такий аналіз сприймається дітьми більш емоційно і запам’ятовується довше, ніж слова вихователя.
13. Використання музики (слабочуючі діти).
Наприклад, коли діти ліплять “Зимовий ліс” (див. фото № 13;
роботу виконав Сашко Г.), включається музика "Ялинковий ліс взимку" з балету П.І.Чайковського “Лускунчик”. Під час ліплення “Горластого півника” звучить “Полька півника”, а роботу “Лебеді” діти виконують під музичну картину “Царівна-Лебідь” із опери Римського-Корсакова “Казка про царя Султана”.
14. Фізкультурно-оздоровчі моменти:
- фізкультурні паузи (рухливі ігри, імітаційні рухи), що дозволяють розвивати загальну моторику дітей;
- вправи на релаксацію;
- елементи пальчикової гімнастики (вправи підбираються в залежності від теми заняття: до теми “Горластий півник” підходить вправа “Півник” і “Курочка”, до теми “Лебідь” – вправа “Лебідь”.
15. Обстеження предмету, дотримуючись основних етапів.
16. Робота дітей на загальному фоні.
Спочатку діти на своїх місцях виконують “заготівку” для фону, а потім підходять до нього. Поки діти не засвоїли техніку притиснення до фону, він знаходиться в горизонтальному положенні, коли діти навчаться притискати до нього деталі, його треба розташувати вертикально. Така послідовність роботи дозволяє дітям змінювати позу під час заняття, рухатися, спілкуватися.
Для прикладу, подаємо орієнтовний конспект заняття гурткової роботи з дітьми з порушеннями слуху (III рік навчання) “Горластий півник”.
Мета: навчати дітей виконувати техніку барельєфного ліплення хвіст і крило півника, підбирати поєднання кольорів і закріпити прийоми прямого розкачування пластиліну між долонями, “розмазування” із стовпчиків. Виховувати самостійність, розвивати творчі здібності дітей.
Словник: ПІВЕНЬ, КУРКА, КУРЧАТА, ТУЛУБ, ГОЛОВА, ХВІСТ, КРИЛО, ЛАПИ.
Попередня робота: діти разом з вихователем виготовили пластилінове кольорове зображення півника без крила і хвоста.
Хід заняття
І. Вихователь звертає увагу дітей на коверт-будинок:
- ДИВІТЬСЯ, ХТО В ЦЬОМУ БУДИНОЧКУ ЖИВЕ?
Дидактична гра “Виклади півника”
Діти викладають півника на фланелеграфі з частин, називають (жестово, усно-дактильно, усно) частини тіла:
ТУЛУБ, ГОЛОВА, ЛАПИ, ХВІСТ, КРИЛО.
- А ХТО ЩЕ ЖИВЕ В БУДИНОЧКУ?
- КУРКА, КУРЧАТА (викладають на фланеграфі);
- ХТО ТУТ МАМА? (КУРКА) А ТАТО? (ПІВЕНЬ) А КУРЧАТА? (ДІТИ);
- ЗАРАЗ І МИ БУДЕМО, ЯК ПТАШИНА СІМ’Я: НАЗАР БУДЕ – ПІВЕНЬ, СВІТЛАНКА – МАМА КУРКА, А ЮРА, ЮЛЯ … – КУРЧАТА (одягти шапочки).
ІІ. Рухлива гра “Курчата”
- Ніч. Півень, курка, курчата в наметі сплять.
- Ранок.
Рано півник уставав
Голосок свій подавав
Півень: Ку-ку-ріку!
Мама-курка і курчата “клюють” зерно, “щипають” травичку.
- День фоноритміка:
Ка-ка-ка – я мама курка
Та-та-та – ми малі курчата
Ти-ти-ти – підемо ми гуляти.
- Вечір
Півник знову заспівав
Діточок своїх позвав
Півник: Ку-ку-ріку!
Мама курка і курчата біжать в намет.
- Ніч – пташина сім’я спить.
ІІІ. – ОСЬ ЯКИЙ ПІВНИК МОЛОДЕЦЬ, ПІКЛУЄТЬСЯ, ОБЕРІГАЄ СВОЇХ ДІТОК – КУРЧАТОК І МАМУ КУРКУ. А ЯК ГОЛОСНО СПІВАЄ!
ПАМ’ЯТАЄТЕ, МИ З ВАМИ ПОЧАЛИ ПОРТРЕТ ПІВНИКА ЛІПИТИ, ДАВАЙТЕ ЙОГО ЗАКІНЧИМО.
Барельєфне ліплення “Горлатий півник”
Після виконання роботи:
- МОЛОДЦІ, ВИ ДУЖЕ СТАРАННО ПРАЦЮВАЛИ, ПІВНИКИ ДУЖЕ КРАСИВІ, ЦИМИ РОБОТАМИ МИ ПРИКРАСИМО НАШУ ГРУПОВУ КІМНАТУ.
В ході занять з барельєфного ліплення і на заняттях гуртка, крім загально-розвивальних, вирішуються також і пізнавальні завдання.
Проведена робота дозволила отримати наступні результати:
- розроблені перспективні плани занять з барельєфного ліплення для дітей І, ІІ молодшої, середньої, старшої і підготовчої груп;
- апробована методика проведення занять з барельєфного ліплення з нечуючими дітьми;
- удосконалені технічні прийоми барельєфного ліплення у дітей “розмазування із стовпчика і кульки, скручування стовпчика в спіраль” та інші;
- удосконалені навички володіння стекою у дітей, що впливає на підготовку руки дітей до письма;
- набуті навички орієнтування на площині, вміння бачити простір, що зробило роботи виразнішими;
- діти якісно підготовлені до навчання в школі;
- зміцнена дрібна моторика рук;
- розвинена зацікавленість до занять з ліплення;
- закладені основи вольових якостей: вміння, терпіння;
- розвинені навички роботи в колективі.
Вважливо відмітити, що заняття з барельєфного ліплення не повинні заміняти всі заняття із звичайного ліплення, оскільки в барельєфному ліпленні діти не повною мірою можуть відчути об’єм виліпленого предмету. Як показує досвід роботи, слід комбінувати заняття звичайного ліплення із заняттями з барельєфного ліплення.

Сизоненко Л.М., вихователь вищої категорії

Категорія: Сурдопедагогіка | Переглядів: 250 | Додав: Admin | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2017