Неділя, 21.01.2018, 11:27
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Інформація ОНП [87]
Законодавство [43]
Сурдопедагогіка [82]
Освіта глухих [149]
Освіта України [47]
Освіта за кордоном [20]
Медицина [11]
Консультація [15]
Країна глухих [60]
Адміністратор сайту [7]
Пошук
Вхід на сайт
ОБ'ЄДНАННЯ НЕЧУЮЧИХ ПЕДАГОГІВ
Головна » 2014 » Листопад » 16

Продовження. Початок дивіться, будь-ласка, №№1, 2.

Мати поникла в задумі...
Які думки снувалися в її голові в ці хвилини? Мабуть, вони були дуже гіркі - про те говорив весь її вигляд: похилена голова з срібними скронями, згорблена постать, скорботні зморшки біля рота.
Вона, мати, мусила вирішити долю дочки, і не мала права помилитися. Що існують школи-інтернати для глухонімих дітей, вона знала. В Мурафі в такій школі вчилися два хлопчики з нашого містечка - сини сусідів. Під час окупації вони були вдома. Після визволення - знову поїхали в інтернат. Щоліта приїздили на канікули. То були скупі, голі і голодні післявоєнні роки. Хлопчики виглядали гарно, були добре вдягнені і взуті. Їхні батьки, дізнавшись, що Надя не чує, щиро радили віддати її в інтернат. Хвалили догляд за дітьми, вчителів та вихователів. І вам, мовляв, буде легше одну дитину вир ... Читати далі »

Категорія: Країна глухих | Переглядів: 293 | Додав: Admin | Дата: 16.11.2014

Зробити безкоштовний сайт з uCozCopyright MyCorp © 2018